Рішення
від 24.09.2024 по справі 910/1091/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.2024р. Справа №910/1091/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Кравець А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ГРЕТА" (код ЄДРПОУ 00153488)

до відповідача-1: Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (код ЄДРПОУ 09806443),

до відповідача-2: Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Горбурова Кирила Євгеновича (РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання недійсним рішення, визнання відсутнім права та визнання недійсними рішень про державну реєстрацію

за участю представників:

від позивача: Марченко О.Г. (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1: Ненахов О.О. (в режимі відеоконференції)

відповідач-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ГРЕТА" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (відповідач-1) та Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Горбурова Кирила Євгеновича (відповідач-2), в якій просить:

1) визнати недійсним рішення Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про набуття предмету іпотеки (застави) за договорами

- від 27.03.2018р. та зареєстрованого в реєстрі за № 553;

- від 27.03.2018р. та зареєстрованого в реєстрі за № 555;

- від 27.03.2018р. та зареєстрованого в реєстрі за № 557;

- від 26.02.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 313;

- від 26.02.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 314;

- від 29.05.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 678;

- від 09.11.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1623.

- від 24.06.2021р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1016.

- від 29.11.2021р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2252.;

2) визнати відсутність права Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" на прийняття ним у власність рухомого та нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Грета», яке є предметом договорів, посвідчених Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області:

- від 27.03.2018р. та зареєстрованого в реєстрі за № 553;

- від 27.03.2018р. та зареєстрованого в реєстрі за № 555;

- від 27.03.2018р. та зареєстрованого в реєстрі за № 557;

- від 26.02.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 313;

- від 26.02.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 314;

- від 29.05.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 678;

- від 09.11.2020р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1623.

- від 24.06.2021р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1016.

- від 29.11.2021р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2252.

3) визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа Горбурова Кирила Євгеновича:

- індексний номер: 65933304 від 26.12.2022 10:59:44 щодо земельної ділянки, загальною площею 2.2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адреса: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129657814224

- індексний номер: 65933648 від 27.12.2022 11:08:45 щодо об`єкта житлової нерухомості загальною площею (кв.м): 51820 за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта майна: 204438514392, номер об`єкта в РПВН: 19366353.

- індексний номер: 65933867 від 27.12.2022 11:14:22 щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, площею (га): 7.7345, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 204245114392, цільове призначення: землі промисловості, для обслуговування території заводу за адреса: Донецька обл., м. Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1.

- індексний номер: 65932255 від 27.12.2022р. 10:34:13: щодо нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 192078914392.

- індексний номер: 65933021 від 27.12.2022р. 10:53:00: щодо нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд. 32, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129347214117

4) судові витрати покласти на Відповідачів.

АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА:

У обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Грета» посилається на те, що відповідачі при вчиненні правочину про прийняття у власність відповідачем-1 майна позивача грубо порушили його права як власника цього майна, а також норми діючого законодавства і укладених договорів (Генеральній договір про надання банківських послуг № Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018р. та укладених на його забезпечення Іпотечних договорів та договорів Застави). Вказує, що причиною тимчасового призупинення господарської діяльності позивача послужило не зарахування відповідачем-1 грошових коштів від іноземних контрагентів позивача. На переконання ПрАТ «ГРЕТА», невиконання ним умов Кредитного договору мало місце при настанні форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України) і не виконання відповідачем-1 своїх обов`язків по здійсненню банківських операцій по зарахуванню грошових коштів від іноземних контрагентів позивача. Тобто мала місце прострочка кредитора. Як вказує позивач, відповідач-1, як банківська установа навмисно створив умови, які дали йому формальні підстави для оформлення прав власності на майно позивача. Позивач вважає, що у відповідача-1 не виникло права звернення на заставлене майно і тому його дії, зокрема прийняття рішення про набуття предмету іпотеки (застави) у його власність є передчасним та неправомірним, порушує вимоги ст. 37 Закону України «Про іпотеку», ст. 25 Закону України «Про заставу», пункту 51 Національного стандарту N 1. Також позивач вважає, що правочини (рішення відповідача-1) порушує публічний порядок, так як він був спрямований на незаконне відчуження майна позивача, а саме всупереч ч.38.2. ст.38 Податкового кодексу України, а саме без сплати податків та зборів.

У свою чергу, відповідач-2 прийняв рішення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за відповідачем-1 при відсутності оцінки іпотечного майна, чим порушив підп.3 п.61 Порядку. Позивач вважає, що ніяких первинних бухгалтерських документів не було складено і відповідно ніякої господарської операції не було і це є підставою для визнання рішень відповідача-2 про перехід права власності на нерухоме майно недійсним.

Оцінка, яка була надана відповідачем-1 (оцінка ПП «Академія оцінки і права», на підставі якої відповідач-2 приймав свої рішення) не відповідає вимогам закону, а саме ч.1 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пункту 50 Національного стандарту N 1, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого і рухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.

АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА-1:

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" у поданому ним відзиві заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що Банком виконані умови Кредитного договору в частині видачі кредитних коштів, в той час як позичальником (позивачем) свої зобов`язання своєчасно та в повній мірі не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Як зазначає відповідач-1, станом на 26.12.2022 заборгованість ПрАТ «ГРЕТА» перед АТ «ТАСКОМБАНК» за Генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 становила: по лімітам Банківських послуг/траншів виданих в гривнях - 92684340,54 грн. (у тому числі: по тілу кредиту 83200000,00 грн, по відсотках 9484340,54 грн., по комісії - 0,00 грн.); по лімітам Банківських послуг/траншів виданих в євро - 1065587,52 євро (у тому числі: по тілу кредиту 1000000,00, по відсотках 5000,00, по комісії - 60587,52).

Зазначає, що АТ «ТАСКОМБАНК» було направлено позивачу Повідомлення - вимогу від 29.06.2022 за ВИХ. N9926/70.1 про дострокове погашення заборгованості за Генеральним договором. Однак, вимога Банку виконана не була, а тому Банком було вжито заходів щодо примусового стягнення боргу в тому числі за рахунок іпотечного та заставленого майна, як то визначено сторонами у п. 3.4 договорів іпотеки та застави до Кредитного договору, п. 7.3 договорів іпотеки та ст.ст. 35-37 Закону України «Про іпотеку», звернуто стягнення в позасудовому порядку на зазначені предмети іпотеки шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по Генеральному договору. Для реєстрації права власності АТ «ТАСКОМБАНК» звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбурова К.Є., та надали необхідний пакет документів, передбачений п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. No 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. No 553).

Банк звертає увагу суду, що в п. 1.4. договорів іпотеки встановлена орієнтовна ціна забезпечувального майна, а ринкова встановлюється у відповідності до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», якою встановлений порядок визначення вартості предмета іпотеки, а саме на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Згідно з п. 7.3.1. Іпотечних договорів суб`єкта оціночної діяльності обирає Іпотекодержатель - тобто Банк. Зазначена ринкова вартість вказана відповідно до проведеної оцінки Приватним підприємством «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» від 19.12.2022, а не договірною ціною, зазначеною у договорах іпотеки, та становила 39495400,00 грн. з ПДВ. Крім цього, Банком було замовлено рецензування звіту про ринкову вартість майна, за результатом якої було підтверджено дійсну ринкову вартість майна - рецензія на звіт про оцінку майна від 27.12.2022. Як зазначає відповідач-1, за рахунок предмета іпотеки Банк частково погасив заборгованість за Кредитним договором в сумі 39495400,00 грн.

Також у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та позивачем було укладено низку договорів застави, посвідчених Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області та зареєстрованих в реєстрі, за умовами яких в заставу Банку передано рухоме майно згідно переліку. У зв`язку з невиконанням зобов`язань по Генеральному договору, AT «ТАСКОМБАНК» був змушений звернути стягнення в позасудовому порядку на зазначені вище предмети застави. Звернення стягнення на предмети застави відбулось шляхом переходу до заставодержателя права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов`язання по Генеральному договору в порядку встановленому ст.ст. 24-29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умовами Договорів застави. Відповідач-1 стверджує, що Банк звернувся з відповідними вимогами до позивача, однак вони виконані не були. Також 15.07.2022 Банком було направлено ПрАТ «ГРЕТА» повідомлення-вимоги в порядку ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із зазначенням всіх необхідних умов в т.ч. вказав спосіб звернення стягнення на предмети застави. Оскільки ПрАТ «ГРЕТА» не виконало вказані вимоги, АТ «ТАСКОМБАНК» набув право власності на вказані Предмети застави з ринковою вартістю обладнання в сумі 43346904,00 грн. з ПДВ, визначеною Приватним підприємством «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» у звіті від 20.12.2022. Крім цього, Банком було замовлено рецензування звіту про ринкову вартість майна, за результатом якої було підтверджено дійсну ринкову вартість майна - рецензія на звіт про оцінку майна від 27.12.2022. Отже, за рахунок Предметів застави у загальній кількості 1170 найменувань Банк частково погасив заборгованість за Генеральним договором в сумі 43346904,00 грн.

Таким чином, як зазначає відповідач-1, за рахунок майна, набутого у власність Банку, була погашена частково заборгованість ПрАТ «ГРЕТА» за Генеральним договором в сумі 1060781,96 Євро та 41441864,39 грн., що в гривневому еквіваленті становить 82842304,00 грн., в т.ч. за рахунок Предметів іпотеки в сумі 39495400,00 грн. та Предметів застави в сумі 43346904,00 грн. При цьому, Банк зауважує, що залишок заборгованості стягнуто АТ «ТАСКОМБАНК» з ПрАТ «ГРЕТА» в судовому порядку у справі No905/781/22 в Господарському суді Донецької області, в якій 27.02.2024 частково задоволено позов Банку на суму 47873981,03 грн., з яких: 41758135,61 грн. - тіло кредиту; 5640652,60 грн.- відсотки; 475192,82 грн. комісія, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718109,72 грн.

АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА-2:

Відповідач-2 у своєму відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог ПрАТ «ГРЕТА». Вказує, що Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Горбуров Кирил Євгенович діяв в порядку та у спосіб, визначений ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, тому жодних прав позивача не порушив, вважає доводи позивача необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

ХІД СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1091/24; справу вирішено розглядати в порядку загального провадження; призначено підготовче засідання.

Детальний хід підготовчого провадження викладений у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 07.05.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/1091/24; призначено розгляд справи по суті на 25.06.2024, вирішені інші процедурні питання.

У зв`язку із триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, надходженням у місті Харкові (місцезнаходження господарського суду) сигналу "Повітряна тривога", поточним загостренням небезпечної ситуації в місті, яка є загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників суду, з метою дотримання рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022, від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, а також розпорядження голови суду від 28.05.2024 № 4-р "Про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги" розгляд справи відкладався відповідно до ухвал суду від 25.06.2024, від 09.07.2024, від 16.07.2024, від 30.07.2024, від 13.08.2024, від 26.08.2024.

У судовому засіданні 17.09.2024 за участю представника позивача та представника відповідача-1 розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово позивача та відповідача-1, суддею-доповідачем стисло викладено зміст заперечень відповідача-2 та оголошено перерву до 24.09.2024; постановлено після перерви продовжити розгляд справи зі стадії "дослідження доказів", визнано явку представників сторін не обов`язковою, вирішені інші процедурні питання.

Після перерви у судовому засіданні 24.09.2024 прийняли участь в режимі відеоконференції представники позивача та відповідача-1.

Відповідач-2 не забезпечив участь свого представника, про намір брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не заявляв, клопотань про розгляд справи без його участі не подавав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.

Всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є відкритими для безоплатного цілодобового доступу відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», що свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, тому суд вважав можливим розглядати дану справу у відсутність відповідача-2.

Судом досліджено докази, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухано промови (заключне слово) позивача та відповідача-1.

Після судових дебатів суд виходив до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та після виходу з нарадчої кімнати 24.09.2024 оголосив вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ:

Як убачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 27.03.2018 між Публічним акціонерним товариством «Таскомбанк» (банк, відповідач-1) та Приватним акціонерним товариством «Грета» (позичальник, позивач) укладено генеральний договір про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874, що складається з двох частин, які нероздільно пов`язані між собою та додатків (з наступними змінами та доповненнями).

За умовами цього договору банк зобов`язався надавати позичальнику банківські послуги на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується сплачувати кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії у розмірі та у порядку, визначених цим договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором та чинним законодавством, зокрема відповідно до наступного: Генеральний ліміт: 153600000,00 (сто п`ятдесят три мільйони шістсот тисяч гривень 00 копійок); Генеральний строк: з 27 березня 2018 по 31 грудня 2026 року; Валюта надання банківських послуг: гривня/євро; Процентна ставка та тип (фіксована/змінювана) процентної ставки за банківською послугою (кредитом) визначається у відповідному додатку щодо надання банківської послуги. У будь-якому випадку розмір процентної ставки (максимальний розмір збільшення щодо змінюваної процентної ставки) незалежно від її типу (змінювана процентна ставка або фіксована процентна ставка) не може перевищувати 40% (сорок процентів) річних. Строк сплати процентів за користування банківськими послугами: з 01 по 10 число (включно) місяця, наступного за календарним місяцем користування банківською послугою, до дати спливу терміну користування відповідною банківською послугою та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором (п.2 частини №1 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що загальна сума лімітів за банківськими послугами, встановлених згідно відповідних додатків до цього договору, не може перевищувати генеральний ліміт, встановлений п.2 частини №1 цього договору, незалежно від валюти наданих позичальнику банківських послуг.

Згідно з Додатком № 12Д до Генерального договору сторони дійшли згоди щодо наступних умов надання невідновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов Генерального договору, на підставі заяв на видачу кредиту, Позичальнику було надано транші на загальну суму 66869200,00 грн шляхом перерахування на рахунок Позичальника. Процентна ставка є фіксованою та складає 12,5% річних. Термін користування банківською послугою - до 31.12.2026.

Згідно з Додатком № 13Г до Генерального договору сторони дійшли згоди щодо наступних умов надання відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов Генерального договору, на підставі заяв на видачу кредиту, Позичальнику було надано наступні транші на загальну суму 25000000,00 грн шляхом перерахування на рахунок Позичальника. Процентна ставка є фіксованою та складає 12,5% річних. Термін користування банківською послугою - до 31.12.2024.

Згідно з Додатком № 20 І до Генерального договору сторони дійшли згоди щодо наступних умов надання невідновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов Генерального договору, на підставі заяв на видачу кредиту, Позичальнику було надано транші на загальну суму 1000000 Євро (один мільйон євро) шляхом перерахування на рахунок Позичальника. Процентна ставка є фіксованою та складає 7% річних. Термін користування банківською послугою - до 22.10.2024.

За умовами кредитного договору в якості забезпечення виконання всіх зобов`язань, що виникають чи можуть виникнути у майбутньому за цим договором, позичальник зобов`язаний передати, забезпечити надання та/або передачу третім особам (майновими поручителями або поручителями) в забезпечення банку предмети забезпечення (майна/майнові права/право вимоги/тощо) згідно переліку, зазначеного в додатку №1 до цього договору (перелік забезпечення), але не виключно, що є його невід`ємною частиною шляхом укладення відповідних договорів забезпечення.

Згідно з п.п.2.1, 2.4 частини №2 договору, сума непогашених боргових зобов`язань за банківськими послугами підлягає поверненню/виконанню не пізніше кінцевого терміну користування відповідною банківською послугою з урахуванням графіку (за наявності), але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня генерального строку, встановленого частиною №1 цього договору, якщо інше не встановлено цим договором. Остаточною датою повного виконання зобов`язання позичальника за цим договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх зобов`язань перед банком за цим договором в повному обсязі, включаючи повну сплату процентів, комісій банку, неустойки, пені, штрафів (якщо такі будуть), збитків, іншої заборгованості за цим договором, платежів та санкцій, які передбачені та/або випливають з цього договору та/або договорів забезпечення. Остаточною датою (моментом) погашення заборгованості за кредитом (за винятком овердрафту) вважається день зарахування на відповідний рахунок(ки) для погашення боргових зобов`язань у порядку, визначеному цим договором, грошових коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 частини №2 договору передбачено, що розмір та тип процентної ставки (змінювана або фіксована) для кожної банківської послуги визначається згідно з умовами того додатку до цього договору, на підставі якого таку банківську послугу було надано. Банківські послуги (крім документарних інструментів) надаються позичальнику із щомісячною сплатою процентів у строк сплати процентів за користування банківськими послугами (крім документарних інструментів), встановлений частиною №1 цього договору. Проценти на відповідну суму заборгованості за кредитом (крім документарних інструментів) нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами банку відповідно до умов, визначених цим договором, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату для відповідної банківської послуги (крім документарних інструментів). Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті отриманого кредиту. Проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом нараховуються банком щоденно, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, за методом факт/360 (метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці береться фактична, а в році -360 днів). При цьому, враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами. Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом щомісячно в межах строку сплати процентів за користування банківськими послугами (крім документарних інструментів), за попередній місяць і на дату повернення в повному обсязі кредитних коштів за відповідною банківською послугою, з урахуванням вимог п.8.10 частини №2 цього договору; проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за відповідною банківською послугою.

Сплата комісій за цим договором здійснюється у національній валюті України (гривні) в розмірах та в терміни/строки, обумовлені відповідними додатками до цього договору, а у випадку, якщо банком письмово повідомлено інший рахунок для платежу на такий рахунок, вказаний банком (п.3.8 частини №2 договору).

Пунктом 5.1.11 частини 2 договору визначено, що позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним на письмову вимогу банку та у строк, зазначений в такій вимозі, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорам забезпечення, чинним законодавством України. При цьому, у випадку, якщо згідно з умовами цього договору, або отриманої від банку вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення боргових зобов`язань, сторони домовились, що дата повернення заборгованості за кредитом, зазначена в п.2.1 частини №2 цього договору, за домовленістю сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п.5.4.1 частини №2 договору, банк має право відмовити позичальнику у наданні кредиту, призупинити/зупинити надання позичальнику кредиту без попереднього повідомлення позичальника, та/або зменшити генеральний ліміт/ліміт банківської(их) послуг(и), та/або вимагати достроково виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором, та/або вимагати за рахунок власних коштів позичальника формування грошового забезпечення на рахунках покриття за акредитивами та гарантіями, відкритими/наданими на підставі цього договору, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов`язань в порядку, визначеному п.8.13 частини №2 цього договору, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені сторонами, як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті, у тому числі при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором.

Згідно з п.п.8.1, 8.2 частини №2 договору, банк набуває права звернення стягнення на предмети договорів забезпечення у випадках, зазначених п.5.4.1 частини №2 цього договору, у випадку невиконання позичальником вимоги банку у визначений банком строк щодо достроково повернення заборгованості за кредитом та/або дострокового формування грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому, сплати процентів/комісії за користування кредитом та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, в інших випадках, передбачених договорами забезпечення або чинним законодавством. У випадку, якщо отримана від позичальника або в результаті звернення стягнення на предмети договорів забезпечення сума коштів виявиться недостатньою для погашення повної суми боргових зобов`язань та/або формування грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, банк має право стягнути залишок заборгованості позичальника в загальному порядку, у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 8.5 частини №2 договору передбачено, що сторони також погодились, що банк може надавати повідомлення позичальнику у зв`язку з цим договором шляхом їх направлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах сторін, а також засобами комплексу електронного банкінгу. Такі повідомлення вважаються наданими банком належним чином та отриманими позичальником, які направлені засобами поштового зв`язку на адресу позичальника зазначену в реквізитах сторін, після спливу 7 (семи) календарних днів з дати відправлення такого повідомлення. У випадку направлення повідомлень засобами комплексу електронного банкінгу такі повідомлення вважаються наданими банком належним чином та отриманими позичальником в день їх відправлення. До надання повідомлення на адресу позичальника прирівнюється також і його вручення позичальнику чи його представникам під розписку або через будь-які інші засоби доставки кореспонденції (зокрема, кур`єрською доставкою). У випадку направлення повідомлень позичальником на адресу банку, такі повідомлення вважаються направленими належним чином за умови відправлення їх на адресу банку, зазначену в цьому договорі, або письмово повідомлену банком позичальнику рекомендованим листом та вважаються отриманими банком з дати їх фактичного отримання банком або вручення уповноваженому представнику банку під розпис.

Відповідно до п.8.13 частини №2 договору, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п.5.4.1 частини №2 цього договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому (надалі-повідомлення). При цьому строк виконання позичальником боргових зобов`язань та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на 10 (десятий) календарний день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору або адресу, повідомлену позичальником відповідно до п.5.1.5 частини №2 цього договору. У цьому випадку позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, сплатити проценти, комісії за користування кредитом та інші платежі, що належать до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору, новий строк у визначеному банком обсязі.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до дати повного погашення заборгованості позичальника перед банком за цим договором, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх боргових зобов`язань за цим договором, та завершення строку дії всіх відкритих/наданих на підставі цього договору акредитивів та гарантій, та припинення всіх зобов`язань сторін за ними, та завершення розрахунків за гарантіями та акредитивами (п.11.1 частини №2 договору). Всі додатки та додаткові договори до цього договору, повідомлення банку, пов`язані з виконанням цього договору, акцептовані банком заяви позичальника є його невід`ємними частинами (п.11.4 частини №2 договору).

Як відомо, у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ ГРЕТА укладені договори іпотеки та застави, які були посвідчені приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю.В.:

- Іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя), посвідчений 27.03.2018р. та зареєстрований в реєстрі за № 553 (далі Договір 533, Додаток № 2), щодо нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51820,60 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 1, реєстраційний номер об`єкта майна: 204438514392 (далі Споруди) та земельної ділянки, загальною площею 7.7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: землі промисловості, для обслуговування території заводу за адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 204245114392, (далі Земельна ділянка-1), ринковою вартістю (вартість застави) 54296752,00грн. (п.1.4. Договору 553) без ПДВ (з ПДВ 65156102,40грн);

- Іпотечний договір, посвідчений 27.03.2018р. та зареєстрований в реєстрі за № 555 (далі Договір 555, Додаток № 3), щодо нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129347214117 (далі Приміщення-2) та земельної ділянки, загальною площею 2.2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адреса: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129657814224 (далі Земельна ділянка-2) ринковою вартістю (вартість застави) 5061245,00грн. (п.1.4. Договору 555) без ПДВ (з ПДВ 6073494,00грн);

- Іпотечний договір, посвідчений 27.03.2018р. та зареєстрований в реєстрі за № 557 (далі Договір 557, Додаток № 4) щодо нежитлових приміщень, загальною площею 169,5 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 192078914392 (далі Приміщення-1) ринковою вартістю (вартість застави) 388520,00грн. (п.1.4. Договору 3660) без ПДВ (з ПДВ - 466224,00грн);

- Договір застави від 26.02.2020, посвідчений Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за No313 (надалі «Договір застави-1»), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: лінія штампування на основі багатопрофільного пресу моделі DM 100 LEVOR 4, потужністю 1000 тн., інвентарний номер 3177, який призначений для роботи з автоматичним обладнанням для завантаження та розвантаження заготівок, у комплектності до якого входить 6 одиниць, а також обладнання у кількості 334 найменувань;

- Договір застави від 26.02.2020, посвідченого Радіоновим Ю. В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за No314 (надалі - «Договір застави-2»), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: маніпулятор координатний для нанесення клею 2 МЄК 001-02 та обладнання і споруди у кількості 235 найменувань (надалі - «Предмет застави -2»);

- Договір застави від 29.05.2020, посвідчений Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за No678 (надалі «Договір застави-3»), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно: Котел опалювальний твердопаливний водогрійний «ALTER» КВТ-SHF-600 кВт (BIO) заводський номер КВТ-HF-100001019 (надалі - «Предмет застави-3»),

- Договір застави від 09.11.2020, посвідчений Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за No1623 (надалі «Договір застави-4»), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: устаткування у кількості 538 найменувань (735 одиниць), (надалі - "Предмет застави-4»),

- Договір застави від 29.11.2021, посвідченого Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за No2252 (надалі - Договір застави-5), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: обладнання, яке використовується у виробництві побутових плит, у кількості 21 одиниця (надалі - "Предмет застави-5»),

- Договір застави від 24.06.2021, посвідченого Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за No1016 (надалі - Договір застави-6), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: обладнання у кількості 40 найменувань та технологічний транспортний засіб автонавантажувач TOYOTA 32- 8FG30 (надалі - "Предмет застави-6»).

Пунктом 3.4. Іпотечних договорів передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмети іпотеки, реалізувати його і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов Кредитного договору, проценти та комісії за користування кредитом, неустойку, пені, штрафи та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з Кредитного договору, а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, його реалізацією, та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, інші витрати, пов`язані із зверненням стягнення на Предмети іпотеки, в разі настання будь-якої або всіх наступних обставин, в тому числі у випадку:

якщо у момент настання строку виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів; та/або у випадку порушення строку сплати кредиту та/або процентів та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки ( пені, штрафу), сум комісії, що передбачені Кредитним договором;

у разі невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання Кредитного договору, зробленої на підставі закону, Кредитного договору чи цього Договору;

Також згідно п. 3.8 іпотечного договору іпотекодержатель має право на підставах, визначених п. 3.4 цього договору, вимагати дострокового виконання зобов?язання за кредитним договором, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно з цим договором та законодавством України.

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію на задоволення своїх вимог при виникненні підстав, вказаних у пункті 3.4 цього договору (п. 7.1 іпотечного договору).

Згідно п. 7.2. Іпотечних договорів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя може відбуватися будь-яким з наступних способів на вибір іпотекодержателя:

за рішенням суду;

у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

на підставі переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов?язання за кредитним договором в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору;

на підставі продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі Договору купівлі-продажу в порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами Іпотечного договору;

іншими способами, встановленими законодавством України.

У пункті 7.3.1 іпотечного договору сторони домовилися про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього договору, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов?язань за кредитним договором згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов, а саме:

це застереження, згідно Закону України «Про іпотеку», вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки;

у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець підписанням цього договору підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки та після прийняття іпотекодержателем письмового рішення про набуття предмета іпотеки у власність, іпотекодавець передає іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов?язання за кредитним договором та інших витрат, передбачених цим договором;

підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя (набуття предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства України;

сторони домовились, що з дати прийняття іпотекодержателем рішення про набуття предмета іпотеки у власність, іпотекодавець передає іпотекодержателю, а іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки та набуває право зареєструвати, відповідно до чинного законодавства, своє право власності на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 5.1. Договорів застави Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Майно та його реалізацію у наступних випадках:

якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором вони будуть виконані неповністю або несвоєчасно або не виконані, у тому числі: при повному чи частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки суми Кредиту та/або несвоєчасному поверненні, та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів за користування Кредитом, комісій, та/або при несплаті чи частковій несплаті у строк сум неустойки, штрафу, пені, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п. 5.2. Договорів застави звернення стягнення на Предмети застави може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір Заставодержателя:

- на підставі рішення суду;

- на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- в позасудовому порядку, в т. ч. в порядку продажу Заставодержателем майна шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; в порядку переходу до Заставодержателя права власності на Предмет застави в рахунок виконання зобов`язання за Кредитним договором відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»;

- в іншому порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За відсутності в матеріалах справи доказів визнання недійсними повністю чи частково Генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 1874 від 27.03.2018, Іпотечних договорів та Договорів застави до нього, суд виходить з принципу правомірності цих правочинів, як-то визначено ст. 204 Цивільного кодексу України, і, як наслідок, обов`язковості їх умов для виконання сторонами згідно ст. 525, 526 цього Кодексу.

Як відомо, між АТ «ТАСКОМБАНК» та ПрАТ «ГРЕТА» неодноразово розглядались судові спори з приводу виконання Генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, а саме господарські справи № 905/781/22, № 910/6171/23, № 910/5899/23, судові рішення у яких набрали законної сили і мають преюдиційне значення для суду під час вирішення справи № 905/1091/24, що розглядається.

Так, Господарським судом Донецької області у рішенні від 27.02.2024 по справі № 905/781/22 було встановлено, що на виконання умов вищевказаного Кредитного договору, з метою отримання кредиту ПрАТ «ГРЕТА» направлено банку заяви на видачу кредиту, а саме: 9 заяв відповідно до додатку №20І генерального кредитного договору на загальну суму 1000000,00 Євро; 12 заяв відповідно до додатку №13г генерального кредитного договору на загальну суму 25000000,00грн та 19 заяв відповідно до додатку №12д генерального кредитного договору на загальну суму 66869200,00грн.

АТ «ТАСКОМБАНК» в свою чергу перерахував вказані кошти на рахунок ПрАТ «ГРЕТА». Надання банком кредиту позичальнику в розмірі 1000000,00 Євро, згідно додатку 20І договору, в розмірі 25000000,00 грн, згідно додатку 13г договору та в розмірі 66869200,00грн, згідно додатку 12д договору підтверджується відповідними виписками по рахунках, на яких обліковується заборгованість за договорами.

Під час вирішення справи № 905/781/22 судом було встановлено факт порушення ПрАТ «ГРЕТА» грошових зобов`язань за цим кредитним договором, розмір заборгованості та період її виникнення.

У вказаному судовому рішенні також встановлено, що АТ «Таскомбанк» звертався до ПрАТ «ГРЕТА» з повідомленням-вимогою №9926/70.1 від 29.06.2022, в якій вимагав від позичальника повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію, та інші обов`язкові платежі протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення банком повідомлення. Вказане повідомлення-вимога направлено на поштову адресу відповідача 29.06.2022, що підтверджується накладною та описом вкладення.

Відповіді на вказане повідомлення-вимогу не надано, заборгованість ПрАТ «ГРЕТА» не сплачена. Відповідно до п.8.13 договору, заборгованість мала бути сплачена до 09.07.2022, проте вказана вимога виконана не була.

У цьому рішенні суд зазначив, що повідомлення-вимога направлена банком відповідно до умов укладеного між сторонами договору, посилання відповідача (ПрАТ «ГРЕТА») на її неотримання є безпідставним з огляду на те, що умовами договору передбачено, що відлік строку виконання позичальником боргових зобов`язань починається з дати зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням, та не пов`язано з безпосереднім отримання такого повідомлення відповідачем.

Також в межах справи № 905/781/22 судом було встановлено, що АТ «Таскомбанк» у заяві про уточнення та зменшення позовних вимог просив стягнути з ПрАТ «Грета» заборгованість за генеральним кредитним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 в сумі 52152429,84грн, у зв`язку із зверненням стягнення на майно відповідача в позасудовому порядку у відповідності до укладених договорів іпотеки, застави та прийняв у власність в рахунок погашення боргу наступне майно: нежитлові приміщення, загальною площею 169,5 кв.м., розташовані за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 10; нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 51 820,60 кв.м., розташовані за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 1; земельна ділянка, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: для обслуговування території заводу за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1; нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 5 196,40 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд. 32; земельна ділянка, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада; 1170 позицій рухомого майна. Вказана заява задоволена судом ухвалою від 12.12.2023.

Виходячи з викладеного, розгляд вимог позивача здійснювався з урахуванням погашень, зазначених в заяві про уточнення та зменшення позовних вимог, на підставі поданих позивачем звітів, яка задоволена ухвалою суду від 12.12.2023.

Відповідно до долучених до матеріалів справи звітів ПП «Академія оцінки і права» про оцінку майна від 19.12.2022, наданих суду, ринкова вартість майна відповідача, на яке було звернуто стягнення в позасудовому порядку, складає з: нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, вартістю 101018800,00грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51820,60 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, вартістю 130104400,00грн; земельної ділянки, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: для обслуговування території заводу за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1, вартістю 5233000,00грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд. 32, вартістю 1735200,00грн; земельної ділянки, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада 1404000,00грн. виробничого обладнання та устаткування у кількості 1170 позицій, розташованого за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, вартістю 43346 904,00грн.

З рахунок вказаного майна була погашена заборгованість позивача в розмірі 1060781,96 Євро та 41441864,39грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі № 905/781/22 позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Приватного акціонерного товариства «Грета» про стягнення заборгованості в сумі 52152429,84грн. задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Грета» на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у загальній сумі 47873981,03 грн, з яких: 41758135,61 грн заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена); 5640652,60грн заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені); 475192,82грн заборгованість за комісією (в т.ч. простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718109,72грн. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 28.03.2024, доказів його скасування повністю чи частково сторонами не надано.

Як встановлено і не оспорюється сторонами, Прат «Грета» зверталось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ "ТАСКОМБАНК", у якій просило: визнати недійсним односторонній правочин АТ "Таскомбанк" щодо дострокового одноразового виконання грошового зобов`язання за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, яке міститься у вимозі АТ "Таскомбанк" № 9926/70.1 від 29.06.2022; визнати недійсними пункти 8.5. та 8.13 Генерального договору про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, укладеного між АТ "Таскомбанк" та ПрАТ "Грета".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/6171/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2024, у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено суду, що оспорюваний правочин та положення договору суперечать положенням законодавства.

Суди встановили, що станом на 23.06.2022 у ПрАТ «Грета» перед АТ «Таскомбанк» утворилась заборгованість за договором, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості, отже, відповідач скористався своїм правом, передбаченим умовами договору, на дострокове стягнення заборгованості, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Повідомленням-вимогою №9926/70.1 від 29.06.2022 відповідач вимагав від позивача достроково повністю повернути кредит, сплатити проценти, інші обов`язкові платежі, штраф і пеню у розмірі 87831006,98 грн та у розмірі 1024911,11 євро протягом 10 календарних днів з дня направлення вимоги, що підтверджується копією накладної АТ «Укрпошта». Повідомлення направлялось на адресу місцезнаходження позивача, зазначеною у договорі, як передбачено умовами договору. До того ж, суди встановили, що позивачем не надано суду доказів зміни адреси, або інших доказів, що підтверджують обставини, які на думку позивача, свідчать про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного повідомлення.

Щодо неможливості виконання зобов`язання внаслідок форс-мажорних обставин, суди відхилили такі доводи, зважаючи на те, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», оскільки не містить ідентифікуючих ознак саме до конкретного договору, крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачем відповідача про настання форс-мажорних обставин у встановлений договором строк та спосіб.

Також з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що Приватне акціонерне товариство "Грета" зверталось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Таскомбанк" 529389,32 грн. пені за порушення строків виконання платіжних операцій.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на укладення ним з іноземними контрагентами (UAB "Limtakas", Литва; MPM agd S.A., Польща; Akcenta CZ a.s., Чехія; SMART ELECTRO-DISTRIBUTION SRL, Румунія; ТОВ "Грета", РФ; ТОВ "Ваюр", РФ) ряду договорів купівлі-продажу, на виконання яких означені юридичні особи сплачували на користь Приватного акціонерного товариства "Грета" грошові кошти. Водночас, з 24.02.2022 року на рахунки позивача, відкриті в Акціонерному товаристві "Таскомбанк", зарахування грошових коштів від вищенаведених контрагентів припинилося, незважаючи на їх сплату цими юридичними особами шляхом здійснення банківських переказів. Враховуючи порушення відповідачем умов укладеного між сторонами 10.08.2015 року договору банківського рахунку та комплексного надання послуг № 121747, а також нормативних законодавчих приписів, що полягало у невиконанні вищенаведених платіжних операцій та не зарахуванні грошових коштів на валютний рахунок позивача, останній просив суд стягнути з Акціонерного товариства "Таскомбанк" 529389,32 грн. пені, нарахованої внаслідок порушення відповідачем строків виконання таких платіжних операцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/5899/23 у задоволенні позову відмовлено.

Під час вирішення вказаної справи суд встановив, що за даними відповідача всі зарахування, які з 24.02.2022 року були спрямовані іноземними контрагентами Товариства на користь позивача, були отримані на кореспондентський рахунок та зараховані на рахунок клієнта у повному обсязі, а саме: 24.02.2022 року в сумі 31925,00 євро від HAUSMEISTER ELEK TRONIKAI KFT (Угорщина): зараховано на рахунок - 24.02.2022 року; 24.02.2022 року в сумі 54250,00 євро від MPM AGD Spolka (Польща): зараховано на рахунок - 24.02.2022 року; 06.05.2022 року в сумі 1193,97 євро (повернення іноземним банком вихідного платежу від 16.02.2022 року): 06.05.2022 року - зараховано еквівалент у гривні від обов`язкового продажу. Водночас позивачем не надано, а матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчать про фактичне отримання Банком на його кореспондентський рахунок грошових коштів, які надійшли від іноземних контрагентів Товариства після 24.02.2022 року для зарахування на його поточний (валютний) рахунок.

Відтак, відсутність у матеріалах справи доказів виконання Банком платіжних операцій із зарахування на рахунок позивача грошових коштів у загальному розмірі 13239,40 євро, що повинні були надійти від UAB "Limtakas", MPM agd S.A., Akcenta CZ a.s. та SMART ELECTRO-DISTRIBUTION SRL, з порушенням установлених Договором чи Законом України "Про платіжні системи" строків, в тому числі доказів порушення відповідачем строків виконання відповідних платіжних операцій, суд дійшов висновку про недоведеність Товариством наявності правових підстав для притягнення Банку до відповідальності у вигляді стягнення пені у розмірі 529389,32 грн. Отже, позовні вимоги Товариства задоволенню не підлягають.

Вказане судове рішення у справі № 910/5899/23 сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили. Доказів протилежного відомості Єдиного державного реєстру судових рішень не містять.

Також у рішенні від 27.02.2024 по справі № 905/781/22 Господарським судом Донецької області була надана оцінка аргументам ПрАТ «ГРЕТА» про те, що АТ «Таскомбанк» не зараховано грошові кошти на рахунок відповідача від контрагентів за зовнішньоекономічними договорами, у зв`язку з чим відповідач (ПрАТ «ГРЕТА») був позбавлений можливості виконати свій обов`язок зі сплати процентів, що фактично є простроченням кредитора, відповідно до положень ч.1 ст.613 ЦК України та ч.1 ст.221 ГК України, протягом якого боржник не сплачує відсотки.

Суд такі аргументи відхилив та вказав, що до пояснень відповідача, які надійшли до суду 13.03.2023 долучено лист АТ «Таскомбанк» №570/79.2-БТ від 07.02.2023 у відповідь на запит №4 від 25.01.2023, в якому банк повідомив, що всі зарахування, що були спрямовані іноземними контрагентами у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 на користь ПрАТ «Грета» були отримані на кореспондентський рахунок та зараховані на рахунок клієнта в повному обсязі, а саме: 24.02.2022 у сумі 31 925,00 євро від HAUSMEISTER ELEK TRONIKAL KFT (Угорщина) зараховано на рахунок 24.02.2022; 24.02.2022 у сумі 54 250,00 євро від MPM AGD SPOLKA (Польща) зараховано на рахунок 24.02.2022; 06.05.2022 на суму 1 193,97 євро (повернення іноземним банком вихідного платежу від 16.02.2022): 06.05.2022 зараховано еквівалент у гривні від обов`язкового продажу. Банк не отримував від банків-кореспондентів запити щодо діяльності чи платежів ПрАТ «Грета», наявної інформації щодо інших контрагентів, які ініціювали платіжні операції на рахунки ПрАТ «Грета» та не виконані банками-кореспондентами, не має.

Звертаючись до господарського суду з позовом у справі № 910/1091/24, позивач знов посилається на ті ж самі обставини, у тому числі й про те, що причиною тимчасового призупинення господарської діяльності позивача послужило не зарахування відповідачем-1 грошових коштів від іноземних контрагентів позивача, на думку позивача, мала місце прострочка кредитора.

При цьому, позивач не надає суду будь-яких доказів щодо контрагентів, які ініціювали платіжні операції на рахунки ПрАТ «Грета» та не виконані банками-кореспондентами.

Господарський суд не убачає підстав для повторної оцінки вищевказаних аргументів ПрАТ «ГРЕТА» в межах справи № 910/1091/24.

З матеріалів справи відомо, що АТ «ТАСКОМБАНК» у зв?язку із невиконанням позивачем умов кредитного договору, керуючись Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та Законом України «Про іпотеку», направляв на юридичну адресу ПрАТ «ГРЕТА» повідомлення-вимоги:

за договором застави № 2252 від 29.11.2021 - № 11104/70.1 від 15.07.2022 (направлена 15.07.2022);

за договором застави № 313 від 26.02.2020 - № 11134/70.1 від 15.07.2022 (направлена 15.07.2022);

за договором застави № 314 від 26.02.2020 - № 11124/70.1 від 15.07.2022 (направлена 15.07.2022);

за договором застави № 678 від 29.05.2020 - № 11127/70.1 від 15.07.2022 (направлена 15.07.2022);

за договором застави № 1016 від 24.06.2021 - № 11122/70.1 від 15.07.2022 (направлена 15.07.2022);

за договором застави № 1623 від 09.11.2020 - № 11107/70.1 від 15.07.2022 (направлена 15.07.2022);

за іпотечним договором № 553 від 27.03.2018 - № 11073/70.1 від 14.07.2022 (направлена 14.07.2022);

за іпотечним договором № 555 від 27.03.2018 - № 11075/70.1 від 14.07.2022 (направлена 14.07.2022);

за іпотечним договором № 557 від 27.03.2018 - № 11074/70.1 від 14.07.2022 (направлена 14.07.2022).

У вимогах відповідач-1 вимагав виконати порушене зобов?язання, а саме здійснити повне погашення заборгованості по кредитному договору та повідомив, що у разі невиконання вимоги Банк зверне стягнення за іпотечними договорами та договорами застави.

Зазначені повідомлення-вимоги не були вручені позивачу та повернуті відправнику (відповідачу-1) з приміткою про причини повернення («за закінченням терміну зберігання»).

В подальшому відповідачем-1 були направлені повторні вимоги про усунення порушення основного зобов?язання та/або іпотечного договору:

За іпотечним договором № 553 від 27.03.2018 - № 17378/70.1 від 05.10.2022 (направлена 05.10.2022);

За іпотечним договором № 555 від 27.03.2018 - № 17379/70.1 від 05.10.2022 (направлена 05.10.2022);

За іпотечним договором № 557 від 27.03.2018 - № 17381/70.1 від 05.10.2022 (направлена 05.10.2022).

Зазначені повторні вимоги не були вручені позивачу та повернуті відправнику (відповідачу-1) з приміткою про причини повернення («за закінченням терміну зберігання»).

Факт не отримання вимог позивач зазначив за текстом позовної заяви та відповіді на відзив, посилаючись на те, що за юридичною адресою зараз відсутній адміністративний персонал, лише є охоронці, які здійснюють охорону майна позивача, діяльність підприємства фактично припинена, на підтвердження чого було надано накази № 176 від 28.02.2022 «Про тимчасове призупинення діяльності» та № 177 від 24.03.2022 «Про тимчасове призупинення трудових відносин».

Суд враховує, що за умовами укладеного між сторонами договору, направлення відповідного повідомлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах договору, в умовах неповідомлення ПрАТ «Грета» іншої адреси для зв`язку відповідає умовам договору та свідчить про настання строку виконання зобов`язань за договором.

У справі, що розглядається, ПрАТ «Грета» між іншим просить визнати відсутність права Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" на прийняття ним у власність рухомого та нерухомого майна, що є предметом застави та іпотеки.

Проте такі вимоги суперечать умовам укладених між сторонами кредитного договору, договорів іпотеки та застави, а також встановленим у судовому порядку обставинам наявності боргу позичальника перед банком та нормам чинного законодавства.

Кредитні правовідносини за своєю правової природою є договірними цивільними відносинами; на них повною мірою поширюються вимоги цивільного законодавства, зокрема приписи про неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а також принципи свободи договору, свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Зазначені приписи вимагають від учасників правовідносин діяти не тільки відповідно до законодавства, а й у необхідних випадках за аналогією права (стаття 8), за звичаями ділового обороту (стаття 7); добросовісно, при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дії з наміром завдати шкоди іншій особі, а також дій, що є зловживанням правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо (стаття 13 ЦК України). Водночас особа не може бути примушена до дій, що не є обов`язковими для неї, або дій, що знаходяться поза межами актів цивільного законодавства або договору. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

Зазначені правила чинного цивільного законодавства, які містять принципи регулювання цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, відповідно до законодавства та договору, намагаючись використовувати свої права до того ступеня, щоб не порушити права іншої особи.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 625 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про заставу»).

Статтею 4 Закону України «Про заставу» визначено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 цього Закону).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч.1 ст. 20 цього Закону).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом (частина перша статті 575 ЦК України).

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, зокрема у Законі України «Про іпотеку» (Закон № 898-ІV).

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 898-IV).

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (стаття 12 Закону № 898-IV).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону № 898-IV).

Відповідно до статті 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону унормовано, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України); 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Якщо процедура звернення стягнення ініціюється обтяжувачем з нижчим пріоритетом, обтяжувач з вищим пріоритетом вправі протягом 30 днів з дня її ініціювання на підставі письмової вимоги припинити таке звернення стягнення обтяжувачем з нижчим пріоритетом та розпочати власну процедуру звернення стягнення.

Отже, чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя (заставодавця) за рахунок предмета іпотеки (застави) як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (заставодавця), яким також вважається відповідне застереження в договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю (заставодержателю) права власності на предмет іпотеки (застави).

Матеріали справи свідчать, що відповідне застереження про право банку задовольнити свої вимоги в позасудовому порядку за рахунок предмета іпотеки та/або застави міститься у генеральному договорі про надання банківських послуг, договорах застави та іпотечних договорах до нього.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

За приписами ст. 27 вказаного Закону повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Як відомо, з одночасним направленням повідомлень-вимог, відповідач-1 15.07.2022 зареєстрував звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами, згідно яких реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Новейко-Вадіс Оксаною Георгіївною було внесено відповідні зміни до реєстраційних записів Державного реєстру обтяжень рухомого майна 28273750 (договір застави № 1623 від 09.11.2020), 27543081 (договір застави № 314 від 26.02.2020), 29527941 (договір застави № 2252 від 29.11.2021), 27533048 (договір застави № 314 від 26.02.2020), 27528619 (договір застави № 313 від 26.02.2020), 27819982 (договір застави № 678 від 29.05.2020).

Твердження позивача про те, що повідомлення-вимоги не містять обовязкових умов, передбачених чинним законодавством, є безпіставними.

Матеріали справи свідчать, що у відповідності зі ст.ст. 24-29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Банк вимагав в 30-денний термін з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження згідно вказаного вище Договору застави, яке реєструється одночасно з направленням цього повідомлення вимагав виконати порушене зобов`язання, а саме здійснити повне погашення заборгованості по Кредитному договору. Банк зазначав, що у разі якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання щодо погашення заборгованості за Кредитним договором не будуть виконані, Предмети застави будуть передані у власність Заставодержателя у відповідності з умовами Договору застави та положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.

ПрАТ «Грета» вимоги банку не виконало, заборгованість за кредитом не погасило, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно умов Договорів застави (п. 5.2) при позасудовому порядку звернення стягнення на предмет застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет застави в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Заставодержатель набуває Предмет застави у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки Предмета застави суб`єктом оціночної діяльності, якого обирає Заставодержатель для здійснення такої оцінки. Витрати щодо здійснення такої оцінки предмета застави несе Заставодавець. Цей Договір та письмове рішення Заставодержателя про набуття права власності на предмет застави у власність є підставою переходу права власності на предмет застави до Заставодержателя.

Також, договори іпотеки містять умови про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього договору, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов?язань за кредитним договором згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, якого обирає іпотеко держатель для здійснення такої оцінки. Витрати щодо здійснення такої оцінки предмета іпотеки несе іпотекодавець (п. 7.3.1).

Як убачається, на замовлення відповідача-1 як заставодержателя (іпотекодержателя) суб`єктом оціночної діяльності - ПП «Академія оцінки і права» виготовлено Звіти від 20.12.2022 про оцінку майна:

- виробничого обладнання та устаткування (відповідно наданого переліку 1170 найменувань), що розташоване за адресою: Донецька обл.., м. Дружківка, вул.. Чайковського, буд. 1 та є власністю Прат «Грета», відповідно до якого ринкова вартість такого майна без урахування ПДВ становить 36122420,00 грн.;

- автонавантажувача TOYOTA 32- 8FG30, реєстраційний номер Т09570АН, 2018 р.в. та є власністю Прат «Грета», відповідно до якого ринкова вартість цього майна без урахування ПДВ становить 509000,00 грн.;

- нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, відповідно до якого ринкова вартість цього майна без урахування ПДВ становить 849000,00 грн; об`єкта нерухомості, загальною площею 51820,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 204438514392, розташованого на земельній ділянці, загальною площею7,7345 га, кадастровий номер 1411700000:00:002:0495, ґка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Чайковського, буд. 1, з цільовим призначенням для обслуговування території заводу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 204245114392, ринкова вартість, без врахування ПДВ, становить 30320000,00 грн., в т.ч.: ринкова вартість майна: нежитлових будівель та споруд загальною площею 51820,60 кв.м., розташованих за адресою: м. Дружківка, вул.. Чайковського, буд. 1, без урахування ПДВ, становить 25087000,00 грн., ринкова вартість майна: земельної ділянки, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер 1411700000:00:002:0495, цільовим призначенням якої є - для обслуговування території заводу, розташованої за адресою: м. Дружківка, вул.. Чайковського, буд. 1, без урахування ПДВ, становить 5233000,00 грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м., за адресою: Донецька обл.., м. Дружківка, вул. Хмельницького б., буд. 32, які розташовані на земельній ділянці, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер 1422481500:01:000:0015, цільовим призначенням якої є для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл.., Костянтинівський р-н, Білокузьминівська сільська рада, ринкова вартість цього майна без ПДВ визначена на рівні 2850000,00 грн, у тому числі: ринкова вартість майна: нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м., за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул.. Хмельницького б, буд. 32, без урахування ПДВ, становить 1446000,00 грн; ринкова вартість майна: земельної ділянки, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер 1422481500:01:000:0015, цільовим призначенням якої є - для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл.., Костянтинівський р-н, Білокузьминівська сільська рада, без урахування ПДВ, становить 1404000,00 грн.

Відповідно до долучених до матеріалів справи рецензій Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки від 27.12.2022 на звіти ПП «Академія оцінки і права» про оцінку майна, що належить ПрАТ «Грета»: незалежна оцінка об`єкта оцінки та складання Звіту здійснювались відповідно до вимог міжнародних та вітчизняних стандартів оцінки об`єктів. Зокрема враховувались вимоги таких законодавчих та директивних документів: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 за No 2658-III; Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 за No 2654-XII; Національного Стандарту No 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 за No 1440; Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 за No 1891. Зібрані виконавцем Звіту вихідні дані та необхідна інформація стали достатніми для проведення відповідних обрахунків та визначення величини вартості. Оцінка проводилась на підставі наданих в розпорядження Оцінювача документів. Звіт, що рецензується, за формою подання матеріалів, обгрунтованістю вихідних даних та застосуванням в процесі оцінки технічних прийомів та методичних підходів відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна, зокрема: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національному Стандарту No 1. Відповідно до мети оцінки у Звіті визначалась ринкова вартість майна, яка може бути використана для постановки на баланс АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до п. 67 Національного Стандарту No 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про оцінку майна: виробничого обладнання та устаткування (відповідно наданого переліку), що розташоване за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Чайковського., буд. 1 та є власністю ПРАТ «ГРЕТА», що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».

Також, відповідно до п. 67 Національного Стандарту No 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про оцінку майна: нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м., розташованого за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул. Чайковського, 10; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5 196,40 кв.м., за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул. Хмельницького б., буд. 32, які розташовані на земельній ділянці, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер 1422481500:01:000:0015, цільовим призначенням якої є - для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський р-н, Білокузьминівська сільська рада; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51820,60 кв.м., розташованих на земельній ділянці, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер 1411700000:00:002:0495, цільовим призначенням якої є - для обслуговування території заводу за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул. Чайковського., буд. 1, що належать на праві приватної власності ПрАТ «ГРЕТА», код ЄДРПОУ 00153488, що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».

Комітетом з управління непрацюючими активами відповідача-1 проведено засідання щодо затвердження плану заходів за генеральним договором про надання банківських послуг № Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, що підтверджується наданим відповідачем-1 витягом з протоколу засідання комітету від 23.12.2022 №231222/1.

Так, на засіданні комітету з управління непрацюючими активами прийнято рішення, зокрема: прийняти у власність банку предмети іпотеки в рамках Закону України «Про іпотеку» в рахунок часткового погашення заборгованості в першу чергу за основним боргом та за процентами по лінії євро, в другу чергу за основним боргом по траншах у гривні, далі по процентах траншів в гривні за генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 позичальника ПрАТ «Грета», шляхом реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження або укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя за вартістю згідно звіту про оцінку від 19.12.2022 суб`єкта оціночної діяльності ПП «Академія оцінки і права», з метою подальшої реалізації майна з балансу банка; після оформлення права власності на предмети іпотеки визначені в п.1 цього розділу протокольного рішення, прийняти у власність банку майно, передане в заставу, в рахунок часткового погашення заборгованості в першу чергу за основним боргом та за процентами лінії в євро, в другу чергу за основним боргом по траншах у гривні, далі по процентах траншів в гривні за генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 позичальника ПрАТ «Грета», за вартістю згідно звіту про оцінку від 20.12.2022 суб`єкта оціночної діяльності ПП «Академія оцінки і права», з метою подальшої реалізації майна з балансу банка.

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що витяг з протоколу засідання комітету з управління непрацюючими активами від 23.12.2022 №231222/1 не є рішенням АТ «Таскомбанк» про набуття ним предмету іпотеки (застави) у його власність, оскільки такі аргументи є припущенням позивача і не грунтуються на нормах чинного законодавства, не підтверджені належними доказами.

26.12.2022 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності відповідача-1 на предмет іпотеки, передані ПрАТ «Грета» в якості забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018.

У постановах від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні.

У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду однозначно сформулювала правові висновки щодо обов`язковості подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Суд враховує, що підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).

У справі, що розглядається, таких підстав не встановлено, відповідні докази в матеріалах відсутні, позивачем не доведені.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Згідно з пунктами 14, 35 та 37 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440, визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов`язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об`єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об`єктів оцінки.

Отже, незалежна оцінка майна проводиться суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання згідно з процедурою, яка встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням різних та кількох методичних підходів, що обов`язково має бути обґрунтовано у Звіті, зважаючи на конкретні обставини справи.

Саме оцінювач визначає можливість або недоцільність застосування певного методичного підходу і зазначає про це у Звіті про оцінку, а суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за загальними правилами надає оцінку Звіту, в тому числі перевіряє дотримання законодавства при проведенні оцінки, але не має перебирати на себе повноваження оцінювача та самостійно наперед визначати можливість та доцільність застосування певного методичного підходу під час проведення оцінки майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, згідно з положеннями статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вирішуються в судовому порядку.

Визнати протиправною оцінку майна, виготовлену на замовлення відповідача-1, позивач у позові не просив, дії оцінювача не оскаржував. Доказів протилежного матеріали не містять.

Позивачем не доведено та не обґрунтовано порушення законодавства при проведенні оцінки під час визначення ринкової вартості об`єктів іпотеки та застави експертом ПП «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» у висновках про оцінку нерухомого майна від 19.12.2022 та рухомого майна від 20.12.2022. Порушення своїх прав відповідачем-1 позивач не довів.

Суд також враховує, що при ухваленні рішення у господарській справі № 905/781/22 судом досліджено звіти ПП «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» про оцінку нерухомого майна від 19.12.2022 та рухомого майна від 20.12.2022, які, як вказує позивач у даній справі (у відповіді на відзив), виконані з порушенням законодавства та не відповідають висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України щодо вартості майна, прийнятого АТ «Таскомбанк» в рахунок погашення заборгованості ПрАТ «Грета» за наданим кредитом. Судом було встановлено фактичні обставини справи щодо часткового погашення заборгованості позивача за Кредитним договором за рахунок позасудового набуття Банком права власності на нерухоме та рухоме за іпотечними договорами та договорами застави в розмірі 1060781,96 Євро та 41441864,39 грн.

Дані про погашення заборгованості позивача в іншому розмірі у рішенні суду від 27.02.2024 у справі № 905/781/22 відсутні.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц:

Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) так і в негативному значенні визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Для належного захисту інтересу від юридичної визначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку.

Спосіб захисту порушеного або інтересу права має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Таким чином, позивач (ПрАТ «ГРЕТА») мав захищати свої права щодо наявного розміру заборгованості за Кредитним договором, у тому числі припинення зобов`язань АТ «ТАСКОМБАНК» за Кредитним договором, у межах справи № 905/781/22, яка була ініційована Банком у жовтні 2022 року (провадження відкрито 10.10.2022).

Разом з цим, у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії (визначеного п. 58 постанови Великої Палати Верховного суду від 28.01.2020 у справі №50/311-6, провадження №12-143гс19; п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.03.3020 у справі №910/3009/18, провадження № 12-204гс19), відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.

При цьому, надані ПрАТ «Грета» висновки Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 25207 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-земельної експертизи; № 25209 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи; № 25126/25201 від 25.03.2024 за результатами товарознавчої експертизи були замовлені та отримані ПрАТ «ГРЕТА» саме для надання в межах розгляду справи № 905/781/22.

Суд враховує, що у постановах від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні.

У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду однозначно сформулювала правові висновки щодо обов`язковості подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Суд враховує, що підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. У справі, що розглядається, таких підстав не встановлено, відповідні докази в матеріалах відсутні, позивачем не доведені.

Частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Суд зазначає, що з наданих до матеріалів цієї справи звітів про оцінку, виготовлених як на замовлення позивача, так і на замовлення відповідача-1, суд встановив, що такі звіти виконані однаковим методом без виходу експертів на об`єкт (без особистого огляду) з причин неможливості такого огляду через військову агресію Російської Федерації проти України, зокрема обстріли, дослідження проведено методом вивчення представленої замовником документації.

Також суд враховує й аргументи позивача (у позові) про факт нанесення будівлям та спорудам Товариства шкоди, які спричинені військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема обстрілами ракет восени 2022 року, що підтверджується Актами комісійного обстеження обєкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 08.02.2023 № 641, 642, 643, 644 та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В матеріалах справи наявні Консультативні висновки, складені ТОВ «БІЗНЕС АССІСТ» від 04.04.2024 за № 001/04-24; № 002/04-24; № 003/04-24, на замовлення відповідача-1, на висновки № 25207 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-земельної експертизи; № 25209 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи; № 25126/25201 від 25.03.2024 за результатами товарознавчої експертизи Національного наукового центру Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, зі змісту яких убачається, що висновки експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України складені із суттєвими недоліками, що могли призвести до формування висновків експертів на підставі викривлених проміжних результатів дослідження та помилкового кінцевого результату, відображеного у висновках експертів.

У цій справі сторони не звертались з клопотанням про проведення судової експертизи з метою визначення ринкової вартості спірного майна, що знаходилось у іпотеці та заставі АТ «Таскомбанк» як забезпечення виконання кредитного договору No Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018.

З огляду на викладене вище і матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин порушення відповідачем-1 вимог законодавства та умов іпотечного договору, договору застави при набутті іпотекодержателем (заставодержателем) права власності на предмет іпотеки (застави) за ціною, визначеною експертним звітом про оцінку ПП «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА». Позивач також не довів, що визначена у звіті про оцінку ПП «АКАДЕМІЯ ОЦІНКИ І ПРАВА» ринкова вартість майна є заниженою.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з частиною тринадцятої статті 15 якого порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1127 (далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Державний реєстратор за умови відсутності підстав для неприйняття заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє її в базі даних заяв окремо щодо кожного майна, крім випадків, передбачених законом. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. (п.6, п. 8, п. 18 Порядку).

Пунктом 60 Порядку унормовано, шо для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, державної реєстрації дострокового припинення права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що перебуває в іпотеці, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві нерухомого майна, на припинення відповідного речового права на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 61 Порядку для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Як вже зазначалось, у постановах від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правові висновки щодо обов`язковості подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Як убачається, в матеріалах справи наявні копії заяв АТ «Таскомбанк» про державну реєстрацію прав та їх обтяження № 53597341 від 26.12.2022, 53597003 від 26.12.2022, 53597095 від 26.12.2022, 53596879 від 26.12.2022, 53597276 від 26.12.2022.

Для здійснення реєстраційної дії відповідач-1 надав відповідачу-2 наступні документи: висновок про вартість майна, яка була проведена ПП «Академія оцінки і права»; вимоги № 11073/70.1 від 14.07.2022, № 11075/70.1 від 14.07.2022, № 11074/70.1 від 14.07.2022; повторні вимоги № 17378/70.1 від 05.10.2022, № 17379/70.1 від 05.10.2022, № 17381/70.1 від 05.10.2022; докази направлення та повернення без вручення таких вимог ПрАТ «Грета».

Оцінивши докази, подані банком, та документи, що містяться у реєстраційній справі, суд дійшов виснувку, що банк надав реєстратору (нотаріусу) всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки за іпотекодержателем.

Отже, позивач не довів підстав для скасування державної реєстрації права власності на предмети іпотеки при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Аргументи позивача є надуманими і спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні його вимог повністю з покладенням судових витрат за розгляд справи на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 114, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд справи покласти на позивача.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 03.10.2024.

Суддя Н.В. Величко

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення24.09.2024
Оприлюднено04.10.2024
Номер документу122053762
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —910/1091/24

Постанова від 05.12.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 21.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 19.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 05.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 05.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Рішення від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

Рішення від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні