Ухвала

від 02.10.2024 по справі 2-754/2007

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/574/24 Справа № 2-754/2007 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.,

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Олег Петрович, про забезпечення позову у справі № 2-754/2007 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадкування та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

встановив:

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено.

03 жовтня 2007 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено додаткове рішення.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року скасовані заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2007 року у справі 2-754/2007, шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 4885715, реєстратор Четверта криворізька державна нотаріальна контора.

12 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко О.П., до Дніпровського апеляційного суду подала апеляційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року та одночасно подала заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , в обґрунтування якої зазначила, що позивач ОСОБА_4 вчиняє дії щодо продажу спірної квартири, що у подальшому, ускладнить виконання рішення апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року з суду першої інстанції витребувана цивільна справа, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко О.П., апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.

Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко О.П., на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року у справі № 2-754/2007 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадкування та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовлено.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не є позивачем у даній справі та з зустрічним позовом під час розгляду справи у суді першої інстанції не зверталась.

З огляду на вищезазначене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко О.П. про забезпечення позову у справі № 2-754/2007.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 260, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Олег Петрович, про забезпечення позову у справі № 2-754/2007 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадкування та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: