Постанова

від 26.09.2024 по справі 18/257

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Харків Справа № 18/257

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Мартюхіна Н.О.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1910П/2) ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 (повний текст ухвали суду складено суддею Киричуком О.А. 23.10.2023 у приміщенні Господарського суду Полтавської області), постановлену за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника у справі №18/257

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос», м.Полтава,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою (вх.№8827 від 18.07.2023) про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника, в якій просив: затвердити заміну конкурсних кредиторів згідно з остаточним реєстром вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» у справі №18/257, а саме: друга черга пункти 5, 6, 7, 8, 10; третя черга пункти 12, 13, 14; шоста черга пункти 21, 23, 24, вимоги яких задоволено заявником у зв`язку з небезпекою втратити майно ПАТ БК «Букрос», згідно з пунктом 3 ст.528 Цивільного кодексу України на ОСОБА_1 , до якого переходять права кредиторів у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 Цивільного кодексу України.

Заява мотивована тим, що, керуючись правом власника майна боржника, акціонера, уповноваженої особи акціонерів, а також нормою статті 528 Цивільного кодексу України, заявник погасив борги ПАТ «БК «Букрос» відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 у справі №18/257 про затвердження реєстру вимог кредиторів. У зв`язку з цим заявник вважає, що до нього перейшли права кредиторів у зобов`язанні, які він виконав за боржника.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №18/257 у задоволенні заяви про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника відмовлено повністю. Ухвала мотивована тим, що в даній справі про банкрутство план санації ПАТ «БК «Букрос» не затверджувався, звіт керуючим санацією не подавався; процедура погашення вимог кредиторів не може суперечити та повинна узгоджуватися з порядком такого погашення, встановленим Законом. За висновками суду першої інстанції зазначені ОСОБА_1 обставини та надані ним копії платіжних документів на підтвердження своїх вимог не свідчать про погашення вимог кредиторів та не вказують про наявність підстав для заміни конкурсних кредиторів на ОСОБА_1 у порядку правонаступництва.

Не погодившись із ухвалою господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №18/257 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну кредиторів на ОСОБА_1 , згідно зі ст.528 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав таке:

- твердження господарського суду про те, що погашення конкурсних боргів проводиться лише керуючим санацією, суперечить ст.1 Закону про банкрутство;

- з аналізу пункту 4 частини 1 ст.512 Цивільного кодексу України убачається, що у випадку виконання зобов`язання замість боржника іншою особою, таке зобов`язання не припиняється, а така інша особа стає правонаступником кредитора у зобов`язанні;

- всупереч висновкам господарського суду затвердження плану санації не виключає переходу права кредитора у зобов`язанні, звіт керуючого санацією перед кредиторами і судом стосується закриття справи про банкрутство, а не є умовою переходу права кредитора у зобов`язанні;

- відповідно до положень ст.528 Цивільного кодексу України, у разі задоволення іншою особою вимог кредитора без згоди боржника, до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні. Отже, внаслідок виконання іншою особою зобов`язань боржника перед конкурсним кредитором така інша особа стає правонаступником конкурсного кредитора.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №18/257 скасовано. Заяву про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника задоволено частково. Замінено конкурсного кредитора у справі №18/257 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на суму 1372641,87 грн на його правонаступника ОСОБА_1 Замінено конкурсного кредитора у справі №18/257 - Головне управління ДПС у Полтавській області на суму 792808,99 грн на його правонаступника - ОСОБА_1 Замінено конкурсного кредитора у справі №18/257 - Полтавський обласний центр зайнятості на суму 58610,70 грн на його правонаступника - ОСОБА_1 . В іншій частині заяви про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2684,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 10.07.2024 у даній справі касаційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №18/257 у частині заміни конкурсних кредиторів - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (на суму 1372 641,87 грн) та Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (на суму 792808,99 грн) на їх правонаступника ОСОБА_1 залишено без змін. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №18/257 у частині відмови у задоволенні заяви про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» на ОСОБА_1 як правонаступника скасовано. Справу №18/257 у скасованій частині передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Частково скасовуючи вищезазначені судові акти, суд касаційної інстанції зазначив, що з урахуванням роз`яснень до поданої заяви (зокрема, у поданій заяві про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 20.07.2023) ОСОБА_1 , окрім інших кредиторів, також просив здійснити заміну кредитора ТОВ «ЕСК «Еско-Північ». Однак, переглядаючи в апеляційному порядку у цій справі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023, якою в цілому відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну кредиторів на правонаступника, суд апеляційної інстанції належної правової оцінки правомірності такої відмови щодо кредитора ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» не надав, докази заявника на підтвердження підстав правонаступництва цього кредитора не дослідив та у мотивувальній частині постанови відповідних мотивів не навів. Суд апеляційної інстанції не перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів ОСОБА_1 саме в частині відмови у заміні кредитора ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» на правонаступника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №18/257. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 26.09.2024 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

25.09.2024 від керуючої санацією боржника, арбітражної керуючої Тищенко О.І., до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення (вх.№12378) у даній справі, в яких зазначає, що не погоджується з заявою ОСОБА_1 про заміну ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» на ОСОБА_1 як правонаступника, вважає її незаконною та такою, що не підлягає задоволенню. Керуюча санацією боржника зазначає, що вимоги ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» до боржника ПАТ «БК «Букрос» припинені 12.03.2014, оскільки 12.03.2014 ОСОБА_2 , який є мажоритарним акціонером, платіжним дорученням №790 здійснив оплату в сумі 115000000,00 грн згідно з договором №030314 від 03.03.2014 за відступлення права вимоги за договором №65 від 02.08.2005. У той же час матеріали справи містять у підтвердження погашення заборгованості перед ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» у сумі 230000,00 грн,- копію квитанції від 17.09.2020 №ПН17581363 на суму 230000,00 грн. Громадянин ОСОБА_1 з власної ініціативи, від свого імені здійснив платіж через касу АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ЕСК «Еско-Північ», при цьому, на час здійснення платежу 17.09.2020 ОСОБА_1 не мав на то визначених законом прав, оскільки є міноритарним акціонером. Матеріали справи не містять доказів щодо походження коштів (фінансовий моніторинг) у значному розмірі, які витратив ОСОБА_1 , який є пенсіонером. Таким чином, ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» двічі отримало платіж, а задоволення заяви ОСОБА_1 як правонаступника грубо порушить права ПАТ «БК «Букрос». Просить суд відмовити у задоволенні заяви про заміну ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» на ОСОБА_1 як правонаступника. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №18/257 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі №18/257 у частині відмови у задоволенні заяви про заміну ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» на ОСОБА_1 як правонаступника, залишити без змін. До пояснень надано копію протоколу №б/н загальних зборів акціонерів ВАТ «Бурова компанія «Букрос» від 16.04.2016 та протокол про підсумки голосування; копію відповіді ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» від 23.09.2024 за вих.№1209-09/24 з додатками та докази отримання електронного листа; уточнений реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ БК «Букрос» станом на 19.03.2014.

26.09.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання (вх.№12424), в якому зазначає, що знаходиться на лікарняному та просить розглянути справу без його участі.

У судовому засіданні 26.09.2024 керуюча санацією боржника проти задоволення заяви про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» у справі №18/257 заперечувала, просила відмовити у задоволенні заяви в цій частині.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Провадження у справі про банкрутство ПАТ «БК «Букрос» відкрито ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 у справі №18/257 (з урахуванням ухвали від 20.02.2009 про виправлення описки) Господарський суд Полтавської області, серед іншого, визнав грошові вимоги:

- Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м.Полтава у сумі 900037,10 грн (ІІ черга), 260674,13 грн (VІ черга), 1181875,78 грн (ІІІ черга);

- Фонду державного загальнообов`язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Полтавським районним центром зайнятості у сумі 9420,39 грн (ІІ черга);

- Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві у сумі 69853,43 грн (ІІ черга);

- ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» у сумі 230000,00 грн (ІV черга);

- Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області у сумі 35776,66 грн (ІІІ черга) та 173,15 грн ( VI черга);

- Державної податкової інспекції у м. Полтаві у сумі 748507,27 грн (ІІІ черга) та 8351,91 грн (VI черга);

- Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 18707,84 грн (ІІ черга);

- Полтавського міського центру зайнятості у сумі 49190,31 грн (ІІ черга).

Зазначеною ухвалою також постановлено визнані судом вимоги внести до реєстру вимог кредиторів боржника у зазначених вище розмірах.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.10.2014 у справі №18/257, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, скаргу на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Терещенка О.В. задоволено. Усунуто арбітражного керуючого Терещенка О.В. від виконання обов`язків розпорядника майна ВАТ «Бурова компанія «Букрос». Розпорядником майна ВАТ «Бурова компанія «Букрос» призначено арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича. У задоволенні заяви про заміну кредитора ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» на ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 касаційну скаргу кредитора залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.10.2014 у частині відмови у задоволенні заяви про заміну кредитора ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Півнич» на ОСОБА_2 у справі №18/257 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 клопотання кредитора - ПАТ КБ «Приватбанк» про відсторонення керівника боржника від займаної посади залишено без розгляду. Клопотання кредитора - ПАТ КБ «Приватбанк» про перехід до ліквідаційної процедури залишено без розгляду. Клопотання голови комітету кредиторів ПАТ БК «Букрос» про перехід до ліквідаційної процедури залишено без розгляду. У клопотанні боржника про припинення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос», відмовлено. Задоволено клопотання комітету кредиторів про перехід до процедури санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос». Припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос». Припинено повноваження розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» арбітражного керуючого Авраменка І.М. Введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» строком на дванадцять місяців. Керуючим санацією Публічного акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» призначено арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича. Зобов`язано керуючого санацією ПАТ БК «Букрос» Авраменка І.М. здійснити заходи, проведення яких передбачено частиною 6 ст.17 Закону. Зобов`язано керуючого санацією ПАТ «БК «Букрос», арбітражного керуючого Авраменка І.М., розробити та подати для схвалення зборам кредиторів план санації боржника у відповідності до вимог ст.18 Закону. Схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання подати суду.

18.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області зі спірною заявою про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника.

За змістом вказаної заяви та роз`яснень до неї ОСОБА_1 просив суд затвердити заміну конкурсних кредиторів згідно з остаточним реєстром вимог кредиторів боржника у справі №18/257, у тому числі просив здійснити заміну кредитора ТОВ «ЕСК «Еско-Північ». ОСОБА_1 є акціонером боржника, а процедура санації або ліквідації (якщо таке рішення буде прийнято судом у майбутньому) у процедурі банкрутстві передбачає (може передбачати) погашення вимог кредиторів за рахунок майна боржника. За змістом заяви ОСОБА_1 наголошує на тому, що він, керуючись правом власника майна, акціонера, уповноваженої особи акціонерів, а також статтею 528 Цивільного кодексу України, погасив борги відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області у справі №18/257 від 22.10-24.10.2008 про затвердження реєстру вимог кредиторів, з огляду на що, до ОСОБА_1 перейшли права кредиторів у зобов`язанні, які він виконав за ПАТ «БК «Букрос».

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ураховуючи наведені норми, суд зазначає, що у випадку перебування на дату введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019) справи про банкрутство на стадії санації, то до переходу до наступної судової процедури подальше провадження у такій справі продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Як зазначено вище, провадження у цій справі № 18/257 відкрито ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006, а ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 введено процедуру санації ПАТ «БК «Букрос», що тривала і на дату розгляду господарським судом заяви про заміну кредиторів на правонаступника.

Оскільки станом на дату введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство боржника перебувало та триває на стадії санації, то провадження у цій справі продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

При цьому, ураховуючи норми пункту 1-1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство (у редакції Закону, що діяла з 19.01.2013), застосуванню до спірних правовідносин та самої процедури санації боржника підлягають норми цього Закону у редакції, чинній до 19.01.2013.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону про банкрутство (у редакції, що діяла до 19.01.2013) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату вирішення питання заміни кредиторів) серед іншого, передбачено, що у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення питань можливості процесуального правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного права вимоги) покладається на зацікавлену сторону (у цьому випадку - нового кредитора).

Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до пункту 4 частини 1 якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до частини першої статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Аналіз наведених вище норм Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що можливість передоручення виконання (покладення виконання зобов`язання боржника на третю особу) згідно з чинним законодавством може мати місце й без згоди кредитора, однак виключно у випадку, якщо обов`язок виконання зобов`язання не є для боржника особистим.

Отже, норма частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України не ставить можливість виконання обов`язку боржника іншою особою у залежність від волі кредитора. Навпаки, кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою, крім винятку, коли згідно з вимогами закону чи умовами договору обов`язок виконання зобов`язання є особистим для боржника.

При цьому за загальним правилом належне виконання зобов`язання за боржника іншою особою у порядку вимог частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України припиняє таке зобов`язання. У цьому зв`язку у боржника може виникнути нове зобов`язання перед третьою особою, що залежить від умов договору між такою особою та боржником, на підставі якого здійснено виконання зобов`язання перед кредитором замість боржника та який (договір) може бути як оплатним, так і безоплатним.

У свою чергу, частиною 3 статті 528 Цивільного кодексу України передбачено, що інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Тобто, на відміну від припинення зобов`язання, належне виконання якого за боржника іншою особою мало місце у порядку частини першої статті 528 Цивільного кодексу України, зобов`язання ж, яке виконується іншою особою на підставі частини третьої цієї статті, не припиняється навіть при його належному виконанні. У такому випадку відбувається заміна кредитора у зобов`язанні і застосовуються, як це передбачено нормою частини 3 статті 528 Цивільного кодесу України, положення статей 512-519 цього Кодексу.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у даній справі, дійшов такого висновку щодо застосування норм статті 528 Цивільного кодексу України у процедурах банкрутства.

Спеціальне законодавство у сфері банкрутства (як Закон про банкрутство, так і чинний Кодекс України з процедур банкрутства) є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює спеціальний Закон про банкрутство чи Кодекс України з процедур банкрутства, також норм Цивільного кодексу України, зокрема, щодо підстав та порядку передоручення виконання зобов`язань боржника.

Водночас з моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.

Отже, застосування загальних норм статті 528 Цивільного кодексу України має здійснюватися із урахуванням спеціальних норм законодавства у сфері банкрутства, що мають пріоритет у застосуванні у правовідносинах, що склались під час здійснення щодо боржника процедур банкрутства.

Оскільки провадження у цій справі продовжується відповідно до Закону про банкрутство (в редакції, що діяла до 19.01.2013), то правовий аналіз щодо можливості застосування положень статті 528 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах (які виникли під час перебування боржника у одній із процедур банкрутства, а саме на стадії санації) Верховний Суд здійснював з урахуванням норм цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Згідно з наведеними у статті 1 Закону про банкрутство визначеннями: санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника; погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов`язання або припинення зобов`язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Частиною 1статті 18 Закону про банкрутство визначено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов`язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов`язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів. План санації може містити умови про: виконання зобов`язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону про банкрутство заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов`язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Згідно з частинами 1, 3 статті 21 Закону про банкрутство за п`ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов`язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром.

Частиною 5 статті 18 Закону про банкрутство серед іншого, унормовано, що господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Відповідно до частини 12 статті 21 Закону про банкрутство розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плану санації, в порядку черговості, установленому статтею 31 цього Закону.

Вказаними нормами Закону про банкрутство передбачено чіткий алгоритм дій у процедурі санації, який передує погашенню вимог кредиторів, та встановлено термін для початку погашення таких вимог.

При цьому варто ураховувати, що Закон про банкрутство визначає особливий порядок погашення вимог конкурсних кредиторів у процедурі санації залежно від способу, визначеного планом санації боржника (зокрема й шляхом виконання зобов`язань боржника третіми особами) і такий порядок, з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними, виключає можливість припинення зобов`язання боржника шляхом його виконання третьою особою у порядку частини першої статті 528 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд зазначив, що у процедурі судової санації можливість виконання зобов`язань боржника перед кредиторами третьою особою (погашення грошових вимог) ставиться у залежність від визначення відповідного способу погашення вимог конкурсних кредиторів планом санації боржника, подальшого схвалення такого плану зборами кредиторів, погодження відповідним органом (у встановлених законом випадках) та затвердження господарським судом, що розглядає справу про банкрутство цього боржника.

Тобто, у процедурі судової санації погашення грошових вимог кредиторів шляхом виконання зобов`язань боржника третьою особою у порядку частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України, є неможливим.

Щодо застосування частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України у правовідносинах, що склались під час здійснення щодо боржника процедури санації, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Зобов`язання, яке виконується іншою особою на підставі частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України, не припиняється, адже відбувається лише заміна кредитора у такому зобов`язанні.

Наведене свідчить про те, що заміна кредитора у зобов`язанні у відповідному порядку не зумовлює погашення (припинення) зобов`язань боржника, а тому не може суперечити визначеним Законом про банкрутство порядку та способам погашення вимог конкурсних кредиторів у судовій процедурі санації боржника.

Водночас необхідність застосування за аналогією закону норм частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, які стосуються питання виконання зобов`язань боржника іншою особою (акціонером товариства-боржника) у судовій процедурі санації пояснюється таким.

Частиною 3 статті 528 Цивільного кодексу України унормовано, що інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Верховний Суд акцентував, що звернення стягнення на майно боржника (незалежно від способу його здійснення) у кінцевому результаті передбачає припинення права власності боржника на таке майно. Аналогічно зазначеному перехід у справі про банкрутство до процедури ліквідації боржника передбачає продаж усього належного боржнику майна, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси. Тобто, перехід до ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, як і звернення стягнення на майно, зумовлюють у кінцевому результаті аналогічні наслідки для боржника, а саме, припинення права власності останнього на належне йому майно.

У свою чергу, за змістом частини 6 статті 18 Закону про банкрутство неподання до господарського суду плану санації боржника протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію має наслідком визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Водночас із введенням щодо боржника ліквідаційної процедури у справі про банкрутство господарська (підприємницька) діяльність останнього завершується (частина 1 статті 23 Закону про банкрутство). У цьому зв`язку вбачається вплив на майнові права учасника господарського товариства, зокрема щодо права на одержання частини прибутку товариства (дивідендів), що прямо залежить від здійснення ним господарської діяльності, яка, як зазначено вище, припиняється у випадку введення щодо боржника ліквідаційної процедури. Відтак, очевидною є зацікавленість учасника/акціонера у відновленні платоспроможності товариства-боржника шляхом здійснення процедури його санації з метою запобігання банкрутства.

Наведене свідчить про наявність в учасника/акціонера господарського товариства ризику втрати майнових прав у випадку тривалого не затвердження плану санації, що матиме наслідком введення господарським судом щодо такого товариства-боржника ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

У зв`язку з цим правовідносини щодо виконання зобов`язання товариства-боржника його учасником/акціонером у разі небезпеки втрати майнових прав внаслідок введення щодо боржника ліквідаційної процедури у справі про банкрутство убачаються подібними врегульованим частиною 3 статті 528 Цивільного кодексу України правовідносинам щодо задоволення третьою особою вимоги кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно.

При цьому виконання зобов`язання третьою особою без згоди боржника може пов`язуватись не лише з ризиком втрати права на майно боржника, але й із захистом майнових прав такої особи як учасника господарського товариства.

Втім, положеннями чинного законодавства України, у тому числі у галузі банкрутства, не врегульовано питання можливості виконання зобов`язання товариства-боржника його учасником/акціонером у разі небезпеки втрати майнових прав унаслідок введення щодо боржника ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, яке (введення) зумовлене тривалим не затвердженням господарським судом плану санації.

Відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

За змістом частини 9 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований.

Зважаючи на викладені вище мотиви та правові норми, Верховний Суд вважає можливим застосування за аналогією закону положень частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли під час здійснення щодо боржника судової процедури санації та стосуються питання виконання зобов`язань товариства-боржника його учасником/акціонером у разі небезпеки втрати майнових прав внаслідок введення ліквідаційної процедури.

При цьому обов`язковою умовою такого правозастосування є встановлення судом обставин тривалого перебування боржника у процедурі санації без затвердження плану санації, зокрема, з підстав його не схвалення зборами кредиторів. Оцінка такого факту має здійснюватися судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Верховний Суд зазначив, що висновок про можливість застосування за аналогією закону норм частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України не має універсального характеру для усіх правовідносин, які виникають у судових процедурах санації боржників. Такий висновок є релевантним до тих правовідносин, які стосуються питання виконання у процедурі санації зобов`язань товариства-боржника виключно його акціонером та за виняткових, зазначених вище умов.

Як убачається з матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство боржника відкрито ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006, а ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 введено процедуру санації боржника.

Тобто, ПАТ «БК «Букрос» перебуває у банкрутстві більше 17-ти років, а з 21.11.2017 щодо боржника здійснюється процедура санації, однак план санації зборами кредиторів не схвалено та судом не затверджено.

Верховний Суд у даній справі дійшов висновку про те, що тривале (більше 6 років) не затвердження судом плану санації через його не схвалення зборами кредиторів не узгоджується з положеннями Закону про банкрутство (у питанні обмеження строку процедури санації у відповідності до вимог частини 1 статті 17 цього Закону) та зумовлює єдино-можливий наслідок, а саме, введення процедури ліквідації.

У такому разі, заявник - ОСОБА_1 як акціонер боржника не позбавлений права виконати зобов`язання замість боржника перед конкурсними кредиторами, що призведе до консолідації кількості голосів на зборах кредиторів та можливості впливу на вирішення питання схвалення плану санації боржника з метою відновлення його платоспроможності.

Можливість застосування норм частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України у правовідносинах у справі про банкрутство підтверджена судовою практикою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 15.05.2024 у справі №924/232/22.

У реєстрі вимог кредиторів зазначено відомості про конкурсних кредиторів, зокрема, до вимог четвертої черги належать вимоги ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» у розмірі 2300000,00 грн.

З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у даній справі, ураховуючи наявні у матеріалах справи докази погашення заборгованості перед ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» у сумі 230000,00 грн,- копію квитанції від 17.09.2020 №ПН17581363 на суму 230000,00 грн з призначенням платежу « оплата- повернення коштів згідно з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.10.2008 у справі №18/257, 4 черга, ОСОБА_1 » (а.с.76, том 1 матеріалів оскарження).

У ході судового розгляду справи керуюча санацією Тищенко О.І. зазначила, що кошти, сплачені ОСОБА_1 надійшли на рахунок ТОВ «ЕСК «Еско-Північ», разом з цим товариство пропонувало ОСОБА_1 повернути йому сплачені кошти, однак останній відмовився.

Щодо посилань керуючої санацією боржника ОСОБА_3 на ту обставину, що кредиторські вимоги ТОВ «ЕСК «Еско-Північ» вже погашені перед боржником, оскільки були сплачені 12.03.2014 ОСОБА_2 , який є мажоритарним акціонером, за платіжним дорученням №790 у сумі 115000000,00 грн згідно з договором №030314 від 03.03.2014 за відступлення права вимоги за договором №65 від 02.08.2005; колегія суддів зазначає, що при розгляді заяви про заміну кредиторів керуючою санацією боржника ОСОБА_3 не заявлялось таких заперечень, тому у силу приписів частини 5 ст.165, 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції (при новому розгляді справи) не приймаються і не розглядаються доводи та докази сторін, які не заявлялись та не надавались в суді першої інстанції, відтак не були предметом розгляду. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Також колегія суддів зазначає, що подані керуючою санацією боржника ОСОБА_3 докази до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції, а саме: копія відповіді ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» від 23.09.2024 за вих.№1209-09/24 з додатками та докази отримання електронного листа; уточнений реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ «БК «Букрос» станом на 19.03.2014, суд не бере до уваги, оскільки така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання учасником справи таких доказів.

Оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, ураховуючи правовий висновок Верховного Суду у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви (вх.№8827 від 18.07.2023) про заміну кредиторів у частині заміни кредитора у справі №18/257 ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» на суму 230000,00 грн на правонаступника заміни на ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскільки ухвала Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 вже скасована постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024, заяву (вх.№8827 від 18.07.2023) про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» у справі №18/257 слід задовольнити, прийняти нове рішення, яким замінити конкурсного кредитора у справі №18/257 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Керуючись ст.86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заяву (вх.№8827 від 18.07.2023) про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» у справі №18/257 - задовольнити.

Замінити конкурсного кредитора у справі №18/257 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» (код ЄДРПОУ 30732144, 04073, м.Київ, вул.Рилєєва, будинок 10-А, офіс 518) на його правонаступника - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у сумі 230000,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.10.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна