Ухвала

від 01.10.2024 по справі 953/9728/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9728/23

н/п 1-кс/953/7131/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 у кримінальному провадженні за № 12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 у кримінальному провадженні за № 12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, у якому заявник просить скасувати арешт з медико-експертної справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 та зобов`язати орган досудового розслідування повернути вказані документи Міжрайонній Слобідській МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ».

На обґрунтуванняклопотання заявник, посилаючись на ст. 174 КПК України, зазначив, зокрема, що слідчим управління ГУ НП в Харківської області наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.332 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні медико-експертна справа заявника була вилучена 31.10.2023 в ході проведення слідчих дій в Міжрайонній Слобідській МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ».

В ході досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023220000000867 від 28.07.2023 за ч.1 ст.366, ч.3 ст.332 КК України слідчим винесено постанову про визнання речових доказів (зокрема і щодо медико-експертної справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Крім того, відносно медико-експертної справи заявника, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 року застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, та вказаною ухвалою місце зберігання арештованого майна визначено за органом досудового розслідування, а саме СУ ГУ НП в Харківській області.

Заявник вказує, що з 20.03.2023 року є особою з інвалідністю ІІ групи за загальним захворюванням, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 690946 від 20.03.2023 року. При цьому, згідно вказаної довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12AAB № 690946 від 20.03.2023 року, дата чергового огляду заявника задля вирішення питання про продовження інвалідності була визначена на 20.03.2024 року.

Однак, звернувшись до лікарсько-консультативної комісії з метою подальшого направлення на медико-соціальну експертизу в строки, визначені довідкою, заявника було повідомлено про неможливість задоволення його клопотання про направлення на переогляд, обґрунтовуючи це тим, що медико-експертна справа заявника була вилучена правоохоронними органами.

Таким чином, заявник зазначає, що в результаті вилучення його медико-експертної справи, був позбавлений законної і правомірної можливості у визначені строки, а саме до 20.03.2024 року, бути направленим на повторний медичний огляд з метою продовження строку дії раніше встановленої інвалідності другої групи за загальним захворюванням, а тому він звернувся до слідчого судді з цим клопотанням.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, викликався належним чином. 01.10.2024 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив проводити розгляд заяви про скасування арешту з майна без його участі, клопотання підтримав (а.с.7).

Прокурорта слідчий СУ ГУНП в Харківській області в судове засідання не з`явилися, проте подали до суду заяви, в яких просили відмовити в задоволенні даного клопотання та його розгляд без їх участі (а.с.8,9).

Неявка заявника, слідчого та прокурора, у відповідності до ст. 174 КПК України, не є перешкодою для розгляду заяви.

Слідчий суддя, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали справи № 953/9728/23 н/п 1-кс/953/8640/23, приходить до наступного.

В ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим управління ГУ НП в Харківської області наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 332 КК України.

31.10.2023з 08:40год.до 20:25год.в ходіобшуку вприміщенні МіжрайонноїШевченківської МСЕККЗОЗ «ОЦМСЕ»за адресою:м.Харків,вул.Новгородська,буд.4,виявлено тавилучено майно,перелік якогозазначено впротоколі обшуку (том1а.с.194-231 справа № 953/9728/23 н/п 1-кс/953/8640/23).

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова від03.11.2023задоволено клопотанняпрокурора -начальника відділуХарківської обласноїпрокуратури ОСОБА_4 про арештмайна.Накладено арештна майношляхом заборонийого користування,розпорядження тавідчуження,що вилучене31.10.2023в ходіобшуку вприміщенні МіжрайонноїШевченківської МСЕККЗОЗ "ОЦМСЕ"за адресою:м.Харків,вул.Новгородська,буд.4,власником якогоє МіжрайоннаШевченківська МСЕККЗОЗ "ОЦМСЕ",зокрема,медичної справихворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,акт огляду№846,на 21аркуші (пакет№6) (том 2 а.с. 22-111 справа № 953/9728/23 н/п 1-кс/953/8640/23).

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 03.11.2023 вбачається, що арешт накладено з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Так, відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2ст. 170 КПК Українивстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивстановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2ст. 173 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Положення ч. 11 ст. 170 КПК України встановлюють, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, ст. 174 КПК України закріплює, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Так, вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачаються, що обов`язок доведення, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Разом з тим, відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Звертаючись до суду з вказаним клопотання про скасування арешту майна заявник зазначає, що вилучення медико-експертної справи ОСОБА_3 позбавило його законної і правомірної можливості у визначені строки (до 20.03.2024) бути направленим на повторний медичний огляд з метою продовження строку дії раніше встановленої інвалідності другої групи за загальним захворюванням.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 28.07.2023, питання про арешт майна вирішено ухвалою слідчого судді від 03.11.2023, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, даних про те, що ОСОБА_3 набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні суду не надано, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право ОСОБА_3 бути направленим на повторний медичний огляд з метою продовження строку дії раніше встановленої інвалідності другої групи за загальним захворюванням.

За таких обставин вбачається, що на даний час в арешті вказаного вище майна відпала потреба, на підставі чого слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, підлягає задоволенню.

Згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні за № 12023220000000867 від 28.07.2023, - задовольнити.

Скасувати арешт майна, що вилучене 31.10.2023 в ході обшуку в приміщенні Міжрайонної Шевченківської МСЕК КЗОЗ "ОЦМСЕ" за адресою: м.Харків, вул. Новгородська, буд. 4, власником якого є Міжрайонна Шевченківська МСЕК КЗОЗ "ОЦМСЕ", а саме з медико-експертної справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , акт огляду №846, на 21 аркуші (пакет №6), накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 року у справі № 953/9728/23, зобов"язавши орган досудового розслідування повернути вказані документи володільцю - Міжрайонній Слобідській МСЕК КЗОЗ "ОЦМСЕ".

Змінити місце зберігання медико-експертної справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати її на відповідальне зберігання володільцю - Міжрайонній Слобідській МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ», з покладенням на уповноважених представників Міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» обов`язку забезпечити належне зберігання вказаного речового доказу, попередивши представників про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.

Зобов"язати старшого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ч.1 ст.366, ч.3 ст.332 КК України, передати вищевказане майно під зберігальну розписку уповноважених представників Міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1