ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10308/23Суддя І інстанції Хилько Л.І.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги фінансового управління Новоукраїнської міської ради та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом фінансового управління Новоукраїнської міської ради до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, листа-вимоги, вимоги та розпорядження,-
ВСТАНОВИВ:
Фінансове управління Новоукраїнської міської ради звернулося з вищезазначеним адміністративним позовом до суду в якому просило:
визнати протиправним та скасувати лист-вимогу від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією»;
визнати протиправною та скасувати вимогу № 2 від 03.10.2023 до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції;
визнати протиправними дії щодо винесення розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 02.10.2023 № 7;
визнати протиправним та скасувати розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 02.10.2023 № 7.
В обґрунтування позовних вимог відсутність порушення з боку позивача бюджетного законодавства шляхом нецільового використання бюджетних коштів. Вказує, що розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами прийнято поза межами строку, встановленого чинним законодавством.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією». У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Фінансове управління Новоукраїнської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування вимоги №2 від 03 жовтня 2023 року до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції, та пункту 2 листа - вимоги Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 02 жовтня 2023 року № 041120-13/2961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією» суд першої інстанції виходив лише з дотримання органом фінансового контролю процедури її винесення та лише з посиланням на те, що позивач на думку суду обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 02 жовтня 2023 року №7, оформлене Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області суд мотивував своє рішення тим, що дане розпорядження не впливає на права позивача та не призводить до будь-яких обмежень у розпорядженні бюджетними коштами на рахунках.
Однак, без надання оцінки по суті спору порушенню бюджетного законодавства не можливо надати оцінку оскаржуваній як вимозі, пункту 2 листа-вимоги так і розпорядженню про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та докази, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що суд першої інстанції не перевірив наявність порушення бюджетного законодавства визначеного у пункті 2 оскаржуваного листа - вимоги та у вимозі №2 від 03.10.2023 року, не надав оцінку доводам по суті спору, зокрема правомірності висновку органу фінансового контрою в оскаржуваній частині про наявність самого порушення законодавства, встановленого під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, у зв`язку з чим судом першої інстанції при винесені рішення порушено норми процесуального права, а саме не виконано вимоги статті 242 КАС України, не надано оцінку доводам позивача у справі, не досліджено надані докази, не надано належної правової оцінки обставинам, на які посилається позивач у справі.
Оскільки вказані доводи та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду першої інстанції, ураховуючи той факт, що судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх не встановлення впливає на правильність вирішення спору.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області також подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарги мотивована тим, що Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою КМУ «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23.11.2011 р. № 1392 не передбачено навчання учнів 10-11 класів за напрямком професійною підготовкою «Водій автотранспортних засобів», а тому фінансування додаткових освітніх послуг поза навчальним планом учням 10-11 класів, за їх заявами на надання відповідних послуг за напрямком професійної підготовки «Водій автотранспортних засобів» не передбачено Бюджетним кодексом України.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до п. 4.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби (в частині інспектувань) на ІІ квартал 2023 року, ревізійною групою очолюваною головним державним аудитором відділу контролю за місцевими бюджетами ОСОБА_1 , на підставі направлення від 09.06.2023 № 142, було проведено ревізію бюджету Новоукраїнської міської територіальної громади (Новоукраїнської об`єднаної територіальної громади) Новоукраїнського району Кіровоградської області у фінансовому управлінні Новоукраїнської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.05.2023.
За результатами проведеного інспектування у формі ревізії було складено акт від 07.09.2023 р. № 041120-20/3 (т.1 а.с.12-60).
Ревізією питання правильності витрачання коштів цільової субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, що надійшли до місцевого бюджету встановлено, що Фінансовим управлінням Новоукраїнської міської ради спрямовано залишки коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на придбання медичного обладнання для операційної КНП «Новоукраїнській міській лікарні» Новоукраїнської міської ради у сумі 3573456,00 грн, чим порушено вимоги ст.22-2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, п. 22 Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 181-р, що призвело до використання коштів субвенції в супереч її цільового використання та відповідно до абз.3 ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VІ є нецільовим використанням бюджетних коштів в супереч порядку використання даних коштів.
Детальний опис цього порушення міститься на сторінці 31-33 акту ревізії (т.1 а.с.42-44).
Ревізією питання щодо здійснення видатків, не віднесених до видатків бюджету територіальної громади також встановлено, що впродовж 2020-2022 років та січня-травня 2023 року, за рахунок коштів місцевого бюджету в порушення вимог п.2 ч.1 ст.89 та ст.91 Бюджетного кодексу України, п.43 розділу VІ Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат, затвердженого наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат» від 30.11.1993 № 430, було здійснено фінансування видатків на утримання Новоукраїнського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області в частині професійно-технічного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класів для підготовки кваліфікованих робітників за професією "Водій автотранспортних засобів" категорії «С», що призвело до здійснення за рахунок коштів місцевого бюджету видатків не передбачених Бюджетним кодексом України на загальну суму 1743518,07 грн (2020 рік 444318,58 грн, 2021 рік 576434,17 грн, 2022 рік 465106,69 грн, січень-травень 2023 року 257658,63 грн).
Детальний опис цього ж порушення міститься на сторінці 36-40 акту ревізії (т.1 а.с.47-51).
19.09.2023 позивачем подано відповідачу заперечення від 07.09.2023 № 041120-20/3 до акту ревізії (т.2 а.с.32-42).
28.09.2023 затверджено висновок на заперечення, згідно якого заперечення 3 (щодо використання коштів субвенції всупереч її цільовому використанню) та заперечення 4 (щодо фінансування видатків на утримання міжшкільного навчально-виробничого комбінату) не приймаються,оскільки не спростовують порушення, викладене в акті ревізії (т.2 а.с.43-74).
02.10.2023 на адресу позивача направлено лист - вимогу № 041120-13/22961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією» (т.2 а.с.75-78).
Відповідно до пункту 1 листа-вимоги, з метою усунення порушення, що стосується коригування роботи об`єкта контролю, від позивача вимагається вжити заходів щодо здійснення видатків з бюджету громади, в частині фінансування Новоукраїнського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Новоукраїнської міської ради, відповідно до вимог статті 89 та статті 91 Бюджетного кодексу України, п. 43 розділу VІ Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат, затвердженого наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат» від 30.11.1993 № 430.
Згідно до пункту 2 листа-вимоги, з метою усунення порушень (використання коштів субвенції всупереч її цільовому призначенню), через які заподіяно матеріальної шкоди (збитків), від позивача також вимагається перерахувати кошти у сумі 3 573,46 тис. грн до державного бюджету.
02.10.2023 було прийнято розпорядження № 7 про зупинення операцій з бюджетними коштами (т.2 а.с.79-81).
03.10.2023 на адресу позивача також направлено вимогу № 041120-13/2969-2023 щодо повернення субвенції до відповідного бюджету, використаних не за цільовим призначенням у загальній сумі 3 573 456,00 грн (т.2 а.с.82-83).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача до суду із позовом про визнання протиправними та скасування п. 2 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/2961-2023 та вимоги від 03.10.2023 № 041120-13/2969-2023, які за своїм змістом спрямовані на відшкодування збитків, є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Також суд зазначив, що розпорядженням від 02.10.2023 № 7 зобов`язано зупинити операції з бюджетними коштами на рахунку (рахунках) по КПКВК3710160 «Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, територіальних громадах» на строк до 31.10.2023 включно. Тобто, станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом зупинення операцій з бюджетними коштами, застосоване на підставі оскаржуваного розпорядження, було припинено. Отже, це розпорядження не вливає на права позивача та не призводить до будь-яких обмежень у розпорядженні бюджетними коштами на рахунку (рахунках) по КПКВК 3710160.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що фінансування видатків з бюджету Новоукраїнської міської територіальної громади впродовж 2020-2022 років та січня-травня 2023 року на утримання Новоукраїнського МНВК в частині професійно-технічного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класів для підготовки кваліфікованих робітників за професією «Водій автотранспортних засобів» категорії «С» на загальну суму 1 743 518,07 грн (2020 рік - 444 318,58 грн, 2021 рік - 576 434,17 грн, 2022 рік - 465 106,69 грн, січень-травень 2023 року - 257 658,63 грн) здійснено згідно з чинним законодавством, а тому п. 1 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 є протиправним, а тому підлягає скасуванню
Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.
Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії за наявності підстав, визначених Законом.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
В силу пункту 6 Положення № 43 Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Предметом розгляду у цій справі є протиправність (правомірність) листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», вимоги № 2 від 03.10.2023 до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції, дій щодо винесення розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 02.10.2023 № 7 та розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 02.10.2023 № 7, а також встановлення правомірності та обґрунтованості висновків контролюючого органу, що стали підставою для складення оскаржених листа-вимоги , вимоги та розпорядження.
Відповідно до пункту 2 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/2961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», з метою усунення порушень, через які заподіяно матеріальної шкоди (збитків), від позивача вимагається перерахувати кошти у сумі 3 573,46 тис. грн до державного бюджету (т.2 а.с.75-78).
У вимозі від 03.10.2023 № 041120-13/2969-2023 «Про направлення вимоги про повернення коштів» вимагається повернення субвенції до відповідного бюджету, використаних не за цільовим призначенням у загальній сумі 3 573 456,00 грн (т.2 а.с.82-83).
Приймаючи рішення в цій частині, суд першої інстанції посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16, та висновки Верховного Суду, зазначені у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 815/4341/14, від 14 лютого 2020 року у справі № 825/3661/15-а, від 18 березня 2020 року у справі № 813/3831/17, від 02 листопада 2023 року у справі № 160/13920/20. З урахуванням цього, суд першої інстанції зауважив, що законність і правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
При цьому, така правова позиція Верховного Суду є сталою та не змінювалась.
В той же час колегія суддів зазначає що судом першої інстанції застосовані норми права, а саме пункт 10 частини першої статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та абзац 4 пункту 50 Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 та у постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20. Так, за правовою позицією, викладеною у згаданих постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, убачається, що правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Так, у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20 Верховний Суд зазначив: «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тобто правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Варто зауважити, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання.
Отже, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.
Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
Верховний Суд у справі № 826/3350/17 (постанова від 08 травня 2018 року) також дійшов висновків, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
До того ж, у цій постанові Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.
До подібних висновків дійшов також Верховний Суд у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 815/4223/16, від 11 жовтня 2018 року у справі № 813/4101/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов`язки для свого адресата, а тому наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Тому, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суд, що розглядає справу та наділений процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно має право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірних листа-вимоги, та вимоги а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжують ці рішення обов`язки для позивача.
Окрім того, у контексті цього питання варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі №822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.
З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22.
Тобто, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що дійсно Верховним Судом сформований висновок про можливість оскарження вимоги контролюючого органу.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що задля вирішення питання порядку оскарження вимоги, яка спрямована на відшкодування збитків, слід дослідити чи була дотримана контролюючим органом процедура проведення перевірки, підстави її проведення і, як наслідок, правову природу встановлених порушень. Без належного дослідження цих питань та встановлення вини підконтрольної установи (доведеність факту наявності порушення під час здійснення фінансово-господарської діяльності) неможливо надати оцінку правомірності вимозі у частині законності і правильності обчислення розміру збитків.
Отже, право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов`язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень».
Водночас, правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення. Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду, уважає за доцільне зауважити, що збитки (їх обчислення та розмір) є кінцевим результатом, а тому першочергово слід надавати оцінку обставинам справи щодо проведення перевірки та доведеності наявності порушень.
Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив наявність порушення бюджетного законодавства визначеного у пункті 2 оскаржуваного листа - вимоги та у вимозі №2 від 03.10.2023 року, не надав оцінку доводам по суті спору, зокрема правомірності висновку органу фінансового контрою в оскаржуваній частині про наявність самого порушення законодавства, встановленого під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності.
Надаючи оцінку вказаним доводам апеляційної скарги, колегія суддів досліджуючи правомірність пункту 2 оскаржуваного листа - вимоги та вимоги №2 від 03.10.2023 року виходить з наступного.
Ревізією питання правильності витрачання коштів цільової субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, що надійшли до місцевого бюджету встановлено, що Фінансовим управлінням Новоукраїнської міської ради спрямовано залишки коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на придбання медичного обладнання для операційної КНП «Новоукраїнській міській лікарні» Новоукраїнської міської ради у сумі 3573456,00 грн, чим порушено вимоги ст.22-2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, п. 22 Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 181-р, що призвело до використання коштів субвенції в супереч її цільового використання та відповідно до абз.3 ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VІ є нецільовим використанням бюджетних коштів в супереч порядку використання даних коштів.
У п. 2 листа-вимоги від 02.10.2023 року № 041120-13/2961-2023 відповідач вимагає усунути виявлені порушення законодавства щодо використання фінансових ресурсів та перерахувати кошти в сумі 3573456,00 грн. до державного бюджету .
У вимозі №2 від 03.10.2023 року контролюючий орган вимагає повернути бюджетні кошти, отримані у вигляді субвенції і використані не за цільовим призначенням на загальну суму 3573456,00 грн. до державного бюджету шляхом їх перерахування з рахунку ИА648201720000324151917411471 на рахунок 11А268999980313020115000011471 протягом 10 робочих днів після надходження вимоги.
Пункт 2 листа - вимоги від 02.10.2023 року № 041120-13/2961-2023 передбачає, що фінансовим управлінням в порушення вимог ст.22-2 розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України, п.22 Плану запровадження забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №181-р залишки коштів субвенції у загальній сумі 3573456 грн. у вересні-грудні 2022 року використано на придбання медичного обладнання для операційної КНП «Новоукраїнська міська лікарня» Новоукраїнської міської ради. Вищезазначене призвело до використання коштів субвенції всупереч її цільовому призначенню на суму 3 573 456 грн.
На думку ревізорів використання коштів державної субвенції на придбання медичного обладнання є нецільовим використанням коштів в розумінні ст.22-2 розділу VI Прикінцеві та Перехідні положення Бюджетного кодексу України.
Вказане в пункті листа-вимоги порушення продубльовано і у вимозі № 2 від 03.10.2023 року.
Опис порушення, зазначеного в пункті 2 листа вимоги та у вимозі від 03.10.2023 р. міститься в Акті ревізії (сторінки 31-33)
Надаючи оцінку щодо правомірності використання залишків коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на придбання медичного обладнання для операційної КНП «Новоукраїнській міській лікарні» Новоукраїнської міської ради у сумі 3 573 456,00, а саме, закупівлі медичного обладнання, гістероскопа на суму 670 630 грн., операційного столу на суму 2 250 000 грн., та лампи операційної на суму 650 000 грн. колегія суддів зауважує на наступному.
Відповідно до ст. 22-2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в редакції, яка діяла станом на 31.12.2022 року (згідно із Законом № 2118-ІХ від 03,03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2134-ІХ від 15.03.20221) в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності органи місцевого самоврядування або військові адміністрації можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету з подальшим розподілом таких коштів Кабінетом Міністрів України, а також, як виняток з положень частини четвертої статті103-2 і частини четвертої статті 103-3 цього Кодексу та пункту 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів станом на 1 січня 2022 року, на заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця, зокрема на оплату транспортних послуг, пально-мастильних матеріалів, облаштування місць розміщення громадян, які у зв`язку з бойовими діями залишили місце проживання/перебування, оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану».
Зміст ст.22-2 Бюджетного кодексу України органи свідчить про те, що органи місцевого самоврядування або військові адміністрації приймають рішення про використання коштів державної субвенції на заходи, визначені в даній статті, такими заходами, в тому числі, можуть бути заходи, спрямовані на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі - Закон № 389) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
На території Новоукраїнського району утворена та діє Новоукраїнська районна військова адміністрація Кіровоградської області.
Відповідно до ст.15 Закону №389 Військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із:
1)запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану,
2)забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;
5) складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету.
Керуючись Законом №389 та відповідно до ст.22 Прикінцевих положень та Перехідних положень Бюджетного кодексу України, з метою підтримки цивільного населення та покращення обслуговування внутрішньопереміщених осіб в умовах воєнного стану Новоукраїнська районна військова адміністрація листом від18.10.2022.№01-26/210/1 дала доручення Новоукраїнській міській раді здійснити перерозподіл залишків субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, станом на 01.01.2022 року в сумі 3573456 грн. КНП «Новоукраїнська міська лікарня» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області для придбання медичного обладнання, а саме: гістероскопа на суму 670 630 грн., операційного столу на суму 2 250 000 грн., та лампи операційної на суму 650 000 грн.
Розпорядженням начальника Новоукраїнської районної військової адміністрації від 21.10.2022 року №131-р Новоукраїнській міській раді рекомендовано здійснити перерозподіл залишків субвенції станом на 01.01.2022 року в сумі 3570630 грн. з державного бюджету місцевим бюджетам КНП «Новоукраїнська міська лікарня» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області на придбання вище вказаного медичного обладнання.
Відповідно до роз`яснень, наданих Міністерством фінансів України (лист від 30.08.2022 р. №05120-08-6/19304) залишки коштів за субвенціями з державного бюджету, збережені на рахунках місцевих бюджетів станом на 01.01.2022 року можуть використовуватись за іншими цільовими призначеннями, ніж передбачались у минулому бюджетному періоді.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (далі - Закон №280) визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).
Відповідно до пункту 22 ст.26 Закону №280 виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад затверджується місцевий бюджет, вносяться зміни до нього.
Зазначена норма кореспондується з положенням частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу.
На виконання доручення та розпорядження Новоукраїнської районної військової адміністрації, на підставі пункту 23 ч.1 ст.26 Закону №280, керуючись ст.22 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, статті 8 Закону №389, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 року №252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану Новоукраїнською міською радою було прийнято рішення від 18.10.2022 р. №874 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2021 р. №582 «Про бюджет Новоукраїнської міської територіальної громади на 2022 рік» відповідно до ч. 6 вказаного рішення залишок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально- економічного розвитку окремих територій, станом на 01.01.2022 року, спрямовано на оплату інших заходів на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану та на забезпечення обслуговування внутрішньо переміщених осіб, а саме - на придбання медичного обладнання для операційної для КНП «Новоукраїнська міська лікарня» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області на загальну суму 3 570 630 грн.
Рішення міської ради від 18.10.2022 р. №874 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2021 р. №582 «Про бюджет Новоукраїнської міської територіальної громади на 2022 рік» про використання залишків коштів субвенції з державного бюджету у розмірі 3 570 630 грн. спрямоване на підтримку цивільного населення в умовах воєнного етану, зокрема на облаштування операційної в захисній споруді цивільного захисту ПРУ №43103, яка знаходиться на території КНП «Новоукраїнська міська лікарня» Новоукраїнської міської ради, у зв`язку з повномасштабним вторгненням в Україну збройних сил російської федерації, постійними бомбардуваннями та обстрілами об`єктів інфраструктури, житлового сектору, інших об`єктів, евакуацією Миколаївського госпіталю до КНП «Новоукраїнська міська лікарня» Новоукраїнської міської ради та евакуацією населення з територій, де проходять бойові дії.
За вказаним рішенням міської ради, перерозподілено залишок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально- економічного розвитку окремих територій станом на 01 січня 2022 року на придбання медичного обладнання на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану та забезпечення виконання делегованих повноважень, що прямо передбачено ст.22-2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
Вказані обставини спростовують висновки контролюючого органу з приводу того , що Новоукраїнська міська рада спрямувавши залишки коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на придбання медичного обладнання для операційної КНП «Новоукраїнській міській лікарні» Новоукраїнської міської ради у сумі 3573456,00 грн, порушила вимоги ст.22-2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, п. 22 Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 181-р, що призвело до використання коштів субвенції в супереч її цільового використання та відповідно до абз.3 ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VІ є нецільовим використанням бюджетних коштів в супереч порядку використання даних коштів.
Виходячи з викладеного колегія суддів приходить до висновку, що п. 2 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 є протиправним, та як наслідок підлягає скасуванню.
Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено відсутність з боку позивача порушень щодо використання коштів субвенції в супереч її цільового використання колегія суддів приходить до висновку про безпідставність прийняття відповідачем оскарженого розпорядження № 7 від 02.10.2023 року про зупинення операцій з бюджетними коштами, яким зобов`язано зупинити операції з бюджетними коштами на рахунку (рахунках) по КПКВК3710160 «Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, територіальних громадах» на строк до 31.10.2023.
При цьому твердження суду першої інстанції, що оскаржуваним розпорядженням зупинення операцій з бюджетними коштами відбулося на строк до 31.10.2023, а тому воно на час звернення позивача до суду є припиненим не свідчить про відсутність підстав для визнання його протиправним, оскільки закінченням терміну оскарженого розпорядження не поновлюються права заявника, порушені тривалим зупинення операцій на банківських рахунках, при цьому колегія суддів вважає, що за таких обставин відсутні лише підстави для його скасування.
Визнаючи протиправним та скасовуючи п. 1 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Ревізією питання щодо здійснення видатків, не віднесених до видатків бюджету територіальної громади було встановлено, що впродовж 2020-2022 років та січня-травня 2023 року, за рахунок коштів місцевого бюджету в порушення вимог п.2 ч.1 ст.89 та ст.91 Бюджетного кодексу України, п.43 розділу VІ Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат, затвердженого наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат» від 30.11.1993 № 430, здійснено фінансування видатків на утримання Новоукраїнського МНВК в частині професійно-технічного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класів для підготовки кваліфікованих робітників за професією «Водій автотранспортних засобів» категорії «С», що призвело до здійснення за рахунок коштів місцевого бюджету видатків не передбачених Бюджетним кодексом України на загальну суму 1743518,07 грн (2020 рік 444318,58 грн, 2021 рік 576434,17 грн, 2022 рік 465106,69 грн, січень-травень 2023 року 257658,63 грн).
До вказаних висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку з тим, що Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392, не передбачено навчання учнів 10-11 класів за напрямком професійної підготовки «Водій автотранспортних засобів». Крім того, ч. 1 ст. 89 та ст. 91 Бюджетного кодексу України не передбачено фінансування міжшкільних навчально-виробничих комбінатів та професійну (професійно-технічну) освіту за умови відсутності регіонального замовлення.
Спростовуючи такі висновки контролюючого органу суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на освіту:
а) дошкільну освіту;
б) загальну середню освіту: ліцеї (засновником яких є міська, селищна, сільська рада), початкові школи, гімназії; міжшкільні ресурсні центри; заклади спеціалізованої освіти: мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), наукові ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою (крім закладів, визначених у підпункті "а" пункту 7 частини першої статті 87 та у підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 90 цього Кодексу); дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри (якщо не менше 70 відсотків кількості учнів дитячих будинків, навчально-реабілітаційних центрів припадає на територію відповідної територіальної громади), інклюзивно-ресурсні центри;
в) фахову передвищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців на умовах регіонального замовлення у закладах фахової передвищої освіти комунальної власності, засновником яких є міська, сільська або селищна рада);
г) інші державні освітні програми;
ґ) вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах вищої освіти комунальної власності, засновником яких є міська, сільська або селищна рада);
ґ1) післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення);
д) позашкільну освіту;
е) професійну (професійно-технічну) освіту з бюджетів міських територіальних громад з адміністративним центром у місті обласного значення - обласному центрі (на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти державної та/або комунальної власності, які розташовані на території зазначених територіальних громад).
Пунктом 50 Розділ VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України також було установлено, що до приведення установчих документів закладів освіти у відповідність з вимогами законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» їх фінансове забезпечення здійснюється відповідно до порядку, який діяв у 2019 році, включаючи спрямування освітньої субвенції на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у шкільних відділеннях навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» та у вечірніх (змінних) школах.
Наказом Міністерства освіти України від 30.11.1993 № 430, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1993 за № 177, затверджено Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат (далі Положення), втрата чинності якого відбудеться 01.09.2027 (згідно пункту 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 09.11.2018 року № 1221 «Про затвердження Положення про міжшкільний ресурсний центр»).
Пунктом 1 та 2 Розділу І Положення передбачено, що міжшкільний навчально-виробничий комбінат (надалі - комбінат) - навчально-виховний комплекс, який задовольняє потреби громадян, держави і суспільства у поглибленні базової трудової підготовки школярів 8-11 (10-11) класів, здійснює професійне консультування учнівської молоді, організовує їх добровільну продуктивну працю та забезпечує реалізацію потреб особистості в отриманні професії і кваліфікації відповідно до її інтересів, здібностей, наявних умов.
Комбінати створюються відповідно до соціально-економічних, освітніх потреб у них і при наявності необхідної матеріально-технічної, методичної бази, педагогічних кадрів.
Комбінат є центром трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл і може охоплювати різними формами навчання, трудової діяльності не тільки школярів, а й незайняту частину молоді.
Згідно до пункту 43 Розділу VI Положення джерелами формування кошторису комбінату є: кошти місцевого (державного) бюджету, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів освіти; прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень (дільниць); плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за підготовку кадрів, відповідно до укладених договорів; прибутки від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; добровільні грошові внески і матеріальні цінності, передані підприємствами, установами, організаціями, а також окремими громадянами; кредити і позички банків; валютні надходження; інші прибутки.
Ревізією було встановлено, що на території Новоукраїнської міської територіальної громади діє Новоукраїнський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Новоукраїнської міської ради (далі Новоукраїнський МНВК).
Так, згідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоукраїнський МНВК зареєстрований як юридична особа, видами діяльності якої є: 85.32 професійно-технічна освіта (основний); 85.53 діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів; 85.59 інші види освіти, н.в.і.у.
Відповідно до пункту 1.7 Статуту, затвердженого рішенням сесії Новоукраїнської міської ради від 11.07.2017 № 570, Новоукраїнський МНВК є центром трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл і може охоплювати різні форми навчання, трудову діяльність не тільки школярів, а й незайняту частину молоді та кваліфікованих працівників.
Згідно з п. 1.8 Статуту комбінат здійснює: профорієнтаційну, допрофесійну і професійну, допризовну підготовку учнів загальноосвітніх навчальних закладів; профільну освіту на рівні кваліфікованих вимог до курсової підготовки; позашкільну освіту; надає освітні послуги для кваліфікованих працівників та осіб з числа незайнятого населення; підвезення учнів та педагогічних працівників до навчальних закладів.
Пунктом 2.2. Статуту зазначено, що навчальний процес у комбінаті - це система організаційних, педагогічних, методичних та технічних заходів, спрямованих на реалізацію потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів, кваліфікованих працівників та осіб з числа незайнятого населення у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці.
Відповідно до пункту 6.3 Статуту джерелами формування кошторису комбінату є: кошти місцевого бюджету, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування комбінату, для забезпечення навчального процесу в обсязі державного стандарту освіти; кошти, одержані за підготовку кадрів, відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; прибуток від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; добровільні грошові внески і матеріальні цінності, передані підприємствами, установами, організаціями, а також окремими громадянами; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством.
Відповідно до п. 6.6 Статуту ведення бухгалтерського обліку та звітності комбінату здійснюється централізованою бухгалтерією відділу освіти.
До зустрічної звірки було надано Ліцензію серія АЕ № 285692 видана Міністерством освіти і науки України Новоукраїнському МНВК на надання освітніх послуг навчальними закладами пов`язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання за спеціальністю (професією): водій автотранспортних засобів (категорія «В») ліцензійний обсяг - 25 осіб, термін дії ліцензії до 23.03.2015; водій мототранспортних засобів (категорія «А») ліцензійний обсяг - 25 осіб, термін дії ліцензії до 23.03.2015; водій автотранспортних засобів (категорія «С1») ліцензійний обсяг - 25 осіб, термін дії ліцензії до 27.06.2016; водій автотранспортних засобів (категорія «С») ліцензійний обсяг - 75 осіб, термін дії ліцензії до 27.06.2016.
Крім цього, до зустрічної звірки надано Сертифікат про державну акредитацію від 07.12.2017 серія МВС № 001077 виданий Міністерством внутрішніх справ України Новоукраїнському МНВК щодо підготовки водіїв транспортних засобів категорії «А1» з максимальною кількістю- 10 осіб, категорії «А» з максимальною кількість - 47 осіб, категорії «В» з максимальною кількістю - 47 осіб, категорії «С1» з максимальною кількістю - 10 осіб, категорії «С» з максимальною кількістю - 90 осіб. Строк дії акредитації до 22.11.2022.
В ході ревізії встановлено, що учнями 10-11 класів подавати заяви до Новоукраїнського МНВК щодо зарахування до закладу для навчання за професією «Водій автотранспортних засобів» категорія «С».
Відповідно до цих заяв протягом 2020-2023 було видано накази директора Новоукраїнського МНВК, згідно до яких формувались групи з учнів загальноосвітніх шкіл 10-11 класів для навчання за професією 8322 «Водій автотранспортних засобів» категорія «С» за професійною підготовкою - професійно-технічне навчання, форма навчання - денна, термін навчання - 2 роки.
До зустрічної звірки надано робочі плани на 2019-2020 навчальний рік, на 2020-2021 навчальний рік, 2021-2022 навчальний рік та 2022-2023 навчальний рік, які розроблені у відповідності до Типових навчальних планів та Типових програм професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.09.2010 № 904.
Згідно з навчальних планів і Наказу № 904 Новоукраїнський МНВК здійснює професійно-технічне навчання для підготовки кваліфікованих робітників з професії «Водій автотранспортних засобів» категорії «С».
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фінансування видатків з бюджету Новоукраїнської міської територіальної громади впродовж 2020-2022 років та січня-травня 2023 року на утримання Новоукраїнського МНВК в частині професійно-технічного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класів для підготовки кваліфікованих робітників за професією «Водій автотранспортних засобів» категорії «С» на загальну суму 1 743 518,07 грн (2020 рік - 444 318,58 грн, 2021 рік - 576 434,17 грн, 2022 рік - 465 106,69 грн, січень-травень 2023 року - 257 658,63 грн) здійснено згідно з чинним законодавством, а тому п. 1 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача задоволенню не підлягають, а вимоги апеляційної скарги позивача підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування п.2 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією» та вимоги № 2 від 03.10.2023 до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції та в частині визнання протиправним розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 02.10.2023 № 7 із прийняттям нової постанови про задоволення цієї частини позовних вимог, та залишення в решті рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу фінансового управління Новоукраїнської міської ради задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування п.2 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією» та вимоги № 2 від 03.10.2023 до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції та в частині визнання протиправним розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами № 7 від 02.10.2023 та прийняти нову постанову в цій частині.
Визнати протиправним та скасувати п.2 листа-вимоги від 02.10.2023 № 041120-13/22961-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією».
Визнати протиправною та скасувати вимогу № 2 від 03.10.2023 до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції.
Визнати протиправним розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами № 7 від 02.10.2023 року.
В решті рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 01 жовтня 2024 року.
Головуючий - суддяД.В. Чепурнов
суддяА.О. Коршун
суддяС.В. Сафронова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122065871 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чепурнов Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні