Рішення

від 21.02.2025 по справі 203/5076/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 203/5076/24

Провадження № 2/644/751/25

21.02.2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання Костильова О.В.,

одноособово, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовною заявою Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, б. 39/41, р/р UA048201720355149033033049086 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 42788347) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення незаконно отриманої суми допомоги,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1.позиції позивача

24 вересня 2024 року Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (надаліза текстом Управління/Центральне УПСЗ ДМР/позивач), в особі представника Невойси Ольги Володимирівни, яка діє на підставі довіреності № 7/2-29 від 16.01.2024, звернулось до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі за текстом ОСОБА_1 /відповідачка), предметом якої є: стягнення з відповідачки надміру нарахованих бюджетних коштів на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 4000 грн 00 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.10.2023 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надійшла електронна заява № 11239001012331443 від 17.10.2023 по комплексній послузі взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на отримання допомоги, яку було подано через мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Дія», від ОСОБА_1 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Під час формування електронної заяви також було автоматично сформована довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2023 № 1202-7501728476.

Відповідно доПорядку наданнядопомоги напроживання внутрішньопереміщеним особам (надаліза текстом Порядок)затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», Управлінням призначено відповідачці допомогу переміщеним особам на проживання з 01.10.2023 в розмірі 2000,00 грн щомісячно, що відображено в рішенні від 21.10.2023. Виплата допомоги здійснювалась по 29.02.2024 у призначеному розмірі.

За результатами верифікації державних виплат Мінфіном відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», Управлінню у березні 2024 року надано рекомендації щодо відповідачки: «За даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги», а саме: ОСОБА_1 18.11.2023 виїхала за кордон та не повернулася.

Враховуючи результати верифікації державних виплат Міністерства Фінансів України за березень 2024 року, у зв`язку з перебуванням відповідачки за межами території України більш як 30 календарних днів підряд протягом шестимісячного періоду отримання допомоги. Управлінням встановлено обсяг надміру виплачених сум допомоги, на яку відповідачка не мала права, за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 у розмірі 4000 грн 00 коп.

Пунктом 29 Порядку встановлено, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

ОСОБА_1 направлено лист № 15/7-578 від 17.05.2024 про повернення надміру виплачених коштів. Вдруге відповідачці направлено лист № 15/7-816 від 01.07.2024 про повернення надміру виплачених коштів. Втретє 13.08.2024 № 15/7-11845 направлено рекомендованого листа ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених коштів.

На теперішній час надміру отримані кошти в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп на рахунок Управління не повернуто.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо перемішеної особи на період наявності підстав зазначених у статті 1 цього закону.

1.2.заперечень відповідача

Відповідачка ОСОБА_1 не скористалася процесуальним правом на пропозицію суду, викладену в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2024 (а.с.47-50), подати відзив на позов, спростувати наведені позивачем аргументи та доводи у позовній заяві.

2.заяви, клопотання

11 лютого 2025 року на електрону адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла заява від представника Центрального УПСЗ ДМР Невойси Ольги Володимирівни, яка діє на підставі довіреності № 22/7-3 від 07.01.2025, про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 57).

14.02.2025 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла заява від представника Центрального УПСЗ ДМР Невойси Ольги Володимирівни про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 58-60).

Від Горкуненко Н.І. жодних заяв та клопотань на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова не надходило.

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 24.09.2024 справа № 203/5076/24 визначена на розгляд судді Іваницькій І.В. Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.34).

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає передачі за підсудністю, оскільки за інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру № 813611 від 27.09.2024 місце проживання відповідачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Враховуючи вище викладене, на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2024 справу передано за підсудністю для розгляду до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (а.с. 36, 44).

21.11.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла цивільна справа № 203/5076/24 (а.с. 43).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 21.11.2024 справа № 203/5076/24 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 45).

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 25.11.2024 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 921979, згідно з якою місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2024 провадження по вищевказаній справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 47-50).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву, у якій вона просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 57, 58-60).

Копія ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2024 з повідомленням про слухання судової справи надсилалась відповідачці ОСОБА_1 за її місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інформацією відповідей ЄДДР (а.с. 35, 46), заразом рекомендоване повідомлення повернулось до суду, як неотримане відповідачкою із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 54-55), що відповідно до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, в тому числі, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991«Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Отже, враховуючи вказане вище, відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву не надала, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першоюст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (ст. 1 ЦПК,ст. 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.

З огляду на те, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за наявними у справі доказами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (надалі за текстом - ВПО), зокрема щодо питання виплат допомоги на проживання ВПО.

Судом установлено, що через Єдиний державний вебпортал електронних послуг ОСОБА_1 подала заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам щодо себе (а.с. 10).

Відповідно до довідки № 1202-7501728476 від 17.1.02023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (а.с. 11).

Суд зауважує, що Центральним УПСЗ ДМР призначено відповідачці допомогу переміщеним особам на проживання з 01.10.2023 в розмірі 2 000,00 грн щомісячно, що відображено у рішенні про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 21.10.2023 (а.с. 12).

Згідно з рішенням про припинення надання допомоги переміщеним особам на проживання від 10.04.2024, Центральним УПСЗ ДМР припинено виплату допомоги від 01.01.2024 на підставі отриманих рекомендацій від Мінфіну України, оскільки «За даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги», а саме: ОСОБА_1 18.11.2023 виїхала за кордон та не повернулася (а.с. 14).

Суд бере до уваги, повідомлення Державної прикордонної служби України на запит Центральним УПСЗ ДМР № 10/7-1010 від 21.08.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 18.11.2023 о 06 год 35 хв виїхала за кордон та не повернулася (а.с 22).

Відповідно до розрахунку переплати надміру виплаченої відповідачці допомоги, як внутрішньо переміщеній особі від 23.09.2024 № 10/7-1199, сума переплати за січень-лютий 2024 року становить 4000,00 грн (а.с. 7, 8).

На адресу відповідачки, яку було вказано в заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, направлено повідомлення про припинення надання допомоги переміщеним особам на проживання та вимога про повернення надміру виплачених коштів №15/7-578 від 17.05.2024 (а.с. 16-17).

Згодом на адресу відповідачки було вдруге направлено вимогу, щодо повернення надміру виплачених коштів № 15/7-816 від 01.07.2024 (а.с. 18).

13.08.2024 № 15/7-1184 ОСОБА_1 втретє направлено вимогу, щодо повернення надміру виплачених коштів (а.с. 19).

На теперішній час надміру отримані кошти в розмірі 4000 грн 00 коп на рахунок Управління не повернуто.

Суд установив, що відповідно до пункту 29 Порядку 332 (чинного на момент подання позовної заяви) у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Враховуючи викладене, у зв`язку з неповерненням відповідачкою на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі надміру виплачених коштів як ВПО, Центральне УПСЗ ДМР вимушене звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 16.04 2022 №457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України установлено, що для підтримки окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, надається внутрішньо переміщеним особам, відомості про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, - допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (надалі за текстом - ВПО), зокрема щодо питання виплат допомоги на проживання ВПО.

Механізм взяття на облік внутрішньо переміщених осіб встановлено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (надалі за текстом Порядок № 509).

Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (надалі за текстом Порядок № 332).

Згідно з абз. 3, 4 п. 6-1 Порядку № 509 для замовлення електронної довідки особі необхідно встановити мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» (далі Портал Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну автентифікацію. Електронна довідка формується засобами Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та Порталу Дія і передається в мобільний додаток Порталу Дія особи за її запитом шляхом використання інформації, наявної в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та переданої до Порталу Дія з дотриманням вимог законодавства про інформацію та законодавства про захист персональних даних.

Відповідно до абз. 18 п. 2 Порядку № 509 Починаючи з 1 серпня 2023 р. на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв`язку з обставинами, зазначеними устатті 1Закону, та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення

Пунктом 6Порядку №332 (вредакції,яка діялана моментпризначення івиплати допомоги) встановлено, що Якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимогЗакону України«Про електроннуідентифікацію таелектронні довірчіпослуги»). За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Пунктом 2Порядку №332з 1серпня 2023р.допомога призначаєтьсяна шістьмісяців внутрішньопереміщеній особі,яка впершезвернулася запризначенням допомоги,та виплачуєтьсящомісяця внутрішньопереміщеній особіабо уповноваженійособі навнутрішньо переміщенуособу увипадку недієздатностіотримувача абодитину (далі-уповноважена особа)у такомурозмірі: дляосіб зінвалідністю тадітей -3000гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначаєтьсяна кожнувнутрішньо переміщенуособу (далі-отримувач),відомості проякого включенодо Єдиноїінформаційної базиданих провнутрішньо переміщенихосіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Пунктом 5Порядку №332допомога призначаєтьсявнутрішньо переміщенимособам: які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією,затвердженого Мінреінтеграції(далі-перелік територій),щодо якихне визначенодати завершеннябойових дій(припиненняможливості бойовихдій)або тимчасовоїокупації; у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

За приписами п. 21 Порядку № 332 визначено, що відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, несе заявник.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 якщо внутрішньо переміщена особа/законний представник такої особи повернулися до покинутого місця проживання, виїхали за кордон на постійне місце проживання або хочуть відмовитися від довідки, вони зобов`язані повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/ уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/ центру надання адміністративних послуг за місцем обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) протягом трьох календарних днів після прибуття.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014, у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону №1706-VII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції): (…) у разі виявлення факту повідомлення внутрішньо переміщеною особою неправдивих відомостей та/або подання недійсних або підроблених документів, скоєння кримінальних правопорушень або співучасті у кримінальних правопорушеннях, виїзду особи на постійне місце проживання за кордон повідомляє протягом одного робочого дня орган, що видав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про такі факти для прийняття в установленому порядку рішення щодо дії довідки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: виїхала на постійне місце проживання за кордон.

Відповідно до пункту 29 Порядку 332 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Відповідно до сталої судової практики, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Згідно з абзаців 5-7 пункту 26 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю №79, якщо отримувачем приховано чи подано недостовірні дані або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та визначення їх розміру, що призвело до надмірних виплат коштів, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану отримувача; повідомляють отримувачу про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.

Згідно з висновком до якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у постанові від 16.01.2019 прийнятій за результатами розгляду справи №753/15556/15 (провадження № 14-445цс18), правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючиправосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободичи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною1 ст. 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанняабо оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

У відповідності до положень ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положеньст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1, 2, 3 ст.89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

6. Висновки суду.

Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з означеним позовом і, оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що у результаті надання недостовірної інформації відповідачкою, Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради були надміру нараховані кошти за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 у загальній сумі 4000,00 грн.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Отже, повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Отже, відповідач знала про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та не повідомили позивача про них, що є зловживанням з її боку. Тому, кошти у розмірі 4 000,00 грн підлягають безумовному поверненню відповідачем позивачу, як набуті без достатньої правової підстави.

Враховуючи, що відповідачкою у добровільному порядку не повернула суму грошової допомоги, виплачену надміру, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача нараховану та виплачену допомогу розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн

7. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3,028,00 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене вище, керуючись п.п. 2, 3, 5, 11 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, ст.15,1212, 1215 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів на проживання внутрішньо переміщеним особам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надміру виплачені бюджетні коштина проживаннявнутрішньо переміщенимособам у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3ст.354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4ст.268 ЦПК України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повне ім`я сторін:

Позивач Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, б. 39/41, р/р UA048201720355149033033049086 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 42788347.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Д.Г. Паляничко