Ухвала

від 04.10.2024 по справі 725/4553/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/4553/24

Номер провадження 1-кп/725/96/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2024 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

та обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в ЄРДР № 22023260000000171 від 29.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі доручення Західного міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги про надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному провадженні для забезпечення захисту прав та інтересів обвинуваченої було призначено захисника ОСОБА_6 , натомість обвинувачена користується захистом іншого захисника, а саме адвоката ОСОБА_4 , який долучив відповідні повноваження до матеріалів справи.

З урахуванням наведеного адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про припинення її повноважень як захисника ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється якщо особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідне клопотання адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Ухвалою Першотравневого районного суду від 20.08.2024 року, яка залишена без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 30.08.2024 року задоволено клопотання прокурора та обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 15 год. 32 хв. 18 жовтня 2024 року.

За змістомч.1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Так,прокурор звернувся досуду зклопотанням про продовженнястроку дії обраного щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, в обґрунтування якого посилався на продовження існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обрані відповідного запобіжного заходу та які на даний час не зменшились.

Зокрема, зазначав, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, оскільки двічі не з`являлась в підготовче судове засідання, а також в ході досудового розслідування порушувала умови обраного щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Також, вважає, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки в ході досудового розслідування остання неодноразово ігнорувала повістки про виклик до слідчого, судового експерта, перешкоджала виконанню ухвал про привід, розгляду клопотань слідчим суддею, відмовлялась заходити в зал судового засідання та брати участь в судовому розгляді клопотань. Зазначав, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання активно викладає відео в соціальній мережі «Tik Tok» та на відео-хостингу «YouTube» на який фіксує літаки, військовослужбовців, які несуть службу на блок-постах, вступає в конфлікти з військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 та розповсюджує записи таких конфліктних ситуацій в мережі Інтернет.

Згідно характеристики ЧРУП ГУНАП в Чернівецькій області ОСОБА_5 раніше притягалась до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 44-3, ст. 183 КУпАП, постійно скаржиться на роботу правоохоронних органів, вважаючи їх реагування на її звернення неналежними, а також остання постійно конфліктує з сусідами, розповсюджує неправдиві чутки та говорить різного роду нісенітниці. Також, останні характеризують її як ініціатора конфліктів, котра зверхньо ставиться до всіх, не реагує на прохання про допомогу, погрожує неприємностями, хизуючись зв`язками в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, а також часто фіксує на відеозапис роботу представників органів державної влади, підприємств, установ, організацій в тому ж числі ПП «Житло Сервіс».

Наведені вище обставини в сукупності із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , який відноситься до категорії злочинів проти основ національної безпеки, вважає такими, що свідчать про наявність підстав для продовження строку дії відповідного запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.

Обвинувачена підтримала думку захисника.

Відповідно до положень ч. 2,3ст. 331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Так, за змістом ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Відповідно до положень ч.1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

За наслідками розгляду заявленого прокурором клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , раніше не судима, проте обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме у поширені інформації про розташування спеціального правоохоронного формування у складі Збройних Сил України, за можливості його ідентифікації на місцевості, при цьому така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. Санкцією ч. 2 ст.114-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

З системного аналізу положень ст. 331 КПК України в сукупності із норами ст. 183 КПК України вбачається, що суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м`який запобіжний захід запобігти цим ризикам.

Так, за наслідками розгляду заявленого прокурором клопотання встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даному етапі судового розгляду не зменшились та продовжують існувати.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує практику ЄСПЛ відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Отже, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик можливості переховування від суду.

Таким чином, суд враховує процесуальну поведінку обвинуваченої під час підготовчого судового засідання, а також в ході досудового розслідування. Зокрема ОСОБА_5 , у вказаному кримінальному провадженні двічі не з`явилась у підготовче судове засідання, до неї було затосовано привід, який не виконаний з підстав відмови останньої прибути до суду у супроводі працівника, який виконував привід, а також надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а під час досудового розслідування ігнорувала повістки про виклик до слідчого, судового експерта, перешкоджала виконанню ухвал про привід, розгляду клопотань слідчим суддею, відмовлялась заходити в зал судового засідання, на підтвердження чого прокурор долучав до матеріалів справи відповіді рапорти.

Наведені вище обставини також свідчать про можливість ОСОБА_5 вчиняти дії з метою перешкоджання встановлення істини у даному кримінальному провадженні, також з урахуванням того, що обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнає, про що зазначила в судовому засіданні 04.10.2024 року.

Крім того, відповідно до копії протоколу огляду від 27.01.2024 року, що долучений до клопотання прокурора, ОСОБА_5 документована паспортом громадянина Румунії №059300339.

Також, з долучених прокурором доказіввбачається наявність обґрунтованогоризику щодоможливості ОСОБА_5 вчинити іншекримінальне правопорушення,оскільки відповідно остання характеризується негативно, як така що неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, часто фіксує на відеозапис роботу представників органів державної влади, підприємств, установ, організацій, активно викладає відео в соціальній мережі «Tik Tok» та на відео-хостингу «YouTube», де фіксує літаки, а також військовослужбовців, працівників поліції, які несуть службу на блок-постах.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, за наслідками розгляду заявленого прокурором клопотання встановлено доведеність продовження існування ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даному етапі судового розгляду не зменшились.

У своєму усному клопотанні про зміну запобіжного заходу на домашній арешт сторона захисту не наводить достатньо доказів на спростування доводів прокурора про продовження існування зазначених вище ризиків та наявності підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Як було встановлено під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою відповідно до наданих прокурором доказів, під час досудового розслідування даного кримінального провадження до неї було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого остання не виконувала, що також свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе попередити вище вказані ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що вказане кримінальне правопорушення відповідно до пред`явленого обвинувачення, сформованого в обвинувальному акті, мало місце під час воєнного стану, який діє по всій території України з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою збройною агресією російської федерації, а також того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів проти основ національної безпеки України, у даному випадку наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, а також у збереженні життів громадян України, військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на території України, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде пропорційним інтересам суспільства.

Враховуючи вище наведені обставини в їх сукупності, з метою запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, перешкоджанню встановлення істини у кримінальному провадження, забезпечення виконання ОСОБА_5 її процесуальних обов`язків як обвинуваченої, а також враховуючи характер кримінального правопорушення у вчиненні якого вона обвинувачується та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, наявність перерахованих вище ризиків передбачених п.п.1,4,5 ст. 177 КПК України, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 діб.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст.23, 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 369-372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_6 про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження у зв`язку із залученням обвинуваченої іншого захисника - задовольнити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, а саме до 12 год. 35 хв., 03 грудня 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та діє до 12 год. 35 хв., 03 грудня 2024 року.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченій, а також направити в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом 7-ми днів з дня її проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_1