Постанова

від 30.09.2024 по справі 345/1346/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/1346/24

Провадження № 22-ц/4808/1191/24

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,

суддів: Максюти І.О., Томин О.О.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене 05 червня 2024 року головуючою суддею Сухарник І.І. в м. Калуші Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органом державної влади,

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органом державної влади.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що постановою державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 19 січня 2024 року накладений арешт в межах 998 грн на виконання виконавчого провадження про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №ЗАВ0244515 від 01 червня 2023 року, а саме порушення 01.06.2023 пункту 12.9 (6) Правил дорожнього руху (перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів). 28 січня 2024 року з нього стягнуто з рахунку в АТ «КБ «Приват банк» 998 грн.

Разом з тим, позивач зазначив, що на виконання постанови про адміністративне правопорушення він 01 червня 2023 року сплатив штраф в сумі 198,43 грн через застосунок «Штрафи UA», про що повідомив Департамент патрульної поліції НП України в червні та серпні 2023 року, надіславши копії електронної квитанції. Проте, відповідач в особі першого заступника начальника Департаменту патрульної поліції НП України повідомив, що платіж не може бути зарахований, оскільки здійснений на інші реквізити, ніж ті, що визначені Державною казначейською службою України. На думку позивача, реквізити вказані ним при сплаті штрафу, ідентичні тим, що зазначені в постанові про адміністративне правопорушення. Відповідач у свої відповідях на запити не навів будь-яких відмінностей між вказаними ним реквізитами та реквізитами, зазначеними в електронній квитанції.

Позивач посилався на те, що відповідно до статті 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , сплативши добровільно штраф у день вчинення правопорушення він вважається звільненим від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

В порушення зазначених норм постанова про адміністративне правопорушення надіслана до примусового виконання та 28 січня 2024 року з порушенням трьохмісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності стягнуто з його рахунку в АТ «КБ «Приват банк» 998 грн. Посилаючись на те, що стягнення за виконавчим документом вже відбулось, позивач вважав, що має право на відшкодування безпідставно одержаних коштів в розмірі 998 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану йому внаслідок незаконних дій (бездіяльності) відповідача в сумі 680,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу.

Вказує, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що позивач 01.06.2023 сплатив штраф на реквізити казначейства Луцької міської територіальної громади, тоді як повинен був сплатити на реквізити Підгайцівської громади. Вказане підтверджується листом ТОВ «Штрафи України» від 29.03.2023, а також під час перевірки квитанції, наданої ОСОБА_1 за допомогою державного сервісу перевірки квитанцій check.gov.ua. Надана позивачем до матеріалів справи виписка з АТ «Приватбанк» про списання сум коштів з рахунку його дружини ОСОБА_2 в розмірі 198,43 грн не містить ні реквізитів транзакції, ні рахунків, на які зараховані кошти. Тому, на думку скаржника, достовірно встановити, що дружина позивача на виконання постанови від 01.06.2023 здійснила перерахунок коштів на рахунок отримувача неможливо.

Скаржник звертає увагу, що не існує судового рішення, яким дії Департаменту патрульної поліції з приводу звернення до примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.06.2023 серії ЗАВ №02444515 визнано неправомірними. Відтак, твердження позивача про заподіяння йому матеріальної шкоди внаслідок вчинення відповідачем щодо нього неправомірних дій є безпідставним та ґрунтується на особистих припущеннях.

Вважає, що в зв`язку з недоведеністю обставин, на які послався позивач, суд зробив необґрунтований висновок про підставність позовних вимог та можливість часткового задоволення позову. За наведених обставин просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.

Вказує, що всі посилання відповідача щодо процедури сплати 01.06.2023 адміністративного штрафу через застосунок «Штрафи UA» скаржник наводить зі слів посадових осіб ТОВ «Штрафи UA». Проте, процедура оплати на цьому ресурсі не передбачає внесення платіжних реквізитів вручну, вони з`являються автоматично при отриманні повідомлення про штраф. Особа, яка бажає скористатись вказаною послугою, тільки вносить дані своєї платіжної картки. Після здійснення оплати вказаний електронний застосунок видав електронну квитанцію, якою підтверджується, що особа здійснила платіж, відповідні банківські реквізити та суму оплати. Таким чином, на думку позивача, сплата адміністративного штрафу була здійснена у визначений законом спосіб.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином. ОСОБА_1 заявив клопотання розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Відтак, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд відповідно до положень статті 372 ЦПК України не вбачає перешкод розглядові справи у відсутності сторін.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині стягнення 680 грн, які були стягнуті з позивача в рахунок оплати штрафу, підлягає до задоволення, оскільки на момент примусового стягнення цей штраф було сплачено. Відмовляючи в стягненні 68 грн виконавчого збору, 69 грн та 181 грн витрат виконавчого провадження, суд виходив з того, що постанови державного виконавця, зокрема про відкриття виконавчого провадження чи про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, позивачем не оскаржувалися у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача 680 грн. В іншій частині рішення не оскаржено, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду в оскарженій частині цим вимогам не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що постановою серії ЗАВ № 02444515 від 01.06.2023 стягнуто з ОСОБА_1 340 грн штрафу, та зазначено, що згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною другою статті 300-1, в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі в сумі 680 грн. Сума штрафу в разі сплати до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання законної сили цією постановою становить 170,00 грн. У цій постанові також наведені реквізити для сплати штрафу (а.с. 9).

01 червня 2023 року штраф згідно цієї постанови сплачено (ID транзакція (платіж) 2321874743), що підтверджується електронною квитанцією (а.с. 12) та випискою із рахунку по картці ОСОБА_2 (а.с. 73).

10.01.2024 дану постанову пред`явлено до примусового виконання у Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 60).

19 січня 2024 головним державним виконавцем Волощуком В.В. відкрито виконавче провадження (а.с. 62). В ході здійснення виконавчого провадження з позивача стягнуто 680 грн. штрафу, 68 грн. виконавчого збору, 69 грн. витрат виконавчого провадження, 181 грн. витрат виконавчого провадження, що підтверджується розпорядженням, а всього 998 грн (а.с. 66).

Цю суму позивач просить стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Позивач обґрунтовує вимогу про повернення коштів тим, що 01 червня 2023 року ним в добровільному порядку через застосунок «Штрафи UA» в день вчинення правопорушення сплачено штраф на реквізити, визначені застосунком. Відтак, списання державним виконавцем на користь відповідача суми коштів з його банківського рахунку - неправомірне.

Заперечуючи вимоги позову, відповідач стверджує, що позивач сплатив штраф на помилкові реквізити, відтак постанова законно була звернута до примусового виконання.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматизованому режимі, є актом індивідуальної дії (правозастосовним актом), який стосується прав, обов`язків та інтересів визначеного у постанові суб`єкта (за обставинами справи - позивача), є обов`язковою для нього, а її дія вичерпується виконанням.

Згідно з частинами четвертою-сьомою статті 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.1 статті 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.

Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, встановленого статтею 132-2 КУпАП, добровільно не оплатить штраф протягом 10 днів з дня набрання відповідною постановою законної сили, то у порядку примусового виконання цієї постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення (частина 1 статті 303 КУпАП).

Разом з тим, оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).

Наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини. На позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками (Постанова КГС ВС від 17.08.2023 у справі № 902/183/22).

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.

Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Матеріалами справи підтверджується, що дружина позивача ОСОБА_2 оплатила в день вчинення правопорушення 170 грн штрафу через сервіс «Штрафи юа». (а.с. 60).

Разом з тим апеляційним судом встановлено, що штраф в розмірі 170 грн помилково оплачено на реквізити отримувача коштів ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/21081801, замість ГУК у Волин.обл/с.Підгайці/21081801.

У листі за підписом першого заступника начальника Департаменту Патрульної поліції від 29.08.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що платіж від 01.06.2023 не може бути зарахований на виконання постанови, оскільки здійснений на інші реквізити, ніж ті, що визначені Державною казначейською службою України для сплати адміністративного штрафу, накладеного постановою, а саме «отримувач коштів ГУК у Волин.обл/с. Підгайці/21081801; код отримувача 38009371; банк отримувача Казначейство України; рахунок отримувача UA928999980333169333000003542».

В листі №29.09\1 від 29.09.2023 від ТОВ «Штрафи України» зазначено, що постанова ЗАВ2444515 була сплачена 01.06.2023 користувачем вручну на сайті (в реєстрі постанова не була доступна на той момент, тому користувач вручну вказав в формі сплати дані постанови, обрав не ті реквізити із запропонованого переліку та вказав суму і ПІБ порушника). При сплаті користувач вказав реквізити казначейства Луцької міської територіальної громади: ці дані вказані в квитанції, яку користувач отримав після сплати на вказаний ним мейл, і ці ж дані перевіряються державним сервісом перевірки квитанцій check.gov.ua за кодом квитанції: ECIF-ВА51-8249. Сплата в розмірі 170 грн виконана 01.06.2023 користувачем на наступні реквізити: отримувач ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/21081801 призначення:*;21081801;* ОСОБА_2 , НОМЕР_1 , IBAN: НОМЕР_2 ЄДРПОУ:38009371. Зазначено, що користувач звернувся до чату техпідтримки сервісу та був проінформований про те, що сплату виконав некоректно і має за встановленою процедурою повернути кошти через департамент патрульної поліції та сплатити заново штраф згідно терміну на правильні реквізити. До листа додано квитанцію та скріншот з державного сайту перевірки квитанцій (а.с. 31-33).

Порядок та перелік документів, які надаються для отримання подання на повернення помилково перерахованих коштів, визначено Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787. Відповідно до абз.9 п.5 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням відповідної інформації.

Проте, позивач вказаним правом на повернення коштів не скористався, хоча таке право йому було роз`яснено у листі першого заступника начальника Департаменту Патрульної поліції від 29.08.2023 та відповідальними особами техпідтримки сайту «Штрафи України».

Колегія звертає увагу, що дружина позивача сплатила штраф через застосунок shtrafy.ua, погодившись з Угодою Користувача, якою регулюються умови надання послуг оплати штрафів за порушення правил дорожнього руху. Вказаний договір є публічною офертою з ТОВ «ШТРАФИ УКРАЇНИ» та/або ТОВ «Диджитал Солюшнз», що визначає права, обов`язки та гарантії сторін, а також правила, обов`язкові для виконання під час користування Автоматизованою Інформаційною системою «Штрафи UA». Відтак, відносини з використання автоматизованої інформаційної системи для здійснення сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху виникли саме між користувачем та виконавцем вказаного договору.

Таким чином, ненадання позивачем суду під час розгляду цивільної справи будь-яких належних та допустимих доказів протиправності дій саме Департаменту патрульної поліції, причинного зв`язку між його діями та шкодою, позбавляють суд можливості вирішити питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

Частиною першою статті 376 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факту спричинення йому шкоди незаконним діями Департаменту патрульної поліції. Адже, саме по собі направлення до виконавчої служби для примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, яка не була належним чином виконана в добровільному порядку, не встановлює доведеності всіх складових цивільно-правової відповідальності, необхідних для задоволення позову.

Відтак, рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 05 червня 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органом державної влади, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органом державної влади.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 4010864) 1816,80 грн судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: І.О. Максюта

О.О. Томин

Повний текст постанови виготовлено 03 жовтня 2024 року.