Ухвала

від 01.11.2024 по справі 504/1354/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 504/1354/23

провадження № 61-14137ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Драгой Наталя Іллівна, про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» (далі - ТОВ Компанія «Техагро») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15 грудня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н. І., визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15 грудня 2022 року та застосувати реституцію.

27 лютого 2024 року представник ТОВ Компанія «Техагро» подав до суду заяву про забезпечення позову, у який просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 та Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, а також застосувати зустрічне забезпечення

у розмірі 10 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що позивач вже звертався до суду із позовом про встановлення сервітуту відносно зазначеної земельної ділянки до відповідача ОСОБА_3 , в результаті чого Комінтернівським районним судом Одеської області, було відкрито провадження у справі № 504/4850/21, однак в ході розгляду справи за два дні до першого підготовчого судового засідання, ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_2 , який

у подальшому відчужив земельну ділянку ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що попередня поведінка власників спірної земельної ділянки свідчить про те, що до набрання законної сили судовим рішенням у справі

№ 504/1354/23, ними можуть бути вчинені дії, спрямовані на подальше ускладнення та/або унеможливлення виконання рішення суду у цій справі.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника ТОВ Компанія «Техагро» про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ Компанія «Техагро» звернулося

з апеляційною скаргою.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ Компанія «Техагро» задоволено частково. Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву ТОВ Компанія «Техагро» про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони: ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014;

Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

Застосовано зустрічне забезпечення у розмірі 10 000 грн шляхом внесення на депозитний рахунок суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали.

23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не з`ясовано співмірність забезпечення позову позовним вимогам, не досліджено, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Також, зазначено про те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами шляхом подання позовів.

Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження

у справі слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв'язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду

і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема,

з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року

у справі № 295/5244/22.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ Компанія «Техагро» є орендарем земельних ділянок з цільовим призначенням: 12.01 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для будівництва, обслуговування та експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури залізничного транспорту кадастрові номери 5122755400:01:001:0264 та 5122755400:01:001:0267.

ТОВ Компанія «Техагро» є замовником будівництва залізничної колії, яка проходитиме через земельні ділянки № 5122755400:01:001:0264 та № 5122755400:01:001:0267. Проте між вказаними земельними ділянками знаходиться земельна ділянка № 5122755400:01:001:0014, через яку має проходити майбутня залізнична колія та з приводу чого між сторонами існує невирішений спір про встановлення сервітуту.

Встановлено що предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу, серії та номер 598, видавник: приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н. І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15 грудня 2022 року та застосування реституції до правовідносин, які виникли внаслідок укладення цього договору.

Предметом вищевказаного договору купівлі-продажу є земельна ділянка

з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник ТОВ Компанія «Техагро» зазначило, що в межах цивільної справи № 504/4850/21 за позовом ТОВ Компанія «Техагро» до ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, з`ясовано що ОСОБА_3 здійснив відчуження вищевказаної земельної ділянки на користь ОСОБА_2 .

У подальшому, в межах цивільної справи № 504/3408/22, ТОВ Компанія «Техагро» подала позов до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, та було з`ясовано що ОСОБА_2 також здійснив відчуження вищевказаної земельної ділянки на користь ОСОБА_1 .

Установлено, що на даний час ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки

з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка є предметом договору купівлі-продажу серії та номер 598, видавник: приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н. І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793679 від 15 грудня 2022 року, правомірність укладення якого оспорюються

в судовому порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ефективним заходом забезпечення позову у цій справі є заборона ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 та заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки.

Такі заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.

При цьому, апеляційний суд, врахувавши предмет поданого ТОВ Компанія «Техагро» позову та взявши до уваги те, що між сторонами виник спір щодо законності відчуження ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, вірно виходив із того, що існує реальна загроза того, що у разі перереєстрації ОСОБА_1 належної їй земельної ділянки до закінчення розгляду справи про визнання оспорюваного правочину недійсним

і застосування наслідків його недійсності, позивач не зможе захистити або поновити права в межах цього провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість судового рішення, а є лише незгодою заявника з його змістом.

При цьому необхідно зазначити, що оцінка законності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ Компанія «Техагро» має бути надана судами під час вирішення спору по суті. Застосовані у розглядуваній справі заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і не перешкоджають користуванню ОСОБА_1 майном, а за наявності, передбачених законом підстав (стаття 159 ЦПК України), відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Крім того, відповідно до статті 158 ЦПК України заявник може звернутися до суду з мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК Українипитання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК УкраїниВерховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Драгой Наталя Іллівна, про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко