Ухвала

від 03.10.2024 по справі 160/26261/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

03 жовтня 2024 р. Справа №160/26261/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі №160/26261/24 за позовною заявою Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ: 02909938) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, код ЄДРПОУ: 44245840) до відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А, код ЄДРПОУ: 40498190), третя особа-1: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ: 43220275), третя особа-2: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 38530952) про визнання протиправним рішення, скасування дозволу та припинення права, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі позивач) до відповідача-1: ОСОБА_1 , до відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа-1: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, третя особа-2: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 03.08.2020 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі»;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 03.08.2020 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі», виданий замовнику будівництва ОСОБА_1 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради;

- припинити право ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 , яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт ДП012200803517 03.08.2020.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність надання відповідачу-1 дозволу на виконання будівельних робіт.

Разом з позовною заявою 01 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд». Позивач просить забезпечити позов наступним чином:

- зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 », виданий замовнику будівництва ОСОБА_1 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради;

- заборонити ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:376:0069), до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідачем погоджувальні та дозвільні документи від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро, не отримано. Необхідність у забезпеченні позову викликана тим, що на теперішній час оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ОСОБА_1 без дотримання вимог чинного законодавства, дотепер не скасовано, є діючим, а отже у відповідача є можливість у будь-який час продовжити будівельні роботи. Початок будівництва, без дотримання вимог чинного законодавства, у подальшому значно унеможливить виконання рішення суду та поновлення прав інтересів держави, у разі задоволення позову прокурора, у зв`язку з чим є необхідним вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони виконання будь-яких будівельних робіт за зазначеною адресою. Разом з тим, забезпечення позову у вигляді зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт та заборони проведення будівельних робіт дасть змогу у подальшому ефективно та співмірно здійснити захист порушених прав та інтересів держави та виконання завдання адміністративного судочинства. Зазначений спосіб забезпечення відповідає предмету позову у справі. Водночас, його вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26261/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні здійснюється виключно у разі, якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову не дають можливості об`єктивного розгляду заяви без участі сторін.

Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією із гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб - позивачів (майбутніх позивачів) в адміністративному процесі; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі на користь позивача. Водночас заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (майбутнього позивача) до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача), та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із наведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог останнього щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2023 року у справі №640/16003/22.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2023 року у справі №580/244/23.

Підстави для забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 року у справі №160/8773/23.

Позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.02.2023 року у справі №640/32519/21.

В заяві про забезпечення позову прокурором вказано, що вона подається саме за п. 1 ч. 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає за необхідне підкреслити інтереси, які мають значення при вирішення питання про забезпечення позову в цій справі.

Так, з однієї сторони цей позов подано на захист публічного інтересу - в інтересах мешканців м. Дніпро, які очевидно підтримують як загальну вимогу законності до будівництва на території міста, так і систему суспільних правовідносин у сфері захисту історичної та культурної спадщини, на що і спрямована система правового регулювання спірних правовідносин (не допущення забудови, яка б негативним чином впливала на збереження історичної та культурної спадщини). З іншої сторони наявний інтерес відповідача-1 як суб`єкта, який отримав від органу публічної влади дозвіл на виконання будівельних робіт понад 4 роки тому, тобто йдеться про приватний інтерес, який стосується правової визначеності, а також заробітку.

Щодо зацікавленості осіб, які мають інтерес в будівництві, то такий інтерес судом враховано, при цьому слід зазначити, що такі особи в будь-якому випадку також мають право на правову визначеність щодо правомірності спірного будівництва.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд зазначає, що подальше здійснення будівельних робіт може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано із певними труднощами, тобто спричинити негативні та невідворотні наслідки для історичного ареалу «Центральний» у місті Дніпро, природного стану земельної ділянки яка розташована у межах центрального історичного ареалу.

Також суд вказує, що в разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави стане неможливим.

До того ж, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як руйнація прилеглих будинків та споруд.

Таким чином, суд вважає, що, в даному випадку, шкода від зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт та заборони будівельних робіт буде значно меншою.

Суд визнає заявлені заходи забезпечення позову адекватними та співмірними в наявній юридичній ситуації. Відповідно, суд погоджується з доводами позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та навіть унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Подібне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 26.03.2024 року у справі №160/33663/23.

Водночас, суд звертає увагу, що в даній справі йдеться про індивідуальний дозвіл, що видано саме відповідачу-1. Як наслідок, відсутні правові підстави для втручання в сферу прав і свобод інших суб`єктів, які не визначені індивідуальними ознаками позивачем та не є учасниками справи під час вирішення питання про забезпечення цього позову. З цих підстав суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, окрім відповідача-1, здійснювати будь-які будівельні роботи на спірній земельній ділянці.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, в зв`язку з чим заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі №160/26261/24 за позовною заявою Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до відповідача-1: ОСОБА_1 , до відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа-1: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, третя особа-2: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним рішення, скасування дозволу та припинення права - задовольнити частково.

Зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі» від 03.08.2020 року №ДП012200803517, виданого замовнику будівництва ОСОБА_1 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26261/24.

Заборонити ОСОБА_1 здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:376:0069) - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26261/24.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 03.10.2027 року.

Стягувач: Дніпропетровська обласна прокуратура (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ: 02909938).

Боржник-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Боржник-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А, код ЄДРПОУ: 40498190).

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко