Ухвала

від 02.10.2024 по справі 2-754/2007

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9763/24 Справа № 2-754/2007 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

02 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Корчистої О.І.,

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Олег Петрович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року у справі №2-754/2007запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадкування та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

встановив:

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено.

03 жовтня 2007 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено додаткове рішення.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року скасовані заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2007 року у справі 2-754/2007, шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 4885715, реєстратор Четверта криворізька державна нотаріальна контора.

12 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко О.П., до Дніпровського апеляційного суду подала апеляційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року з суду першої інстанції витребувано цивільну справу, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третястатті 3 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина першастатті 352 ЦК України).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на подання апеляційної скарги заявник зазначає, що про судовий розгляд справи вона не була повідомлена і про ухвалене судове рішення дізналася лише 07 вересня 2024 року.

До таких тверджень заявника апеляційний суд відноситься критично з огляду на те, що заяником не надано доказів, що протягом майже 17 років вона не мала можливості дізнатись про наявність ухваленого рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року.

При цьому, апеляційний суд враховує, що матеріали справи містять поштові конверти, які адресовані ОСОБА_1 адресовані за місцем її проживання та які були повернуті до суду першої інстанції за закінченням терміну зберігання, тобто у зв`язку з їх неотриманням адресатом.

Крім того, про розгляд справи заявник ОСОБА_1 повідомлялась в засобах масової інформації, шляхом розміщення оголошення. (а.с. 54,55,59)

Оскільки скаржником не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Олег Петрович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2007 року у справі № 2-754/2007 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадкування та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Судді: