Рішення

від 03.10.2024 по справі 335/6696/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6696/24 2/335/2539/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної військової адміністрації про стягнення частини заробітної плати (невиплачених преміальних виплат),-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Наливайка Валентина Євгеновича звернувся до суду з позовом до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної військової адміністрації про стягнення частини заробітної плати (невиплачених преміальних виплат).

В обґрунтування позову зазначено про те, що з 22.11.2017 року позивач ОСОБА_1 був призначений директором Запорізького авіаційного коледжу ім.О.Г.Івченко. 24.11.2017 МОН укладено з позивачем Контракт. З 24.11.2022 року дія контракту була продовжена до завершення періоду дії воєнного стану.

За умовами Контракту, Колективного договору, Положення про Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, Положення про преміювання положення передбачено, що керівникові виплачується премія за належне виконання обов`язків, передбачених Контрактом, статутом Коледжу та законодавством.

Позивач сумлінно та відповідально ставиться до виконання своїх обов`язків, повністю виконує Статут та умови Контракту проте за період липень-грудень 2023 року, січень, лютий, березень, травень 2024 року йому не виплачувалась премія відповідачем.

При цьому за період з січня 2018 року по травень 2024 року будь-які накази про позбавлення премії позивача не видавались.

Позивач вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача йому не було виплачено премію за період з січня 2023 року по квітень 2024 року у розмірі 92924,70 грн.

Навівши вказані обґрунтування та розрахунки позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь частину заробітної плати, суму (невиплачених преміальних витрат) з січня 2023 року по квітень 2024 року у розмірі 92924,70 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Вирішено провести перше судове засідання у цій справі 17.07.2024 року.

17.07.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що умовами Контракту, Положення про преміювання керівників закладів фахової передвищої освіти, які фінансуються з обласного бюджету, Положення про Департамент, рішення стосовно розміру премії керівника приймається Керівником Департаменту, відповідно до наданих йому повноважень без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

При цьому, вказує, що премія відноситься до інших заохочувальних виплат. Нарахування премій, зменшення розміру премії, а також випадки, коли премія не виплачується (не нараховується), прямо передбачені умовами укладеного Контракту.

Згідно наявних в матеріалах справи наказів Департаменту про преміювання у період з січня 2023 року по червень 2023 року позивачу виплачувалась премія на підставі наказів у цей період.

З липня 2023 року відповідачем не виплачувалась премія позивачу на підставі доповідних записок Запорізького авіаційного фахового коледжу ім.О.Г.Івченка, у зв`язку з відсутністю підстав для її надання, передбачених Положенням про преміювання.

При цьому, відповідачем зазначено, що оцінка конкретного керівника та прийняття рішення про його преміювання є повноваженням відповідача, нарахування премій та їх конкретні розміри є правом, а не обов`язком директора Департаменту або уповноваженого ним заступника, яке ґрунтується на оцінюванні роботи працівника, а тому реалізуються ним на власний розсуд із дотриманням вимог закону.

Отже, здійснення нарахування премії керівникам закладів освіти є виключною компетенцією директора Департаменту, тобто його дискреційним повноваженням.

При цьому, зауважив, що позивач звертаючись до суду заявив вимогу про стягнення невиплачених преміальних виплат за період з січня 2023 року по квітень 2024 року, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивачу виплачувалась премія у період з січня 2023 року по червень 2023 року.

24.07.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача просить відмовити у прийнятті відзову на позовну заяву оскільки останній не відповідає вимогам ст.178 ЦПК України та вирішити справу за наявними матеріалами. На задоволенні позовних вимог наполягає з підстав, викладених у позовній заяві.

Також представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 03.10.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Наливайка В.Є. залишено без задоволення.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.

Щодо доводів представника позивача про те, що відзив поданий з порушеннями вимог ст.178 ЦПК України суд зазначає про те, що відзиви поданий у строки передбачені ч.7 ст.178 ЦПК України та він відповідає вимогам, які висуваються до відзиву передбачені ст.178 ЦПК України, а тому суд бере його до уваги.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України від 22.11.2017 року №691-к ОСОБА_1 призначено директором Запорізького авіаційного коледжу ім.О.Г.Івченка з 24.11.2017 року до 23.11.2022 року строком на п`ять років як обраного за конкурсом відповідно до ст.42 Закону України «Про вищу освіту» на умовах викладених у контракті.

24 листопада 2017 року між Міністерством освіти і науки України в особі державного секретаря Полянського П.Б. та ОСОБА_1 укладено контракт №ІІ-72.

Відповідно да наказу Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 21.11.2022 №53-к з 24.11.2022 року продовжено виконання обов`язків директором Запорізького авіаційного фахового коледжу ім. О.Г. Івченка ОСОБА_1 до завершення періоду дії воєнного стану.

Відповідно до п.1 Контракту цей контракт є особливою формою трудового договору, на підставі якого виникають трудові відносини між МОН та керівником.

Згідно п.9 Контракту передбачено, що керівникові окрім інших виплат виплачується премія за належне виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Статутом коледжу та законодавством. Преміювання керівника, встановлення йому надбавок та доплат до посадового окладу, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням МОН у межах наявних коштів на оплату праці у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.1.16 Статуту Запорізького авіаційного фахового коледжу ім.О.Г.Івченка, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 02.02.2022 року №94 Фаховий коледж є юридичною особою публічного права, що заснований на державній власності, здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Оплата праці в Фаховому коледжі здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України, законами України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», за схемами посадових окладів і тарифними ставками, встановленими Кабінетом Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Умовами Колективного договору Запорізького авіаційного фахового коледжу ім.О.Г.Івченка на 2023-2024 роки, передбачено, що невід`ємною частиною Договору є додатки, які укладаються у письмовій формі та підписуються уповноваженими сторонами.

Відповідно до додатку №1 до Колективного договору погоджено та затверджено «Положення про порядок преміювання працівників Коледжу», яким встановлено, що преміювання директора Фахового коледжу здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Підставою для виплати премії директора Фахового коледжу є наказ органу вищого рівня.

Відповідно до п.7 «Положення про преміювання керівників закладів фахової передвищої освіти, які фінансуються з державного бюджету», затвердженого наказом Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 04.07.2023 №256, щомісяця в строк до 15 числа місяця керівники закладів освіти (головні бухгалтери/особи, які виконують функції з бухгалтерського обліку) надають директору Департаменту доповідну записку, в якій зазначається розмір (у вигляді відсотків від посадового окладу) та обґрунтування надання премії, яка може бути виплачена керівнику відповідного закладу освіти, у межах фонду оплати праці.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує про те, що протягом 2023 року та з січня по травень 2024 року адміністрацією коледжу подавались до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної військової адміністрації доповідні записки про преміювання директора Запорізького авіаційного фахового коледжу ім.О.Г.Івченка ОСОБА_1 у розмірі 100 % посадового окладу за особистий внесок в загальні результати роботи закладу освіти, проте у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року та січні, лютому, березні, травні 2024 року відповідачем йому не нараховувались та не виплачувались премії. Враховуючи сумлінне виконання позивачем своїх посадових обов`язків, відсутності будь-яких наказів про позбавлення позивача премії вважає дії відповідача щодо не нарахування та не виплати йому премії незаконними.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до відповіді Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 22.05.2024 №1939/032-18 преміювання ОСОБА_1 не здійснювалось у такі періоди: січень, березень, липень, грудень 2020 року, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, листопад 2022 року, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року, січень, лютий, березень, травень 2024 року.

Статтею 43 Конституції України передбачено, гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 2, 3ст. 97 КЗпП Україниформи і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Аналогічні положення викладено устатті 15 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно дост. 2 Закону України «Про оплату праці»у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Так основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплати належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, виплата премії за своїм змістом є додатковою заробітною платою, яка входить у структуру заробітної плати, однак не становить обов`язкову частину у структурі заробітної плати, адже за змістом Закону України «Про оплату праці» вбачається, що термін «додаткова» не означає «обов`язкова».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України впостанові від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Відповідно до п.1 Положення про преміювання керівників закладів фахової передвищої освіти, які фінансуються з обласного бюджету, затвердженого наказом Департаменту від 04.07.2023 № 256, преміювання керівників здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи закладу освіти, за високопродуктивну та ініціативну працю, підвищення її ефективності, якості, сумлінне та якісне виконання поставлених завдань, забезпечення належного рівня виконавчої та трудової дисципліни тощо.

Пунктом 2 Положення про преміювання керівників закладів фахової передвищої освіти визначено, що при преміюванні керівників закладів відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи враховуються такі показники, як: якість та своєчасність виконання завдань, визначених статутами закладів освіти, участь у грантових, благодійних та інших програмах щодо залучення незаборонених чинним законодавством джерел фінансування для розвитку закладу освіти; досягнення закладу освіти в проектах різних рівнів, результативність участі в фахових конкурсах, предметних олімпіадах; ефективна робота щодо зміцнення та покращення матеріально-технічної бази закладу освіти, виконання інших завдань та доручень Департаменту.

Згідно правового висновку викладеного у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі 760/1125/20-ц премії, передбачені контрактом, як і інші премії, передбачені системою оплати праці, не нараховуються і не виплачуються автоматично. Їх виплата залежить від результатів праці працівника, а саме досягнення умов і показників преміювання, визначених у положенні про преміювання. Рішення про виплату премії приймає роботодавець на підставі виконаних працівником умов і досягнутих показників преміювання.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду України від 28.01.2021 у справі № 810/1735/16: «премія не є безумовною виплатою. Премія виплачується в межах розмірів, що визначені в Колективному договорі та положенні про преміювання на підставі рішення керівника, виходячи з вкладу конкретного працівника в загальні результати роботи. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання рішення з питань преміювання конкретного працівника не є погіршенням його умов оплати праці».

Відповідно до правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду України від 28.01.2021 у справі № 810/1735/16, від 24.03.2021 у справі № 127/20211/19, від 11.10.2021 у справі № 201/532/20, від 06.03.2023 у справі № 727/8207/21, зазначено, що винагорода (премія) виплачується працівникові виключно за рішенням керівника, а тому не є обов`язковою.

При цьому, право встановлення премій, належить до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису за результатами оцінки наявності чи відсутності обставин, умов передбачених у Контракті та Положення, встановлювати їх чи не встановлювати.

Зі змісту пункту 9 Контракту укладеного МОН з ОСОБА_1 вбачається, що премії, передбачені контрактом, про які йдеться у спірних правовідносинах, не нараховуються і не виплачуються автоматично, їх виплата залежить від результатів праці керівника та здійснюється за рішенням МОН у межах наявних коштів на оплату праці у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача стосовно того, що оцінка роботи конкретного керівника та прийняття рішення про його преміювання є повноваженням відповідача, а нарахування премій та їх конкретні розміри є правом, а не обов`язком директора Департаменту або уповноваженого ним заступника, яке ґрунтується на оцінюванні роботи працівників, а тому реалізується ним на власний розсуд із дотриманням вимог закону.

З приводу доводів позивача щодо відсутності у спірний період наказів про позбавлення його премії та сумлінного виконання останнім обов`язків директора Коледжу, дотримання положень Статуту та Контракту суд зазначає, що з урахуванням аналізу вищевикладених норм призначення премії керівнику закладу освіти за своїм змістом є заходом заохочення, а не обов`язковим платежем, а тому є суто управлінським рішенням.

Тому, суд доходить до висновку про те, що здійснення нарахування премії керівникам закладів освіти є виключною компетенцією директора Департаменту, тобто його дискреційним повноваженням.

При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку особистого внеску позивача у загальні результати роботи закладу фахової передвищої освіти у спірний період враховуючи, що оцінювання роботи належить до компетенції директора Департаменту.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», у задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати у цій справі компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 274, 354, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної військової адміністрації про стягнення частини заробітної плати (невиплачених преміальних виплат) відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня складенняповного рішеннясуду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складене в повному обсязі 03 жовтня 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 02143429, юридична адреса: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164).

Суддя: А.Б. Алєксєєнко