Справа №591/10170/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/425/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна
УХВАЛА
Іменем України
17 вересня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/10170/23 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.06.2024 щодо накладення арешту на майно,
установила:
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на ноутбук НР Pavilion c/н П45129169, оскільки обшук автомобіля Mercedes-Benz, д. н. з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_8 , в якому був виявлений даний ноутбук ОСОБА_9 , був проведений на підставі ухвали слідчого судді і постановою слідчого був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023205520000737 від 21.07.2023, тому відмова у накладенні арешту на вказаний ноутбук є непослідовною, так як спочатку слідчим суддею був наданий дозвіл на його вилучення, а після вилучення до повного огляду та дослідження змісту, проведення необхідних експертиз, було відмовлено в арешті, що призводить до неможливості виконання завдань і цілей кримінального провадження.
17.06.2024 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна, погодженим із прокурором Сумської обласної прокуратури, звернувся слідчий СУ ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023205520000737 від 21.07.2023 за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК за фактом того, що службова особа ТОВ «Квірин» внесла до офіційних документів, пов`язаних з об`єктом будівництва в АДРЕСА_1 завідомо неправдиві відомості. Крім того, ТОВ «Квірин» було надано в оренду 1/100 (50,75 м/кв) частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:03:002:0066, однак останніми здійснюється будівництво нового офісного центру площею 276 м/кв в АДРЕСА_1 за межами наданої їм в оренду частини вказаної вище земельної ділянки, таким чином невстановлені особи самовільно захопили частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:03:002:0066 приблизною площею 226 м/кв, яка відноситься до земель в охоронних зонах. Невстановлені особи, шляхом шахрайства заволоділи об`єктом нерухомості в АДРЕСА_2 , тим самим завдані збитки у великих розмірах, а саме у дворі будинку була розташована тимчасова споруда торгівельного призначення, яка в подальшому пройшла державну реєстрацію з порушенням чинного законодавства, після чого дану споруду вже як нерухоме майно 27.12.2018 було передано в статутний капітал ТОВ «РУСТАМ ГРУП». У подальшому між ТОВ «АРН-СУМИ» в особі ОСОБА_10 та іншою стороною ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 укладений договір купівлі продажу нежитлового приміщення.
До вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_8 , в користуванні якого перебуває т/з Mercedes-Benz, д. н. з. НОМЕР_1 , на якому він пересувається під час вчинення кримінальних правопорушень.
11.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 04.06.2024 у т/з Mercedes-Benz, д. н. з. НОМЕР_1 , належному ОСОБА_8 , проведений обшук, в ході якого вилучено: ноутбук НР Pavilion c/н П45129169 без блоку живлення, який зі слів ОСОБА_8 належить ОСОБА_12 , що містить документи які мають значення у справі.
Оскільки вилучене в ході обшуку майно має у кримінальному провадженні доказове значення, тому з метою запобігання можливості його приховування, псування або знищення слідчий просив накласти на нього арешт.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.06.2024 клопотання слідчого було залишене без задоволення. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що слідчим не доведено того, що існує обґрунтована підозра, що по об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 мають місце шахрайські дії, оскільки потерпілого не встановлено, власником приміщення є ОСОБА_9 , а тому його причетність до обставин, що розслідуються, є сумнівною.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_13 та захисника ОСОБА_14 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд кримінального провадження у відсутності сторін, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 3 ст. 170 КПК, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Розглянувши клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у його задоволенні, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону. При цьому при застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно положень КПК (ст. 1 КПК) та за належною правовою (судовою) процедурою забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному примусу (обмеженню) (ч. 2 ст. 2 КПК).
Зокрема, при вирішенні зазначеного вище питання слідчий суддя дотримався вимог ст. 170-173 КПК, у повному об`ємі з`ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна та можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим СУ ГУНП в Сумській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21.07.2023 до ЄРДР за № 12023205520000737 за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК за фактом того, що службова особа ТОВ «Квірин» внесла до офіційних документів, пов`язаних з об`єктом будівництва в АДРЕСА_1 завідомо неправдиві відомості. Крім того, ТОВ «Квірин» було надано в оренду 1/100 (50,75 м/кв) частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:03:002:0066, однак останніми здійснюється будівництво нового офісного центру площею 276 м/кв в АДРЕСА_1 за межами наданої їм в оренду частини вказаної вище земельної ділянки, таким чином невстановлені особи самовільно захопили частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:03:002:0066 приблизною площею 226 м/кв, яка відноситься до земель в охоронних зонах. Невстановлені особи, шляхом шахрайства заволоділи об`єктом нерухомості в АДРЕСА_2 , тим самим завдані збитки у великих розмірах, а саме у дворі будинку була розташована тимчасова споруда торгівельного призначення, яка в подальшому пройшла державну реєстрацію з порушенням чинного законодавства, після чого дану споруду вже як нерухоме майно 27.12.2018 було передано в статутний капітал ТОВ «РУСТАМ ГРУП». У подальшому між ТОВ «АРН-СУМИ» в особі ОСОБА_10 та іншою стороною ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 укладений договір купівлі продажу нежитлового приміщення.
11.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 04.06.2024 у т/з Mercedes-Benz, д. н. з. НОМЕР_1 , належному ОСОБА_8 , був проведений обшук, в ході якого вилучено: ноутбук НР Pavilion c/н П45129169 без блоку живлення, який зі слів ОСОБА_8 належить ОСОБА_12 .
Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, не можливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що ухвала слідчим суддею постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки рішення слідчого судді ухвалене у межах своїх дискреційних повноважень та за процедурою і у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом.
Що стосується доводів апеляційної скарги про необхідність накладення арешту на ноутбук НР Pavilion c/н П45129169 без блоку живлення, то вони є необґрунтованими, оскільки згідно ч. 2 ст. 168 КПК забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Крім того, із заяви захисника ОСОБА_14 вбачається, що вищевказаний ноутбук вже повернутий власнику, тому відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке вже не є вилученим.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.06.2024 щодо накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122074048 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Сумський апеляційний суд
Рунов В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні