Ухвала

від 02.10.2024 по справі 203/5076/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5076/24

Провадження № 2/0203/1925/2024

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року суддя Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська ІваницькаІ.В.,

вивчивши матеріалипозовної заяви Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024, цивільну справу №203/5076/24, провадження №2/0203/1925/2024, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду 25.09.2024.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність передачі її за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.

Так, відповідно доч. 1 ст. 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 6статті 187ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Суддею, відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, через підсистему «Електронний суд» 27.09.2024 зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 .

Як слідує з отриманої судом інформації, а саме відповіді №813611 від 27.09.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, актуальний стан на фактичну дату та час оформлення запиту місцезнаходження відповідача значиться адреса: АДРЕСА_1 .

При цьому, з долученої позивачем до позовної заяви довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2023 №1202-7501728476 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування значиться адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме: виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16.08.2017. Отже, з 16 серпня 2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

При цьому, згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік ВПО зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, вищевказана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує зареєстроване місце проживання відповідача на території Центрального району м. Дніпра, що виключає можливість розгляду позовної заяви Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, виходячи з положень загальних правил підсудності, визначених ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Положеннямич. ч. 8, 9 ст. 187 ЦПК Українивизначено, що за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомуст. 31 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленоюЦПК Українипідсудністю із вказаної підстави здійснюється на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закон України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позов не підсудний Кіровському районному суду м.Дніпропетровська, оскільки зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача знаходиться в Індустріальному районі м. Харкова, тому суд приходить до висновку, що з урахуванням правил загальної підсудності, справу необхідно передати до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 258 - 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заявуЦентральногоуправління соціальногозахисту населенняДніпровської міськоїради до ОСОБА_1 простягнення незаконноотриманої сумидопомоги передати на розгляд за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України, та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя І.В. Іваницька