Ухвала

від 02.10.2024 по справі 489/6781/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.10.24

88-ц/812/2/24

Справа номер 489/6781/23

Провадження номер 88-ц/812/2/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Самчишиної Н. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є. В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року, прийнятої за апеляційними скаргами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5» та Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради на рішення Ленінськогорайонного суду м. Миколаєва від13лютого 2024року,ухваленеза позовом ОСОБА_1 доОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«НІК-5»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, АдміністраціяІнгульського районуМиколаївської міськоїради,про визнаннянедійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду вищезазначений позов, який обґрунтовував наступним.

Позивач зазначав, що в провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва знаходиться цивільна справа №489/971/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. У цій справі представником позивача в якості доказу надано договір на утримання прилеглої території від 16 грудня 2020 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5» та Адміністрацією Інгульського району Миколаївської міської ради.

На думку позивача цей договір сфальсифікований та має бути визнаний недійсним.

Так,вказаний договірне міститьреєстраційного номеру;в АдміністраціїІнгульського районуМиколаївської міськоїради відсутняінформація щодонаявності договорівна утриманняприлеглої території;наданий договірне відповідаєзатвердженій типовійформі,оскільки вньому зазначено,що прилеглатериторія визначенаплан-схемою,яка єневід`ємною частиноюдоговору,але додоговору наданосхему придомовоїтериторії,що непередбачено аніцим договором,ані законодавством.Також позивачзазначав,що земельнаділянка навколобудинку АДРЕСА_1 ,як прибудинковатериторія Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5», не сформована та не надана в оренду або у власність.

Посилаючись на вказані обставини та те, що Адміністрація Інгульського району Миколаївської міської ради не укладала оскаржуваний договір, позивач просив визнати недійсним договір на утримання прилеглої території від 16 грудня 2020 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5» та Адміністрацією Інгульського району Миколаївської міської ради.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано недійсним договір на утримання прилеглої території від 16 грудня 2020 року, укладений між Адміністрацією Інгульського району Миколаївської міської ради та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5». Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення позову.

Щодо незалучення Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради в якості співвідповідача, то судом зазначено, що позивачем не подавалося такого клопотання до закінчення підготовчого провадження, а крім того, Адміністрація не порушувала прав позивача, тому її було залучено в якості третьої особи.

Постановою Миколаївськогоапеляційного судувід 22травня 2024року рішенняЛенінського районногосуду м.Миколаєва від13лютого 2024року скасованота ухваленонове судоверішення провідмову узадоволенні позову ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІК-5» та Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради по 1610,40 грн судового збору, а також 1073,60 грн судового збору на користь держави.

Ухвалюючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників. Оскільки до участі у справі не були залучені всі належні відповідачі, то наявні підстави для відмови у задоволенні позову.

Вказана постанова не була оскаржена в касаційному порядку.

08 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року.

У заяві він зазначив, що після прийняття постанови позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи.

Нововиявленими обставинами позивач вважав:

1) на спірному договорі в реквізитах від Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради стоїть печатка неуповноваженого відділу (загальний відділ Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради) та підпис неуповноваженої особи (перший заступник голови Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради Ужва А. А.);

2) всі документи, які надходять до Миколаївської міської ради та її підрозділів реєструються та відпрацьовуються лише в системі електронного документообігу АСКОД. Проте наданий представником відповідача лист від 17 червня 2024 року, за яким спірний договір начебто було анульовано, створений в паперовій формі. Виходячи з цього, вказаний лист сфальсіфіковано відповідачем з метою завести суд в оману. Цей доказ є недостовірним, та не може братися до уваги;

3) спірний договір не має реєстраційного номеру;

4) згідно з переліком договорів, укладених Адміністрацією Інгульського району Миколаївської міської ради з ОСББ Інгульського району м.Миколаєва з 2019 по 2023 рр., спірний договір від 16.12.2020 відсутній.

Такі обставини, на думку заявника, свідчать про те, що спірний договір не міг укладатися від імені Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, яка відповідно і не може бути стороною цього договору, що в свою чергу не тягне будь-яких юридичних наслідків.

У зв`язку з викладеними обставинами, на думку позивача, є неправомірним посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, де вказано, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача, за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, є підставою для відмови у задоволенні позову, через неналежний суб`єктний склад.

Низка зазначених обставин, виходячи з позиції позивача, є істотною для справедливого вирішення справи та постановлення судом правильного рішення, бо на їх підставі можна зробити висновок, що спірний договір від 16.12.2020 укладено не було, Адміністрація Інгульського району Миколаївської міської ради не є стороною в цьому договорі, та, як наслідок, не є відповідачем у справі.

Позивач зазначав, що викладені ним обставини, не були і не могли бути йому відомі під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, оскільки у вільному доступі відсутні і стали відомі йому після отримання відповідей на інформаційні запити.

Вивчивши матеріалисправи, доводи заяви, вислухавши заявника, колегія суддів дійшла до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другоїстатті 423 ЦПК Українисвідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом ( ч.4 ст.423 ЦПК України).

Згідно з нормами частини 5 статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Як вбачається із постанови Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року, апеляційна інстанція висновків по суті вирішення спору про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог не робила через неналежний суб`єктний склад учасників справи. Це судове рішення ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржував.

Доводи, на які посилається заявник, за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами, а по суті зводяться до його незгоди з висновками апеляційного суду та можуть бути доводами касаційної скарги на рішення суду, що виключає перегляд судового рішення в порядку ст. 423 ЦПК України.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Проте такого з доводів ОСОБА_1 та матеріалів справи не вбачається.

За такого, відсутні підстави для перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, що відповідно до вимог частини 3статті 429 ЦПК Україниє підставою для відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишення відповідного судового рішення в силі.

Керуючись статтями423,429 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року відмовити.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Н. В. Самчишина

О. О. Ямкова

Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2024 року