Ухвала

від 01.10.2024 по справі 914/1319/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2024 р. справа № 914/1319/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен», с. Тростянець, Львівська обл.

до відповідача-1: Фізичної особи- підприємця Даниловича Андрія Петровича, с. Тростянець, Львівська обл.

до відповідача-2: Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, с. Тростянець, Львівська обл.

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: Папа Р. М., Цімко П. О.

Від відповідача: Талалаєва О. Ю.

Від відповідача: не з`явився

Присутня: Данилович У. В.

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Клен» до відповідачів Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича та Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності.

08.07.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем-1 подано клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.07.2024 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 19.08.2024 та відкладено підготовче засідання на 03.09.2024.

30.08.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем-1 подано додаткові пояснення у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у період з 03.09.2024 по 05.09.2024 на лікарняному, розгляд справи № 914/1319/24, призначений на 03.09.2024 не відбувся.

Ухвалою суду від 09.09.2024 підготовче засідання відкладено на 01.10.2024.

30.09.2024 через систему «Електронний суд» Тростянецькою сільською радою Стрийського району Львівської області подано додаткові пояснення у справі.

01.10.2024 через службу діловодства господарського суду позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.

В судове засідання 01.10.2024 представники позивача з`явились, дали пояснення по справі.

Представник відповідача-1 в судове засідання з`явився. Усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з клопотанням про зупинення провадження у справі; клопотання про закриття провадження у справі підтримав.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився.

Щодо клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,2894 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 4623081200:12:000:0262 від 02.12.2019, продавцем такої виступала Тростянецька сільська рада Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, а покупцем ОСОБА_1 . Оскільки, право власності на вказану земельну ділянку зареєстрована не на ФОП Даниловича А. П., а на фізичну особу ОСОБА_1 , так само як і договір купівлі-продажу земельної ділянки також укладався між Тростянецькою сільською радою та ОСОБА_1 , а не ФОП Данилович А. П., позивач невірно визначив суб`єктний склад у даному спорі, відтак, такий договір не є господарським. Крім того, вважає безпідставним посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 на даний час є фізичною особою-підприємцем. На думку відповідача-1, для визначення юрисдикції даного спору важливо встановити характер участі ОСОБА_1 у спірних правовідносинах. Оскільки, заявлений спір ґрунтується на правовідносинах, направлених на захист прав фізичної особи - ОСОБА_1 , як набувача спірної земельної ділянки, а правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових, то вирішення цього спору має здійснюватися за нормами ЦПК України.

Заперечуючи щодо клопотання про закриття провадження у справі позивач зазначив, що відповідно до рішення Тростянецької сільської ради від 25.07.2018 № 2041 «Про надання згоди на передачу земельної ділянки, орендованої ОСОБА_1 в суборенду», надано згоду на передачу земельної ділянки площею 0,2894 га з кадастровим номером 4623081200:12:000:0262, що перебуває в оренді ОСОБА_1 за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець (в межах населеного пункту), в суборенду в межах умов, визначених договором оренди землі від 01.11.2017 без зміни цільового призначення: для будівництва та обслуговування об`єкта придорожнього сервісу, в межах строку дії договору оренди, тобто використання цієї земельної ділянки є підприємницьким. В подальшому, рішенням Тростянецької сільської ради від 12.11.2019 № 3297 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що надається у власність шляхом викупу гр. ОСОБА_1 », затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,2894 га кадастровий номер 4623081200:12:000:0262 в с. Тростянець, вул. Зелена. та вирішено продати гр. ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування об`єкта придорожнього сервісу в АДРЕСА_1 , Гр. ОСОБА_1 укласти з Тростянецькою сільською радою договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.2894 га та провести оплату згідно з діючим законодавством та припинити дію договору оренди земельної ділянки від 01.11.2017 в момент набуття права власності на вказану земельну ділянку. Відтак, вважає, що у спірних правовідносинах, враховуючи цільове призначення та вид використання земельної ділянки, ОСОБА_1 діяв саме як фізична особа-підприємець здійснюючи господарську діяльність з використанням земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єкта придорожнього сервісу, а тому спірні правовідносини належать до юрисдикції господарського суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до ч.1 ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа), що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.10.2022 у справі за № 922/1830/19.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність в законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права, про яке зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Отже, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/1834/18, від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Підприємництвом, за умовами ст. 42 ГК України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З аналізу поданого позову вбачається, що спір між сторонами виник щодо земельної ділянки, яка первісно орендувалась, а на даний час перебуває у власності ОСОБА_1 та, на думку позивача, знаходиться в межах земельної ділянки, користувачем якої є ТзОВ «Клен» на підставі Державного акта на право постійного безстрокового користування землею.

Крім того, як вбачається з інформації земельного кадастру України щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 4623081200:12:000:0262, така використовується для будівництва та обслуговування об`єкта придорожнього сервісу; призначення: 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія: землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3, під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично і на власний ризик.

Суд зауважує, що за договором оренди землі від 01.11.2017, відповідач-1 отримав земельну ділянку з призначенням: для будівництва та обслуговування об`єкта придорожнього сервісу. В договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2019 також зазначено цільове призначення спірної земельної ділянки: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Очевидно, що набуваючи земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єкта придорожнього сервісу, відповідач мав намір використовувати її для ведення своєї господарської діяльності.

Враховуючи наведене, з огляду на зміст правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір належить до юрисдикції господарського суду. Відтак, клопотання ФОП Даниловича Андрія Петровича про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

З метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, надання сторонам можливості реалізації прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст. ст. 2, 177, 181, 182, 183, 185, 227, 234 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Даниловичу Андрію Петровичу в задоволенні клопотання від 28.07.2024 про закриття провадження у справі.

2. Підготовче засідання відкласти на 08.10.24 о 13:15 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 зал судових засідань № 6.

3. Відповідачам письмові пояснення щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

4. Сторонам: забезпечити участь повноважних представників в судовому засіданні, участь обов`язкова.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.