Постанова

від 02.10.2024 по справі 705/4479/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1197/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/4479/22 Категорія: 302000000 Єщенко О.І. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

за участю секретаря Любченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Товариствазобмеженоювідповідальністю «Агрофірма«Ліга»-адвоката СинєгубаРоманаПетровичана рішенняУманськогоміськрайонногосуду Черкаськоїобластівід30квітня2024рокуу справізапозовом ОСОБА_1 доТовариствазобмеженою відповідальністю«Агрофірма«Ліга»про розірваннядоговоруорендиземлі тастягненняорендноїплати,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , через свого адвоката Кушнеренка І.В., звернулася до суду з вказаним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки (кадастровий номер № 7124380300:03:000:0359) загальною площею 2,587 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Право власності на вказану земельну ділянку отримано в порядку спадкування. Попереднім власником земельної ділянки була бабуся позивача - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після реєстрації права власності на земельну ділянку позивачу стало відомо, що вона перебуває в оренді у ТОВ Агрофірма «Ліга» на підставі договору від 18.08.2010.

Враховуючи, що земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ Агрофірма «Ліга», 22.07.2022 позивач направила на адресу відповідача лист з документами, які підтверджують, що вона стала новим власником земельної ділянки, та проханням надати їй копію договору оренди та сплатити орендну плату за минулий період (тобто з моменту смерті попереднього власника). Не зважаючи на те, що відповідач отримав вказаний лист 26.07.2022 до теперішнього часу орендну плату не сплатив та копію договору оренди на адресу позивача не направив, на вказаний лист жодним чином не відреагував.

30.09.2022 позивач повторно направила на адресу відповідача лист, який також залишився без уваги.

На запит до Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області позивачем отримано копію договору оренди землі від 18.08.2010, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Ліга». Ознайомившись із вказаним договором встановлено, що договір укладено на 49 років, до 17.08.2059. Орендна плата вноситься Орендарем в розмірі не менше 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Зі змісту договору не можна зрозуміти протягом якого періоду чи до якого числа має вноситись орендна плата, проте можна зрозуміти, що це має відбуватись кожного поточного року.

Про те, чи сплачувало ТОВ «Агрофірма «Ліга» орендну плату ОСОБА_2 наразі достеменно не відомо, проте, з моменту її смерті і по теперішній час орендна плата точно не сплачувалась. Листи нового власника земельної ділянки з вказаного приводу було проігноровано. ОСОБА_2 померла у 2018 році, то орендна плата не сплачувалась за 2018-2021 роки. Враховуючи, що 2022 рік на момент звернення до суду не скінчився, вказаний період не зазначається.

Таким чином, ТОВ Агрофірма «Ліга» не виконувало істотні умови договору оренди земельної ділянки від 18.08.2010 шляхом невиплати орендної плати за вказаним договором за 2018-2021 роки. Внаслідок цього позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Уманскього міськрайонного суду Черкаської області від 30 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7124380300:03:000:0359, від 18 серпня 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» та ОСОБА_2 .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» на користь ОСОБА_1 втрати від інфляції в сумі 1533 грн 87 коп., 3% річних у сумі 294 грн 24 коп. та пеню в сумі 10686 грн. 67 коп., а всього 12514 (дванадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 78 копійок, за несвоєчасну сплату орендної плати за використання земельної ділянки кадастровий номер 7124380300:03:000:0359 загальною площею 2,587 га згідно з договором оренди від 18 серпня 2010 року, за 2018-2021 роки включно за кожен день прострочення по день фактичної сплати орендної плати.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

У червні 2024 року представник відповідача ТОВ Агрофірма «Ліга» - адвокат Синєгуб Р.П.оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 квітня 2024 року, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди - відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що пред`явлений позов є передчасним, оскільки орендар не допустив систематичного невиконання умов Договору б/н від 18.08.2010, щодо спірної земельної ділянки.

Відповідач ТОВ «Агрофірма «Ліга» не відмовляється від зобов`язань за Договором б/н від 18.08.2010. З метою врегулювання даного спору товариство здійснило 18.12.2023 виплату на користь позивачки ОСОБА_1 орендної плати в сумі 26450,74 грн., що в повній мірі відповідає заявленому розміру позовних вимог, що підтверджується платіжною інструкцією № 942 від 18.12.2023.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач під час розгляду справи не здійснював зміну позовних вимог шляхом їх збільшення, таким чином після здійснення 18.12.2023 ТОВ «Агрофірма «Ліга» оплати на користь ОСОБА_1 суми коштів в розмірі позовних вимог, перестав існувати предмет спору в частині заборгованості. Однак, на думку скаржника, районний суд здійснив повторне стягнення раніше сплаченої заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 вказав, що рішення районного суду є обґрунтованим, прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, суд дослідив всі докази та обставини справи.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги доходить наступних висновків.

Згідно з вимогами частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказане судове рішення відповідає вимогам закону враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 на підставі державного акту № ЧР № 016844, виданого 06.06.2003, належала на праві власності земельна ділянка площею 2,59 га, що розташована в межах Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124380300:03:000:0359.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.10.2018 Виконавчим комітетом Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.05.2022 визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,59 га, що розташована в межах Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 016844, виданий 06.06.2023. Рішення набрало законної сили 03.06.2022.

Право власності позивача ОСОБА_1 на вказану вище земельну ділянку кадастровий номер 7124380300:03:000:0359 підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 302568553 від 13.06.2023 та інформаційною довідкою 5003388876831-9673153584 від 22.07.2022.

22.07.2022 ОСОБА_1 направлено до ТОВ Агрофірма «Ліга» листа, в якому вона повідомила, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 та успадкувала право власності на земельну ділянку площею 2,59 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0359. Враховуючи, що земельна ділянка перебуває у оренді, під час подальшого використання просила врахувати, що вона є новим власником земельної ділянки. Одночасно просила виплатити їй раніше не сплачену орендну плату за минулий період користування вказаною земельною ділянкою на вказані у заяві реквізити, а також направити на її адресу копію договору оренди земельної ділянки. ТОВ Агрофірма «Ліга» отримало листа 26.07.2022, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

На адвокатський запит листом за вих. № 29-23-0.3-2366/2-22 від 03.08.2022 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило, що відповідно до наявних матеріалів у Відділі № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Ліга» було укладено договір оренди землі від 18.08.2010, зареєстрований в Уманському районному відділі регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.06.2011 за № 712430004002148. До листа додано копію договору оренди землі в електронному (сканованому) вигляді.

Відповідно до копії вказаного вище договору від 18 серпня 2010 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ТОВ Агрофірма «Ліга», як орендарем, було укладено Договір оренди землі.

При укладенні вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 2 Договору оренди землі, з якого вбачається, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,59 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 42035,20 гривень (п. 5 Договору).

Згідно з п. 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем в розмірі не менше 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1216,18 грн. Крім того, відповідно до п. 10 вказаного Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Пункт 11 вказаного Договору не містить строків внесення орендної плати.

Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 14 Договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 32 Договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленого законом; ліквідації юридичної особи-орендаря (п. 35 Договору).

Пунктом 36 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Сторони у судовому засіданні не ставили під сумнів те, що копія договору оренди, долучена до позову, відповідає оригіналу та факт підписання договору 18.08.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Ліга».

30.09.2022 ОСОБА_1 повторно направлено до ТОВ Агрофірма «Ліга» листа, в якому вона повідомила, що 22.07.2022 нею було спрямовано листа, в якому вона повідомила, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 та успадкувала право власності на земельну ділянку площею 2,59 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0359. Враховуючи, що земельна ділянка перебуває у оренді, під час подальшого використання просила врахувати, що вона є новим власником земельної ділянки. Одночасно просила виплатити їй раніше не сплачену орендну плату за минулий період користування вказаною земельною ділянкою на вказані у заяві реквізити, а також направити на її адресу копію договору оренди земельної ділянки. ТОВ Агрофірма «Ліга» отримало листа 04.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що впорушення умов договору оренди землі б/н від 18.08.2010, відповідачем не проводилась грошова виплата орендної плати за період 2018-2021, що є систематичним порушенням умов виконання Договору.

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору на підставіст. 526 ЦК України. Щодо стягнення суми заборгованості з орендної плати, суд вказав, що враховуючи, що відповідачем 18.12.2023 сплачено позивачу зазначену у позовній заяві суму всіх виплат, а позивач просив суд їх стягнути по день винесення рішення у справі, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції в сумі 1533 грн 87 коп., 3% річних у сумі 294 грн 24 коп. та пені в сумі 10686 грн. 67 коп., а всього 12514 грн 78 коп., за несвоєчасну сплату орендної плати за використання земельної ділянки кадастровий номер 7124380300:03:000:0359 загальною площею 2,587 га згідно з договором оренди від 18 серпня 2010 року, за 2018-2021 роки включно за кожен день прострочення по день фактичної сплати орендної плати, а саме з моменту подачі позову до суду 15.11.2022, по день фактичного розрахунку 18.12.2023.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» - оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першоїстатті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ізстаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумаченнястатті 629 ЦК Українисвідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17(провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другоюстатті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 38 Договору оренди від 18.08.2010 при переході права власності на земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є (не є) підставою для зміни або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, за рішенням суду переходить (не переходить) до спадкоємців, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Згідно з рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.05.2022 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 302568553 від 13.06.2022 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 2,587 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0359.

З аналізу наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи слідує, що до позивача ОСОБА_1 як до спадкоємця після смерті ОСОБА_2 перейшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на час смерті ОСОБА_2 14.10.2018, у тому числі щодо договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7124380300:03:000:0359, від 18 серпня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» та ОСОБА_2 .

Листами від 22.07.2022 та 30.09.2022 позивач ОСОБА_1 повідомила відповідача про сплату їй належної за минулий період орендної плати по договору оренди земельної ділянки.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони Договору оренди землі погодили, що орендна плата вноситься в розмірі не менше 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислення її розміру здійснюється з урахуванням індексації.

На підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань по виплаті орендної плати представником відповідача долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію № 942 від 18.12.2023, відповідно до якої ТОВ Агрофірма «Ліга» перерахувало ОСОБА_1 26450 гривень 74 копійки. Призначення платежу: орендна плата за земельну ділянки кадастровий номер 7124380300:03:000:0359 по справі № 705/4479/22.

Встановивши неналежне виконання умов Дговору оренди земельної ділянки від 18.08.2010, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Ліга», суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивачка, як спадкоємиця не отримала того, на що вона розраховувала за умовами Договору.

Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Враховуючи викладене та умови оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, відповідач мав би наприкінці кожного поточного року (тобто до 31 грудня кожного поточного року) здійснювати нарахування орендної плати за вказаною земельною ділянкою, а фактичну виплату мав би провести спадкоємцю після отримання документів, які підтверджують спадкування земельної ділянки конкретною особою. Таким чином, на момент звернення позивача до суду відповідач не здійснив сплату орендної плати за вказаним договором оренди земельної ділянки за 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

Також відповідач двічі проігнорував повідомлення позивача про спадкування вищезазначеної земельної ділянки (підтверджені належним чином) та прохання здійснити виплату орендної плати за минулі роки. Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Твердження представника відповідача про те, що орендна плата за вказані (минулі роки) мала бути сплачена відповідачем лише у грудні 2022 року (тобто до 31.12.2022 року) не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та оскаржуваному договорі. При цьому, навіть станом на 31.12.2022 року відповідач все одно не провів такий розрахунок з позивачем, а фактично здійснив виплату позивачу орендної плати за вказані 2018-2021 роки лише 18.12.2023.

Враховуючи приведені вище факти суттєвого порушення умов договору оренди землі, поведінку самого відповідача щодо нарахування та сплати боргів, термін, на який укладено договір оренди, колегія суддів вважає, що є достатньо підстав для розірвання договору.

Що стосується тверджень представника відповідача про повторне стягнення судом раніше сплаченої заборгованості, то слід звернути увагу на наступне.

Так, при звернені до суду з позовною заявою мною як представником позивача проведено розрахунок із заборгованості орендної плати, втрат від інфляції, 3% річних та пені. Вказаний розрахунок проведено з моменту виникнення заборгованості і по день звернення до суду. При цьому, в позовних вимогах зазначалось про проведення стягнення по день винесення рішення суду.

З урахуванням того, що під час розгляду справи відповідач сплатив заборгованість із орендної плати, та раніше розраховані втрати від інфляції, 3% річних та пені, то представником позивачки було проведено перерахунок втрати від інфляції, 3% річних та пені по день фактичного погашення заборгованості із орендної плати (тобто по 18.12.2023 року). Таким чином, суд задовольняючи позовні вимоги не здійснював повторного стягнення заборгованості із орендної плати, а задовольнив позовні вимоги саме про стягнення різниці нарахованої та фактично виплачених втрат від інфляції, 3% річних та пені.

Отже в ході розгляду справи не підтверджені доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Згідно зістаттею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставістатті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. ст.35, 258, 374,375,381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариствазобмеженоювідповідальністю «Агрофірма«Ліга»-адвоката СинєгубаРоманаПетровичазалишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови в порядку та за умов, визначених цивільно-процесуальним законом.

Повний текст постанови виготовлено 04 жовтня 2024 року.

Судді: