Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/3577/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3577/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2024

у справі №910/3577/24 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"

треті особи Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" та Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів

про стягнення 117 811,64 грн,

УСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2024 року - без змін.

07 жовтня 2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 5 250,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 розгляд заяви призначено на 15.10.2024.

15.10.2024 від відповідача надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у якій він посилається на ідентичність наданих юридичних послуг, неспівмірність заявленої суми ціні позову, тому є підстави для зменшення розміру витрат до суми 2000,00 грн, також вказує про наявність підстав для відмови у відшкодування частини судових витрат, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що попередній розрахунок судових витрат складає 10000,00 грн, що майже вдвічі більше за заявлений розмір судових витрат.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд заяви в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін і третіх осіб.

Неявка представників сторін і третіх осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви позивача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, апеляційний господарський суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, у тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом апеляційної скарги, складає 10 000,00 грн, а документи, які їх підтверджують, будуть надані суду протягом п`яти днів з дати ухвалення постанови за результатом розгляду апеляційної скарги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2024 року - без змін.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

07 жовтня 2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 5 250,00 грн.

Отже, позивачем була зроблена відповідна заяви та подані відповідні докази протягом п`яти днів, після ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

У мотивувальній частині постанови було зазначено, що відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи у копіях наступні докази:

- Договір №18/03 про надання правничої допомоги від 18.03.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням "ЕФ ТІ ЛІГАЛ", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Буд", як клієнтом;

- замовлення №1/2024 від 18.03.2024 на надання правничої допомоги на підставі договору №18/03 від 18.03.2024;

- акт 3-1/2024 від 17.09.2024 про надання правничої допомоги на загальну суму 5250,00 грн;

- рахунок-фактура №02/17 від 17.09.2024 на суму 5250,00 грн;

- платіжна інструкція №24417 від 19.09.2024 про сплату 5250,00 грн.

Згідно умов договору №18/03 про надання правничої допомоги від 18.03.2024 виконавець зобов`язується за завданням клієнта протягом дії даного договору надавати за винагороду клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити вартість наданої виконавцем правничої допомоги та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати, у тому обсязі та на тих умовах, що закріплені за взаємною згодою сторін у даному договорі.

У пункті 3.1 вказаного Договору визначено, що плата (гонорар) за договором та порядок розрахунків визначається та погоджується сторонами в замовленні.

Згідно Замовлення №1/2024 від 18.03.2024 його предметом є надання правничої допомоги пов`язаної із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" на користь клієнта заборгованості за договором підряду №35-Д-1554 від 19.05.2020.

Гонорар за надання правової допомоги в позасудовий час встановлюється у формі погодинної оплати за ставкою в розмірі 1500,00 грн за годину адвоката Адвокатського об`єднання та включає в себе оплату аналізу документів спору, збору доказів, пошук судової практики, формування правової позиції, консультування клієнта щодо розгляду справи, підготовку процесуальних документів.

На підставі вказаних договору і заявки адвокатське об`єднання виставило позивачу рахунок-фактуру №02/17 від 17.09.2024 на суму 5250,00 грн, який позивач повністю оплатив платіжною інструкцією №24417 від 19.09.2024.

Також 17.09.2024 між позивачем та адвокатським об`єднанням складено Акт 3-1/2024 від 17.09.2024 про надання правничої допомоги на загальну суму 5250,00 грн, у якому зазначено, що узгодження цього акту свідчить про те, що професійна правнича допомога надана та прийнята належним чином, претензій щодо якості та строків її надання сторони не мають.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу у суді апеляційної інстанції надавав адвокат Ярошенко Д.В., який діяв на підставі ордеру від 05.09.2024 серії АА №1482049, виданого Адвокатським об`єднанням "ЕФ ТІ ЛІГАЛ".

Отже, вказаними доказами підтверджується факт надання адвокатським об`єднанням позивачу правової допомоги при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції на суму 5250,00 грн.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач скористався правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та просить їх зменшити до 2000,00 грн, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат є завищеним, неспівмірним зі складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зробив висновок, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, тому подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Таким чином, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Дослідивши поданий позивачем акт 3-1/2024 від 17.09.2024 апеляційним господарським судом встановлено, що адвокатом надана наступна правнича допомога: 1. складання та подання заяви про стягнення судових витрат у справі №910/3577/24 - 1 година - 1500,00 грн; 2. Аналіз апеляційної скарги у справі №910/3577/24, а також формування правової позиції - 30 хвилин - 750,00 грн; складання та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/3577/24 - 2 години - 3000,00 грн.

Однак, включення позивачем до вказаного акту суми 1500 грн за складання та подання заяви про стягнення судових витрат суперечить вищенаведеним висновкам Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у зв`язку із чим апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду апеляційної інстанції адвокатом документів (один відзив на апеляційну скаргу), їх значення для спору, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 3750,00 грн.

В іншій же частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії апеляційного розгляду справи не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково заяву представника ТОВ "НК Буд" про ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11; ідентифікаційний код 24812228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д; ідентифікаційний код 38526899) - 3750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 15.10.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко