Рішення

від 09.12.2024 по справі 160/26261/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 рокуСправа №160/26261/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/26261/24 за позовною заявою Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ: 02909938) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, код ЄДРПОУ: 44245840) до відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А, код ЄДРПОУ: 40498190), третя особа-1: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ: 43220275), третя особа-2: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 38530952) про визнання протиправним рішення, скасування дозволу та припинення права, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі позивач) до відповідача-1: ОСОБА_1 , до відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа-1: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, третя особа-2: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 03.08.2020 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі»;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 03.08.2020 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі», виданий замовнику будівництва Абрютіну Денису Віталійовичу Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради;

- припинити право ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт ДП012200803517 03.08.2020.

В обґрунтування позову зазначено, що під час виконання конституційної функції Дніпропетровською обласною прокуратурою встановлено протиправність надання відповідачу-1 дозволу на виконання будівельних робіт. Зазначає, що спірне рішення відповідача-2, а також наданий на підставі нього дозвіл відповідачу-1 на проведення будівельних робіт є протиправними, оскільки для будівництва у межах історичного ареалу «Центральний» у м. Дніпро забудовником обов`язковим є отримання дозволу від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, земляних робіт по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі, та погодження науково проектної документації «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі» від Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Разом з тим, у порушення вищезазначених вимог законодавства, відповідачем погоджувальні та дозвільні документи від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро, не отримано.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26261/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26261/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

23 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що 29.07.2020 Абрютіним Д.В. через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпро з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт подано пакет документів. За результатами розгляду поданих документів до управління, 03.08.2020 замовнику видано дозвіл на виконання будівельних робіт ДП 012200803517. Щодо самостійного скасування дозволу зазначає, що передумовами звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт є проведення певної перевірки суб`єкта містобудування на предмет ймовірного порушення архітектурно-будівельних норм, складення відповідного акту про виявлені порушення, а також припису про усунення порушень. Крім того, необхідно звернути увагу суду на факт того, що відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», від 13.03.2022 №303, припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. З вищевикладеного вбачається, що через заборону проведення позапланових перевірок управління не може скласти відповідні матеріали перевірок на підставі яких виникає право звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, а саме скасування дозволу на виконання будівельних робіт. Крім того, на земельній ділянці не розпочато будь-яких будівельних робіт та земельна ділянка вільна від забудови, що також унеможливлює проведення позапланової перевірки, оскільки Законом 3038 чітко встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. За таких обставин управління обмежене в праві подачі позовної заяви про припинення права на виконання будівельних робіт, а саме скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

23 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від представника третьої особи-1 в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що за результатами перевірки електронної бази даних документообігу Міністерства не виявлено погоджень проектної документації та дозволів на виконання робіт за вказаною адресою на відповідній ділянці. При цьому, земельна ділянка на перехресті вул. Светлова вул. Михайла Грушевського з кадастровим номером 1210100000:02:376:0069 розташована в зоні регулювання забудови третьої категорії у межах історичного ареалу м. Дніпра, межі й режими якого визначено відповідно до науково-проектної документації «Історикоархітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови м. Дніпра» (далі НПД м. Дніпра), затвердженої наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 03.02.2020 року №478. Міністерством було винесено припис від 01.11.2021 № 13121/6.11.6 ОСОБА_1 (копія додається) з вимогою негайного припинення подальшого проведення будь-яких будівельних та земляних робіт на об`єкті: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі», які виконуються в межах історичного ареалу «Центральний», визначених науковопроєктною документацією «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови м. Дніпра». Листом від 11.11.2021 (вх. Міністерства №34048/20.1-21 від 16.11.2021) Відповідач-1 надав письмові пояснення щодо припису (копія надається), однак це пояснення не містило інформації про виконання пунктів 1 та 2 припису Міністерства, а саме: щодо припинення робіт на вказаному об`єкті та вжиття заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Крім того, Міністерство листом від 03.11.2021 №1331/6.11.6 (копія додається) звернулося до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з проханням доручити відповідним структурним підрозділам забезпечити контроль за виконанням припису Міністерства в частині припинення робіт на вищезазначеному об`єкті та, у разі невиконання замовником робіт припису Міністерства, притягнути винну особу до відповідальності згідно з нормами чинного законодавства. За наявною у Міністерства інформацією вказаний припис є чинним, а необхідна проектна документація на об`єкт будівництва не надавалась на погодження центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини Міністерству. Крім того, інформація про наведені вище обставини була надіслана Дніпропетровській обласній військовій адміністрації листом Міністерства від 20.02.2024 №06/15/1609-24 з проханням доручити відповідним структурним підрозділам провести перевірку дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини за вказаною адресою, а також вжити у межах компетенції відповідних заходів реагування (включаючи звернення до правоохоронних органів) при необхідності у випадку виявлення факту відновлення будівельних робіт з порушенням чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини і всупереч припису Міністерства від 01.11.2021 № 13121/6.11.6. До листа були додані вже зазначені вище документи, а саме копії припису Міністерства від 01.11.2021 № 13121/6.11.6, листа Міністерства від 03.11.2021 №1331/6.11.6 та пояснень Відповідача -1 (вх. Міністерства №34048/20.1-21 від 16.11.2021). Листом від 08.03.2024 №534/0/161-24 Третя особа повідомила про здійснення огляду уповноваженою особою управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради земельної ділянки, на якій здійснювалися будівельні роботи, про що було складено лист від 07.03.2024 №2/6-23 та здійснено фотофіксацію (копії надаються). Таким чином, ведучи будівельні роботи в межах історичного ареалу міста Дніпра без погодження проєктної документації із Міністерством, Відповідач-1 грубо порушив норми та приписи пам`яткоохоронного законодавства.

23 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано 2 клопотання про долучення доказів, які надійшли від представника третьої особи-1 в підсистемі «Електронний Суд».

25 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення Державної інспекції архітектури та містобудування України, , які надійшли в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що на підставі договору оренди землі від 18.05.2006, укладеного між Дніпровською міською радою та ОСОБА_1 , передано останньому у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,07 га з кадастровим номером 1210100000:02:376:0069, розташованої по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського (колишня назва - вул. Карла Лібкнехта) у м. Дніпрі. На час передачі на земельній ділянці знаходилися об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені акті приймання-передачі земельної ділянки, цільове використання - інша комерційна діяльність. Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпровської міської ради видано Відповідачеві містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва №15/29-81 від 10.06.2020 для «Нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі». Відповідно до п. 5 містобудівних умов та обмежень, зазначена земельна ділянка розташована у межах історичного ареалу «Центральний». Остаточно технікоекономічні показники об`єкта будівництва повинні бути визначені відповідно до вимог чинного законодавства України у сфері охорони культурної спадщини. Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради відповідно до проектної документації, розробленої ПП «ЄСК», ОСОБА_1 видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020, клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва СС2, для будівництва у межах історичного ареалу «Центральний» у м. Дніпро забудовником обов`язковим є отримання дозволу від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, земляних робіт по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі, та погодження науково-проектної документації «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі» від Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Разом з тим, у порушення вищезазначених вимог законодавства, відповідачем-1 погоджувальні та дозвільні документи від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро, не отримано. Так, відповідно до листа Міністерства культури та інформаційної політики України №06/15/2741-24 від 26.03.2024 за результатами перевірки електронної бази даних документообігу МКІП погоджень проектної документації та дозволів на виконання робіт на перехресті вул. Свєтлова вул. Грушевського (з кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:02:376:0069) не виявлено. Разом з тим, Міністерством вживались заходи з метою припинення будівництва за вказаною адресою, зокрема, на ОСОБА_1 було накладено припис від 01.11.2021 №13121/6.11.6 з вимогою негайного припинення подальшого проведення будь-яких будівельних та земляних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі». Згідно з інформацією Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації №876/0/161-24 від 19.04.2024 погодження науково-проектної документації на проведення будівельних робіт за адресою вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі не надавалось. Відтак, з огляду на порушення вимог містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства, відсутність погоджувальних та дозвільних документів від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро, дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020, клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва СС2, виданий ОСОБА_1 . Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, підлягає визнанню протиправним та анулюванню (скасуванню), а право Абрютіна Д.В. на виконання будівельних робіт припиненню.

29 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, який надійшов від представника прокуратури в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що під час здійснення конституційних повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Дніпропетровською обласною прокуратурою встановлено факт видачі Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради незаконного дозволу ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020 в межах історичного ареалу «Центральний», межі якого затверджено наказом Міністерства культури, молоді та спорту України № 478 від 03.02.2020 «Про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Дніпра» та рішенням сесії міської ради Дніпра № 108/55 від 25.03.2020 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра». У порушення вимог ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» дозволи органами охорони культурної спадщини щодо проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, земляних робіт на перехресті вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпро, яку віднесено до історичного ареалу «Центральний», ОСОБА_1 не надавались, проектна документація «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі» з уповноваженими органами охорони культурної спадщини не погоджувалась. ОСОБА_1 погоджувальні та дозвільні документи від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро, не отримано, а Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не відмовлено останньому у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на перехресті вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпро. Відтак, з огляду на порушення вимог містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства, відсутність погоджувальних та дозвільних документів від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро, дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020, клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва СС2, виданий ОСОБА_1 . Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, підлягає визнанню протиправним та анулюванню (скасуванню), а право ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт - припиненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи №160/26261/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.

Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

18 травня 2006 року Дніпропетровська міська рада та відповідач-1 уклали договір оренди землі, яким земельну ділянку №1210100000:02:376:0069 передано в оренду відповідачу-1 на десять років. В подальшому рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2017 року у справ і№200/21296/16-ц визнано продовженим строк дії зазначеного договору на десятирічний термін.

13 лютого 2013 року Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України за №330/16/61-15 затверджено історико-містобудівне обґрунтування на замовлення відповідача-1 щодо розміщення житлового комплексу з торговельно-офісними приміщеннями та вбудованим паркінгом по вул. Світлова вул. Карла Лібкнехта.

Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України (МКМС України) від 03.02.2020 року №478 затверджено межі та режими використання історичних ареалів міста Дніпра, визначені науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпро», розробленою Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей» на замовлення Дніпровської міської ради (далі НПД м. Дніпра).

Рішенням Дніпровської міської ради «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» від 02.09.2020 року № 84/60 затверджено науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра».

10 червня 2020 року Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради за №15/29-81 затверджено містобудівні умови та проектування на об`єкті будівництва: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Светлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі» (далі Об`єкт будівництва).

29 липня 2020 року відповідач-1 звернувся до відповідача-2 із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт Об`єкті будівництва.

03 серпня 2020 року відповідачем-2 видано відповідачу-1 дозвіл на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 на Об`єкті будівництва.

01 листопада 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП України) щодо відповідача-1 складено припис щодо негайного припинення будівельник робіт на спірній ділянці, які виконуються у межах історичного ареалу «Центральний», визначеного НПД Дніпра .

На припис відповідачем-1 подано пояснення від 11 листопада 2021 року, за змістом яких відповідачем-1 дотримано вимог законодавства щодо здійснення спірного будівництва.

Листом МКІП України від 26.03.2024 року №06/14/2741/24 повідомлено, що спірна земельна ділянка розташована в зоні регулювання забудови третьої категорії у межах історичного ареалу м. Дніпра, межі й режими якого визначено відповідно до НПД м. Дніпра.

Вважаючи протиправним видачу відповідачу-1 дозволу на будівництво та в зв`язку з наявністю підстав для представництва інтересів держави в суді, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора з цим позовом.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (далі Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною четвертою ст. 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

За п. 1, 4 ч. 6 ст. 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), брати участь у розгляді справи.

В цій справі прокурор обґрунтовував наявність підстав для звернення до суду. Порушення містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення також суперечить конституційному обов`язку держави щодо охорони культурної спадщини, недопущення хаотичної забудови у межах історичного ареалу та у зонах охорони пам`яток архітектури, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції. Зважаючи на те, що повноваження щодо анулювання (скасування) дозволу на виконання будівельних робіт за Законом належать саме органу виконавчої влади - Державній інспекції архітектури та містобудування України, яка уповноважена на захист інтересів держави у даних правовідносинах, проте на даний час неналежно виконує свої повноваження щодо їх захисту, що підтверджується листом ДІАМ України №5518/02/13-24 від 11.09.2024 (у відповідь на лист обласної прокуратури від 30.08.2024 №15/4-703вих-24). Окрім того, прокурором також скеровувався лист і на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, у якому було викладено інформацію про встановлення порушень чинного законодавства, які було допущено Управлінням під час надання дозволу на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020 (лист №15/4-585вих-24 від 05.07.2024). Проте, Управлінням відповідь на вказаний запит станом на час пред`явлення позову не надана. Разом з тим, невжиття заходів реагування можуть спричинити шкоду інтересам держави, що у свою чергу, перешкоджає розвитку інфраструктури та економіки міста. За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері містобудівної діяльності, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту охорони культурної спадщини.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» навів мотиви, згідно з якими інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону № 1697-VII.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє (бездіє) або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії (бездіяльність), що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі №120/15846/23.

Суд констатує наявність правових підстав для заявлення прокурором позову в даній справі як з огляду на належне підтвердження як впливу спірних правовідносин на публічний інтерес, так і в зв`язку з доведеністю невжиття належних заходів з цього приводу відповідними органами державної влади.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року у справі №160/33663/23.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-III (далі Закон №1805-III).

Статтею 1 Закону №1805-III визначено, що:

історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;

історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно- антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону №1805-III та Положення про Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації орган охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій надають погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

Відповідно до ст. 6-1 Закону №1805-III дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно. Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону №1805-III у межах історичних ареалів населених місць, визначених відповідно до абзацу першого цієї частини, встановлюються такі режими використання: забезпечується збереження характерних архітектурних прийомів/ елементів і типів, габаритів і матеріалу даху; забороняється прокладання нових залізничних чи трамвайних колій, автомагістралей, магістральних трубопроводів, улаштування нових повітряних ліній електропередачі, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, стаціонарних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами.

Забудова територій зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до визначених або встановлених цим Законом режимів використання.

Частиною 7 ст. 32 Закону №1805-III передбачено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно із ст. 5 Закону Закону №1805-III, Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №495 від 03.09.2014, до повноважень Мінкульту, належить, серед іншого, видача розпорядження і приписів щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на таких пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо зазначені роботи виконуються за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законом, дозволів або з відхиленням від них; здійснення відповідно до закону нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування і музеєфікації пам`яток та інших робіт на пам`ятках, об`єктах археологічної спадщини і в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до пунктів 67, 68 Положення Мінкульт видає дозволи на: переміщення (перенесення в інше місце) пам`яток місцевого значення; проведення робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт у межах території, на якій розташовані архітектурні пам`ятки, та в зонах їх охорони, на охоронюваній археологічній території, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою; відновлення земляних робіт, зупинених у зв`язку з виявленням знахідки археологічного або історичного характеру.

У межах повноважень, передбачених законом, погоджує: відчуження або передачу пам`яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; охоронні договори на пам`ятки національного значення; науково-проектну документацію на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам`яток національного значення; програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; розміщення реклами на пам`ятках національного значення, в межах зон охорони таких пам`яток, історичних ареалів населених місць.

Законом України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства» ратифіковано Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства.

Згідно із статтею 5 Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема: підвищувати цінність культурної спадщини через її виявлення, вивчення, тлумачення, захист, збереження та представлення; сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості; визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на територіях під їхньою юрисдикцією, незалежно від її походження; розробляти інтегровані стратегії для сприяння виконанню положень цієї Конвенції (пункти a), b), e), f), g) цієї статті Конвенції).

Відтак, культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон України «Про охорону культурної спадщини» відносить й території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, зокрема, історичні ареали населених місць.

Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» від 26.07.2001 року № 878 по Дніпропетровській області до списку історичних місць включено м. Дніпро (1778 рік).

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI).

Статтею 1 Закону №3038-VI передбачено, що замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/ або будівельних робіт.

Відповідно до ст. 4 Закону №3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

Згідно зі ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У разі якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, генеральні плани населених пунктів у межах такої громади розробляються у складі комплексного плану або включаються до нього як складові відповідно до статті 161 цього Закону.

Положення генеральних планів таких населених пунктів мають узгоджуватися з іншими положеннями комплексного плану.

Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану. Обсяг таких планувальних рішень затверджується Кабінетом Міністрів України.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення), яке складається і затверджується замовником за погодженням з розробником.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Розробником генерального плану населеного пункту може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій».

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

Для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Згідно зі ст. 26 Закону №3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 ст. 26 Закону №3038-VI встановлено наступний порядок забудови території:

отримання замовником або проектувальником вихідних даних (якими, в тому числі, є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки); розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Статтею 37 Закону №3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються, серед іншого:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №3038-VI та п. 31-2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, яка є замовником; на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 частини 6 статті 37 Закону, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

Статтею 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20..05.1999 року №687-XIV (далі Закон № 687-XIV) передбачено, що проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до ст. 14 Закону № 687-XIV головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.

Статтею 20 Закону № 687-XIV передбачено, що для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам`яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.

Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об`єктів за зверненням замовників таких проектів.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Зі змісту наведених правових норм убачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.

Положення ст. 32 Закону №1805-III у сукупності з положеннями Порядку №318 необхідно розуміти, зокрема, і так, що відповідно до імперативних вимог п. 17 ч. 2 ст. 5 Закону України 1805-III будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Здійснення будівельних робіт на території історичного ареалу міста за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини є порушенням ч. 4 ст. 32 Закону №1805-III.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2024 року у справі №440/4198/20.

У таких спеціальних зонах проекти будівництва та будівельні роботи погоджуються в органах охорони культурної спадщини: Міністерстві культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та Управлінні культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як органу у сфері охорони культурної спадщини місцевого рівня.

Межі історичних ареалів м. Дніпро наявні у НПД м. Дніпра, що міститься в матеріалах справи, в т.ч. на наданому графічному зображенні. Об`єкт будівництва розташований в межах історичного ареалу «Центральний», що підтверджується і іншими матеріалами справи, в т.ч. листами уповноважених органів державної влади.

Як наслідок, відповідного спеціального (для будівництва в межах історичного ареалу) погодження відповідачем-1 отримано не було, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем-2 не спростовано.

Отже, в порушення п. 1, 2 ч.4 ст. 37 Закону № 3038-VI відповідачу-1 було видано спірний дозвіл, що свідчить про його протиправність.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Подібне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.07.2024 року у справі №160/33663/23.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ: 02909938) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, код ЄДРПОУ: 44245840) до відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А, код ЄДРПОУ: 40498190), третя особа-1: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ: 43220275), третя особа-2: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 38530952) про визнання протиправним рішення, скасування дозволу та припинення права - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі»;

Скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 », виданий замовнику будівництва ОСОБА_1 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Припинити право ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко