Постанова

від 03.10.2024 по справі 910/3577/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3577/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2024

у справі №910/3577/24 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"

треті особи Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" та Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів

про стягнення 117 811,64 грн,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Буд" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (далі - відповідач) та просило стягнути з відповідача 117 811,64 грн, у тому числі: 78 921,39 грн основного боргу, 6 796,56 грн - 3% річних та 32 093,69 грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 19.05.2020 був укладений договір підряду №35-Д-1554 на виконання будівельно-монтажних робіт, згідно якого позивачем були виконані роботи на загальну суму 2 661 713,07, однак відповідачем було оплачено вартість робіт частково (97% вартості робіт), а залишок у сумі 78 921,39 грн (3% вартості робіт), який підлягав сплаті після закінчення гарантійного терміну на виконані роботи, відповідачем не був сплачений, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що матеріали справи не містять передбачених умовами договору документів на підтвердження проведення позивачем будівельно-монтажних робіт, а наданий позивачем Акт виконаних робіт складений не по формі КБ-2В, тому позивачем не доведено наявність обов`язку відповідача сплатити 78921,39грн. Крім того, відповідач вказав, що нарахований розмір 3% річних є надмірним, тому просив їх зменшити.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 травня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" заборгованість у розмірі 78921 грн 39 коп., 3% річних у розмірі 6796 грн 56коп., інфляційні втрати коштів у розмірі 32093 грн 69 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, не з`ясував усіх обставин, які мають значення для справи, оскільки за умовами договору виконання робіт має підтверджуватись Актами прийому-передачі виконаних робіт типових форм КБ-2В та довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 і залишок від вартості фактично виконаних робіт (3%) від суми кожного підписаного сторонами Акта по формі КБ-2В виплачується замовником через 10 календарних днів після закінчення шести місяців гарантійного терміну на виконані роботи, за відсутності зауважень до якості виконаних робіт; Акт виконаних робіт №1 від 28.10.2020, наданий позивачем у якості доказу, складено не по формі КБ-2В, також матеріали справи не містять довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, журналу виконання робіт, звіту про використання матеріальних ресурсів та інших передбачених умовами договору документів, тому позовні вимоги є недоведеними; суд знехтував обставинами, які слугують підставами для зменшення розміру нарахованих 3% річних, зокрема тим, що частки у статутному капіталі відповідача передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами (далі - третя особа 2, АРМА), одержаними від корупційних та інших злочинів, яке передало їх в управління державному ПАТ "Укрнафта" (далі - третя особа 1); відповідач перебуває у несприятливому матеріальному становищі, яке підтверджується останньою фінансовою звітністю, окрім 3% річних позивач нарахував ще й інфляційні, загальна сума яких складає більше ніж 49% від розміру суми основного боргу, а судом не враховано майновий стан відповідача і державний інтерес до стабільної роботи його активів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 12 вересня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

05.09.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідач не заперечує проти того, що позивачем роботи виконані в повному обсязі та відповідають всім стандартам якості, а доводи відповідача зводяться виключно до ухилення від виконання своїх зобов`язань з формальних міркувань; відповідачем були прийняті всі без виключення роботи без зауважень, що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 28.10.2020, платіжними дорученнями, що підтверджують сплату 97% від вартості фактично виконаних робіт, матеріалів та обладнання після укладання сторонами акту виконаних робіт, податковими накладними, які зареєстровані у ЄРПН та отримані відповідачем; відсутність довідки за формою КБ-3 не звільняє відповідача від обов`язку виконати грошове зобов`язання і вказана довідка не є обов`язковою, оскільки договором сторони визначили тверду договірну цінау робіт; сторони не позбавлені права вносити зміни у "примірну" КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", а підписаний сторонами акт виконаних робіт містить всі необхідні реквізити; підписання акту виконаних робіт в 2020 році, а також не направлення вимог про витребування необхідних документів, вказує на те, що позивачем було виконано обов`язок з передачі всіх документів, а посилання відповідача на дану обставину вказує на намагання останнього ухилитись від виконання грошових зобов`язань; судом першої інстанції було надано оцінку клопотанню відповідача про зменшення розміру 3% річних і суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх зменшення; відповідач мав сплатити заборгованість у строк до 28.04.2021, позивач неодноразово звертався з вимогами про сплату даних коштів, але відповідач навіть не надавав відповіді на них; відповідач є власником однієї з найбільших заправних станцій, тому розмір зобов`язання в сумі 78 921,39 грн є незначним та вказану суму останній без будь-яких проблем міг своєчасно сплатити позивачу в строк, встановлений договором.

Крім того зазначає, що орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом апеляційної скарги, складає 10 000,00 грн, а документи, які їх підтверджують, будуть надані суду протягом п`яти днів з дати ухвалення постанови за результатом розгляду апеляційної скарги.

05.09.2024 від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, у яких вона вказала, що корпоративні права та нерухоме майно ТОВ "Глуско Ртійел" передано в управління АРМА на підставі ухвал Київського районного суду міста Харкова від 09.05.2022, 03.06.2021 у справі №953/17529/19 та в подальшому, на підставі розпорядження МКУ від 12.09.2023 №797-р передано в управління ПАТ "Укрнафта", 15.03.2024 між ПАТ "Укрнафта" та АРМА підписані акти приймання-передачі арештованих активів групи компаній Glusco; стягнення заборгованості за договором призведе до зменшення економічної вартості активу.

05.09.2024 від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, у яких вона підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, посилаючись на те, що корпоративні права ТОВ "Глуско Рітейл" були передані в управління ПАТ "Укрнафта"; у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання робіт по договору та передачі замовнику передбачених договором документів; судом не враховано надмірності розміру штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Буд", як Підрядником, було укладено Договір підряду №35-Д-1554 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи в повному обсязі відповідно до технічного завдання власними та залученими силами і засобами. Обумовлений договором обсяг робіт полягає в реконструкції автозаправного комплексу Замовника (далі - Об`єкт), розташованого за адресою: 07007,Херсонська область, м. Олешки, вул. Софіївська, 201 (п.1.1.1 Договору). Роботи, зазначені в п. 1.1 цього Договору, виконуються відповідно до Відомості обсягів на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції Об`єкта (Додаток №2 який є невід`ємною частиною цього Договору) (п.1.1.2 Договору). По закінченню проведення Робіт, Підрядник виконує прибирання територій від будівельного сміття та залишків матеріалів, отриманих внаслідок виконання робіт підрядника, за кошти Договірної ціни, що визначена сторонами у Протоколі узгодження основних показників розрахунку договірної ціни (Додаток №1, який є невід`ємною частиною цього Договору) (п.1.1.3 Договору).

Згідно з п.1.2 Договору Підрядник вважається таким, що виконав свої зобов`язання за даним Договором з моменту підписання Сторонами Актів прийому-передачі виконаних робіт із використанням типових форм КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.

Пунктом 1.3 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 10.07.2020 визначено, що строк виконання робіт становить до 30.10.2020, за умови виконання Замовником зобов`язань зі сплати авансового платежу.

Відповідно до п.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 10.07.2020 вартість Робіт за Договором складається з вартості Робіт та витрат Підрядника, що включають, крім того, вартість необхідних для виконання Робіт матеріалів та обладнання, і визначається на підставі Додатку №1 - Договірна ціна, яка є невід`ємною частиною цього Договору і становить: вартість робіт, зазначених в п.1.1.1 Договору, згідно з відповідними Додатками до Договору, що є невід`ємними частинами цього Договору, складає: без ПДВ - 2192260,89грн, ПДВ 20% - 438452,18 грн, всього з ПДВ - 2630713,07 грн.

Згідно п.2.2 Договору Замовник протягом 20 банківських днів з дати підписання даного Договору перераховує на поточний рахунок Підрядника суму в розмірі 70% відсотків від вартості робіт і матеріалів обладнання, передбачених п.2.1.1 даного Договором. Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи поетапно на підставі підписаних актів виконаних робіт (форма КБ-2В, КБ-3), із урахування обсягів фактично виконаних робіт, фактичних витрат Підрядника та наданого авансу.

Замовник протягом 10 календарних днів з дати підписання Актів прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 перераховує на поточний рахунок Підрядника суму в розмірі 97% від вартості фактично виконаних робіт, матеріалів та обладнання, передбачених п.2.1 даного Договору, зазначених у відповідних Актах та довідках, за вирахуванням наданого авансу. (п.2.2.1 Договору)

Пунктом 2.3 Договору визначено, що Замовник при здійсненні розрахунків із Підрядником з решти 3% відсотків, належних до сплати за фактично виконані роботи, формує гарантійний резерв на випадок необхідності усунення недоліків, які можуть виникнути в період гарантійного терміну (перших 6 місяців). Вказаний вище залишок від вартості фактично виконаних робіт (3%) від суми кожного підписаного Сторонами Договору Акта по формі КБ-2В) виплачується Замовником Підряднику через 10 календарних днів після закінчення шести місяців гарантійного терміну на виконані за Договором роботи, за відсутності зауважень до якості виконаних робіт.

Відповідно до п.2.5 Договору ціна Договору становить загальну вартість всіх робіт і матеріалів, узгоджених і виконаних Сторонами на виконання умов Договору.

Згідно з п.4.1 Договору Підрядник складає та направляє Замовнику оформлений Акт прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.

Приймання виконаних Підрядником робіт проводиться щомісяця Замовником (уповноваженим представником) у відповідності до умов цього Договору шляхом розгляду наданих Підрядником документів про виконання договору Генпідряду, а саме, Актів прийому-передачі виконаних робіт, в тому числі і за формою КБ-2В, і довідки за формою КБ-3 та з врахуванням фактичного обсягу виконання Робіт на Об`єкті. (п.4.1.1 Договору)

Пунктом 4.1.2 Договору визначено документи, які Підрядник разом з Актом прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В передає Замовнику з зазначенням підписів директора і печаткою організації Підрядника.

Відповідно до п.4.2 Договору Замовник зобов`язується протягом 3 робочих днів після отримання від Підрядника Акту прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В розглянути цей акт і за відсутності зауважень (заперечень) підписати Акт прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В.

Підрядник зобов`язується протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання від Замовника мотивованої відмови від підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В за свій рахунок усунути всі зазначені Замовником недоліки, якщо для усунення недоліків буде можливість у вказаний період поставити відповідні матеріали. (п.4.3 Договору)

Додатком №1 до Договору сторони погодили Договірну ціну на виконання будівельно-монтажних робіт по реконструкції автозаправного комплексу №7007, згідно якої загальна вартість робіт по договору становить 2630713,07 грн (в редакції Додаткової угоди №1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано, а позивачем прийнято роботи за Договором, що підтверджується підписаним представниками позивача та відповідача, з печатками підприємств, Актом виконаних робіт №1 від 28.10.2020 на загальну суму 2630713,07 грн.

Вказаний Акт виконаних робіт підписано сторонами без претензій та зауважень.

Відповідачем на виконання п.2.2 та п.2.2.1 Договору було здійснено оплати, а саме попередню оплату 70% у розмірі 529 687,64 грн (платіжне доручення №10441 від 11.06.2020) та 97% від вартості фактично виконаних робіт у розмірі 2 022 104,04 грн (платіжне доручення №21713 від 05.11.2020).

Позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні від 11.06.2020 №20 на суму 529 687,64 грн (зареєстрована 23.06.2020) та від 28.10.2020 №38 на суму 2 101 025,44 грн (зареєстрована 11.11.2020).

Таким чином, позивачем виконано роботи по Договору на загальну суму 2630713,07 грн, відповідачем сплачено 2 551 791,68 грн, отже, несплаченою залишилась сума 78 921,39 грн, яка згідно п. 2.3 Договору мала бути сплачена через 10 календарних днів після закінчення шести місяців гарантійного терміну на виконані за Договором роботи, за відсутності зауважень до якості виконаних робіт.

У подальшому на корпоративні права та нерухоме майно ТОВ "Глуско Рітейл" накладено арешт ухвалами Київського районного суду міста Харкова від 09.05.2022 та від 03.06.2021 у справі № 953/17529/19 у рамках кримінального провадження №22019000000000022 від 30.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених ст. ст. 19, 21, 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

13.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження № 385-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", відповідно до якого з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері вирішено передати в управління ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг" активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

12.09.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження №797-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", відповідно до якого вирішено передати в управління ПАТ "Укрнафта" активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

27.09.2023, на виконання Розпорядження № 797-р, між АРМА, як установником управління, та ПАТ "Укрнафта", як управителем, укладено Договір управління активам, інформацію про який оприлюднено в електронній системі закупівель.

15.03.2024 АРМА опублікувано на сайті повідомлення про підписання ПАТ "Укрнафта" та АРМА актів приймання-передачі арештованих активів групи компаній Glusco.

Національним агентством передано, а ПАТ "Укрнафта" прийнято в управління корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", отже, управителем арештованим майном є ПАТ "Укрнафта".

Позивач звертався до відповідача з вимогами №054 від 14.04.2023 та №170 від 07.11.2023 (отримана 10.11.2023), у яких позивач просив повернути гарантійний резерв у розмірі 78921,39 грн та надав для підпису Акт звірки взаєморозрахунків.

Однак, відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та виконання.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 78 921,39 грн основного боргу, а також 6 796,56 грн 3% річних та 32 093,69 грн інфляційних втрат коштів, нарахованих на суму заборгованості у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання.

Відповідач у суді першої інстанції не заперечував факт виконання позивачем робіт по Договору, однак вважав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи не містять передбачених умовами договору документів на підтвердження проведення позивачем будівельно-монтажних робіт, а наданий позивачем Акт виконаних робіт складений не по формі КБ-2В, тому позивачем не доведено наявність обов`язку відповідача сплатити 78921,39грн. Крім того, відповідач вказав, що нарахований розмір 3% річних є надмірним, тому просив їх зменшити.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку щодо доведеності і обґрунтованості позовних вимог, а тому задовольнив позов повністю.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору підряду від 19.05.2020 №35-Д-1554.

Договір укладений належним чином, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є чинним і обов`язковим для сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 317 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з п.1.2 Договору Підрядник вважається таким, що виконав свої зобов`язання за даним Договором з моменту підписання Сторонами Актів прийому-передачі виконаних робіт із використанням типових форм КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав роботи за договором підряду на загальну суму 2 630 713,07 грн, про що сторонами був складений Актом виконаних робіт №1 від 28.10.2020.

Вказаний акт підписаний представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано, а позивачем прийнято роботи за Договором, що підтверджується підписаним представниками позивача та відповідача, з печатками підприємств, Актом виконаних робіт №1 від 28.10.2020 на загальну суму 2630713,07 грн.

Вказаний Акт виконаних робіт підписано сторонами без претензій та зауважень.

Доводи відповідача і третьої особи 1 про те, що вказаний Акт виконаних робіт не відповідає формі КБ-2в та про ненадання позивачем всіх документів на підтвердження проведення позивачем будівельно-монтажних робіт, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки роботи за Договором фактично виконані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень за Актом виконаних робіт №1 від 28.10.2020, який підписаний Головним керуючим директором ТОВ "Глуско Рітейл" Вандичем В.В. та містить печатку підприємства. Факт виконання робіт позивачем та їх прийняття не заперечується і самим відповідачем, а Договір підряду та акти виконаних робіт є двосторонніми правочинами, тому відповідач, як замовник, підписавши та прийнявши до оплати Акт виконаних робіт №1 від 28.10.2020, фактично погодив оформлення робіт саме в такій формі.

Відмови відповідача від підписання вказаного акту та пред`явлення позивачу претензій щодо форми документу та вимог про надання інших документів визначених Договором, матеріли справи не містять.

Апеляційним господарським судом також враховано, що національним стандартом України ДСТУ БД.1.1- 1-2013 "Правила визначення вартості будівництва" (який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин) визначає виключно "примірну" форму N2 КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (Додаток Т (довідковий) до вказаного ДСТУ), отже сторони не позбавлені права вносити зміни у вказану форму.

Отже, є слушними доводи позивача про те, що наявний у матеріалах справи акт виконаних робіт містить всі необхідні реквізити, а також у відповідача при його підписанні не виникало жодних зауважень, що свідчить про те, що форма такого акту погоджена сторонами Договору, а роботи прийняті замовником в повному обсязі без зауважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У Договорі сторони передбачили наступний порядок оплати виконаних робіт:

- протягом 20 банківських днів з дати підписання даного Договору перераховує на поточний рахунок Підрядника суму в розмірі 70% відсотків від вартості робіт і матеріалів обладнання, передбачених п.2.1.1. даного Договором. Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи поетапно на підставі підписаних актів виконаних робіт (форма КБ-2В, КБ-3), із урахування обсягів фактично виконаних робіт, фактичних витрат Підрядника та наданого авансу (п.2.2 Договору).

- замовник протягом 10 календарних днів з дати підписання Актів прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, перераховує на поточний рахунок Підрядника суму в розмірі 97% від вартості фактично виконаних робіт, матеріалів та обладнання, передбачених п.2.1. даного Договору, зазначених у відповідних Актах та довідках, за вирахуванням наданого авансу. (п.2.2.1. Договору)

- Замовник при здійсненні розрахунків із Підрядником з решти 3% відсотків, належних до сплати за фактично виконані роботи, формує гарантійний резерв на випадок необхідності усунення недоліків, які можуть виникнути в період гарантійного терміну (перших 6 місяців). Вказаний вище залишок від вартості фактично виконаних робіт (3%) від суми кожного підписаного Сторонами Договору Акта по формі КБ-2В) виплачується Замовником Підряднику через 10 календарних днів після закінчення шести місяців гарантійного терміну на виконані за Договором роботи, за відсутності зауважень до якості виконаних робіт (п.2.3 Договору).

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ БД.1.1-1-2013 "Правила визначення вартості будівництва" (який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин), за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Отже, є слушними доводи позивача про те, що наявність чи відсутність довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат не впливає на розрахунки у випадку погодження сторонами твердої договірної ціни.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем на виконання п.2.2. та п.2.2.1. Договору було здійснено оплати в сумі 529 687,64 грн (платіжне доручення №10441 від 11.06.2020) та в сумі 2 022 104,04 грн (платіжне доручення №21713 від 05.11.2020), тобто здійснено оплату 97% вартості виконаних позивачем робіт по Договору, а решта суми 78 921,39 грн (3%) мала бути сплачена через 10 календарних днів після закінчення шести місяців гарантійного терміну на виконані за Договором роботи, за відсутності зауважень до якості виконаних робіт.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач повинен був сплатити заборгованість у період з 29.04.2021 по 11.05.2021 (понеділок, включно), а з 12.05.2021 виконання грошового зобов`язання є простроченим.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт в сумі 78 921,39 грн, отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 6 796,56 грн 3% річних за період з 12.05.2021 (початок прострочення) по 24.03.2024 (день подачі позовної заяви) та 32 093,69 грн інфляційних втрат коштів за період з травня 2021 року по лютий 2024 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат коштів, які додані до позовної заяви, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він є арифметично та методологічно вірним, а тому ці вимоги підлягають задоволенню у заявленій позивачем сум.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено клопотання про зменшення розміру 3% річних, з посиланням на те, що відповідач перебуває у несприятливому матеріальному становищі, що підтверджується звітом про фінансовий стан станом на 31.12.2023, та вказавши, що окрім 3% річних позивач нарахував ще й інфляційні, загальна сума яких складає більше ніж 49% від розміру суми основного боргу.

Статтею 233 ГК України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 ГК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України).

Однак, позивачем не заявлялась вимога про стягнення неустойки, а нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено у відповідності до положень чинного законодавства і відповідач не надав суду достатніх доказів та не навів обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної суми процентів річних наслідкам порушення зобов`язання.

Згідно правих позицій Великої Палати Верховного Суду (постанова від 18.03.2020 у справі №902/417/18) суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку.

Однак, вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду дала у справі, фактичні обставини якої суттєво відрізнялись від фактичних обставин даної справи, оскільки у вказаній справі №902/417/18 сторони у договорі змінили розмір процентної ставки, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару.

Натомість, у даній справі сторони не змінювали розмір процентної ставки і позивачем нараховані 3% річних, як це передбачено статтею 625 ЦК України, тому є вірний висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру процентів річних.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив всі наявні у справі докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.10.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко