Ухвала

від 03.10.2024 по справі 460/7048/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

03 жовтня 2024 року м. Рівне№460/7048/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пилипюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Котяй І.В., відповідача: представник Процун О.О., третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ «Алкан»: представник Коменда В.І., решта : не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави доВиконавчого комітету Вараської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальнісю "АЛКАН", про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2024 керівником Вараської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави до Виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019 «Про затвердження містобудівної документації».

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 15.07.2024 суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив керівнику Вараської окружної прокуратури строк для звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019 «Про затвердження містобудівної документації». Цією ж ухвалою відкрито провадження у справі №460/7048/24.

В межах підготовчого провадження, ухвалою від 19.09.2024 Виконавчому комітетові Вараської міської ради відмовлено у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, що було заявлене відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (пропуск строку звернення до суду).

03.10.2024 Виконавчий комітет Вараської міської ради подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване відсутністю у прокурора повноважень на оскарження в суді нормативно-правових актів.

Зазначене клопотання підтримане представником в підготовчому засіданні. На його обґрунтування зазначено, що Вараська окружна прокуратура звернулася з даним позовом до суду на захист інтересів держави самостійно, у зв`язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, тобто прокуратура не здійснює представництво будь-якого органу або особи, щодо якого застосовано, або який є суб`єктом правовідносин за рішенням Виконавчого комітету Вараської міської ради «Про затвердження містобудівної документації» №272 від 13.11.2019. Враховуючи зазначене та вимоги спеціальної статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, які не відносять позивача до суб`єктів, які мають право оскаржити вищевказане рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради, сторона відповідача просила залишити такий позов без розгляду. Окремо зауважувала на тому, що правом представляти інтереси відповідної територіальної громади, а відтак і правом оскарження рішення виконкому наділена Вараська міська рада, яка жодних зауважень щодо вказаного рішення немає.

Сторона позивача заперечила обґрунтованість клопотання про залишення позову без розгляду, покликаючись на те, що звернення прокурора з позовом до суду є реалізацією конституційної функції з представництва інтересів держави в суді. У даному випадку, в зв`язку із недотриманням вимог містобудівного законодавства під час прийняття спірного рішення порушено інтереси держави у сфері містобудування, а саме правові та організаційні основи містобудівної діяльності в цілому, що мають бути спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій. Крім того, спірне рішення прийняте всупереч інтересам відповідної громади, позаяк не уточнює Генеральний план м.Вараш, а суперечить йому, позаяк передбачає замість рекреаційної зони активного відпочинку населення, зону житлової забудови для розміщення індивідуальних присадибних ділянок та будинків. Доводила, що позов має легітимну мету раціонального використання земель, та дотримання вимог містобудівної документації, просила в клопотанні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши відповідні письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити з огляду на наступне.

Верховний Суд вже розглядав справи, в яких аналізував правову природу містобудівної документації як правового акту та, відповідно, особливості розгляду судом справ цієї категорії. Зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі №363/3786/17, від 16.10.2019 у справі №363/3101/17 Велика Палата Верховного Суду, а також у постановах від 03.02.2020 у справі №826/16737/18, від 14.07.2021 у справі №260/20/19, від 20.09.2021 у справі №809/1806/16 Верховний Суд дійшов висновку, що детальний план території, як і генеральний план населеного пункту, за своєю правовою природою та з огляду на процедуру прийняття, є нормативно-правовим актом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що затверджуючи своїм рішенням детальний план відповідної території, відповідач здійснив нормативне регулювання відповідних відносин, визначивши стратегію планування та забудови територій відносно неперсоніфікованого кола суб`єктів.

Дійсно, за правилами частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, правом оскаржити нормативно-правовий акт наділені особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Але це не означає, що таке право не надається прокурору.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.11.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Суд зауважує, що суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст.ст.1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів правовідносин.

Керівник Вараської окружної прокуратури, звертаючись з даним позовом до суду, зазначав про порушення інтересів держави, яке полягає у тому, що відповідач є уповноваженим органом виконавчої влади із прийняття рішень та виконання функцій замовника з розроблення детального плану. Проте, саме вказаним органом допущено порушення вимог закону під час здійснення планування території шляхом затвердження містобудівної документації детального плану території, що виключає можливість здійснення ним захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах у спосіб, який обрав прокурор. Це саме стосується і органу місцевого самоврядування - Вараської міської ради, яка хоч і наділена правом представляти інтереси відповідної територіальної громади, як і правом оскарження рішення виконкому, але таким своїм правом до сьогоднішнього дня не скористалася.

Вказані обставини, на думку суду, стали законною підставою звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Верховний Суд у постанові від 26.07.2018 у справі №926/1111/15 погодився із доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому судом зазначено, що прокурор, вважаючи, що оспорюваним правочином порушуються державні інтереси, мав не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів.

З огляду на наведене суд вважає, що прокурором наведено обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави прокуратурою.

Керуючись статтями 180, 183, 240, 243, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Виконавчому комітетові Вараської міської ради в клопотанні про залишення без розгляду позову Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави до Виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019 «Про затвердження містобудівної документації».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 03.10.2024.

Суддя Н.В. Друзенко