Постанова

від 24.09.2024 по справі 504/1354/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4979/24

Справа № 504/1354/23

Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2024 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Драгой Наталя Іллівна про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» звернулося до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом в якому просить визнати договір купівлі-продажу, серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року недійсним та застосувати реституцію до правовідносин, які виникли у наслідок укладення договору договір купівлі-продажу, серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року.

27 лютого 2024 року представник ТОВ Компанія «Техагро» - адвокат Рахильчук Олександр Вікторович подав до суду заяву про забезпечення позову, у який він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони: ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 та Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014. а також застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 10 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що позивач вже звертався до суду із позовом про встановлення сервітуту відносно зазначеної земельної ділянки до відповідача ОСОБА_3 , в результаті чого Комінтернівським районним судом Одеської області, було відкрито провадження у справі №504/4850/21, однак в ході розгляду справи за два дні до першого підготовчого судового засідання, ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_1 , який у подальшому відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_2 . Позивач вважає, що попередня поведінка власників спірної земельної ділянки свідчить про те, що до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 504/1354/23, ними можуть бути вчинені дії, спрямовані на подальше ускладнення та/або унеможливлення виконання рішення суду у цій справі.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника ТОВ Компанія «Техагро» - адвоката Рахильчук Олександра Вікторовича про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ТОВ Компанія «Техагро» про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, послався на ненадання заявником переконливих доводів на користь того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та не довів належними доказами існування ризиків невиконання можливого рішення суду. Проте, попередня поведінка відповідачів свідчить про те, що до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 504/1354/23, ними можуть бути вчиненні дії, спрямовані на подальше ускладнення та/або унеможливлення виконання рішення суду у цій справі про задоволення позову шляхом проведення вищевказаних реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі ДРРПНМ), зокрема Відповідачем 2 може бути укладений новий договір купівлі продажу землі, новий договір оренди землі чи договір емфітевзису щодо земельної ділянки тощо. У разі укладення нових правочинів щодо Земельної ділянки у ДРРПНМ будуть проведені нові реєстраційні дії, які в силу норм ч. 5 ст. 12 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є дійними допоки не будуть скасовані в судовому порядку. Це унеможливить виконання рішення суду у цій справі і відповідно, поновлення порушеного права Позивача, а також зумовить необхідність звернення до суду з новим позовом вже щодо нових правочинів та реєстраційних дій. Позивач не має об`єктивної можливості попередити такі дії відповідачів та інших осіб самостійно, оскільки відомості ДРРПНМ про подання будь якими особами заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не є відкритими, а інформацію про вчинення правочинів і проведення реєстраційних дій у ДРРПНМ відображається у відкритих даних цього реєстру лише після їх проведення.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 24.09.2024 року на 16.00 годину, ТОВ «Техагро» та її представник ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Приватний нотаріус ОРНО Одеської області Драгой Н.І. до суду не з`явились, причини неявки не повідомили, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотали, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Присутній в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 адвокат Рябоконь К.Ю. не заперечував проти розгляду справи за фактичною явкою.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належно сповіщених сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у своїй заяві представник позивача посилається виключно на можливість відчуження відповідачем земельної ділянки на користь третіх осіб, як це зробив попередній власник земельної ділянки. Водночас, відомостей про реальні наміри ОСОБА_2 на відчуження земельної ділянки, а також доказів цих намірів матеріали заяви не містять. Матеріали справи також не містять жодних доказів того, що відповідачкою вживаються будь-які заходи щодо відчуження зазначеної земельної ділянки, а саме лише посилання в заяві на наявність у відповідачки зазначеної можливості, не є достатньою підставою для обмеження відповідача та покладення на неї будь яких обов`язків чи заборон. При цьому сама земельна ділянка не є предметом спору в рамках цивільної справи 504/1354/23, позивачем не пред`являються вимоги майнового характеру забезпечення яких могло бути підставою для вжиття обмежувальних заходів на майно відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з такими вимогами:

- визнати договір купівлі-продажу, серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року недійсним

- застосувати реституцію до правовідносин, які виникли у наслідок укладення договору договір купівлі-продажу, серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є договір купівлі-продажу серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року.

Згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 належала на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 400, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Валігурський Михайло Михайлович, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64192806 від 15.07.2022 року.

З заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони:

- ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 та Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

- застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 10000,00 грн.

Колегія суддів виходить з наступного.

Підстави для забезпечення позову та його види визначено ст. 149, 150 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1, 3ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011у справі № 1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

При цьому, у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання судового рішення, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Таким чином забезпечення позову допускається, як в майнових спорах, так і немайнових.

Як встановлено судами та вбачається зі змісту позовної заяви предметом спору у цій справі є договір купівлі-продажу, серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року про недійсність якого із застосуванням наслідків недійсності у вигляді реституції заявлені вимоги.

Тобто вимоги Позивача про недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки із застосуванням наслідків недійсності правочину (реституція) відносяться до майнових спорів.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» є орендарем земельних ділянок з цільовим призначенням:м 12.01. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для будівництва, обслуговування та експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури залізничного транспорту кадастрові номери 5122755400:01:001:0264 та 5122755400:01:001:0267.

Одночасно ТОВ Компанія «Техагро» є замовником будівництва залізничної колії, яка проходитиме через земельні ділянки № № 5122755400:01:001:0264 та 5122755400:01:001:0267. Проте між вказаними земельними ділянками знаходиться земельна ділянка 5122755400:01:001:0014 через яку має проходити майбутня залізнична колія, з приводу чого між сторонами існує невирішений спір про встановлення сервітуту в межах якого у забезпеченні позову за заявою ТОВ Компанія «Техагро» - відмовлено через недоведеність обґрунтованості припущення відчуження земельної ділянки та про утруднення виконання рішення суду.

Разом з тим заявник стверджує, що за час виникнення у ТОВ Компанія «Техагро» інтересу про встановлення сервітуту та розгляду справи в суді, вже двічі здійснено відчуження земельної ділянки.

Сам по сої факт зміни власника після ухвалення рішення суду про задоволення зазначеного позову має наслідком заміну правонаступника боржника.

Проте ТОВ Компанія «Техагро» звертає увагу, що відчуження земельної ділянки двічі здійснено на час, коли спір не вирішений і вважає, що дійсним наміром відповідачів було створення перешкод в ухваленні рішення у справі з належним складом його учасників, що в подальшому буде підставою для скасування судового рішення через неналежність суб`єктного складу відповідача.

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним через відсутність справжнього волевиявлення сторін і повернення їх у попередній стан, позивач заявив про забезпечення позову шляхом заборони:

- ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014

- Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014,

та мотивував це необхідністю збереження на час набуття рішення суду законної сили предмету спору у власності особи, яка залучена до участі у справі в якості співвідповідача (діючий власник ОСОБА_2 ) позову та можливістю виконання рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 1, 4 даної постанови, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У справі що переглядається, встановлено що предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу, серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року та застосувати реституцію до правовідносин, які виникли у наслідок укладення цього договору.

Предметом вищевказаного договору купівлі продажу є земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник ТОВ Компанія «Техагро» зазначило, що в межах цивільної справи № 504/4850/21 за позовом ТОВ Компанія «Техагро» до ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, з`ясовано що ОСОБА_3 здійснив відчуження вищевказаної земельної ділянки на користь ОСОБА_1 .

В подальшому, в межах цивільної справи №504/3408/22, ТОВ Компанія «Техагро» подала позов до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, та було з`ясовано що ОСОБА_1 також здійснив відчуження вищевказаної земельної ділянки на користь ОСОБА_2 .

Тому, ТОВ Компанія «Техагро» вважає, що існує реальна загроза подальшого відчуження такого майна.

На даний час ОСОБА_2 являється власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка є предметом договору купівлі-продажу серії та номер 598, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Наталя Іллівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15.12.2022 року, правомірність укладення якого оспорюються в судовому порядку.

Ураховуючи предмет поданого ТОВ Компанія «Техагро» позову та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо законності відчуження ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, апеляційний суд вважає що існує реальна загроза того, що у разі перереєстрації ОСОБА_2 належної їй земельної ділянки до закінчення розгляду справи про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, позивач не зможе захистити або поновити права в межах цього провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Сукупність попередньо вчинених відповідачами в різних судових справах юридично значимих дій щодо земельної ділянки, яка являється прямо або опосередковано предметом спору, дають обґрунтовані підстави вважати про ймовірність вчинення подальших дій, спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки, що призведе до утруднення чи унеможливлення виконання можливого судового рішення про задоволення позову ТОВ Компанія «Техагро».

Апеляційний суд бере до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки спірне майно залишається в її володінні та користуванні та вказане обмеження має тимчасовий характер на час розгляду спору судом.

При цьому колегія суддів враховує висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 при вирішенні питання забезпечення позову про те, що «можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін».

У постанові від 15 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), залишаючи без змін постанову апеляційного суду, якою було забезпечено позов шляхом накладення арешту, дійшла таких висновків:

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені норми процесуального законодавства, а також приклади їх застосування Верховним Судом за схожих обставин, колегія суддів вважає, що у справі, що розглядається очевидне не тільки достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а й наявність фактичних даних які свідчать про неодноразову зміну власника земельної ділянки під час судового розгляду в іншій справі щодо того ж предмету спору і між цими ж сторонами, що є суттєвою перешкодою ухвалення рішення у справі, яка переглядається, з належним складом його учасників, що в подальшому може бути підставою як для скасування рішення суду, відповідно і затягування розгляду спору, так і ускладненню (унеможливленню) виконання рішення суду ухваленого щодо особи, яка вже не є власником земельної ділянки з огляду на заявлену вимогу про застосування наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції.

Заходи забезпечення позову шляхом заборони:

- ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014

- Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014,

є співмірними із заявленими вимогами про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним з застосуванням наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції.

Щодо вимог про застосування зустрічного забезпечення.

З точки зору ч.1 ст.154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Тобто, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд, яка викладена в постанові в справі № 753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

За змістом ч.ч.4,5 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Апеляційний суд враховує що відповідач не позбавлений права володіти та користуватися вказаним нерухомим майном, а заборона стосується лише права розпоряджатися ним, а також те, що відповідач в подальшому має право подати до суду заяву про зустрічне забезпечення з доказами понесених можливих збитків, які можуть бути завдані в результаті забезпечення позову.

У справі, яка переглядається, позивач вимагаючи забезпечення позову, одночасно не заперечує можливості застосування зустрічного забезпечення у розмірі 10000 грн., які позивач готовий внести на депозитний рахунок суду.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за можливе застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 10000 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до наведених обґрунтувань, а також застосувати захоли зустрічного забезпечення у розмірі 10000 грн., які підлягають внесенню Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» на депозитний рахунок суду на протязі 10 днів з дати постановлення ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» задовольнити частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони:

- ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

- Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

Застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 10000 грн. шляхом внесення на депозитний рахунок суду протягом 10 днів з дати постановлення ухвали.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 03.10.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова