Рішення

від 24.09.2024 по справі 909/567/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/567/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л. Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", вул. Озерна, буд. 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401

про стягнення заборгованості у розмірі 2239632,37 грн, з яких 790911,37 грн пені, 1369244,20 грн штрафу, 47811,34 грн 3% річних, 31665,46 грн інфляційних втрат,

за участі:

від позивача: Піун Світлана Петрівна (в режимі вкз);

від відповідача: ОСОБА_1

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення заборгованості у розмірі 2239632,37 грн, а саме: 790911,37 грн пені, 1369244,20 грн штрафу, 47811,34 грн 3% річних, 31665,46 грн інфляційних втрат.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

04.07.2024 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" до суду надійшла заява (вх.№6090/24) про продовження строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 05.07.2024 заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про продовження строку для подання відзиву задоволено. Продовжено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" процесуальний строк для надання відзиву.

12.07.2024 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" до суду надійшов відзив на позовну заяву від 12.07.2024 (вх.№ 11487/24).

19.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до суду надійшла відповідь на відзив від 19.07.2024 (вх.№ 11811/24).

07.08.2024 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 06.08.2024 (вх.№12674/24).

В судовому засіданні 07.08.25024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

24.09.2024 розгляд справи по суті завершено, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 01.10.2024 виправлено описки у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області (вступній та резолютивній частинах) від 24.09.2024 по справі №909/567/24.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3288-ОГРМ від 21.06.2022 в частині порушення строку оплати за поставлений позивачем природний газ відповідачу за період червень 2022 травень 2023 року. За порушення відповідачем строків оплати поставленого газу, позивачем нараховано 790911,37 грн пені, 1369244,20 грн штрафу, 47811,34 грн 3% річних, 31665,46 грн інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зменшити на 90% розмір заявлених позивачем пені у розмірі 790911,37 грн. та до 1 гривні штрафу у розмірі 1369244,34 грн.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (як продавцем) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3288-ОГРМ.

Згідно п. 3.11. договору сторони визначили, що на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦК України, сторони домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням договору.

Відповідно до п. 4.3 договору, покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 6.3. договору за порушення покупцем строків проведення розрахунку за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

На виконання умов зазначеного договору, позивач, у період з червня 2022 року по травень 2023 року, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 35220888,93 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив повністю на суму 35220888,93 грн, однак з порушенням строків передбачених п.4.3 договору, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", наданою АТ "Ощадбанк".

Внаслідок порушення строків оплати, позивачем з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу нараховано відповідачу пеню за неналежне виконання умов договору в розмірі 790911,37 грн та штраф в розмірі 1369244,20 грн на підставі п. 6.3. договору, а також 47811,34 грн 3% річних та 31665,46 грн інфляційних втрат на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в абзаці 4 статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і частина 1статті 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Як встановлено судом та визнається відповідачем, позивачем за період з червня 2022 року по травень 2023 року, передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 35220888,93 грн, який відповідачем оплачено в повному обсязі, однак з порушенням строків передбачених п.4.3 договору,

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неналежне виконання споживачем обов`язку стосовно оплати за природний газ стало підставою для нарахування пені та штрафу.

Відповідно до п. 6.3. договору за порушення покупцем строків проведення розрахунку за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

Позивачем здійснено нарахування пені за порушення відповідачем строків проведення розрахунку за природний газ в розмірі 790911,37 грн, а також нараховано штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу, в розмірі 1369244,20 грн.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено його відповідність вимогам законодавства.

Отже, позовні вимоги про стягнення 790911,37 грн пені та 1369244,20 грн штрафу є обґрунтованими.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи те, що відповідачем своєчасно не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично вірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, відтак 47811,34 грн 3% річних та 31665,46 грн інфляційних втрат підлягають стягненню.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) суд зазначає наступне.

Суд встановив, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача за порушення ним строків оплати за переданий газ пені в розмірі 790911,37 грн та штрафу в розмірі 1369244,20 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Необхідно відзначити, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, на даний час майновий стан відповідача є незадовільним. Непокритий збиток АТ "Тисменицягаз" станом на 31.06.2024 збільшився на 25560000 грн, в порівнянні з непокритим збитком даного товариства, який був станом на 31 грудня 2023 року (рядок 1420 Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.06.2024 року та станом на 31.12.2023). Поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями за товари, роботи, послуги АТ "Тисменицягаз" станом на 31.06.2024 збільшилася на 11972000 грн в порівнянні з кредиторською заборгованістю за довгостроковими зобов`язаннями за товари, роботи, послуги станом на 31 грудня 2023 року (рядок 1615 Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.06.2024 та станом на 31.12.2023). Станом на І півріччя 2024 року АТ "Тисменицягаз" не отримано жодного прибутку в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В той же час, станом на І півріччя 2024 року АТ "Тисменицягаз" має збиток в сумі 10997000 грн, в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року, коли в АТ "Тисменицягаз" станом на І півріччя 2023 року збиток був відсутнім.

Станом на 01.08.2024 заборгованість споживачів за надані АТ "Тисменицягаз" до 01.03.2024 послуги з розподілу природного газу становить 1832000 грн, що підтверджується довідкою від 06.07.2024 вих. № 77101-Дв-321-24, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за липень 2024 року, оборотно-сальдової відомості по рахунку 381 за липень 2024 року.

Згідно довідки від 06.08.2024 за вих.№77101-ДВ-322-24, станом на 06.08.2024 залишок коштів на поточних рахунках АТ "Тисменицягаз" складає 2206,07 грн.

Зменшуючи пеню та штраф на 50%, суд врахував статус боржника, предмет його діяльності; майнові, а також інші інтереси сторін в межах їх аргументів та наданих доказів (з урахуванням інформації, яка може бути перевірена з публічних джерел), які заслуговують на увагу, інтереси обох сторін, справедливість, добросовісність та розумність.

Також, позивач доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не подав. Натомість, відповідач, хоча з порушенням строку, однак, сплатив вартість природного газу в сумі 35220888,93 грн.

Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, суд вважає, що справедливим та доцільним є зменшення розміру пені та штрафу на 50%, а саме до 395455,69 грн пені та 684622,10 грн штрафу.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 395455,69 грн пені, 684622,10 грн штрафу, 47811,34 грн 3% річних та 31665,46 грн інфляційних втрат. В частині стягнення 395455,68 грн пені та 684622,10 грн штрафу слід відмовити у зв`язку зі зменшенням судом розміру штрафних санкцій.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення заборгованості у розмірі 2239632,37 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", вул. Озерна, буд. 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401 (ідентифікаційний код 20538865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул.Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (ідентифікаційний код 40121452) 395455 (триста дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн 69 коп. пені, 684622 (шістсот вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять дві) грн 10 коп. штрафу, 47811 (сорок сім тисяч вісімсот одинадцять) грн 34 коп. 3% річних, 31665 (тридцять одну тисячу шістсот шістдесят п`ять) грн 46 коп. інфляційних втрат, 26875 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 59 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 395455,68 грн пені та 684622,10 грн штрафу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.10.2024.

Суддя Неверовська Л.М.