Ухвала

від 20.08.2024 по справі 725/4553/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/4553/24

Номер провадження 1-кп/725/96/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

та обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в ЄРДР № 22023260000000171 від 29.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2024 року до Першотравневого районного суду м. Чернівці надійшов обвинувальний акт з додатками передбаченими ч. 4 ст. 291 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 22023260000000171 від 29.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України та у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання в яке обвинувачена ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою, двічі не з`явилась.

За змістом ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Так, під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, в обґрунтування якого посилався на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, зазначав, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, оскільки двічі не з`являлась в підготовче судове засідання, а також в ході досудового розслідування порушувала умови обраного щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яким було передбачено заборону залишати місце проживання в період часу з 20 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв., з`являтись за викликом слідчого, здати на зберігання до відповідних органів паспорт для виїзду за кордон, проте під час перевірки остання тричі була відсутньою по місцю проживання, а також не з`являлась на виклики до слідчого та не задала паспорт для виїзду за кордон.

Також, вважає, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки в ході досудового розслідування остання неодноразово ігнорувала повістки про виклик до слідчого, судового експерта, перешкоджала виконанню ухвал про привід, розгляду клопотань слідчим суддею, відмовлялась заходити в зал судового засідання та брати участь в судовому розгляді клопотань.

Крім того, зазначав, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання активно викладає відео в соціальній мережі «Tik Tok» та на відео-хостингу «YouTube» на який фіксує літаки, військовослужбовців, які несуть службу на блок-постах, вступає в конфлікти з військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 та розповсюджує записи таких конфліктних ситуацій в мережі Інтернет.

Згідно характеристики ЧРУП ГУНАП в Чернівецькій області ОСОБА_5 раніше притягалась до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 44-3, ст. 183 КУпАП, постійно скаржиться на роботу правоохоронних органів, вважаючи їх реагування на її звернення неналежними, а також остання постійно конфліктує з сусідами, розповсюджує неправдиві чутки та говорить різного роду нісенітниці. Також, останні характеризуютьїї якініціатора конфліктів,котра зверхньоставиться довсіх,не реагуєна проханняпро допомогу,погрожує неприємностями,хизуючись зв`язкамив усіхорганах державноївлади,підприємствах,установах,організаціях,а такожчасто фіксуєна відеозаписроботу представниківорганів державноївлади,підприємств,установ,організацій втому жчислі ПП«Житло Сервіс».

Наведені вище обставини в сукупності із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , який відноситься до категорії злочинів проти основ національної безпеки, вважає такими, що свідчать про наявність підстав для обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З метою участі обвинуваченої в судовому засіданні для вирішення вказаного клопотання прокурора ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 18.07.2024 року було надано надано дозвіл назатримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання вказаної ухвали працівниками Управління служби безпеки України в Чернівецькій області 19.08.2024 року о 15 год. 32 хв. було затримано ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом затримання від 19.08.2024 року, а також доставлено останню до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити, надав суду пояснення аналогічні змісту письмового клопотання.

Захисник заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, вважаючи, що прокурор не довів належними доказами наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості запобігти таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою. Просив вирішити питання про можливість застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачена в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За наслідками розгляду заявленого прокурором клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , раніше не судима, проте обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме у поширені інформації про розташування спеціального правоохоронного формування у складі Збройних Сил України, за можливості його ідентифікації на місцевості, при цьому така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. Санкцією ч. 2 ст.114-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд також враховує наступне.

Так, за змістом ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Відповідно до положень ч.1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

ОСОБА_5 ,увказаному кримінальному провадженні двічі не з`явилась у підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини своєї неявки ОСОБА_5 суд не повідомляла та не зверталась до суду з відповідними мотивованими клопотаннями про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим до неї було застосовано привід. ОСОБА_5 була повідомлена працівником УСБ України в Чернівецькій області про застосований щодо неї привід, необхідність явки в судове засідання 18.07.2024 року на 09 год. 20 хв., натомість відмовилась з`явитись до суду у вказаний час та місце.

Зі змісту клопотання прокурора вбачається, що обвинувачена в ході досудового розслідування даного кримінального провадження неодноразово ігнорувала повістки про виклик до слідчого, судового експерта, перешкоджала виконанню ухвал про привід, розгляду клопотань слідчим суддею, відмовлялась заходити в зал судового засідання. На підтвердження вказаних обставин прокурор долучив копії протоколів відповідних слідчих дій.

Крім того, відповідно до копії протоколу огляду від 27.01.2024 року, що долучений до клопотання прокурора, ОСОБА_5 документована паспортом громадянина Румунії №059300339.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування, про що вказано у рішенні ЄСПЛ у справах «Бекчиєв проти Молдови», а серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, про що ЄСПЛ зазначив у рішеннях по справах «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Наведені обставини в їхсукупності свідчать про наявність підстав для застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу з метою забезпечення виконання нею її процесуальних обов`язків, а також запобіганню ризикам переховуватись від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, які передбачені п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, з долучених до клопотання прокурора доказів вбачається наявність обґрунтованого ризику щодо можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до характеристики ЧРУП ГУНАПв Чернівецькій області остання характеризується негативно,як така що неодноразово притягалась доадміністративної відповідальності,є конфліктною особою,котра зверхньоставиться довсіх,не реагуєна зауваження,прохання продопомогу,погрожує неприємностями, частофіксує навідеозапис роботупредставників органівдержавної влади,підприємств,установ,організацій.Слід такожзвернути увагу на долучені до клопотання протоколи огляду відповідно до яких ОСОБА_5 активно викладає відео в соціальній мережі «Tik Tok» та на відео-хостингу «YouTube», де фіксує літаки, а також військовослужбовців, працівників поліції, які несуть службу на блок-постах.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, за наслідками розгляду заявленого прокурором клопотання встановлено доведеність наявність ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

З матеріалів клопотання прокурора вбачається, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого остання не виконувала, не з`являлась на виклики до слідчого та не здала паспорт для виїзду за кордон, а також під час перевірки була відсутньою по місцю проживання у визначений запобіжним заходом час, коли останню було зобов`язано не залишати місце проживання. Вказані факти підтверджуються долученими до матеріалів клопотання рапортами працівників поліції, протоколами огляду, матеріалами зібраними працівникам УСБ України в Чернівецькій області на виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій.

Наведені обставини вказують на те, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе попередити вище вказані ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що вказане кримінальне правопорушення відповідно до пред`явленого обвинувачення, сформованого в обвинувальному акті, мало місце під час воєнного стану, який діє по всій території України з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою збройною агресією російської федерації, а також того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів проти основ національної безпеки України, у даному випадку наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, а також у збереженні життів громадян України, військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на території України, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде пропорційним інтересам суспільства.

Враховуючи вище наведені обставини в їх сукупності, з метою запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, перешкоджанню встановлення істини у кримінальному провадження, забезпечення виконання ОСОБА_5 її процесуальних обов`язків як обвинуваченої, а також враховуючи характер кримінального правопорушення у вчиненні якого вона обвинувачується та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, наявність перерахованих вище ризиків передбачених п.п.1,4,5 ст. 177 КПК України, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання прокурора, приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Натомість, за змістом абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, які зумовили необхідність застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст.23, 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 369-372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, а саме до 15 год. 32 хв., 18 жовтня 2024 року, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та діє до 15 год. 32 хв., 18 жовтня 2024 року.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченій, а також направити в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом 7-ми днів з дня її проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_1