Справа № 139/374/24
Провадження № 22-ц/801/1966/2024
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Коломійцева В. І.
Доповідач:Оніщук В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2024 рокуСправа № 139/374/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Копаничук С. Г., Матківської М. В.,
з участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнянське»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Коломійцевої В.І. у залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» (далі - ТОВ «Рівнянське») про розірвання договору оренди землі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 листопада 2020 року між сторонами було укладено договір оренди, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4774 га з кадастровим номером 0522886200:04:003:0459, строком на 25 років.
За умовами вищевказаного договору оренди земельної ділянки передбачено сплату орендної плати у грошовій або натуральній формі. Однак, відповідач не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою у 2021, 2022 та 2023 роках, що свідчить про систематичне невиконання орендарем істотних умов договору.
Наслідком невиконання орендарем умов договору про сплату орендної плати може бути припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 звернувшись в суд із даним позовом, просив розірвати договір оренди землі від 24 листопада 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Рівнянське» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4774 га, кадастровий номер 0522886200:04:003:0459.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю:
- розірвано договір оренди землі без номера від 24 листопада 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Рівнянське», щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4774 га, кадастровий номер 0522886200:04:003:0459.
- вирішено питання судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції проаналізував умови оспорюваного договору оренди земельної ділянки, врахував факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несвоєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з боку відповідача, а також не доведення відповідачем неналежного виконання умов договору щодо отримання орендної плати позивачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким судовим рішенням, ТОВ «Рівнянське» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на неповно з`ясовані обставини справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Медвецький С. К., Рибчинський В. П.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року справу призначено до розгляду на 03 жовтня 2024 року о 10 год. 00 хв.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Матківська М. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що справа була розглянута судом однобічно, з формальним підходом до встановлення обставин справи і такий підхід до встановлення обставин у даній справі кардинально відрізнявся від розгляду аналогічних справ, де підставою та предметом позову були аналогічні правовідносини, які перебувають в провадженні того самого судді та суду.
Вказує, що у позивача не було підстав для звернення до суду, однак це не було перевірено судом. Крім того, суд не перевірив належним чином обсяг повноважень адвоката Шоломіцького І.В., яке б надавало йому право на звернення до суду із даним позовом в інтересах свого довірителя з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Також апелянт звертає увагу на те, що висновки зроблені судом першої інстанції на підставі обставин, викладених позивачем в позовній заяві, які не підтверджено належними та допустимим доказами.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому 02.10.2024 року директором ТОВ «Рівнянське» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із різким погіршення самопочуття представника відповідача, однак судова колегія вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити, визнавши причину неявки представника відповідача за неповажну, оскільки будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин не надано, також не повідомлено, яким чином стан здоров`я представника перешкоджає йому прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення, про що було винесено ухвалу від 01.10.2024 року за клопотанням директора ТОВ «Рівнянське».
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,4774 га, кадастровий номер 0522886200:04:003:0459, що слідує із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №376868781 від 01 травня 2024 року (а.с.5).
Вказана земельна ділянка розташована на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
24 листопада 2020 року між ОСОБА_1 , орендодавцем, та ТОВ «Рівнянське», орендарем, було укладено договір оренди землі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4774 га, кадастровий номер 0522886200:04:003:0459, що знаходиться на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.
Право оренди земельної ділянки зареєстровано 09 грудня 2020 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, строком на 24 роки. Дата державної реєстрації договору 24 листопада 2020 року, дата закінчення дії 24 листопада 2044 року, з автоматичним продовженням дії договору. Згідно договору оренди землі договір укладено на 25 років.
Пунктом 10 вказаного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі (з урахуванням ринкових цін на момент розрахунку) та становить 600 гривень.
Вноситься орендна плата один раз на рік у такі строки: з 01 вересня до 31 грудня кожного року оренди (п.12 договору).
У пункті 13 договору зазначено, що розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Пунктом 15 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожний день прострочення. Орендар не несе відповідальність за порушення строків виплати орендної плати у випадку, якщо таке порушення сталося з вини орендодавця, зокрема якщо орендодавець не звернувся до орендаря у визначений термін для отримання орендної плати.
Орендодавець зобов`язаний своєчасно отримувати внесену орендарем орендну плату, при цьому, в разі, якщо орендодавцем не буде отримано орендну плату з його вини до 31 грудня поточного року, орендар не несе відповідальності щодо неотримання орендної плати вчасно. Така несплата не буде вважатись невнесенням орендної плати та/чи простроченням оплати. В будь-якому випадку за орендодавцем залишається право отримати орендну плату в будь-який час, але орендодавець за таких умов не має права вимагати сплати неустойки (п. 32 договору)
Пункт 31 вищевказаного договору визначає право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати, а п. 34 вказує на обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою, що передана в оренду (а.с.6-8).
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно достатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ізстаттею 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 651 ЦК України,зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній на момент укладання договору) передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 вказаної редакціїЗакону України «Про оренду землі»,договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі»,істотними умовамидоговору орендиземлі є:об`єкт оренди(кадастровийномер,місце розташування та розмірземельної ділянки); датаукладення тастрок діїдоговору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі»,орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна платасправляєтьсяугрошовій формі.Зазгодою сторінрозрахункищодоорендної платизаземлюможуть здійснюватисяунатуральній формі.Розрахунок унатуральній формімає відповідатигрошовому еквівалентувартості товарівза ринковимицінами надатувнесенняорендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Відповідно до частини першоїстатті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору.
Пункт д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачає, щопідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановіОб`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року усправі №499/793/21 (провадження №61-8740 св 23).
За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даній справі встановлено, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Рівнянське» укладений 24 листопада 2020 року.
Пунктом 12 вказаного договору визначено, що орендна плата вноситься один раз на рік з 01 вересня до 31 грудня кожного року.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ «Рівнянське» орендодавцю ОСОБА_1 орендної плати з моменту укладення договору оренди і до моменту звернення в суд із даним позовом: за 2021, 2022 та 2023 роки.
За клопотанням представника позивача судом першої інстанції ухвалою від 06 червня 2024 року було витребувано від ГУ ДПС у Вінницькій області відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів у вигляді орендної плати за користування землею ТОВ «Рівнянське» щодо ОСОБА_1 за 2021, 2022, 2023 роки (а.с.18).
ГУ ДПС у Вінницькій області листом від 11 червня 2024 року №7497/5/02-32-12-01-15 на запит суду повідомило, що відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб платників відсутні відомості про доходи ОСОБА_1 з 1 кварталу 2021 по 4 квартал 2023 по ТОВ «Рівнянське» (а.с.42).
У апеляційній скарзі відповідач не спростував факт несплати позивачу орендної плати за 2021-2023 роки, однак, поклав на позивача обов`язок вчиняти дії для отримання орендної плати, і за таких обставин звільнив себе від обов`язку сплачувати орендну плату.
Разом з тим, позивач мотивував позовні вимоги тим, щоТОВ «Рівнянське» не сплатило орендну плату за 2021-2023 роки, а тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати.
До такоговисновкудійшовВерховнийСудупостановівід 22лютого 2023року усправі №703/2495/21 у справі за подібних правовідносин.
Належних та допустимих доказів виконання своїх обов`язків за договором оренди землі за оспорюваний період ТОВ «Рівнянське» не надало, тоді як ОСОБА_1 позбавлений можливості надати такі докази за їх відсутності у нього.
Заперечуючи щодо позову ТОВ «Рівнянське» зазначало, що умовами договору оренди не встановлено чітку процедуру внесення орендної плати за оспорюваний період, позивач до відповідача із вимогами чи претензіями не звертався та не з`являвся до ТОВ «Рівнянське» для отримання орендної плати у визначені в договорі строки, а тому орендар не може нести відповідальності за систематичну несплату орендної плати.
Суд першої інстанції, відхиляючи вказану позицію відповідача, дійшов висновку, що наведене ніяким чином не звільняє орендаря ТОВ «Рівнянське» від обов`язку щодо сплати орендної плати за період 2021-2023 років, оскільки умовами договору оренди не встановлено обов`язку орендодавця з`явитись до офісу орендаря для отримання орендної плати або надати банківські реквізити для її безготівкового перерахування.
У свою чергу, відповідач для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати у строки та розмірах, передбачених умовами договору оренди, не вчинив необхідні дії відповідно до звичаїв ділового обороту у спірних правовідносинах, а саме: не надіслав орендодавцю листи з проханням отримати орендну плату або повідомити банківські реквізити для її перерахування, чи не надіслав орендну плату за місцем проживання орендодавця грошовим переказом. Як і не надав доказів про те, що ОСОБА_1 відмовився прийняти належне виконання, запропоноване орендарем, а саме отримати орендну плату за вказаний період.
Вказані висновки ТОВ «Рівнянське» жодним чином не спростовані.
Оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження сплати позивачуорендної плати за договором оренди землі від 24 листопада 2020 року за період 2021-2023 років чи передачу в рахунок орендної плати продукції (надання послуг), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі.
Додані до відзиву на позов копії наказів ТОВ «Рівнінське» за 2021-2023 роки щодо організації виплати орендної плати не підтверджують сам факт вчинення орендарем дій щодо виплати орендної плати позивачу.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача.
Так, необґрунтованими є твердження у апеляційній скарзі про те, що справа була розглянута судом однобічно і з формальним підходом до встановлення обставин справи, оскільки вказана справа розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи і скаржником не зазначено, в чому саме полягає однобічність розгляду справи, зокрема, які вимоги цивільного процесуального законодавства не були виконані судом, які докази не були досліджені судом, які клопотання не були вирішені, тощо.
ТОВ «Рівнянське»скористалосясвоїмправом наподаннявідзивуна позовізвикладенимив ньомузапереченнямищодопозову,інебуло позбавленоможливостіподативсі наявніуньогодокази на підтвердження обставини, на яких ґрунтувалися його заперечення.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 14 травня 2024 року сторонам судом було роз`яснено їх право на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня отримання копії вказаної ухвали, а також на заявлення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Однак своїм правом на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження ТОВ «Рівнянське» не скористалося.
Як безпідставні, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено обсяг повноважень адвоката Шоломіцького І.В., яке б надавало йому право на звернення до суду із даним позовом в інтересах свого довірителя з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Встановлено, що позов в інтересах ОСОБА_1 було подано через підсистему «Електронний суд» адвокатом Шоломіцьким І.В..
На підтвердження повноважень до позовної заяви представником було додано ордер серії АІ №1602687 від 01 травня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №18 від 01 травня 2024 року уповноважив адвоката Шоломіцького І.В. на представлення його інтересів у Мурованокуриловецькому районному суді Вінницької області (а.с.4).
У ч. 2 ст. 175 ЦПК України зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 7 ст. 177 ЦПК України).
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвокатаякпредставникапідтверджуються однимзтакихдокументів: 1)довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно доЗакону України«Про адвокатурутаадвокатськудіяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно доЗакону України«Про безоплатну правничу допомогу».
Відтак, ордер в розумінні наведених положень ЦПК України є самостійним та достатнім документом на підтвердження повноважень представника і суд не мав права вимагати, зокрема, договір про надання правової допомоги, на підставі якого було видано вказаний ордер.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанціїбез змін як законне та обґрунтоване.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати у зв`язку із переглядом рішення місцевого суду у суді апеляційної інстанції слід залишити за ТОВ «Рівнянське».
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» залишити без задоволення.
Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12 липня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за ним.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді С. Г. Копаничук
М. В. Матківська
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 04.10.2024 |
Номер документу | 122044878 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Оніщук В. В.
Цивільне
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
Коломійцева В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні