Рішення

від 04.10.2024 по справі 681/345/24

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/345/24

Провадження 2-др/681/6/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2024 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Полонному заяву представника комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради - адвоката Іваницького Андрія Мироновича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 681/345/24 позовом комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником,

в с т а н о в и в:

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 23.09.2024 у цій справі позов задоволено.

25.09.2024 представник позивача комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради - адвокат Іваницький А.М. звернувся до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви вказує, що при ухвалені рішення у вказаній справі не було вирішено питання про усі судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000 грн. У межах вищезазначеного позову позивач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи буде становити 19422 грн 40 коп., що складається із: розмір сплаченого судового збору за подачу позовної заяви по цій справі - 2422 грн 40 коп.; витрат на професійну правничу допомогу адвоката Іваницького А.М. - 17000 грн. Вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У позовній заяві позивач вказував, що докази останній має намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по цій справі. Тому, на підставаі вищенаведеного, виникла об`єктивна необхідність подати таку заяву з метою вирішення питання про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.

Як вбачається зі змісту ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони про час і місце розгляду справи належним чином повідомленні, питання щодо ухвалення додаткового рішення розглядається без виклику сторін у відповідності до ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторонни подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 18.12.2009 за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення з приводу вищевказаної позовної вимоги, зазначаючи про таке.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ЦПК України, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ч. 5 ст. 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно п. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Судом встановлено, що 02.01.2024 між адвокатом Іваницьким А.М. та комунальним унітарним підприємством Понінківської селищної ради в особі директора Петухова А.В. було укладено договір про надання правничої допомоги. Відповідно до п. 4.2. вказаного договору, гонорар адвоката встановлюється на основі фіксованого розміру та становить 17000 грн (а.с. 114-115). Цей договір укладений на термін до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його укладення. У п. 4.4. вказано, що сторони погодили, що клієнт зобов`язаний здійснити на користь адвоката попередню виплату (авансування) гонорару у сумі 100 % від розмір гонорару (фіксований розмір 17000 грн згідно п. 4.2 ) у день укладення цього договору.

Згідно з актом про надання правничої допомоги від 23.09.2024 до договору про надання правничої допомоги від 02.01.2024 встановлено, що розмір гонорару адвоката встановлений на основі фіксованого розміру та складає 17000 грн (а.с. 110).

Відповідно до даних свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000309 від 11.03.2020, ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Хмельницької області від 12.02.2020 за № 4-1.1/20 (а.с. 111).

Як вбачається з даних платіжної інструкції АТ «Приватбанк» № 2929 від 07.02.2024, було здійснено перерахування суми 5000 грн, призначення платежу - правнича допомога згідно договору від 02.01.2024, платник - комунальне унітарне підприємство Понінківська селищна рада, одержувач - ОСОБА_2 (а.с. 112).

Як вбачається з даних платіжної інструкції АТ «Приватбанк» № 2944 від 06.03.2024, було здійснено перерахування суми 12000 грн, призначення платежу - правнича допомога згідно договору від 02.01.2024, платник - комунальне унітарне підприємство Понінківська селищна рада, одержувач - ОСОБА_2 (.а.с. 113).

Порядок компенсації гонорару адвоката іншою стороною встановлюється у самому договорі чи додатковій угоді, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру адвокатську діяльність».

Згідно з ч. ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому - передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтвердженні належними та допустимими доказами, які подаються учасником справи до суду.

В силу ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 41 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснив, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного Бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи на підставі ЦПК України має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування цих витрат.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які подаються учасником справи до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (за умови, що до закінчення судових дебатів учасник справи зробив про це відповідну заяву).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 року у справі № 285/5547/21 зауважив, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм. З урахуванням цього принципу: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №346/2744/21.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 41 постанови від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснив, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного Бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи на підставі норм ЦПК України має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Таким чином, на обрунтування витрат на професійну правничу допомогу адвокат Іваницький А.М. подав письмові докази: договір про надання правничої допомоги, акт надання правничої допомоги, платіжні інструкції на суму 5000 грн від 07.02.2024 та 12000 грн від 06.03.2024. Зазначені докази існували на час розгляду справи № 681/345/24 у Полонському районному суді. Натомість, заява адвоката Іваницького А.М. не містить обґрунтувань поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат під час розгляду справи. Представнику позивача - адвокату Іваницькому А.М. було відомо, що судових дебатів у справі не буде, оскільки справа розглядається відповідно до ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами справи, оскільки він отримав ухвалу про відкриття провадження (а.с. 72). Крім того, подання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу під час розгляду справи забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватись до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, що, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Тому, беручи до уваги все вищевказане, керуючись верховенством права та правовими позиціями Верховного Суду України, суд вважає, що вимога представника комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради - адвоката Іваницького Андрія Мироновича про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 17000 грн до задоволення не підлягає, оскільки не містить обґрунтувань поважних причин неподання ним доказів, які існували раніше.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника комунального унітарного підприємства Понінківської мелищної ради - адвоката Іваницького Андрія Мироновича про розподіл витрат на правову допомогу, відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня отримання копії рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - комунальне унітарне підприємство Понінківської селищної ради, код ЄДРПОУ 37673625, адреса місцезнаходження: смт. Понінка, вул. Перемоги, 51 Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс - 30511 ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько