Постанова

від 02.10.2024 по справі 1527/20068/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 1527/20068/12

провадження № 61-4624св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдепт Плюс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдепт Плюс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попової Олени Анатоліївни на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Кострицького В. В., Коновалової В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

1. У грудні 2012 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдепт Плюс» (далі - ТОВ «Укрдепт Плюс») звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором та договором поруки.

2. Заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2013 року у складі судді Бабакова В. П. позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11037858000 від 11 вересня 2006 року в сумі 813 764,69 грн, з них: тіло кредиту - 574 622,53 грн, прострочена заборгованість по тілу кредиту - 63 012,18 грн, відсотки - 239 142,16 грн, прострочена заборгованість за відсотками -

57 894,34 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

3. Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 30 серпня 2019 року у складі судді Бабакова В. П. заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2013 року скасовано, справу призначено до розгляду.

4. У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати припиненою поруку за договором поруки від 11 вересня 2006 року № 40773.

5. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 посилалася на припинення поруки відповідно до вимог частин першої, четвертої статті 559 ЦК України та зазначила, що банком було збільшено її відповідальність за зобов`язаннями без її згоди шляхом підняття відсоткової ставки за кредитним договором та пропущено строк звернення з вимогами до поручителя.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року у складі судді Середи І. В. позов ТОВ «Укрдепт Плюс» задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укрдепт Плюс» заборгованість за кредитним договором від 11 вересня 2006 року № 11037858000 в сумі

813 764,69 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 11 вересня 2006 року № 40773.

7. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованості та враховуючи умови кредитного договору щодо щомісячних платежів та кінцевої дати по умовам направленої вимоги про повернення всієї заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір заявленої суми відповідає умовам кредитного договору з урахуванням проведених оплат відповідачкою ОСОБА_1 .

8. Водночас враховуючи, що банк не звернувся до поручителя протягом шести місяців з дня останнього платежу позичальницею (18 жовтня 2010 року), у зв`язку із чим строк для пред`явлення вимоги закінчився 18 квітня 2011 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічної вимоги з підстави пропуску строку звернення до поручителя ОСОБА_2 . При цьому суд не погодився з доводами відповідачки про збільшення її відповідальності, оскільки за умовами кредитного договору, з якими вона погодилася, підписуючи договір поруки, всі питання про збільшення процентної ставки погоджуються лише з позичальницею, а не ОСОБА_2 .

9. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

10. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору у розмірі, визначеному законом.

11. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними. Апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржниці протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали.

12. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси

від 20 вересня 2023 року повернуто заявниці.

13. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що станом на 22 лютого

2024 року вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року скаржницею не усунуто належним чином та з відповідною повнотою, водночас підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому апеляційна скарга підлягає поверненню скаржниці.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Попової О. А., на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

17. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував наявність письмового доказу, на якому міститься відбиток штампу Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року про отримання апеляційної скарги, а отже вказана скарга подана у межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

18. Касаційна скарга мотивована тим, що нею 14 грудня 2023 року о 17:30 год. було передано апеляційну скаргу оператору поштового зв`язку «Двадцять п`ять годин», а тому тридцятиденний строк на подання апеляційної скарги з моменту отримання рішення суду ОСОБА_1 та її представником пропущений не був.

19. Додатково на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху представником заявниці було надано копію накладної служби кур`єрської доставки ПН №1018, що була повернута заявниці з доказами доставлення кореспонденції, на якій проставлено відбиток печатки служби кур`єрської доставки разом з відбитком Одеського апеляційного суду про одержання апеляційної скарги та копію квитанції до прибуткового касового ордера №180 від 14 грудня 2023 року.

20. Вважає, що відповідальність за недотримання вимог чинного законодавства кур`єрською службою щодо заповнення кур`єрських накладних при прийнятті та відправленні поштових відправлень не може лягати на відповідача і тим самим позбавляти останню можливості скористатися своїми правами.

21. Вказує, що кур`єрська служба ТОВ «Двадцять п`ять годин» при прийнятті відправлень не проставляє на накладних календарний штемпель, а проставляє вручну дату відправки такої кореспонденції. Ідентифікатор поштових відправлень, за допомогою якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції, міститься лише при відправленні поштових відправлень рекомендованими та цінними листами через ПАТ «Укрпошта».

22. Крім того, зазначає, що копія квитанції до прибуткового касового ордера №180 від 14 грудня 2023 року містить всі необхідні реквізити, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 148

від 29 грудня 2017 року, а тому є належним доказом сплати відповідного поштового відправлення.

23. Вважає, що повернення апеляційної скарги лише у зв`язку із порушенням кур`єрською службою вимог чинного законодавства щодо заповнення кур`єрської накладної та строків доставки відправлення до суду є надмірно формальним.

24. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд неправильно застосував положення ЦПК України та статтю 6 Конвенції.

25. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не находив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року позов ТОВ «Укрдепт Плюс» задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укрдепт Плюс» заборгованість за кредитним договором від 11 вересня 2006 року № 11037858000 в сумі

813 764,69 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 11 вересня 2006 року № 40773.

27. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою.

28. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору у розмірі, визначеному законом.

29. На виконання вимог вказаної вище ухвали апеляційного суду представник

ОСОБА_1 - адвокат Попова О. А. надіслала на адресу суду заяву, до якої долучила документальні відомості на підтвердження факту сплати судового збору.

30. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційну оскарження неповажними. Апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржниці протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали.

31. Суд апеляційної інстанції зазначав, що копію повного тексту оскаржуваного рішення представниця скаржниці отримала під розписку 15 листопада 2023 року, що підтверджується доказами, доданими до апеляційної скарги, а тому мала право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів, а саме до 15 грудня 2023 року, однак апеляційна скарга надійшла до суду

26 грудня 2023 року, тобто з пропуском процесуального строку.

32. До апеляційної скарги додано накладну кур`єрської служби доставки №1018 без розрахункового документа на підтвердження надання послуг поштового зв`язку, відповідно до якої 14 грудня 2023 року о 17:30 год., неідентифікованою службою доставки здійснено відправлення пакету з такими реквізитами: відправник - Попова Олена Анатоліївна , адреса: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, оф.26 , одержувач: Одеський апеляційний суд, адреса: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24 А, опис вкладеного: апеляційна скарга на рішення від 20 вересня

2023 року по справі №1527/20068/12.

33. Апеляційний суд зазначив, що додана до апеляційної скарги накладна кур`єрської служби доставки №1018, не містить відбитку печатки служби доставки, що перешкоджає її ідентифікувати з метою перевірки на предмет наявності повноважень у служби доставки щодо надання послуг зі здійснення поштово-кур`єрської діяльності, а саме щодо її внесення до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, та видання відповідного дозволу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Крім того, скаржницею до апеляційної скарги не додано розрахункових документів (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) на підтвердження надання послуг поштового зв`язку. На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що надання накладної служби кур`єрської доставки без належного її заповнення (відсутність відбитку печатки служби кур`єрської доставки, відбитку календарного штемпелю та ідентифікатора поштових відправлень) та без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги, відповідно не є належним доказом на підтвердження дати надіслання апеляційної скарги саме 14 грудня 2023 року.Таким чином, апеляційний суд не встановив на підставі належних, допустимих доказів підтвердження дати відправлення скаржником матеріалів апеляційної скарги саме 14 грудня 2023 року.

34. 19 лютого 2024 року на адресу апеляційного суду від адвоката Попової О. А. надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, подана через службу кур`єрської доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин». Скаржниця посилається на те, що копію оскаржуваного рішення її представниця отримала під розписку 15 листопада 2023 року, апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку подала 14 грудня 2023 року через кур`єрську службу доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», а тому вважає, що тридцятиденний строк на подання апеляційної скарги з моменту отримання копії рішення нею не було пропущено. Зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «Двадцять п`ять годин» з КВЕД 53.20 є поштова та кур`єрська діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До вказаної вище заяви долучила копію накладної кур`єрської служби доставки №1018, що була повернута з доказами доставлення кореспонденції, на якій проставлено відбиток печатки служби кур`єрської доставки разом з відбитком штампу Одеського апеляційного суду про отримання апеляційної скарги, також долучила копію квитанції до прибуткового касового ордера №180 від 14 грудня 2023 року. Зазначає, що їй не відомо причини, з яких на копії накладної, що додана до апеляційної скарги, не проставлено відбиток печатки служби кур`єрської доставки.

35. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси

від 20 вересня 2023 року повернуто заявниці.

36. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що станом на 22 лютого

2024 року вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року скаржницею не усунуто належним чином та з відповідною повнотою, водночас підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому апеляційна скарга підлягає поверненню скаржниці.

37. Так, апеляційний суд зазначав, що з наданої заявницею копії накладної №1018 убачається, що накладна не містить відбитку календарного штемпеля. Крім того, квитанція до прибуткового касового ордера № 180 від 14 грудня 2023 року виготовлена друкарським способом та відомості, внесені до неї, заповнені у ручному режимі. Товарний чек видають продавці, які звільнені від застосування РРО, проте скаржницею не надано доказів того, що ТОВ «Двадцять п`ять годин» звільнено від застосування РРО.

38. Апеляційним судом також встановлено, що згідно з накладною служби кур`єрської доставки ПН № 1018 адвокат Попова О. А. відправила апеляційну скаргу 14 грудня 2023 року, однак дійшла та була зареєстрована зазначена поштова кореспонденція Одеським апеляційним судом лише 26 грудня 2023 року, тобто ця поштова кореспонденція надійшла з порушенням нормативних строків пересилання поштових відправлень.

39. З огляду на вказане суд дійшов висновку, що наведені вище обставини загалом унеможливлюють дійти однозначного висновку щодо дійсної дати звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року, тобто саме 14 грудня 2023 року, що перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити питання про поновлення процесуального строку на подання скаржницею апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

40. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених упункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

41. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

42. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

43. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

44. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

45. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

46. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

47. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

48. Колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

49. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

50. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

51. Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

52. Статтею 354 ЦПК Українипередбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

53. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

54. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

55. Частини третя та четверта статті 357 ЦПК України визначають, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

56. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

57. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року отримано представницею заявниці під розписку 15 листопада 2023 року, а тому з огляду на положення частини другої статті 354 ЦПК України вона мала право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів -

до 15 грудня 2023 року, однак апеляційна скарга надійшла до суду 26 грудня

2023 року, тобто з пропуском процесуального строку.

58. До апеляційної скарги додано накладну кур`єрської служби доставки №1018 без розрахункового документа на підтвердження надання послуг поштового зв`язку, відповідно до якої 14 грудня 2023 року о 11:30 год., неідентифікованою службою доставки здійснено відправлення пакету з такими реквізитами: відправник - Попова Олена Анатоліївна , адреса: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, оф.26 , одержувач: Одеський апеляційний суд, адреса: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24 А, опис вкладеного: апеляційна скарга на рішення від 20 вересня

2023 року по справі №1527/20068/12.

59. З надісланої на адресу апеляційного суду 19 лютого 2024 року копії накладної кур`єрської служби доставки №1018 убачається, що 14 грудня 2023 року об 11:30 год. Товариством з обмеженою відповідальністю «Двадцять п`ять годин» ЄДРПОУ 37585398 здійснено відправлення поштового відправлення з такими реквізитами: відправник - Попова Олена Анатоліївна , адреса: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, оф.26 , одержувач: Одеський апеляційний суд, адреса: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24 А, опис вкладеного: апеляційна скарга на рішення

від 20 вересня 2023 року по справі №1527/20068/12. Вказана копія накладної містить відмітку (штамп) Одеського апеляційного суду та підпис уповноваженої службової особи про отримання цієї кореспонденції 26 грудня 2023 року.

60. Апеляційним судом установлено, що ТОВ «Двадцять п`ять годин» здійснює поштово-кур`єрську діяльність за КВЕД 53.20 «Інша поштова та кур`єрська діяльність» (основний вид діяльності), про що міститься відповідна інформація на сайті Міністерства юстиції України.

61. Відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно з частиною шостою статті 8 Закону України «Про поштовий зв`язок» на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ТОВ «Двадцять п`ять годин» є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку (рішення НКРЗІ від 01 грудня

2020 року №460). Згідно з цим реєстром до переліку послуг, які надаються ТОВ «Двадцять п`ять годин», належать: «приймання поштових відправлень; обробка поштових відправлень; перевезення поштових відправлень; доставка (вручення) поштових відправлень; виконання доручень користувачів щодо поштових переказів».

62. Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначено порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними (далі - Правила), відповідно до пункту 58 яких під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.

63. З наданої копії накладної №1018 убачається, що така не містить відбитку календарного штемпеля.

64. Крім того, на усунення недоліків апеляційної скарги заявницею було надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 180 від 14 грудня 2023 року, яка виготовлена друкарським способом та відомості внесені до неї, заповнені у ручному режимі. Згідно з цією квитанцією ТОВ «Двадцять п`ять годин» прийняло від Попової О. А. на підставі кур`єрської накладної №1018 від 14 грудня 2023 року суму 150,00 грн. Квитанція містить підпис головного бухгалтера та відбиток печатки ТОВ «Двадцять п`ятьгодин».

65. Враховуючи, що згідно з Правилами розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, за формою та змістом має відповідати вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення), апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку, що надана заявницею копія квитанції до прибуткового касового ордеру №180 від 14 грудня 2023 року не містить реквізитів, наявність яких є обов`язковою.

66. З огляду на вказане апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що до апеляційної скарги не було додано належного розрахункового документу на підтвердження оплати послуги зв`язку.

67. Також апеляційний суд правильно зазначав, що копії накладної кур`єрської служби доставки не містять ідентифікатора поштових відправлень, за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції.

68. Серед іншого слід зазначити, що належними та допустимими доказами підтвердження дати отримання / відправлення поштового відправлення є поштовий конверт із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, згідно якого було б можливо перевірити дату отримання та відправлення кореспонденції.

69. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» в редакції, чинній на час відправлення апеляційної скарги, послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.

70. Відповідно до статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

71. Пунктом 2 Правил в редакції, чинній на час відправлення кореспонденції, визначено, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в отриманні від відправника поштового відправлення, поштового переказу для їх наступного пересилання оператором поштового зв`язку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв`язку.Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.

72. Відповідно до пункту 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

73. Відповідно до абзацу 2 пункту третього розділу І Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

74. З огляду на вказане вище у сукупності, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість визначити дійсну дату звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою до суду, що перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити питання про поновлення процесуального строку на подання скаржницею апеляційної скарги.

75. Отже, враховуючи, що станом на 22 лютого 2024 року вимоги ухвали суду від 22 січня 2024 року заявницею не виконано, водночас підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.

76. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України»

від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

77. Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

78. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

79. Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

80. При цьому ЦПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

81. Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 лютого

2024 року у справі № 904/1926/23, у якій Верховний Суд вважав необхідним зазначити про висновок Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

82. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини

від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

83. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява

№ 3236/03).

84. Зазначені у касаційній скарзі аргументи Верховний Суд вважає необґрунтованими та виключно суб`єктивними судженнями відповідача, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з фактичними обставинами, встановленими апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі.

85. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо таке обтяження не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

86. Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд обмежив право заявника на судовий захист є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд діяв відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України, в межах наданих йому повноважень.

87. Проаналізувавши зміст ухвали апеляційного суду з точки зору застосування норм права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом постановлено оскаржуване рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер.

88. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

89. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попової Олени Анатоліївни залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян