СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року м. Харків Справа № 910/1091/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тихий П.В.;
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2389Д/2) Приватного акціонерного товариства «Грета» на рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 у справі №910/1091/24 (повний текст рішення складено та підписано 03.10.2024 суддею Величко Н.В. у приміщенні Господарського суду Донецької області)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Грета», м.Дружківка Донецької області,
до 1. Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ,
2. Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Горбурова Кирила Євгеновича, м.Київ,
про визнання недійсним рішення, визнання відсутнім права та визнання недійсними рішень про державну реєстрацію,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Грета» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Таскомбанк» (відповідач-1) та Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Горбурова Кирила Євгеновича (відповідач-2), в якій просило: 1) визнати недійсним рішення Акціонерного товариства «Таскомбанк» про набуття предмету іпотеки (застави) за договорами: - від 27.03.2018 та зареєстрованого в реєстрі за №553; - від 27.03.2018 та зареєстрованого в реєстрі за №555; - від 27.03.2018 та зареєстрованого в реєстрі за № 557; - від 26.02.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №313; - від 26.02.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №314; - від 29.05.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №678; - від 09.11.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №1623; - від 24.06.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №1016; -від 29.11.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №2252; 2) визнати відсутність права Акціонерного товариства «Таскомбанк» на прийняття ним у власність рухомого та нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Грета», яке є предметом договорів, посвідчених Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області: - від 27.03.2018 та зареєстрованого в реєстрі за №553; - від 27.03.2018 та зареєстрованого в реєстрі за №555; - від 27.03.2018 та зареєстрованого в реєстрі за №557; - від 26.02.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №313; - від 26.02.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №314; - від 29.05.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №678; - від 09.11.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №1623; - від 24.06.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №1016; - від 29.11.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №2252; 3) визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа Горбурова Кирила Євгеновича: - індексний номер: 65933304 від 26.12.2022 10:59:44 щодо земельної ділянки, загальною площею 2.2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адреса: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129657814224; - індексний номер: 65933648 від 27.12.2022 11:08:45 щодо об`єкта житлової нерухомості загальною площею (кв.м): 51820 за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта майна: 204438514392, номер об`єкта в РПВН: 19366353; - індексний номер: 65933867 від 27.12.2022 11:14:22 щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, площею (га): 7.7345, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 204245114392, цільове призначення: землі промисловості, для обслуговування території заводу за адреса: Донецька обл., м.Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1; - індексний номер: 65932255 від 27.12.2022 10:34:13: щодо нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м, розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 192078914392; - індексний номер: 65933021 від 27.12.2022 10:53:00: щодо нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м, розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд. 32, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129347214117; 4) судові витрати покласти на відповідачів.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачі при вчиненні правочину про прийняття у власність відповідачем-1 майна позивача грубо порушили його права як власника цього майна, а також норми діючого законодавства і укладених договорів (Генеральній договір про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 та укладених на його забезпечення Іпотечних договорів та договорів застави). Вказує, що причиною тимчасового призупинення господарської діяльності позивача послужило не зарахування відповідачем-1 грошових коштів від іноземних контрагентів позивача. На переконання ПрАТ «Грета», невиконання ним умов кредитного договору мало місце при настанні форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України) і не виконання відповідачем-1 своїх обов`язків по здійсненню банківських операцій по зарахуванню грошових коштів від іноземних контрагентів позивача. Тобто мала місце прострочка кредитора. Позивач стверджує, що відповідач-1 як банківська установа навмисно створив умови, які дали формальні підстави для оформлення права власності на майно позивача. Водночас позивач вважає, що у відповідача-1 не виникло права звернення на заставлене майно, і тому його дії, зокрема, прийняття рішення про набуття предмету іпотеки (застави) у його власність є передчасним та неправомірним, порушує вимоги ст.37 Закону України «Про іпотеку», ст.25 Закону України «Про заставу», пункту 51 Національного стандарту №1. Також позивач вважає, що правочини (рішення відповідача-1) порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на незаконне відчуження майна позивача, а саме, всупереч частині 38.2. ст.38 Податкового кодексу України, а саме, без сплати податків та зборів. У свою чергу, відповідач-2 ухвалив рішення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за відповідачем-1 при відсутності оцінки іпотечного майна, чим порушив підп.3 п.61 Порядку. Позивач вважає, що жодних первинних бухгалтерських документів не складено і, відповідно, ніякої господарської операції не було, що є підставою для визнання рішень відповідача-2 про перехід права власності на нерухоме майно недійсним. Оцінка, надана відповідачем-1 (оцінка ПП «Академія оцінки і права», на підставі якої відповідач-2 ухвалював свої рішення), не відповідає вимогам закону, а саме, частині 1 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пункту 50 Національного стандарту №1, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого і рухомого майна, зокрема, його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 у справі №910/1091/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський мотивував його тим, що за відсутності в матеріалах справи доказів визнання недійсними повністю чи частково генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 1874 від 27.03.2018, іпотечних договорів та договорів застави до нього, господарський суд виходив з принципу правомірності цих правочинів, визначеного ст.204 Цивільного кодексу України, і, як наслідок, обов`язковості їх умов для виконання сторонами згідно зі ст.525, 526 цього Кодексу. Також господарський суд узяв до уваги як преюдиційні обставини щодо порушення ПрАТ «Грета» грошових зобов`язань за кредитним договором, розмір заборгованості та період її виникнення, встановлені у судовій справі №905/781/22, встановлення судовими рішеннями у справі №910/6171/23 про недоведеність ПрАТ «Грета» того факту, що оспорюваний Генеральний договір про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т09.12.2014 К1874 від 27.03.2018 та його умови суперечать положенням чинного законодавства, також у рішенні Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/5899/23 встановлено недоведеність ПрАТ «Грета» наявності правових підстав для притягнення банку до відповідальності у вигляді стягнення пені. Господарським судом ураховано, що за умовами укладеного між сторонами договору, направлення відповідного повідомлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах договору, за умов неповідомлення ПрАТ «Грета» іншої адреси для зв`язку, відповідає умовам договору та свідчить про настання строку виконання зобов`язань за договором. Господарський суд зазначив, що вимоги ПрАТ «Грета» про визнання відсутності права АТ «Таскомбанк» на прийняття ним у власність рухомого та нерухомого майна, що є предметом застави та іпотеки, суперечать умовам укладених між сторонами кредитного договору, договорів іпотеки та застави, а також встановленим у судовому порядку обставинам наявності боргу позичальника перед банком та нормам чинного законодавства. Водночас чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя (заставодавця) за рахунок предмета іпотеки (застави), як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (заставодавця), яким також вважається відповідне застереження в договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю (заставодержателю) права власності на предмет іпотеки (застави). Відповідне застереження про право банку задовольнити свої вимоги в позасудовому порядку за рахунок предмета іпотеки та/або застави міститься у генеральному договорі про надання банківських послуг, договорах застави та іпотечних договорах до нього. Одночасно з направленням повідомлень-вимог, відповідач-1 15.07.2022 зареєстрував звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами, згідно з якими реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Новейко-Вадіс Оксаною Георгіївною внесено відповідні зміни до реєстраційних записів Державного реєстру обтяжень рухомого майна 28273750 (договір застави №1623 від 09.11.2020), 27543081 (договір застави №314 від 26.02.2020), 29527941 (договір застави №2252 від 29.11.2021), 27533048 (договір застави №314 від 26.02.2020), 27528619 (договір застави №313 від 26.02.2020), 27819982 (договір застави №678 від 29.05.2020). Твердження позивача про те, що повідомлення-вимоги не містять обов`язкових умов, передбачених чинним законодавством, господарський суд визнав безпідставними. Натомість господарським судом встановлено, що ПрАТ «Грета» вимоги банку не виконало, заборгованість за кредитом не погасило. Надаючи оцінку наявним у справі доказам, зокрема, звітам, виготовленим ПП «Академія оцінки і права», від 20.12.022 про оцінку майна, господарській суд зазначив, що відповідно до рецензій Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки від 27.12.2022 на звіти ПП «Академія оцінки і права» про оцінку майна, що належить ПрАТ «Грета», незалежна оцінка об`єкта оцінки та складення звіту, здійснювались відповідно до вимог міжнародних та вітчизняних стандартів оцінки об`єктів. Також господарський суд відхилив аргументи позивача про те, що витяг з протоколу засідання комітету з управління непрацюючими активами від 23.12.2022 №231222/1 не є рішенням АТ «Таскомбанк» про набуття ним предмету іпотеки (застави) у його власність, оскільки такі твердження є припущенням позивача, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, та не підтверджені належними доказами. Щодо вимоги про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень господарський суд зазначив, що підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки (застави). Таких підстав у даній справі господарським судом не встановлено, відповідні докази в матеріалах справи відсутні, позивачем не доведені. Водночас банк надав реєстратору (нотаріусу) усі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки за іпотекодержателем. Господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин порушення першим відповідачем вимог законодавства та умов іпотечного договору, договору застави при набутті іпотекодержателем (заставодержателем) права власності на предмет іпотеки (застави) за ціно, визначеною експертним звітом про оцінку ПП «Академія оцінки і права», також позивач не довів, що визначена у звіті про оцінку ринкова вартість майна є заниженою, також не довів підстав для скасування державної реєстрації права власності на предмети іпотеки при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 у справі №910/1091/24 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ «Грета». Судові витрати - покласти на відповідача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає таке:
-рішення АТ «Таскомбанк» про прийняття майна позивача у власність банку, яке ухвалювалось на засіданні Комітету з управління непрацюючими активами АТ «Таскомбанк» від 23.12.2022 №231222/1, є недійсним, і на підставі такого рішення відповідач не мав права приймати усе майно позивача у свою власність, а нотаріус не мав право реєструвати перехід права власності на нерухоме майно з огляду на те, що: 1) комітет з управління непрацюючими активами АТ «Таскомбанк» 23.12.2022 не ухвалював рішення про прийняття у власність всього майна позивача; 2) комітет з управління непрацюючими активами АТ «Таскомбанк» не мав повноважень щодо прийняття у власність майна позивача; 3) АТ «Таскомбанк» прийняв майно позивача за вартістю, що не є ринковою. Апелянт вважає, що правочин АТ «Таскомбанк» порушує вимоги ст.37 Закону України «Про іпотеку» та ст.25 Закону України «Про заставу», відтак згідно з частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України є недійсним, відповідно, другий відповідач не мав право ухвалювати рішення щодо реєстрації нерухомого майна позивача за першим відповідачем;
- господарський суд не надав оцінку основному доказу позивача у справі судовим експертизам, проведеним Національним науковим центром Інституту судових експертиз ім.засл.порф.М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України щодо визначення ринкової вартості його майна. Суд першої інстанції вказав, що у справі відсутні докази заниження вартості майна позивача, не зважаючи на те, що у справі є судова експертиза, яка підтверджує прийняття АТ «Таскомбанк» майна позивача по вартості, що нижче ніж у 2,5 рази від ринкової вартості, що є підставою для скасування рішення згідно з підп.3) частини 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України. Також господарський суд вказав, що у справі відсутні докази протиправності оцінки ПП «Академія оцінки і права» вартості майна позивача, не зважаючи на те, що у справі є судова експертиза, яка підтверджує занижену вартість майна позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №910/1091/24, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/1091/24.
17.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Грета» на рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 у справі №910/1091/24. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 21.11.2024 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк по 14.11.2024 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 заяви представників Акціонерного товариства «Таскомбанк», адвоката Ненахова О.О. та адвоката Писаренка О.В., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 21.11.2024 о 11:30 год. у справі №910/1091/24 проводити за участю вказаних представників Акціонерного товариства «Таскомбанк» у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
15.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від АТ «Таскомбанк» надійшов відзив (вх.№14657) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що твердження позивача про неприйняття АТ «Таскомбанк» управлінських рішень щодо набуття прав власності на іпотечне та заставне майно не відповідають дійсним обставинам справи. Рішення банку про звернення стягнення на заставне майно прийняте згідно з протоколом КНПА від 23.12.2022 за №231222/1 є внутрішнім документом АТ «Таскомбанк» як суб`єкта господарювання, який встановлює певний порядок заходів для відповідних структурних підрозділів банку, направлених на врегулювання проблемної заборгованості. Рішення КНПА не може встановлювати обов`язки для третіх осіб, у тому числі для ПрАТ «Грета», тому не можна вважати порушеними права ПрАТ «Грета» внаслідок прийняття цього рішення. Відповідно, оскарження вказаного рішення АТ «Таскомбанк» є неналежним способом захисту ПрАТ «Грета» своїх прав. Щодо доводів апелянта про не надання оцінки господарським судом судовим експертизам то банк вважає, що судом першої інстанції зроблено правильні висновки з приводу правомірності набуття банком права власності на предмети забезпечення. З грудня 2022 року власником як нерухомого, так і рухомого майна, експертиза по якому замовило ПрАТ «Грета», є саме АТ «Таскомбанк», оскільки банком звернуто стягнення на дане майно шляхом набуття права власності в позасудовому порядку на підставі договорів іпотеки та застави у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між банком та ПрАТ «Грета». Таким чином, ПрАТ «Грета» не мало законних підстав замовляти та отримувати експертні висновки щодо вартості майна, яке їм вже не належить. Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції проігноровано як доказ у справі висновки судових експертиз ННЦ «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., судді Лакізи В.В. сформовано такий склад суду: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 заяву представника Приватного акціонерного товариства «Грета», адвоката Марченко О.Г., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 21.11.2024 об 11:30 год. та усі інші судові засідання у справі №910/1091/24 проводити за участю представника Приватного акціонерного товариства «Грета», адвоката Марченко О.Г., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. сформовано такий склад суду: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тихий П.В.
Відповідно до положень частини 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
У судовому засіданні 21.11.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник Приватного акціонерного товариства «Грета» вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити апеляційну скаргу.
Представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області без змін.
Інший учасник справи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.12.2024 о 16:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м.Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, кімн.№104. Ухвалено судове засідання у справі №910/1092/24, призначене на 05.12.2024 о 16:00 год. провести за участі представника Приватного акціонерного товариства «Грета», адвоката Марченко О.Г., та представника АТ «Таскомбанк», адвоката Писаренка О.В., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
Після перерви представник заявника апеляційної скарги на відеозв`язок у судове засідання, у призначений судом час у режимі відеоконференції, не вийшла.
Судове засідання 05.12.2024 продовжене зі стадій, на якій оголошено перерву.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.
27.03.2018 між Публічним акціонерним товариством «Таскомбанк» (банк, відповідач-1) та Приватним акціонерним товариством «Грета» (позичальник, позивач) укладено генеральний договір про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874, що складається з двох частин, які нероздільно пов`язані між собою та додатків (з наступними змінами та доповненнями).
За умовами цього договору банк зобов`язався надавати позичальнику банківські послуги на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується сплачувати кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії у розмірі та у порядку, визначених цим договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором та чинним законодавством, зокрема, відповідно до такого: Генеральний ліміт: 153600000,00 (сто п`ятдесят три мільйони шістсот тисяч гривень 00 копійок); генеральний строк: з 27.03.2018 по 31.12.2026; валюта надання банківських послуг: гривня/євро; процентна ставка та тип (фіксована/змінювана) процентної ставки за банківською послугою (кредитом) визначається у відповідному додатку щодо надання банківської послуги. У будь-якому випадку розмір процентної ставки (максимальний розмір збільшення щодо змінюваної процентної ставки) незалежно від її типу (змінювана процентна ставка або фіксована процентна ставка) не може перевищувати 40% (сорок процентів) річних. Строк сплати процентів за користування банківськими послугами: з 01 по 10 число (включно) місяця, наступного за календарним місяцем користування банківською послугою, до дати спливу терміну користування відповідною банківською послугою та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором (пункт 2 частини №1 договору).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що загальна сума лімітів за банківськими послугами, встановлених згідно відповідних додатків до цього договору, не може перевищувати генеральний ліміт, встановлений пунктом 2 частини №1 цього договору, незалежно від валюти наданих позичальнику банківських послуг.
Згідно з додатком №12Д до генерального договору сторони дійшли згоди щодо таких умов надання невідновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов генерального договору, на підставі заяв на видачу кредиту, позичальнику надано транші на загальну суму 66869200,00 грн шляхом перерахування на рахунок позичальника. Процентна ставка є фіксованою та складає 12,5% річних. Термін користування банківською послугою - до 31.12.2026.
Згідно з додатком №13Г до генерального договору сторони дійшли згоди щодо таких умов надання відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов генерального договору, на підставі заяв на видачу кредиту, позичальнику надано такі транші на загальну суму 25000000,00 грн шляхом перерахування на рахунок позичальника. Процентна ставка є фіксованою та складає 12,5% річних. Термін користування банківською послугою - до 31.12.2024.
Згідно з додатком №20І до генерального договору сторони дійшли згоди щодо таких умов надання невідновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов генерального договору, на підставі заяв на видачу кредиту, позичальнику надано транші на загальну суму 1000000 Євро (один мільйон євро) шляхом перерахування на рахунок позичальника. Процентна ставка є фіксованою та складає 7% річних. Термін користування банківською послугою - до 22.10.2024.
За умовами кредитного договору в якості забезпечення виконання всіх зобов`язань, що виникають чи можуть виникнути у майбутньому за цим договором, позичальник зобов`язаний передати, забезпечити надання та/або передачу третім особам (майновими поручителями або поручителями) в забезпечення банку предмети забезпечення (майна/майнові права/право вимоги/тощо) згідно з переліком, зазначеним у додатку №1 до цього договору (перелік забезпечення), але не виключно, що є його невід`ємною частиною шляхом укладення відповідних договорів забезпечення.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 частини №2 договору сума непогашених боргових зобов`язань за банківськими послугами підлягає поверненню/виконанню не пізніше кінцевого терміну користування відповідною банківською послугою з урахуванням графіку (за наявності), але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня генерального строку, встановленого частиною №1 цього договору, якщо інше не встановлено цим договором. Остаточною датою повного виконання зобов`язання позичальника за цим договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх зобов`язань перед банком за цим договором в повному обсязі, включаючи повну сплату процентів, комісій банку, неустойки, пені, штрафів (якщо такі будуть), збитків, іншої заборгованості за цим договором, платежів та санкцій, які передбачені та/або випливають з цього договору та/або договорів забезпечення. Остаточною датою (моментом) погашення заборгованості за кредитом (за винятком овердрафту) вважається день зарахування на відповідний рахунок(ки) для погашення боргових зобов`язань у порядку, визначеному цим договором, грошових коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитом у повному обсязі.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 частини №2 договору передбачено, що розмір та тип процентної ставки (змінювана або фіксована) для кожної банківської послуги визначається згідно з умовами того додатку до цього договору, на підставі якого таку банківську послугу було надано. Банківські послуги (крім документарних інструментів) надаються позичальнику із щомісячною сплатою процентів у строк сплати процентів за користування банківськими послугами (крім документарних інструментів), встановлений частиною №1 цього договору. Проценти на відповідну суму заборгованості за кредитом (крім документарних інструментів) нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами банку відповідно до умов, визначених цим договором, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату для відповідної банківської послуги (крім документарних інструментів). Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті отриманого кредиту. Проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом нараховуються банком щоденно, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, за методом факт/360 (метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці береться фактична, а в році -360 днів). При цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами. Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом щомісячно в межах строку сплати процентів за користування банківськими послугами (крім документарних інструментів), за попередній місяць і на дату повернення в повному обсязі кредитних коштів за відповідною банківською послугою, з урахуванням вимог пункту 8.10 частини №2 цього договору; проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за відповідною банківською послугою.
Сплата комісій за цим договором здійснюється у національній валюті України (гривні) в розмірах та в терміни/строки, обумовлені відповідними додатками до цього договору, а у випадку, якщо банком письмово повідомлено інший рахунок для платежу на такий рахунок, вказаний банком (пункт 3.8 частини №2 договору).
Пунктом 5.1.11 частини 2 договору визначено, що позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним на письмову вимогу банку та у строк, зазначений у такій вимозі, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорам забезпечення, чинним законодавством України. При цьому у випадку, якщо згідно з умовами цього договору, або отриманої від банку вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення боргових зобов`язань, сторони домовились, що дата повернення заборгованості за кредитом, зазначена в пункті 2.1 частини №2 цього договору, за домовленістю сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 5.4.1 частини №2 договору банк має право відмовити позичальнику у наданні кредиту, призупинити/зупинити надання позичальнику кредиту без попереднього повідомлення позичальника, та/або зменшити генеральний ліміт/ліміт банківської(их) послуг(и), та/або вимагати достроково виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором, та/або вимагати за рахунок власних коштів позичальника формування грошового забезпечення на рахунках покриття за акредитивами та гарантіями, відкритими/наданими на підставі цього договору, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов`язань в порядку, визначеному у пункті 8.13 частини №2 цього договору, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені сторонами, як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті, у тому числі при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором.
Згідно з пунктами 8.1, 8.2 частини №2 договору банк набуває права звернення стягнення на предмети договорів забезпечення у випадках, зазначених у пункті 5.4.1 частини №2 цього договору, у випадку невиконання позичальником вимоги банку у визначений банком строк щодо достроково повернення заборгованості за кредитом та/або дострокового формування грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому, сплати процентів/комісії за користування кредитом та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, в інших випадках, передбачених договорами забезпечення або чинним законодавством. У випадку, якщо отримана від позичальника або в результаті звернення стягнення на предмети договорів забезпечення сума коштів виявиться недостатньою для погашення повної суми боргових зобов`язань та/або формування грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, банк має право стягнути залишок заборгованості позичальника в загальному порядку, у відповідності з чинним законодавством України.
Пунктом 8.5 частини №2 договору передбачено, що сторони також погодились, що банк може надавати повідомлення позичальнику у зв`язку з цим договором шляхом їх направлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах сторін, а також засобами комплексу електронного банкінгу. Такі повідомлення вважаються наданими банком належним чином та отриманими позичальником, які направлені засобами поштового зв`язку на адресу позичальника зазначену в реквізитах сторін, після спливу 7 (семи) календарних днів з дати відправлення такого повідомлення. У випадку направлення повідомлень засобами комплексу електронного банкінгу такі повідомлення вважаються наданими банком належним чином та отриманими позичальником в день їх відправлення. До надання повідомлення на адресу позичальника прирівнюється також і його вручення позичальнику чи його представникам під розписку або через будь-які інші засоби доставки кореспонденції (зокрема, кур`єрською доставкою). У випадку направлення повідомлень позичальником на адресу банку, такі повідомлення вважаються направленими належним чином за умови відправлення їх на адресу банку, зазначену в цьому договорі, або письмово повідомлену банком позичальнику рекомендованим листом та вважаються отриманими банком з дати їх фактичного отримання банком або вручення уповноваженому представнику банку під розпис.
Відповідно до пункту 8.13 частини №2 договору, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених пунктом 5.4.1 частини №2 цього договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому (надалі-повідомлення). При цьому строк виконання позичальником боргових зобов`язань та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на 10 (десятий) календарний день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору або адресу, повідомлену позичальником відповідно до пункту 5.1.5 частини №2 цього договору. У цьому випадку позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, сплатити проценти, комісії за користування кредитом та інші платежі, що належать до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору, новий строк у визначеному банком обсязі.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до дати повного погашення заборгованості позичальника перед банком за цим договором, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх боргових зобов`язань за цим договором, та завершення строку дії всіх відкритих/наданих на підставі цього договору акредитивів та гарантій, та припинення всіх зобов`язань сторін за ними, та завершення розрахунків за гарантіями та акредитивами (пункт 11.1 частини №2 договору). Усі додатки та додаткові договори до цього договору, повідомлення банку, пов`язані з виконанням цього договору, акцептовані банком заяви позичальника є його невід`ємними частинами (пункт 11.4 частини №2 договору).
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ПрАТ «Грета» укладені договори іпотеки та застави, які посвідчені приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю.В.:
- іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений 27.03.2018 та зареєстрований в реєстрі за №553 (далі договір 533, додаток №2), щодо нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51820,60 кв.м, розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 1, реєстраційний номер об`єкта майна: 204438514392 (далі споруди) та земельної ділянки, загальною площею 7.7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: землі промисловості, для обслуговування території заводу за адреса: Донецька обл., м.Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 204245114392, (далі земельна ділянка-1), ринковою вартістю (вартість застави) 54296752,00 грн (пункт 1.4 договору 553) без ПДВ (з ПДВ 65156102,40грн);
- іпотечний договір, посвідчений 27.03.2018 та зареєстрований у реєстрі за №555 (далі договір 555, додаток №3) щодо нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м, розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд.32, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129347214117 (далі приміщення-2) та земельної ділянки, загальною площею 2.2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адреса: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129657814224 (далі земельна ділянка-2) ринковою вартістю (вартість застави) 5061245,00 грн (пункт 1.4 договору 555) без ПДВ (з ПДВ 6073494,00 грн);
- іпотечний договір, посвідчений 27.03.2018 та зареєстрований в реєстрі за №557 (далі договір 557, додаток №4) щодо нежитлових приміщень, загальною площею 169,5 кв.м, розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 192078914392 (далі приміщення-1) ринковою вартістю (вартість застави) 388520,00 грн (пункт 1.4 договору 3660) без ПДВ (з ПДВ - 466224,00 грн);
- договір застави від 26.02.2020, посвідчений Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі за №313 (далі «договір застави-1»), за умовами якого в заставу банку передано рухоме майно, а саме: лінія штампування на основі багатопрофільного пресу моделі DM 100 LEVOR 4, потужністю 1000 тн., інвентарний номер 3177, який призначений для роботи з автоматичним обладнанням для завантаження та розвантаження заготівок, у комплектності до якого входить 6 одиниць, а також обладнання у кількості 334 найменувань;
- договір застави від 26.02.2020, посвідченого Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за №314 (надалі «договір застави-2»), за умовами якого в заставу банку передано рухоме майно, а саме: маніпулятор координатний для нанесення клею 2 МЄК 001-02 та обладнання і споруди у кількості 235 найменувань (далі «предмет застави -2»);
- договір застави від 29.05.2020, посвідчений Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі за №678 (далі «договір застави-3»), за умовами якого в заставу банку передано рухоме майно: Котел опалювальний твердопаливний водогрійний «ALTER» КВТ-SHF-600 кВт (BIO) заводський номер КВТ-HF-100001019 (далі «предмет застави-3»);
- договір застави від 09.11.2020, посвідчений Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі за №1623 (далі- «договір застави-4»), за умовами якого в заставу банку передано рухоме майно, а саме: устаткування у кількості 538 найменувань (735 одиниць), (далі «предмет застави-4»);
- договір застави від 29.11.2021, посвідченого Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі за №2252 (далі - договір застави-5), за умовами якого в заставу банку передано рухоме майно, а саме: обладнання, яке використовується у виробництві побутових плит, у кількості 21 одиниця (далі «предмет застави-5»);
- договір застави від 24.06.2021, посвідченого Радіоновим Ю.В. приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі за №1016 (далі «договір застави-6»), за умовами якого в заставу банку передано рухоме майно, а саме: обладнання у кількості 40 найменувань та технологічний транспортний засіб автонавантажувач TOYOTA 32- 8FG30 (далі «предмет застави-6»).
Пунктом 3.4 іпотечних договорів передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмети іпотеки, реалізувати його і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов кредитного договору, проценти та комісії за користування кредитом, неустойку, пені, штрафи та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з кредитного договору, а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, його реалізацією, та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, інші витрати, пов`язані із зверненням стягнення на предмети іпотеки, в разі настання будь-якої або всіх наступних обставин, в тому числі у випадку: - якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів; та/або у випадку порушення строку сплати кредиту та/або процентів та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), сум комісії, що передбачені кредитним договором; у разі невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання кредитного договору, зробленої на підставі закону, кредитного договору чи цього договору.
Також згідно з пунктом 3.8 іпотечного договору іпотекодержатель має право на підставах, визначених у пункті 3.4 цього договору, вимагати дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно з цим договором та законодавством України.
Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію на задоволення своїх вимог при виникненні підстав, вказаних у пункті 3.4 цього договору (пункт 7.1 іпотечного договору).
Згідно з пунктом 7.2 іпотечних договорів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя може відбуватися будь-яким з наступних способів на вибір іпотекодержателя: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору; на підставі продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку» та умовами іпотечного договору; іншими способами, встановленими законодавством України.
У пункті 7.3.1 іпотечного договору сторони домовилися про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього договору, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов, а саме: це застереження, згідно з Законом України «Про іпотеку», вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець підписанням цього договору підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки та після прийняття іпотекодержателем письмового рішення про набуття предмета іпотеки у власність, іпотекодавець передає іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором та інших витрат, передбачених цим договором; підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя (набуття предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства України; сторони домовились, що з дати прийняття іпотекодержателем рішення про набуття предмета іпотеки у власність, іпотекодавець передає іпотекодержателю, а іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки та набуває право зареєструвати, відповідно до чинного законодавства, своє право власності на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 5.1 договорів застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у таких випадках: якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором вони будуть виконані неповністю або несвоєчасно або не виконані, у тому числі: при повному чи частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту та/або несвоєчасному поверненні, та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом, комісій, та/або при несплаті чи частковій несплаті у строк сум неустойки, штрафу, пені, що передбачені кредитним договором.
Згідно з пунктом 5.2 договорів застави звернення стягнення на предмети застави може відбуватися будь-яким з таких способів на вибір заставодержателя:- на підставі рішення суду; - на підставі виконавчого напису нотаріуса; - в позасудовому порядку, у тому числі у порядку продажу заставодержателем майна шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; у порядку переходу до заставодержателя права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; - в іншому порядку, встановленому законодавством України.
Статтями 627, 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про правомірність вищезазначених правочинів з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсними повністю чи частково генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 1874 від 27.03.2018, іпотечних договорів та договорів застави до нього, що визначено ст.204 Цивільного кодексу України, і, як наслідок, обов`язковості їх умов для виконання сторонами згідно зі ст.525, 526 цього Кодексу.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави звільнення від доказування. Так, частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (постанови від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19, від 31.05.2022 у справі №910/18584/20) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
У ході розгляду цієї справи встановлено, а сторонами не заперечувалось, що раніше судами різних інстанцій розглядалися господарські спори у справах №905/781/22, №910/6171/23, №910/5899/23 під час здійснення провадження у яких встановлено ряд обставин, які господарський суд визнав преюдиційними по відношенню до справи №910/1091/24, оскільки з`ясував, що учасниками тих справ були ті ж особи, що беруть участь у даній справі, відтак констатував, що ці обставини повторному доказуванню не підлягають.
Зокрема, рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі №905/781/22 встановлено, що на виконання умов вищевказаного кредитного договору, з метою отримання кредиту ПрАТ «Грета» направлено банку заяви на видачу кредиту, а саме: 9 заяв відповідно до додатку №20І генерального кредитного договору на загальну суму 1000000,00 Євро; 12 заяв відповідно до додатку №13г генерального кредитного договору на загальну суму 25000000,00 грн та 19 заяв відповідно до додатку №12д генерального кредитного договору на загальну суму 66869200,00 грн. АТ «Таскомбанк» перерахувало вказані кошти на рахунок ПрАТ «Грета», зокрема, надання банком кредиту позичальнику в розмірі 1000000,00 Євро, згідно з додатком 20І договору в розмірі 25000000,00 грн, згідно з додатком 13г договору у розмірі 66869200,00 грн, згідно з додатком 12д договору підтверджується відповідними виписками по рахунках, на яких обліковується заборгованість за договорами. Під час розгляду справи №905/781/22 судом встановлено факт порушення ПрАТ «Грета» грошових зобов`язань за цим кредитним договором, розмір заборгованості та період її виникнення. У вказаному судовому рішенні також встановлено, що АТ «Таскомбанк» зверталося до ПрАТ «Грета» з повідомленням-вимогою №9926/70.1 від 29.06.2022, в якій просив позичальника повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію, та інші обов`язкові платежі протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення банком повідомлення. Вказане повідомлення-вимога направлено на поштову адресу відповідача 29.06.2022, що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист. Відповіді на вказане повідомлення-вимогу не надано, заборгованість ПрАТ «Грета» не сплачена. Відповідно до пункту 8.13 договору заборгованість мала бути сплачена до 09.07.2022, проте вказана вимога не виконана. У рішенні суд зазначив, що повідомлення-вимога направлена банком відповідно до умов укладеного між сторонами договору, посилання відповідача (ПрАТ «Грета») на її неотримання є безпідставним з огляду на те, що умовами договору передбачено, що відлік строку виконання позичальником боргових зобов`язань починається з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням, та не пов`язано з безпосереднім отримання такого повідомлення відповідачем. Також у межах справи №905/781/22 судом встановлено, що АТ «Таскомбанк» у заяві про уточнення та зменшення позовних вимог просив стягнути з ПрАТ «Грета» заборгованість за генеральним кредитним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у сумі 52152429,84 грн, у зв`язку зі зверненням стягнення на майно відповідача у позасудовому порядку відповідно до укладених договорів іпотеки, застави та прийняв у власність у рахунок погашення боргу таке майно: нежитлові приміщення, загальною площею 169,5 кв.м, розташовані за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 10; нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 51820,60 кв.м, розташовані за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 1; земельна ділянка, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: для обслуговування території заводу за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1; нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 5196,40 кв.м, розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд.32; земельна ділянка, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада; 1170 позицій рухомого майна. Вказана заява задоволена судом ухвалою від 12.12.2023, відтак розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви. Відповідно до звітів ПП «Академія оцінки і права» про оцінку майна від 19.12.2022 ринкова вартість майна відповідача, на яке звернуто стягнення в позасудовому порядку, складається з: нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м, розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, вартістю 101018800,00 грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51820,60 кв.м, розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, вартістю 130104400,00 грн; земельної ділянки, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: для обслуговування території заводу, за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1, вартістю 5233000,00 грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м, розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд.32, вартістю 1735200,00 грн; земельної ділянки, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада 1404000,00 грн виробничого обладнання та устаткування у кількості 1170 позицій, розташованого за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, вартістю 43346904,00 грн.
За рахунок вказаного майна погашена заборгованість позивача у розмірі 1060781,96 Євро та 41441864,39 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі №905/781/22, яке набрало законної сили 28.03.2024, позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Приватного акціонерного товариства «Грета» про стягнення заборгованості в сумі 52152429,84 грн задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Грета» на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у загальній сумі 47873981,03 грн, з яких: 41758135,61 грн заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена); 5640652,60 грн заборгованість за відсотками (у тому числі прострочені); 475192,82 грн заборгованість за комісією (у тому числі простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718109,72 грн. В іншій частині заявлених вимог, відмовлено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6171/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2024, у позові відмовлено. Предметом позову ПрАТ «Грета» до АТ «Таскомбанк» у справі №910/6171/23 є визнання недійсним одностороннього правочину АТ «Таскомбанк» щодо дострокового одноразового виконання грошового зобов`язання за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т09.12.2014К1874 від 27.03.2018, яке міститься у вимозі АТ «Таскомбанк» №9926/70.1 від 29.06.2022; визнання недійсними пунктів 8.5. та 8.13 генерального договору про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т09.12.2014К1874 від 27.03.2018, укладеного між АТ «Таскомбанк» та ПрАТ «Грета».
Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено, що оспорюваний правочин та положення договору суперечать положенням законодавства. Суди встановили, що станом на 23.06.2022 у ПрАТ «Грета» перед АТ «Таскомбанк» утворилась заборгованість за договором, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості, отже, відповідач скористався своїм правом, передбаченим умовами договору, на дострокове стягнення заборгованості, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Повідомленням-вимогою №9926/70.1 від 29.06.2022 відповідач вимагав від позивача достроково повністю повернути кредит, сплатити проценти, інші обов`язкові платежі, штраф і пеню у розмірі 87831006,98 грн та у розмірі 1024911,11 євро протягом 10 календарних днів з дня направлення вимоги, що підтверджується копією накладної АТ «Укрпошта». Повідомлення направлялось на адресу місцезнаходження позивача, зазначеною у договорі, як передбачено умовами договору. Позивачем не надано доказів зміни адреси, або інших доказів, що підтверджують обставини, які, на думку позивача, свідчать про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного повідомлення. Щодо неможливості виконання зобов`язання внаслідок форс-мажорних обставин, суди відхилили такі доводи, зважаючи на те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», оскільки не містить ідентифікуючих ознак саме до конкретного договору, крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачем відповідача про настання форс-мажорних обставин у встановлений договором строк та спосіб.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/5899/23 у задоволенні позову про стягнення з Акціонерного товариства «Таскомбанк» 529389,32 грн пені за порушення строків виконання платіжних операцій, відмовлено. Під час вирішення вказаної справи господарський суд встановив, що за даними відповідача усі зарахування, які з 24.02.2022 спрямовані іноземними контрагентами товариства на користь позивача, отримані на кореспондентський рахунок та зараховані на рахунок клієнта у повному обсязі, а саме: 24.02.2022 у сумі 31925,00 євро від HAUSMEISTER ELEK TRONIKAI KFT (Угорщина): зараховано на рахунок - 24.02.2022; 24.02.2022 у сумі 54250,00 євро від MPM AGD Spolka (Польща): зараховано на рахунок - 24.02.2022; 06.05.2022 у сумі 1193,97 євро (повернення іноземним банком вихідного платежу від 16.02.2022): 06.05.2022 - зараховано еквівалент у гривні від обов`язкового продажу. Водночас позивачем не надано, а матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчать про фактичне отримання банком на його кореспондентський рахунок грошових коштів, які надійшли від іноземних контрагентів товариства після 24.02.2022 для зарахування на його поточний (валютний) рахунок. Господарський суд дійшов висновку про недоведеність товариством наявності правових підстав для притягнення банку до відповідальності у вигляді стягнення пені у розмірі 529389,32 грн, тому відмовив у задоволенні позовних вимог товариства.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц зазначив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.
У рішенні від 27.02.2024 у справі №905/781/22 господарським судом встановлено, що усі зарахування, спрямовані іноземними контрагентами у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 на користь ПрАТ «Грета» отримані на кореспондентський рахунок та зараховані на рахунок клієнта в повному обсязі, а саме: 24.02.2022 у сумі 31925,00 євро від HAUSMEISTER ELEK TRONIKAL KFT (Угорщина) зараховано на рахунок 24.02.2022; 24.02.2022 у сумі 54250,00 євро від MPM AGD SPOLKA (Польща) зараховано на рахунок 24.02.2022; 06.05.2022 на суму 1193,97 євро (повернення іноземним банком вихідного платежу від 16.02.2022): 06.05.2022 зараховано еквівалент у гривні від обов`язкового продажу. Банк не отримував від банків-кореспондентів запити щодо діяльності чи платежів ПрАТ «Грета», наявної інформації щодо інших контрагентів, які ініціювали платіжні операції на рахунки ПрАТ «Грета» та не виконані банками кореспондентами, немає.
Отже, господарський суд у даній справі №910/1091/24, встановивши, що позивач посилається, зокрема, на те, що причиною тимчасового призупинення господарської діяльності ПрАТ «Грета» є не зарахування АТ «Таскомбанк» грошових коштів від іноземних контрагентів позивача, тому наявна прострочка кредитора, при цьому не надав будь-яких доказів щодо контрагентів, які ініціювали платіжні операції на рахунки ПрАТ «Грета» та не виконані банками кореспондентами, дійшов висновку про преюдиційність вказаних обставин, встановлених у справі №905/781/22.
Матеріалами даної справи підтверджується, що АТ «Таскомбанк» у зв`язку із невиконанням позивачем умов кредитного договору направляв на юридичну адресу ПрАТ «Грета» повідомлення-вимогу за вих.№11104/70.1 від 15.07.2022 за договором застави №2252 від 29.11.2021; повідомлення-вимогу за вих.№11134/70.1 від 15.07.2022 за договором застави №313 від 26.02.2020; повідомлення-вимогу за вих.№11124/70.1 від 15.07.2022 за договором застави №314 від 26.02.2020; повідомлення-вимогу за вих.№11127/70.1 від 15.07.2022 за договором застави №678 від 29.05.2020; повідомлення-вимогу за вих.№11122/70.1 від 15.07.2022 за договором застави №1016 від 24.06.2021; повідомлення-вимогу за вих.№11107/70.1 від 15.07.2022 за договором застави №1623 від 09.11.2020; повідомлення-вимогу за вих.№11073/70.1 від 14.07.2022 за іпотечним договором №553 від 27.03.2018;повідомлення-вимогу за вих.№11075/70.1 від 14.07.2022 за іпотечним договором №555 від 27.03.2018; повідомлення-вимогу за вих.№11074/70.1 від 14.07.2022 за іпотечним договором №557 від 27.03.2018. У вимогах банк вимагав виконати порушене зобов`язання, а саме, здійснити повне погашення заборгованості по кредитному договору та повідомив, що у разі не виконання вимоги, банк зверне стягнення за іпотечними договорами та договорами застави (а.с.61-108, том 3).
Зазначені повідомлення-вимоги направлені позивачу, однак не вручені та повернуті відправнику (відповідачу-1) з приміткою АТ «Укрпошта» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.109-110, том 3).
У подальшому АТ «Таскомбанк» направлені повторні вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору: за іпотечним договором №553 від 27.03.2018 за вих.№17378/70.1 від 05.10.2022; за іпотечним договором №555 від 27.03.2018 за вих.№17379/70.1 від 05.10.2022; за іпотечним договором №557 від 27.03.2018 за вих.№17381/70.1 від 05.10.2022. Зазначені повторні вимоги не вручені позивачу та повернуті відправнику (відповідачу-1) з приміткою АТ «Укрпошта» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.149-178, том 3).
Позивач не заперечував факту не отримання вимог банку, посилаючись на те, що за юридичною адресою зараз відсутній адміністративний персонал, є лише охоронці, які здійснюють охорону майна ПрАТ «Грета», діяльність підприємства фактично припинена, що підтверджується наказами №176 від 28.02.2022 «Про тимчасове призупинення діяльності» та №177 від 24.03.2022 «Про тимчасове призупинення трудових відносин».
Як правильно зазначено господарським судом, згідно з умовами укладеного між сторонами договору, направлення відповідного повідомлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах договору, в умовах неповідомлення ПрАТ «Грета» іншої адреси для зв`язку, відповідає умовам договору та свідчить про настання строку виконання зобов`язань за договором.
Щодо вимоги ПрАТ «Грета» про визнання відсутності права у Акціонерного товариства «Таскомбанк» на прийняття ним у власність рухомого та нерухомого майна, що є предметом застави та іпотеки, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі вимоги суперечать умовам укладених між сторонами кредитного договору, договорів іпотеки та застави, а також встановленим у судовому порядку обставинам наявності боргу позичальника перед банком та нормам чинного законодавства.
Кредитні правовідносини за своєю правової природою є договірними цивільними відносинами; на них повною мірою поширюються вимоги цивільного законодавства, зокрема приписи про неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а також принципи свободи договору, свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України.
Зазначені приписи вимагають від учасників правовідносин діяти не тільки відповідно до законодавства, а й у необхідних випадках за аналогією права (стаття 8 Цивільного кодексу України), за звичаями ділового обороту (стаття 7 Цивільного кодексу України); добросовісно, при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дії з наміром завдати шкоди іншій особі, а також дій, що є зловживанням правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо (стаття 13 Цивільного кодексу України). Водночас особа не може бути примушена до дій, що не є обов`язковими для неї, або дій, що знаходяться поза межами актів цивільного законодавства або договору. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 Цивільного кодексу України).
Правила чинного цивільного законодавства, які містять принципи регулювання цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, відповідно до законодавства та договору, намагаючись використовувати свої права до того ступеня, щоб не порушити права іншої особи.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами Цивільного кодексу України. За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 625 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (частина 2 ст.3 Закону України «Про заставу»).
Статтею 4 Закону України «Про заставу» визначено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст.19 цього Закону).
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (частина 1 ст.20 цього Закону).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).
Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, зокрема у Законі України «Про іпотеку» (Закон №898-ІV).
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 898-IV).
У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (стаття 12 Закону № 898-IV).
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону № 898-IV).
Відповідно до статті 37 Закону №898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Відповідно до частини 1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Статтею 26 цього Закону унормовано, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України); 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Якщо процедура звернення стягнення ініціюється обтяжувачем з нижчим пріоритетом, обтяжувач з вищим пріоритетом вправі протягом 30 днів з дня її ініціювання на підставі письмової вимоги припинити таке звернення стягнення обтяжувачем з нижчим пріоритетом та розпочати власну процедуру звернення стягнення.
Отже, чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя (заставодавця) за рахунок предмета іпотеки (застави) як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (заставодавця), яким також вважається відповідне застереження в договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю (заставодержателю) права власності на предмет іпотеки (застави).
Як свідчать матеріали справи, відповідне застереження про право банку задовольнити свої вимоги у позасудовому порядку за рахунок предмета іпотеки та/або застави міститься у генеральному договорі про надання банківських послуг, договорах застави та іпотечних договорах до нього (а.с.29-121, том 1).
Згідно з частиною 3 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ст.27 вказаного Закону повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Направивши повідомлення-вимоги, АТ «Таскомбанк» 15.07.2022 зареєстрував звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами, згідно з якими реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Новейко-Вадіс Оксаною Георгіївною внесено відповідні зміни до реєстраційних записів Державного реєстру обтяжень рухомого майна 28273750 (договір застави №1623 від 09.11.2020), 27543081 (договір застави №314 від 26.02.2020), 29527941 (договір застави №2252 від 29.11.2021), 27533048 (договір застави №314 від 26.02.2020), 27528619 (договір застави №313 від 26.02.2020), 27819982 (договір застави №678 від 29.05.2020) (а.с.111-113, том 3).
З матеріалів справи убачається, що відповідно до ст.24-29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» банк у 30-денний термін з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження згідно з вказаним вище договором застави, яке реєструється одночасно з направленням повідомлення, вимагав виконати зобов`язання, а саме, здійснити повне погашення заборгованості по кредитному договору. Банк зазначав, що у разі, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором не будуть виконані, предмети застави будуть передані у власність заставодержателя відповідно до умов договору застави та положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.
ПрАТ «Грета» вимоги банку не виконало, заборгованість за кредитом не погасило, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Згідно з умовами договорів застави (пункт 5.2) при позасудовому порядку звернення стягнення на предмет застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет застави в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Заставодержатель набуває предмет застави у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності, якого обирає заставодержатель для здійснення такої оцінки. Витрати щодо здійснення такої оцінки предмета застави несе заставодавець. Цей договір та письмове рішення заставодержателя про набуття права власності на предмет застави у власність є підставою переходу права власності на предмет застави до заставодержателя.
Також договори іпотеки містять умови про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього договору, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, якого обирає іпотеко держатель для здійснення такої оцінки. Витрати щодо здійснення такої оцінки предмета іпотеки несе іпотекодавець (пункт 7.3.1).
Матеріали справи містять звіти від 20.12.2022 Приватного підприємства «Академія оцінки і права» про оцінку майна: виробничого обладнання та устаткування (відповідно до наданого переліку 1170 найменувань), що розташоване за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1 та є власністю ПрАТ «Грета», відповідно до якого ринкова вартість такого майна без урахування ПДВ становить 36122420,00 грн; - автонавантажувача TOYOTA 32- 8FG30, реєстраційний номер Т09570АН, 2018 р.в. та є власністю ПрАТ «Грета», відповідно до якого ринкова вартість цього майна без урахування ПДВ становить 509000,00 грн; - нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м, розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, відповідно до якого ринкова вартість цього майна без урахування ПДВ, становить 849000,00 грн; об`єкта нерухомості, загальною площею 51820,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 204438514392, розташованого на земельній ділянці, загальною площею7,7345 га, кадастровий номер 1411700000:00:002:0495, знаходиться за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, з цільовим призначенням для обслуговування території заводу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 204245114392, ринкова вартість, без врахування ПДВ, становить 30320000,00 грн, в т.ч.: ринкова вартість майна: нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51820,60 кв.м, розташованих за адресою: м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, без урахування ПДВ, становить 25087000,00 грн, ринкова вартість майна: земельної ділянки, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер 1411700000:00:002:0495, цільовим призначенням якої є - для обслуговування території заводу, розташованої за адресою: м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, без урахування ПДВ, становить 5233000,00 грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд.32, які розташовані на земельній ділянці, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер 1422481500:01:000:0015, цільовим призначенням якої є для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський р-н, Білокузьминівська сільська рада, ринкова вартість цього майна без ПДВ визначена на рівні 2850000,00 грн, у тому числі: ринкова вартість майна: нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд.32, без урахування ПДВ, становить 1446000,00 грн; ринкова вартість майна: земельної ділянки, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер 1422481500:01:000:0015, цільовим призначенням якої є - для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський р-н, Білокузьминівська сільська рада, без урахування ПДВ, становить 1404000,00 грн (а.с.62-178, том 2, а.с.114-140, том 3).
Відповідно до рецензій Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки від 27.12.2022 на звіти Приватного підприємства «Академія оцінки і права» про оцінку майна, що належить ПрАТ «Грета»: незалежна оцінка об`єкта оцінки та складання звіту здійснювались відповідно до вимог міжнародних та вітчизняних стандартів оцінки об`єктів. Зокрема, ураховувались вимоги таких законодавчих та директивних документів: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 за №2658-III; Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 за №2654-XII; Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 за №1440; Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 за №1891. Зібрані виконавцем звіту вихідні дані та необхідна інформація стали достатніми для проведення відповідних обрахунків та визначення величини вартості. Оцінка проводилась на підставі наданих у розпорядження оцінювача документів. Звіт, що рецензувався, за формою подання матеріалів, обґрунтованістю вихідних даних та застосуванням у процесі оцінки технічних прийомів та методичних підходів, відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна, зокрема, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національному Стандарту №1. Відповідно до мети оцінки у звіті визначалась ринкова вартість майна, яка може бути використана для постановки на баланс АТ «Таскомбанк».
Відповідно до пункту 67 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна: виробничого обладнання та устаткування (відповідно наданого переліку), що розташоване за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, та є власністю ПрАТ «Грета», що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».
Також відповідно до пункту 67 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна: нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м, розташованого за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Чайковського, 10; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5196,40 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд.32, які розташовані на земельній ділянці, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер 1422481500:01:000:0015, цільовим призначенням якої є - для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський р-н, Білокузьминівська сільська рада; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51820,60 кв.м, розташованих на земельній ділянці, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер 1411700000:00:002:0495, цільовим призначенням якої є - для обслуговування території заводу за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, що належать на праві приватної власності ПрАТ «Грета», код ЄДРПОУ 00153488, що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» (а.с.141-144, 145-146, том 3).
Згідно з витягом з протоколу Комітету з управління непрацюючими активами АТ «Таскомбанк» від 23.12.2022 №231222/1 проведено засідання щодо затвердження плану заходів за генеральним договором про надання банківських послуг №Т09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, на якому, зокрема, ухвалено: прийняти у власність банку предмети іпотеки в рамках Закону України «Про іпотеку» у рахунок часткового погашення заборгованості в першу чергу за основним боргом та за процентами по лінії євро, в другу чергу за основним боргом по траншах у гривні, далі - по процентах траншів в гривні за генеральним договором про надання банківських послуг №Т09.12.2014К1874 від 27.03.2018 позичальника ПрАТ «Грета», шляхом реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження або укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя за вартістю згідно зі звітом про оцінку від 19.12.2022 суб`єкта оціночної діяльності ПП «Академія оцінки і права», з метою подальшої реалізації майна з балансу банка; після оформлення права власності на предмети іпотеки, визначені у пункті 1 цього розділу протокольного рішення, прийняти у власність банку майно, передане в заставу, в рахунок часткового погашення заборгованості в першу чергу за основним боргом та за процентами лінії в євро, в другу чергу за основним боргом по траншах у гривні, далі - по процентах траншів у гривні за генеральним договором про надання банківських послуг №Т09.12.2014К1874 від 27.03.2018 позичальника ПрАТ «Грета», за вартістю згідно зі звітом про оцінку від 20.12.2022 суб`єкта оціночної діяльності ПП «Академія оцінки і права», з метою подальшої реалізації майна з балансу банка (а.с.121 на звороті, том 1).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення АТ «Таскомбанк» про прийняття майна позивача у власність банку, яке ухвалювалось на засіданні Комітету з управління непрацюючими активами АТ «Таскомбанк» від 23.12.2022 №231222/1, є недійсним, і на підставі такого рішення відповідач не мав права приймати усе майно позивача у свою власність, а нотаріус не мав право реєструвати перехід права власності на нерухоме майно.
Колегія суддів вважає такі аргументи безпідставними та погоджується з висновками господарського суду, який відхилив аргументи позивача про те, що витяг з протоколу засідання комітету з управління непрацюючими активами від 23.12.2022 №231222/1 не є рішенням АТ «Таскомбанк» про набуття ним предмету іпотеки (застави) у його власність, оскільки такі аргументи є припущенням позивача і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не підтверджені належними доказами.
У ході апеляційного провадження представником банку зазначено, що Комітет з управління непрацюючими активами є колегіальним органом банку, який уповноважений приймати рішення щодо затвердження переліку заходів, який має бути застосований при роботі з проблемною заборгованістю.
Матеріали справи містять докази на підтвердження повноважень у колегіального органу ухвалювати відповідні рішення щодо набуття права власності на іпотечне та заставне майно. Зокрема, Комітет з управління непрацюючими активами уповноважений Правлінням Банку та Наглядовою Радою приймати відповідні рішення. Згідно з протоколом засіданні Правління Банку №27-3 від 05.07.2022 Комітету з управління непрацюючими активами дозволено самостійно, без погодження з Правлінням Банку, ухвалювати рішення щодо врегулювання заборгованості з непрацюючими активами, зокрема, щодо звернення стягнення на заставне майно та/або прийняття майна у власність банку в добровільному та/або в примусовому порядку у рахунок погашення заборгованості за кредитною операцією, за умови, що загальний сукупний ліміт операції на боржника не перевищує 200000000,00 грн (а.с.185-189, том 5).
Разом з цим, повноваження Правлінню Банку надані Наглядовою Радою Банку, що підтверджується протоколом №23062022/109 чергового засідання Наглядової Ради АТ «Таскомбанк» від 23.06.2022 (а.с.190, том 5).
Отже, доводи заявника апеляційної скарги щодо не ухвалення Комітетом з управління непрацюючими активами банку рішення про прийняття у власність спірного майна та відсутність у Комітету повноважень на прийняття такого рішення спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
26.12.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності АТ «Таскомбанк» на предмет іпотеки, передані ПрАТ «Грета» в якості забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання банківських послуг №Т09.12.2014К1874 від 27.03.2018.
Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 23.01.2019 у справі №306/1224/16-ц, від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц зазначила, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні. У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду однозначно сформулювала правові висновки щодо обов`язковості подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
Підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).
Господарським судом не встановлено таких підстав, належні та допустимі докази в матеріалах відсутні, отже, позивачем не доведено, що банком порушено порядок реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).
Заявник апеляційної скарги вважає, що АТ «Таскомбанк» прийняв майно позивача за вартістю, що не є ринковою, тому рішення банку, на думку позивача, є недійсним.
Колегія суддів вважає такі доводи заявника апеляційної скарги безпідставними, виходячи з такого.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Згідно з пунктами 14, 35, 37 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов`язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об`єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об`єктів оцінки.
Отже, незалежна оцінка майна проводиться суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання згідно з процедурою, яка встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням різних та кількох методичних підходів, що обов`язково має бути обґрунтовано у Звіті, зважаючи на конкретні обставини справи.
Саме оцінювач визначає можливість або недоцільність застосування певного методичного підходу і зазначає про це у Звіті про оцінку, а суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за загальними правилами надає оцінку звіту, в тому числі перевіряє дотримання законодавства при проведенні оцінки, але не має перебирати на себе повноваження оцінювача та самостійно наперед визначати можливість та доцільність застосування певного методичного підходу під час проведення оцінки майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17 викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, згідно з положеннями статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вирішуються в судовому порядку.
З матеріалів справи убачається, що позивач не просив визнати протиправною оцінку майна у судовому порядку, не оскаржував і дії оцінювача.
Отже, позивачем не доведено порушення законодавства при проведенні оцінки під час визначення ринкової вартості об`єктів іпотеки та застави експертом Приватного підприємства «Академія оцінки і права» у висновках про оцінку нерухомого майна від 19.12.2022 та рухомого майна від 20.12.2022.
Господарський суд правильно узяв до уваги у порядку частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені у справі №905/781/22, щодо часткового погашення заборгованості позивача за кредитним договором за рахунок позасудового набуття банком права власності на нерухоме та рухоме за іпотечними договорами та договорами застави у розмірі 1060781,96 Євро та 41441864,39 грн, з урахуванням ринкової ціни майна ПрАТ «Грета», встановленої у звітах Приватного підприємства «Академія оцінки і права» про оцінку нерухомого майна від 19.12.2022 та рухомого майна від 20.12.2022.
Велика Палата Верховного Суду Суд у постановах від 23.01.2019 у справі №306/1224/1-ц та від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц зазначала, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні.
У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду однозначно сформулювала правові висновки щодо обов`язковості подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
Частиною 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Господарським судом правильно встановлено, що звіти про оцінку майна, що містяться у матеріалах справи, виконані однаковим методом без виходу експертів на об`єкт (без особистого огляду) з причин неможливості такого огляду через військову агресію Російської Федерації проти України, зокрема, обстріли, дослідження проведено методом вивчення представленої замовником документації. Факт нанесення будівлям та спорудам товариства шкоди, що спричинена військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема, обстрілами ракет восени 2022 року підтверджується актами комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 08.02.2023 № 641, 642, 643, 644 та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також матеріали справи містять консультативні висновки, складені ТОВ «Бізнес Ассіст» від 04.04.2024 за № 001/04-24; № 002/04-24; № 003/04-24 на висновки № 25207 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-земельної експертизи; №25209 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи; №25126/25201 від 25.03.2024 за результатами товарознавчої експертизи Національного наукового центру Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України, зі змісту яких убачається, що висновки експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України складені із суттєвими недоліками, що могли призвести до формування висновків експертів на підставі викривлених проміжних результатів дослідження та помилкового кінцевого результату, відображеного у висновках експертів.
Судова експертиза щодо визначення ринкової вартості спірного майна, що знаходилось у іпотеці та заставі АТ «Таскомбанк» як забезпечення виконання кредитного договору №Т09.12.2014 К1874 від 27.03.2018, у даній справі не проводилась.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що господарський суд не надав оцінку основному доказу позивача у справі судовим експертизам, проведеним Національним науковим центром Інституту судових експертиз ім.засл.порф.М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України щодо визначення ринкової вартості його майна.
Відповідно до частин 1, 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.
Згідно зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Господарський суд надав оцінку наявним у матеріалах справи документам, серед іншого, і висновкам експерта №25207 від 21.03.2024; № 25209 від 21.03.2024, №25126/25201 від 25.03.2024, при цьому суд зазначив, що висновки Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 25207 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-земельної експертизи; №25209 від 21.03.2024 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи; №25126/25201 від 25.03.2024 за результатами товарознавчої експертизи замовлені ПрАТ «Грета» для надання у межах розгляду справи №905/781/22.
Отже, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції досліджені усі наявні в матеріалах справи докази відповідно до вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які були достатніми для прийняття законного і обґрунтованого рішення, їм надана належна оцінка, а також були «почуті сторони», що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Проніна проти України») та правильно застосовано норми ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що позивачем не доведено обставин порушення відповідачем-1 вимог законодавства та умов іпотечного договору, договору застави при набутті іпотекодержателем (заставодержателем) права власності на предмет іпотеки (застави) за ціною, визначеною експертним звітом про оцінку ПП «Академія оцінки і права».
Таким чином, господарський суд правомірно визнав недоведеною позивачем обставину щодо заниження ринкової вартості майна, що визначена у звіті про оцінку майна ПП «Академія оцінки і права».
Стосовно вимоги позивача про визнання відсутності права Акціонерного товариства «Таскомбанк» на прийняття ним у власність рухомого та нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Грета», яке є предметом вищезазначених договорів, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні, визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку, є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
Для належного захисту інтересу від юридичної визначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку.
Спосіб захисту порушеного або інтересу права має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України може застосовуватися лише у разі недоступності позивачу можливості захисту його права.
Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.
Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто, звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.
У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника, не є належним способом захисту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц звертає увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.
Таким чином, права позивача (ПрАТ «Грета») щодо наявного розміру заборгованості за кредитним договором, у тому числі припинення зобов`язань АТ «Таскомбанк» за кредитним договором, встановлювались судом у межах справи №905/781/22, і такі обставини, є преюдиційними у цій справі відповідно до вимог частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимоги про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень колегія суддів зазначає таке.
Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з частиною тринадцятої статті 15 якого порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.
Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Державний реєстратор за умови відсутності підстав для неприйняття заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє її в базі даних заяв окремо щодо кожного майна, крім випадків, передбачених законом. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (пункти 6, 8, 18 Порядку).
Пунктом 60 Порядку унормовано, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, державної реєстрації дострокового припинення права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що перебуває в іпотеці, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві нерухомого майна, на припинення відповідного речового права на земельну ділянку.
Відповідно до пункту 61 Порядку для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі, коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Матеріали справи містять заяви АТ «Таскомбанк» про державну реєстрацію прав та їх обтяження №53597341 від 26.12.2022, №53597003 від 26.12.2022, №53597095 від 26.12.2022, №53596879 від 26.12.2022, №53597276 від 26.12.2022.
Для здійснення реєстраційної дії банк надав приватному нотаріусу такі документи: висновок про вартість майна, проведеного ПП «Академія оцінки і права»; вимоги №11073/70.1 від 14.07.2022, №11075/70.1 від 14.07.2022, №11074/70.1 від 14.07.2022; повторні вимоги №17378/70.1 від 05.10.2022, №17379/70.1 від 05.10.2022, №17381/70.1 від 05.10.2022; докази направлення та повернення без вручення таких вимог ПрАТ «Грета».
Таким чином, господарський суд обґрунтовано встановив, що банк надав реєстратору (нотаріусу) усі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки за іпотекодержателем, натомість позивачем не доведено підстав для скасування державної реєстрації права власності на предмети іпотеки при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам, урахувавши встановлені у справах №905/781/22, №910/6171/23, №910/5899/23 обставини, які не спростовано позивачем при розгляді цієї справи відповідно до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України та, які є преюдиційними у цій справі відповідно до вимог частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції, правомірно відмовив у задоволенні позову.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують встановлені господарським судом обставини, заявник апеляційної скарги не обґрунтував та не довів порушення застосування місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Грета» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 у справі №910/1091/24 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.12.2024.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя П.В. Тихий
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123672568 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Пуль Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні