Рішення

від 01.10.2024 по справі 766/12643/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/12643/23

н/п 2/766/571/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретарів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до виконуючого обов`язки директора Комунального закладу «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Надії Миколаївни про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2023 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати в.о.директора КЗ «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Н.М. поновити його на роботі шляхом поновлення дії трудового договору з 01.09.2023 року; стягнути з в.о. директора КЗ «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Н.М. заробітну плату ОСОБА_3 у розмірі його середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.09.2023 року ОСОБА_3 , проживаючи та працюючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, отримав від в.о. директора Комунального закладу «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Н.М. наказ про призупинення дії трудового договору. Зазначив, що вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідач діяла покладаючись на неперевірені дані, без з`ясування у позивача, чи є об`єктивна можливість виконання ним роботи. Відповідач не попереджала позивача, що в разі невиїзду з окупованої території з ним буде призупинено дію трудового договору. Позивач зазначив, що він мав можливість виконувати свою роботу дистанційно на смартфоні, комп`ютерній техніці з використанням інтернету від Українських мобільних операторів, можливості виїхати з тимчасово окупованої території не мав змоги. Позивач зазначив, що перед поданням позовної заяви звертався до ряду державних установ з метою врегулювати спір у досудовому порядку, проте відділом освіти і науки Херсонської обласної адміністрації йому було повідомлено, що вчителі, які перебувають на тимчасово окупованій території, не в змозі гарантувати захищеність мобільного зв`язку та інтернет-покриття окупайційних провайдерів», проте, на думку позивача відділ освіти ХОДА не володіє достовірною інформацією про наявність Українських засобів зв`язку в Олешках.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.02.2024 року позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ній недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

26.06.2024 року на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення у яких остання зазначила, що КЗ «Олешківський опорний заклад освіти №4» Олешківської міської ради з 01.09.2022 року працює дистанційно у зв`язку із окупацією міста Олешки. 01.09.2022 року всі педагогічні працівники були попереджені про заборону виконувати посадові обов`язки на тимчасово окупованій території. Ця вимога була єдиною для всіх педпрацівників закладів освіти Херсонської області. Крім того, КЗ «Олешківський опорний заклад освіти №4» ОМР не був на простої, а був постійно працюючим.

30.06.2024 року від позивача надійшла письмова відповідь на пояснення відповідача з тексту якої вбачається, що останній підтримав заявлені позовні вимоги.

Позивач, в призначене судове засідання в режимі відеоконференції, не з`явився, надіслав суду заяву у якій зазначив, що враховуючи неможливість безпечного виїзду з тимчасово окупованої території для безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області а також зважаючи на технічні ризики переривання зв`язку в режимі відеоконференції та ризики воєнного стану, пов`язані з обстрілами, повітряною тривогою тощо, просить суд у разі його неявки на засідання суду 01.10.2024 року в режимі відеоконференції та/або зникнення відеозв`язку під час судового засідання, провести (завершити) засідання суду без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, у встановленому законом порядку.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Стаття 43 Конституції Українигарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно достатті 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієїКонституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цьогоУказу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України.

15.03.2022 прийнятоЗакон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"(далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України "Про правовий режим воєнного стану".

Частинами другоюЗакону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44 Конституції України.

Згідно з пунктом 2Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Відповідно до частини першої, четвертоїстатті 13 Закону № 2136-ІХпризупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

У постановах Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 149/1089/22, від 06.06.2024 у справі №638/6000/22 Суд дійшов висновку, що наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості узв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти №4» Олешківської міської ради від 01.09.2023 року №39-к призупинено дію трудового договору з ОСОБА_3 з 01.09.2023 року до скасування воєнного стану або окремого наказу директора. Підставою для призупинення дії трудового договору зазначено: у зв`язку із наявністю загрози для життя та здоров`я працівника, внаслідок чого роботодавець не має можливості гарантувати безпеку останнього, відсутності можливості безпечно для життя і здоров`я працівника виконувати вказану роботу дистанційно. (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Освітнього омбудсмена, Державної служби України з питань праці, Міністра освіти і науки України, Уповноваженого Верховної ради України з прав людини стосовно призупинення дії трудового договору, в результаті чого, листом заступника начальника управління Н. Левенець від 10.10.2023 року Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації Ластовецькому В.В. було повідомлено, що директором закладу освіти прийнято рішення на підставі статті 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинити дію трудових договорів з вчителями, які перебувають на тимчасово окупованій території. Крім того, зазначеним листом було повідомлено, що вчителі, які перебувають на тимчасово окупованій території, не в змозі гарантувати захищеність мобільного зв`язку та інтернет-покриття окупаційних провайдерів, якими користуються. Виникають обставини наражання на небезпеку учнів та членів їх сімей в частині переслідувань представниками російського військового контингенту та окупаційних органів влади. Вказані обставини зумовлюють порушення вимог ст. 3 КУ, де життя та безпека людини визнається найвищими соціальними цінностями (а.с.11).

Таким чином,твердження позивачапро те,що ЗаконУкраїни «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» немістить перелікувипадків,які єпідставою дляпризупинення діїтрудового договору, спростовується зазначеними доказами.

Щодо вимоги позивача про стягнення з в.о. директора Комунального закладу «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Н.М. заробітної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) вказано, що:

"середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Враховуючи, що трудові відносини між КЗ «Олешківський опорний заклад освіти» №4 ОМР і ОСОБА_3 були призупинені з вини держави агресора, відповідно до ст. 13 ЗУ Законом України"Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану" відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Щодо належного відповідача по справі.

Частинами 1-3статті 51 ЦПК Українипередбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Згідно висновку Верховного суду, викладеного в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 185/10105/15-ц за теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Звертаючись до суду м з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 вказав відповідачем виконуючого обов`язки директора Комунального закладу «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Надію Миколаївну, також, просив зобов`язати в.о.директора КЗ «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Н.М. поновити його на роботі шляхом поновлення дії трудового договору з 01.09.2023 року; стягнути з в.о. директора КЗ «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Н.М. заробітну плату ОСОБА_3 у розмірі його середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи позивач клопотань про заміну неналежного відповідача на належного не подавав.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

У постановіВерховного Судувід 12.01.2022року № 592/6904/21 зроблено висновок про те, що юридична особа є самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, саме юридична особа має відповідати за позовом. Директоросвітнього закладуне може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем. Суди попередніх інстанцій, розглянувши справу, на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про можливість вирішення позовних вимог до директора школи пропоновлення його на роботі.

Суд вважає, що спосіб захисту порушеного права обирає позивач, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання, в якому позивач повинен обґрунтувати необхідність такої заміни, а саме чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним, а суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких зазначив позивач.

Участь у справі не належного відповідача унеможливлює вирішення спору по суті позовних вимог. У такому разі обґрунтованість позовних вимог по суті не перевіряється.

В силу вимог статей12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цьогоКодексу,в межахзаявлених нимивимог іна підставідоказів сторінта іншихучасників судовогопроцесу.Кожен учасниксудового процесузобов`язанийдовести тіобставини наякі вінпосилається якна підставусвоїх вимогта заперечень.

Отже, в.о.директора школи до якого позивається ОСОБА_3 , у даному випадку, не є суб`єктом спірних правовідносин, який має відповідати перед позивачем за можливі порушення норм трудового законодавства. Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити у зв`язку із пред`явленням вимог до неналежного відповідача, роз`яснивши позивачу право заявити позов до належного відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).

Керуючись ст. ст.12,19,77-81,89, 263-265,354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до виконуючого обов`язки директора Комунального закладу «Олешківського опорного закладу освіти» №4 Олешківської міської ради Штанько Надії Миколаївни про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.10.2024 року

Суддя Я.В. Шестакова