Постанова

від 02.10.2024 по справі 810/559/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/559/15 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Головного управління МВС України та Міністерства внутрішніх справ України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України, Управління ДАІ ГУ МВС у Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Київській області від 26 січня 2015 року № 41 о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 , інспектора з адміністративної практики з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 січня 2015 року № 48о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 , інспектора з адміністративної практики з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора з адміністративної практики Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з 26 січня 2015 року;

- стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а саме: з 27 січня 2015 року по день прийняття судового рішення з розрахунку 160,14 грн. за кожен робочий день вимушеного прогулу;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області розглянути питання про прийняття ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції відповідно до вимог статей перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію України».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Київській області від 26 січня 2015 року № 41 о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 , інспектора з адміністративної практики з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району, підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 січня 2015 року № 48о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 , інспектора з адміністративної практики з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району, підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора з адміністративної практики Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району, підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, з 26 січня 2015 року.

Стягнуто з Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу, з 26.01.2015 по 16.01.2023 у розмірі 328 848 (триста двадцять вісім тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 57 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Павловського Б.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 810/559/15 та стягнення з відповідачів: Головного управління МВС України в Київській області (код 08592218), Міністерства внутрішніх справ України (код 00032684), Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС в Київській області на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) понесені судові витрати, а саме: 18500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу - задоволено.

Стягнуто з Головного управління МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду, Головне управління МВС України та Міністерство внутрішніх справ України подали апеляційні скарги, у яких просять додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат скасувати та постановити нове судове рішення в цій частині, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, Головне управління МВС України зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Міністерство внутрішніх справ України, мотивуючи апеляційну скаргу стверджує, що представником позивача до суду подано незначну кількість копій документів, справи із таким предметом є шаблонними, не потребують глибокого аналізу норм законодавства та мають сформовану судову практику, що свідчить про те, що сума на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих представником послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами Головного управління МВС України та Міністерства внутрішніх справ України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України, Управління ДАІ ГУ МВС у Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач подав відзиви на апеляційні скарги, в яких просить відмовити в їх задоволенні та залишити без змін додаткове рішення суду першої інстанції. Позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн пов`язані з розглядом цієї справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Після надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 жовтня 2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти апеляційних скарг та просив залишити без змін додаткове рішення суду першої інстанції, вказавши, що сума правничої допомоги співмірна з наданими послугами.

Представники МВС України та Головного управління МВС України в Київській області у судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг, вказуючи, що сума на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Частиною 3 ст. 252 КАС України зокрема передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15.

При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що 24.06.2022 між Адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери» (надані Об`єднання) і ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) було укладено договір 45/АС про надання правової допомоги за умовами якого Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу допомогу, зокрема: здійснити вивчення та аналіз матеріалів адміністративної справи №810/559/15 та наданих Клієнтом документів, які стосуються скасування наказів Головного управління МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; вивчити практику застосування відповідного законодавства, можливості та правові наслідки досягнення бажаного для Клієнта результату; здійснити представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях у такій справі в якості представника, з усіма процесуальними правами та обов`язками, передбаченими чинним законодавством України, без будь-яких обмежень.

Надання правничої допомоги Клієнту Об`єднання доручає адвокатам Об`єднання.

Повноваження адвоката посвідчуються договором, ордером.

Адвокат Об`єднання при наданні правничої допомоги Клієнту користується правами та несе обов`язки відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інших нормативно-правових актів України, які регулюють адвокатську діяльність.

Пунктом 8 договору 45/АС від 24.06.2022 обумовлено, що за надання визначеної в п. 1 Договору правничої допомоги, Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар, розмір та порядок оплати якого встановлюється додатками до вказаного Договору.

На підтвердження виконання вказаних вище зобов`язань Об`єднанням, після кожного конкретно-визначеного обсягу наданої правової допомоги, сторони підписують відповідний Акт про надання правничої допомоги.

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Об`єднання (п.9-10 Договору).

24.06.2022 сторонами - Адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери» і Лябах Юрієм Івановичем підписано додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №45/АС від 24.06.2022 за умовами якого Сторони домовились, що вартість правничої допомоги у судовій справі, а саме: ознайомлення та аналіз матеріалів адміністративної справи №810/559/15, яка знаходиться в провадженні Київського окружного адміністративного суду становить 3500,00грн. (Три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.). Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Об`єднання, при цьому останньому надається копія документу, що підтверджує оплату.

01.08.2022 сторонами - Адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери» і ОСОБА_1 підписано додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №45/АС від 24.06.2022 за умовами сторони домовились, що вартість правничої допомоги у адміністративній справі 810/559/15 за підготовку процесуальних документів та представництва в суді першої інстанції з урахуванням проїзду адвоката до суду становить - 15000,00 грн, (П`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.); підготовка процесуальних документів та представництво в сулі апеляційної інстанції становить - 10000,00 грн (Десять тисяч грн. 00 коп ).

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Об`єднання, при цьому останньому надається копія документу, що підтверджує оплату.

Відповідно до відомостей Акта про надання правничої допомоги до договору № 45/Ас від 24.06.2022, оформленого та підписаного сторонами 01.12.2022, Адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери», в особі керуючого партнера Батури Павла Олександровича, була надана Клієнту - ОСОБА_1 правнича допомога на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги №45/АС від 24.06.2022 Об`єднання надало, а Клієнт отримав та прийняв наступну правничу допомогу станом на 01.12.2022 року:

- 18.07.2022 ознайомлення та аналіз матеріалів адміністративної справи №810/559/15, загальна вартість 3500,00 грн;

- 01.08.2022 Підготовка та подання клопотання про відновлення провадження у справі №810/559/15, затрачений час 1,5 год. загальна вартість 1500,00 грн;

- 21.09.2022 Підготовка та подання клопотання про залучення ГУНП в Київській області як співвідповідача у справі №810/559/15 затрачений час 1 год. загальна вартсіть 1000,00 грн;

- 21.09.2022 Підготовка та подання уточненого адміністративного позову у справі № 810/559/15 - затрачений час 5 год - загальна вартість 5000,00 грн;

- 22.09.2022 участь у судовому засіданні у справі №810/559/15 витрати на проїзд до суду 2500,00 грн;

- 06.10.2022 участь у судовому засіданні у справі №810/559/15 витрати на проїзд до суду 2500,00 грн;

- 24.11.2022 участь у судовому засіданні у справі № 810/559/15 витрати на проїзд до суду 2500,00 грн.

Загальна вартість наданої станом н 01.12.12022 правничої допомоги за договором №45/АС від 24.06.2022 склала 18500,00 грн.

Адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери» виставлено ОСОБА_1 рахунок-фактура №01 від 01.07.2022 на суму 3500,00 грн та № 02 від 27.10.2022 на суму 15000,00 грн.

На підтвердження доказів оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу на користь АО «Компаньйон та партнери» ОСОБА_1 надано до суду квитанцію від 01.07.2022 № 0093710021 на суму 3500,00 грн та від 01.11.2022 № 0093710001 на суму 15000,00 грн.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем, суд першої інстанції правильно встановив, що витрати позивача на правничу допомогу, зокрема надані АО «Компаньйон і партнери»: « 22.09.2022 участь у судовому засіданні у справі № 810/559/15 витрати на проїзд до суду 2500,00 грн та 24.11.2022 участь у судовому засіданні у справі № 810/559/15 витрати на проїзд до суду 2500,00 грн.» не підлягають відшкодуванню, оскільки представник позивача - адвокат АО «Компаньйон та партнери» не був присутній у вказаних судових засідання, з огляду на зняття їх з розгляду.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу за ознайомлення та аналіз матеріалів адміністративної справи № 810/559/15 в розмірі 3500,00 грн. є завищеною, з огляду на невелику кількість документів у матеріалах справи, основна частина яких подана разом із первинним позовом, тому суд першої інстанції правомірно зменшив суму за наданий вид правових послуг - ознайомлення та аналіз матеріалів адміністративної справи № 810/559/15 до 3000,00 грн.

Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо завищеного розміру заявлених до компенсації витрат за правничу допомогу - Підготовка та подання уточненого адміністративного позову у справі № 810/559/15 - затрачений час 5 год - загальна вартість 5000,00 грн, з огляду на ту обставину, що уточнений позов оформлено з урахуванням первинно поданого позову, тому обґрунтовано зменшив витрати на правничу допомогу до 4000,00 грн.

Окрім того, суд першої інстанції врахував заперечення відповідача - МВС України щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судові витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі становлять 12000,00 грн, які пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв`язку з чим, вказані витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Головного управління МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України та Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС в Київській області в рівних частинах, зокрема по 4000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення суду.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління МВС України та Міністерства внутрішніх справ України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 03.10.2024.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма