Ухвала

від 03.10.2024 по справі 520/32381/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання передачі справи на розгляд до іншого адміністративного суду

03 жовтня 2024 року справа №520/32381/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., за участю секретаря судового засідання - Стрєлки О.В., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Гвоздецької О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання позивача від 12.09.2024р. про передачу справи на розгляд до іншого адміністративного суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами про: 1) визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 25.10.2023 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області № 929, на підставі якого до начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; 2) визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області По особовому складу від 08 11 2023 № 495 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 /0070599/, начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 08.11.2023; 3) поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області; 4) стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.11.2023 по день ухвалення судового рішення; 5) допустити рішення суду до негайного виконання у частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що з висновками службового розслідування ОСОБА_1 категорично не згодний, оскільки жодних корупційних правопорушень не вчиняв, порушень службової дисципліни не допускав, висновок ГУНП в Харківській області у службовому розслідуванні вважає незаконним та необґрунтованим, а саме службове розслідування протиправним, проведеним із формальним та упередженим підходом посадових осіб ГУ НП в Харківській області. Зазначив, що оскаржені накази суб"єкта владних повноважень підлягають скасуванню, оскільки дисциплінарною комісією було порушено вимоги ч. 2 ст. 14, ч. 1,4, 5 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 4 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що призвело до ухвалення незаконного висновку за результатами проведення службового розслідування при неповному та необ`єктивному з`ясуванні всіх обставин.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. у справі №520/32381/23 позов було до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку загального позовного провадження; призначено судове засідання; витребувано докази.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023р. у справі №520/32381/23 було викликано в судове засідання для допиту у якості свідків ОСОБА_2 - начальника сектору розкриття злочинів відділу кримінальної поліції ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області; ОСОБА_3 - старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області; ОСОБА_4 - заступника начальника ВКП ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024р. у справі №520/32381/23 було викликано в судове засідання для допиту у якості свідка ОСОБА_5 начальника Харківського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, полковника поліції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024р. справа №520/32381/23 передана до провадження судді Сліденка А.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024р. адміністративну справу №520/32381/23 було прийнято до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. Постановлено здійснити повторне проведення підготовчого провадження; здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання; витребувано докази.

12.09.2024р. позивачем до суду було подано клопотання про передачу справи на розгляд Дніпровського окружного адміністративного суду, умотивоване тим, що звертаючись до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою позивач вказував, що зареєстрований та фактично проживає в місті Харкові, оскільки довгий час працював в цьому місті. Однак протягом розгляду справи істотно змінились життєві умови позивача внаслідок звільнення з посади, тому ОСОБА_1 вимушений був змінити місце свого проживання на місто Дніпро. 06.09.2024 позивачем було укладено договір оренди житла за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час позивач через звільнення з посади не має можливості проживати в місті Харкові, оскільки через звільнення втратив стабільний заробітну плату, а тому змушений змінити місце свого перебування та шукати інші варіанти для забезпечення свого існування на час вирішення судами цього спору щодо поновлення на посаді. Зазначає, що бажає приймати участь у розгляді справи, приймати участь в судових засіданнях та реалізовувати всі права, надані йому КАС України, на подання доказів, на участь у допиті свідків, надавати пояснення щодо позову, приймати участь в дослідженні доказів, однак через вимушену зміну місця свого проживання прибуття та участь в судових засіданнях в Харківському окружному адміністративному суді значно ускладнена та створює невиправдане фінансове навантаження на позивача, що зумовлене значними витратами, пов`язаними із прибуттям до суду для участі в судових засіданнях.

Представником відповідача до суду на вказану заяву подано заперечення, у яких зазначено, що для зміни територіальної юрисдикції (підсудності) до іншого суду, позивач разом з клопотанням повинен був надати не договір оренди житла від 06.09.2024, а Витяг із реєстру територіальної громади в електронній або паперовій формі, що є єдиним документом, на підставі якого можна встановити його проживання (перебування). Однак, такого документу позивач не надав, що свідчить про відсутність підстав для зміни територіальної підсудності. Також, ГУНП в Харківській області проаналізовані і додані позивачем до свого клопотання дані з електронного сервісу «https://air-alarms.in.ua/» щодо частоти повітряних тривог, які пролунали в місті Харкові та Харківській області з 13.11.2024. На спростування вказаної позиції, проаналізовані і дані з цього ж електронного сервісу («https://air-alarms.in.ua/») щодо кількості повітряних тривог, які пролунали і на Дніпропетровщині. Так, кількість тривог, що пролунали на Харківщині складає 1763, в той же час як на Дніпропетровщині їх кількість склала 1969. Кількість загроз арт.обстрілу на Харківщині - 4804, на Дніпропетровщині 8999. Вказане свідчить, що як місто Дніпро, так і територія Дніпропетровської області не є більш безпечним регіоном в порівнянні з містом Харків та територією Харківської області.

У судове засідання 03.10.2024р. представники позивача - адв. ОСОБА_6 та адв. ОСОБА_7 не прибули. В обгрунтування поважності причин неприбуття цих представників позивачем у клопотанні про призначення судового засідання на іншу дату від 03.10.2024р. була указана участь адв. ОСОБА_6 у судовому засіданні по справі №642/541921 (03.10.2024р. об 11:00год. у Ленінському районному суду м.Харкова) та участь адв. ОСОБА_7 у процедурі огляду військово-лікарською комісією Індустріального РТЦКтаСП м.Дніпро.

Усною ухвалою суду від 03.10.2024р., відображеною у протоколі судового засідання від 03.10.2024р. дані причини не були кваліфіковані у якості поважних позаяк у судовому засіданні Харківського окружного адміністративного суду 12.09.2024р. по справі №520/32381/23 були особисто присутні представники позивача і адв. ОСОБА_6 , і адв. ОСОБА_7

Жодних заперечень стосовно призначення судового засідання у справі №520/32381/23 на 10:00год. 03.10.2024р. ці представники не висловили.

Надана до клопотання заявника від 03.10.2024р. копія ордеру серії АХ №122316 складена - 03.10.2024р. (тобто безпосередньо у день судового засідання у справі №520/32381/23).

Матеріали справи та матеріали згаданого клопотання заявника не містять жодних об"єктивних даних про існування явного та очевидного пріоритету розгляду справи №642/5419/21 над своєчасним розглядом справи №520/32381/23 (яка була прийнята до провадження суду - 14.08.2024р., а тому згідно з ч.1 ст.258 КАС України повинна бути розглянута до 14.10.2024р.).

Стосовно виклику представника позивача - адв. ОСОБА_7 до Індустріального РТЦКтаСП м.Дніпро суд зазначає, що згідно з повісткою №Б-1212 навзаний документ був складений ще - 15.08.2024р. і стосується прибуття ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) до Індустріального РТЦКтаСП м.Дніпро о 08:30год. 02.10.2024р. Жодних доказів незавершення станом на 03.10.2024р. будь-яких процедур, розпочатих у зв"язку із реалізацією складеної Індустріальним РТЦКтаСП повістки від 15.08.2024р. №Б/1212 ані матеріали справи, ані матеріали клопотання заявника від 03.10.2024р. не містять.

Тому судом не знайдено достатніх об"єктивних даних для кваліфікації задекларованих у клопотанні заявника від 03.10.2024р. причини неприбуття представників позивача до призначеного на 03.10.2024р. судового засідання у якості поважних.

Суд, розглядаючи подане клопотання про передачу справи №520/32381/23 до іншого адміністративного суду, суд зазначає, що органу судової влади, до якого заявник просить передати справу №520/32381/23 (а саме: Дніпровського окружного адміністративного суду) згідно з Указом Президента України від 16.11.2004р. №1417/2004 не існує.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Водночас положеннями частин першої та другої статті 26 КАС України визначено підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача. Відповідно до частин першої, другої статті 26 КАС України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених норм процесуального закону вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може скористатися правом альтернативної підсудності.

У зв`язку з цим, у такому випадку, застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 25 КАС України (підсудність за вибором позивача із урахуванням зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача).

Місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є м. Харків.

Судом із даних Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що визнано самим заявником у тексті адміністративного позову.

Суд зазначає, що юрисдикція (підсудність) адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, який містить адміністративно-процесуальні норми, що розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи та між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи. Предметною юрисдикцією адміністративних судів є сукупність правил, що визначають чи розмежовують компетенції судів з розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору. Територіальна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19, у постанові від 07.03.2024р. по справі №990/340/23.

Згідно положень ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 по справі № 554/7669/21 зазначив, що стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Також у постанові Верховного Суду від 24.06.2024 по справі № 554/7669/21 указано, що за загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Обґрунтовуючи підсудність справи Дніпровському окружному адміністративному суду, позивач надав суду, зокрема, копію договору оренди житла від 06.09.2024, укладеного між ОСОБА_8 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору оренди житла, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування житлове приміщення - двокімнатну квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язується сплачувати орендну плату за користування визначеною в договорі Квартирою.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що строк оренди Квартири, що орендується, складає 2 (два) роки та 11 (одинадцять) місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується за Актом приймання-передачі квартири.

Однак, суд відхиляє доводи позивача, що наданий суду договір оренди підтверджує місце проживання заявника в м. Дніпро та зазначає, що вказаний договір посвідчує лише факт оренди приміщення, а не проживання позивача у зазначеному приміщенні.

Поряд з цим, відповідно до пункту 3, 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Пунктом 21 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, передбачено, що до реєстру територіальної громади вносяться зокрема такі відомості як адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновків про те, що реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання/перебування має бути підтверджена у належний спосіб.

Враховуючи те, що відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №797857 від 20.09.2024 року не містить відносно заявника жодної іншої адреси, ніж АДРЕСА_3 , то відсутні правові підстави вважати, що позивач має зареєстроване місце проживання чи перебування в м. Дніпро.

Згідно п.3 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України є спеціальною нормою права, за якою спір одночасно є підсудним окружному адміністративному суду за зареєстрованим місцем проживання позивача та окружному адміністративному суду за місцезнаходженням відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що у нормі ч. 1 ст. 25 КАС України чітко та однозначно вказано про те, що при визначенні територіальної підсудності адміністративної справи визначальним є не фактичне місце проживання особи (без реєстрації), а саме зареєстроване у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Тому реалізація даного права повинна здійснюватись позивачем саме на стадії подачі позовної заяви.

Натомість, подальші зміни зареєстрованого місця проживання позивача після подання позовної заяви не можуть бути кваліфікованими у якості достатніх та справедливих підстав для передачі справи до іншого окружного адміністративного суду.

Стосовно посилань позивача на невиправдане фінансове навантаження, що зумовлене значними витратами, пов`язаними із прибуттям до суду для участі в судових засіданнях, та велику кількість повітряних тривог та поновлення обстрілів з богу держави-агресора суд зазначає, що учасник справи відповідно до ст. 195 КАС України має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про відсутність об"єктивних даних пор те, що справа №520/32381/23 належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого окружного адміністративного суду, а тому клопотання позивача про передачу справи до іншого адміністративного суду задоволенню не підлягає.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми зясування обєктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи виключно у контексті вирішення порушеного питання; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення цього питання аргументів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи в контексті порушеного питання викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання порушеного питання по суті.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 25, 29, 241- 243, 248, 256, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Клопотання позивача від 12.09.2024р. про передачу справи на розгляд до іншого адміністративного суду - залишити без задоволення.

2.Роз"яснити, що ухвала у повному обсязі виготовлена у порядку ч.3 ст.243 КАС України - 03.10.2024р.; набирає законної сили з моменту проголошення (підписання); оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко