Ухвала

від 02.10.2024 по справі 379/746/15-ц

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/746/15-ц

Провадження № 6/379/57/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., розглядаючи заяву представника заявника ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» Корж Ольги Володимирівни заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Заявник 30.09.2024 звернувся до суду з даною заявою.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.09.2024, справа надійшла в провадження судді Зінкіна В.І.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Рішенням Таращанського районного суду по справі 379/746/15 вирішено питання про солідарне стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у ст. 183 ЦПК України.

Розділ VI ЦПК Україниврегульовує процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з абз. 2 ч. 2, 4ст. 183 ЦПК Українидо заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (розділи VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України).

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 591/1581/20.

Відтак, з урахуванням положень ч. 2ст. 183 ЦПК України, у випадку подання заяви про заміну стягувача, до заяви повинні бути долучені докази її надсилання іншим учасникам справи.

Разом з тим, слід враховувати, щочастинами сьомою-восьмою статті 43 ЦПК Українивстановлено: у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Проте, всупереч вимогам ч. 2ст. 183 ЦПК України, заявником, доказів направлення іншій стороні заяви про заміну сторони виконавчого провадження з додатками, при зверненні до суду, надано не було.

З наданого заявником списку згрупованих відправлень шляхом надсиланнядо електронногокабінету заінтересованихосіб посправі та копії фіскального чеку Укрпошта Стандарт від 27.09.2024 не вбачається, що на адресу солідарного боржника ОСОБА_2 було направлено заяву про заміну стягувача з доданими до неї документами.

Таким чином, заявником взагалі не додано жодних доказів направлення копії заяви з додатками іншому солідарному боржнику ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України.

Отже, оскільки нормамиЦПК Українипередбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє своєчасно надати можливість ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змістуРішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбаченіЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, повернення заяви без розгляду жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Зважаючи на вищевикладене, заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.

Відповідно до ч. 4ст. 183 ЦПК Українисуд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 183, 185, 259-261, 352-355 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» Корж Ольги Володимирівни заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВ. І. Зінкін