Ухвала

від 03.10.2024 по справі 948/234/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 948/234/23

провадження № 61-13062ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України, Старосалтівського ліцею Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Старосалтівської селищної ради, Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства освіти і науки України, Служби у справах дітей виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради, Національної соціальної сервісної служби України, Міністерства соціальної політики Українипро відшкодування шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням,

встановив:

26 вересня 2024 року представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Гаращак В. В. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження представник заявників посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду ним було отримано 27 серпня 2024 року, на підтвердження чого долучає до касаційної скарги документ під назвою «Картка руху документу».

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені представником заявників у відповідному клопотанні, не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.

Так, за приписами пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Верховний Суд звертає увагу на те, що з доданого до касаційної скарги документа під назвою «Картка руху документу» неможливо достовірно встановити, що дата, яка зазначена у цьому документі, є датою доставлення копії постанови Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року саме до електронного кабінету представника заявників.

Таким чином, заявниками чи їхнім представником не надано доказів щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, а із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення.

Згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, дата складення повного тексту постанови Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року не вказана, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 13 вересня 2024 року.

Проте представник заявників звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 26 вересня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист, поштовий конверт про надсилання кореспонденції апеляційним судом, довідку апеляційного суду про надсилання на адресу заявників чи їхнього представника на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії постанови Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року та про отримання/неотримання ними копії такої постанови тощо).

Окрім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати, щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Представник заявників підставами касаційного оскарження зазначає пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Поряд з цим у тексті касаційної скарги є вказівка на те, що судами не було враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 січня 2023 року в справі № 617/1633/21, проте таке посилання наведене без взаємозв'язку з конкретним пунктом частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд роз'яснює заявникам, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначається (зазначаються) в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявниками підстав касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Таким чином заявникам слід уточнити підстави касаційного оскарження.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до судув електронній формі заявипо суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предметаабо підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Касаційна скарга надіслана представником заявників в електронній формі через підсистему «Електронний суд». До скарги долучено докази надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами до зареєстрованих електронних кабінетів ГУ НП в Харківській області, МВС України, Старосалтівської селищноїради, Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства освіти і науки України, Служби у справах дітей виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради, Національної соціальної сервісної служби України, Міністерства соціальної політики України, а також на електронні пошти ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області та Старосалтівського ліцеюСтаросалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Проте надсилання копії касаційної скарги з доданими до неї документами на електронні пошти відповідачів у справі ВП№ 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області та Старосалтівського ліцеюСтаросалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської областіне відповідає вимогам частини сьомої статті 43 ЦПК України.

З огляду на викладене, заявникам необхідно надати суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги з доказаминадсилання її копії та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення) (у випадку якщо касаційна скарга в новій редакції буде подана через підсистему «Електронний суд») або нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи (у випадку подання нової редакції касаційної скарги у паперовій формі), оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, у скарзі слід уточнити підстави касаційного оскарження та чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається ця касаційна скарга, з обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав). Також необхідно подати до суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року за клопотанням представника заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Гаращака Василя Васильовича неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов