Постанова

від 25.09.2024 по справі 918/1332/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Справа № 918/1332/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця Троянчука Олександра Петровича на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі № 918/1332/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Полісся"

до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; 2) Фізичної особи - підприємця Троянчука Олександра Петровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство - фірму "АБРИС"

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

за участю представників сторін:

позивача - Мельничук С.В.;

відповідача - 1 - не з`явився;

відповідача - 2 - Курганська О.В.;

третьої особи - Челяда О.І;;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лада - Полісся" (далі - позивач, ТОВ "Лада - Полісся") звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ Держгеокадастру) та Фізичної особи - підприємця Троянчука Олександра Петровича (далі - відповідач-2, ФОП Троянчук О.П.), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство - фірма "Абрис" (далі - третя особа, ПП - фірма Абрис"), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу № 7 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру Луханіної Ю.М., оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки";

- скасувати у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,7808 га кадастровий номер № 5624683300:07:027:0339, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора відділу №7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки".

Скасовано у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,7808 га кадастровий номер №5624683300:07:027:0339, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку.

Суд першої інстанції, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на їх обґрунтованість та наявністю обставин, які підтверджують факти порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 заяву представника ТОВ "Лада - Полісся" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Харківській області на користь ТОВ "Лада-Полісся" 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ФОП Троянчука О.П. на користь ТОВ "Лада-Полісся" 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є стягнення з відповідачів на користь позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ФОП Троянчука О.П. на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 у справі №918/1332/23, в якій відповідач - 2 просить дослідити в суді новий доказ: заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки, на підставі якої прийняте рішення Державного кадастрового реєстратора 13.07.2023, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- суд у справі № 918/1332/23 вирішував спір не про право власності на земельну ділянку, а про законність рішення державного кадастрового реєстратора при розгляді заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у реєстрації належної йому земельної ділянки, в той час як оспорюване рішення державного кадастрового реєстратора не призвело до припинення права власності позивача на належну йому земельну ділянку чи змін у реєстрації його земельної ділянки, і такий спір вирішується у межах інших господарських спорів у справах № 918/354/23 та № 918/1161/23, тому вважає, що справа № 918/1332/23 має розглядатися за правилами адміністративного судочинства;

- чинне законодавство передбачає можливість виникнення різних видів помилок у реєстрації земельних ділянок у ДЗК та регулює порядок їх виправлення, при цьому помилка у державній реєстрації земельної ділянки в ДЗК не може слугувати підставою для припинення права власності на земельну ділянку чи її частину; згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях; у разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях;

- при виправленні помилки 13.07.2023 у реєстрації земельної ділянки, а саме: помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339, належної ОСОБА_1 , жодних змін у реєстрацію земельної ділянки ТОВ "Лада-Полісся" з кадастровим номером 5624683300:07:026:0014 кадастровим реєстратором не вносилось, тому виправлення цієї помилки стосувалося лише власника - ОСОБА_1 , який подав заяву і який був повідомлений про виправлення помилки. Тобто, повідомляти власників інших суміжних земельних ділянок щодо яких державний кадастровий реєстратор не вчиняв жодних змін - не повинен;

- з метою виправлення помилки у реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 подав заяву, в якій вказав суть помилки: помилка у координатах поворотних точок меж земельної ділянки (копія заяви додається), до заяви долучив Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в АДРЕСА_1 ;

- при виправленні помилок у відомостях про земельну ділянку ОСОБА_1 , державний кадастровий реєстратор не зобов`язаний враховувати технічні документації суміжних земельних ділянок (до того ж, які сформовані пізніше без урахування помилки у реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 ), так як це прямо заборонено ч. 5 ст. 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр";

- щодо покликання суду про те, що Державний кадастровий реєстратор зобов`язаний був відмовити ОСОБА_1 у виправленні помилки у реєстрації належної йому земельної ділянки з покликанням на ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", то вказані положення не застосовуються до вирішення питань щодо виправлення помилок у державній реєстрації земельних ділянок, які вже були сформовані та зареєстровані; апелянт вважає, що Державний кадастровий реєстратор діяв відповідно до своїх повноважень, у порядку та у спосіб, визначений законодавством;

- суд першої інстанції зробив висновок про узгодження межі земельної ділянки позивача ОСОБА_1 на підставі недопустимих доказів (акту приймання - передачі межових знаків на зберігання без номера за 2019 рік), у той час, як із зазначеного акту вбачається, що ОСОБА_1 межа земельної ділянки ТОВ "Лада-Полісся" не погоджувалися, а межові знаки не встановлювались;

- місцевий господарський суд при винесенні рішення безпідставно виходить із пріоритетності електронних документів, робить припущення про порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, в той час як відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях;

- судом першої інстанції безпідставно проігноровано висновок судового експерта Сапунової А.І., якою було проведено судову земельно - технічну експертизу, за результатом якої складено висновок № 03-24 від 24.01.2024;

- судом першої інстанції не наведено жодного нормативного акту, який би передбачав отримання згоди ТОВ "Лада-Полісся" для виправлення помилок у реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 , так як змін у реєстрацію земельної ділянки внесено не було та положеннями Порядку № 1051 не передбачено отримання таких погоджень;

- місцевий господарський суд залишив поза увагою доводи відповідача та пояснення спеціаліста ПП "Абрис" Челяди О.І. про те, що у паперовому варіанті документації за 2010 рік містяться не лише лінійні розміри земельної ділянки, але наявна прив`язка меж земельної ділянки до будівель та споруд, розміщених на ній;

- суд першої інстанції безпідставно скасував державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 із закриттям Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку, в той час, як вказана земельна ділянка набута на законних підставах - відповідно до договору купівлі - продажу від 31.01.2014, який є чинним, і задоволення такої вимоги спрямоване на непропорційне втручання у право власності ОСОБА_1 , що є неприпустимим.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ФОП Троянчука О.П. на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі № 918/1332/23, в якій відповідач - 2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката; стягнути з позивача на користь відповідача-2 понесені судові витрати по справі в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки заяві відповідача ФОП Троянчука О.П. про необхідність зменшення заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, що у порівнянні із немайновими вимогами та розміром судового збору, є явно непропорційним та не відповідає принципу розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, а спрямоване на збагачення відповідача;

- до видів послуг на правничу допомогу включено види робіт, які не передбачені у договорі про надання правової допомоги від 05.12.2023 та види робіт, які взагалі не належать до видів адвокатських послуг, що включається до правової допомоги адвоката; загальний час вказаний у акті приймання-передачі наданих послуг завищений на 20 год., у якій правнича допомога не надавалась;

- АО "Юридичнй дім "Захист" надавало та надає правничу допомогу ТОВ "Лада-Полісся" та представляло його інтереси у пов`язаних господарських спорах у справі № 918/354/23 і №918/1161/23 і таке представництво також здійснював адвокат Мельничук С.В., тому кількість годин, необхідних для надання аналогічної правничої допомоги у цьому спорі є завищеною;

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу;

- апелянт повідомляє, що він несе витрати на професійну правничу допомогу згідно із умовами договору, який є у матеріалах справи і становить 1 000 грн за 1 годину роботи адвоката.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Листом від 30.04.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

03.05.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.05.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ФОП Троянчука О.П. на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 у справі № 918/1332/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2024 о 16:00 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ФОП Троянчука О.П. на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі № 918/1332/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2024 о 16:00 год. Об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги ФОП Троянчука О.П. на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі № 918/1332/23.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 відкладено розгляд справи на 31.07.2024 о 14:30 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 відкладено розгляд справи на 25.09.2024 о 11:30 год.

ГУ Держгеокадастру в Харківській області надіслало до суду відзиви на апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняте нове рішення, яким в позові відмовити та відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу; розгляд справи здійснювати за відсутності представника ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Відповідач-1 зазначає наступне:

- позивачем не доведено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 сформована в Державному земельному кадастрі незаконно, як об`єкт цивільного права;

- із урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.08.2023 по справі № 915/86/23 позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту права;

- заявлені позивачем витрати є значно завищеними та представником позивача не доведено та документально не підтверджено співмірності та розумності заявлених витрат;

- визначена адвокатом і позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу по даній справі не є належним чином обґрунтованою у контексті обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, та відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ "Лада-Полісся" надіслало до суду відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити судові рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Позивач зазначає наступне:

- перед формуванням ділянок, присвоєння їм кадастрових номерів, внесення відомостей до Державного реєстру для подальшого відображення в Публічній кадастровій карті України проекти землеустрою (землевпорядні документації, на підставі яких відбувається формування та внесення до реєстру) перевіряються компетентними установами (фахівцями) та проходять державну експертизу на наявність/відсутність помилок, що зроблено по обох ділянках, які розмежовані спільною межею;

- спільна межа між двома земельними ділянками згідно паперових носіїв в проміжку 125.23м. - 8.19 м. - 18.85 м. має координати закріплених межових знаків (поворотні точки координат), межові знаки передано на зберігання (за порушення яких попереджено про відповідальність), координати межових знаків внесені до Державного земельного кадастру, внаслідок чого ділянки зареєстровано та присвоєно їм кадастрові номера;

- відсутність будь - яких звернень/повідомлень зі сторони ОСОБА_1 щодо наявності виявлених будь-яких (паперових/електронних) помилок щодо своєї/прилеглої земельної ділянки до органу Державного земельного кадастру підтверджує лише відсутність помилок;

- звертає увагу суду на те, що "помилка" у ФОП Троянчука О.П. з`явилася після того, як за наслідками влаштування ним паркану, не на межі розмежування ділянок, а на території ділянки ТОВ "Лада Полісся";

- з досліджуваних судом першої інстанції доказів не встановлено будь - яких співпадінь (окрім площі) між каталогами координат, промірами, конфігурацією, поворотними точками меж належної земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, що були зазначені у проекті землеустрою, виготовленому для відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Добробут-Рівне" (попередньому власнику земельної ділянки), із виготовленою на замовлення ФОП Троячнука О.П. технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки. Відтак, Державним кадастровим реєстратором при внесенні змін щодо місця розташування, промірів, поворотних точок меж земельної ділянки, конфігурації та каталогу координат фактично зареєстровано нову земельну ділянку, яка не має жодних співпадінь (окрім площі) із первинно сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі земельною ділянкою кадастровий номер 5624683300:07:027:0339;

- суд першої інстанції, вирішуючи питання про допустимість наданого ФОП Троянчуком О.П. висновку експерта за результатом проведення земельно - технічної експертизи від 24.01.2024 № 03-24, обґрунтовано вказує на те, що висновки експерта не спростовують встановлених в ході розгляду справи судом обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, при цьому, мотивувальна і описова частина висновку спростовує свої доводи та містить ряд суперечностей;

- державним кадастровим реєстратором зареєстровано 13.07.2023 земельну ділянку ОСОБА_1 з накладанням (перетином) на земельну ділянку ТОВ "Лада-Полісся" площею 461 м2, тому в цій частині площі земельної ділянки порушено право позивача - ТОВ "Лада-Полісся". Виходячи з того, що спір між господарюючими суб`єктами є про право (порушене право власності на частину земельної ділянки), тому його слід розглядати в порядку господарського судочинства;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із веденням справи в суді апеляційної інстанції становить 12 000 грн.

ПП - фірма "АБРИС" надіслало до суду відзив на апеляційні скарги, в якому третя особа зазначає наступне:

- ОСОБА_1 не брав участі у формуванні земельної ділянки площею 0,7808 га з кадастровим номером 5624683300:07:027:0014, тому не міг порушити порядок державної реєстрації земельної ділянки та набуття права власності на земельну ділянку; ОСОБА_1 не має жодного відношення до формування земельної площею 0,7808 га з кадастровим номером 5624683300:07:027:0014, яка формувалася, встановлювалася, погоджувалася іншою особою, а саме ТОВ "Добробут-Рівне"; ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку, яку було раніше сформовану за заявою ТОВ "Добробут-Рівне", площею 0,7808 га з кадастровим номером 5624683300:07:027:0014, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.01.2014;

- під час проведення топографо - геодезичних робіт ПП - фірмою "АБРИС" на замовлення гр. ОСОБА_1 розробником документації із землеустрою було встановлено, що межі сформованої земельної ділянки 06.02.2013, право власності на яку виникло у гр. ОСОБА_1 03.02.2014, площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, за фактичним використанням не відповідають відомостям про земельну ділянку, які внесенні до Державного земельного кадастру. Відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 внесені за заявою ТОВ "Добробут - Рівне" 06.02.2013 на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Добробут-Рівне" для реконструкції складу під цех по виробництву будівельних матеріалів в АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_1 прийнято рішення про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної ділянки, площею 0,7808 га на підставі матеріалів топографо-геодезичних робіт, документів та матеріалів минулих років з метою відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для внесення змін до відомостей про земельну ділянку у відповідності до вимог статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр";

- виконавцем робіт із землеустрою для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) використано матеріали топографо-геодезичних робіт, документи та матеріали минулих років з Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Добробут-Рівне" для реконструкції складу під цех по виробництву будівельних матеріалів в АДРЕСА_2 , які ППФ "АБРИС" надав суду першої інстанції;

- судом першої інстанції не надано жодного правового обгрунтування щодо невідповідності вимогам законодавства технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код 11.02, в АДРЕСА_2 ;

- жодного доказу, що каталог координат земельної ділянки ПП - фірмою "АБРИС" в технічній документації із землеустрою є неправильний в матеріалах судової справи, не має. Відповідно у справі відсутні докази того, що рішення Державного кадастрового реєстратора відділу № 7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки" не відповідає законодавству;

- під час формування земельної ділянки ПАТ "Лада - Полісся" розробником проекту землеустрою землевпорядною компанією "Нікос" було прийнято каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , який з грубими помилками геометрії було зареєстровано в Державному земельному кадастрі ПВППФ "Конвест-проект" попереднику гр. ОСОБА_1 ТОВ "Добробут-Рівне", про що було невідомо гр. ОСОБА_1 до судового спору. Землевпорядною компанією "Нікос" під час розроблення проекту землеустрою ПАТ "Лада Полісся" при розроблені кадастрового плану було порушено вимоги ст. 34 ЗУ "Про Державний земельний кадастр".

ГУ Держгеокадастру в Харківській області та ПП - фірма "АБРИС" надіслали до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

ПП - фірма "АБРИС" надіслало до суду додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду на зміну конфігурації, промірів по периметру та щодо неправильного каталогу координат земельної ділянки. Просить відмовити позивачу в задоволенні позову повністю у зв`язку з тим, що висновок суду першої інстанції щодо скасування державної реєстрації та скасування права власності земельної ділянки площею 0,7808 га з присвоєним кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 грунтується не на доказах, а на припущеннях (вбачається неправильно вказаний каталог координат земельної ділянки відповідача-2 в технічній документації із землеустрою, яка слугувала для внесення виправлень до Державного земельного кадастру України), який жодним судом не визнаний неправильним.

ФОП Троянчуком О.П. подано до суду додаткові пояснення, в яких скаржник звертає увагу на наступне:

- відповідно до п.116 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги;

- щодо поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 (власник ОСОБА_1 ), то ці поворотні точки є точками координат земельної ділянки і їх розміщення допускається на прямій лінії межі земельної ділянки, а не лише у місці, де межа змінює напрямок;

- щодо формування у Поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 - 13.07.2013 "координат поворотних точок", якій значаться номери точок та назви точок у загальній кількості 19 точок, на якій зазначений розробник документації ППФ "Абрис" Челяда О.О., то цей документ ППФ "Абрис" не виготовлявся, а був сформований кадастровим реєстратором за допомогою програмного забезпечення після перевірки на відповідність місцю розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 координатам, вказаним у Технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в АДРЕСА_1 , виготовленій ППФ "Абрис" та на підставі обмінного файлу (додаток № 2);

- аналіз координат поворотних очок у вказаній Поземельній книзі (після внесення змін 13.07.2023) свідчить про повне збереження як лінійних промірів, так і координат точок (11 шт. + 4 шт. вкрапленого контуру), вказаних Технічній документації із землеустрою, а вказані поворотні точки відображають зону обмежень, яка наявна на земельній ділянці з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339;

- щодо допущення помилки при первинній електронній реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339, то первинна реєстрація вказаної земельної ділянки була здійснена у 2010 у Державному реєстрі земель (до 01.01.2013) та проводилася на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТОВ "Добробуд - Рівне" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції котельні під цех з виробництва будівельних матеріалів) за рахунок земель АТЗТ "Лада-Полісся" в АДРЕСА_1 . При цьому у протоколі встановлення і погодження меж земельної ділянки, яка надавалася в оренду ТОВ "Добробуд-Рівне" від 15.10.2010 межі земельної ділянки, яка надавалась в оренду ТОВ "Добробуд-Рівне" від 15.10.2010 межі земельної ділянки були узгоджені без зауважень, і зокрема, директором АТЗТ "Лада_Полісся" Маланчук Н.Я. Також у протоколі зазначено, що від Б до В межа проходить по суміжності із землями загального користування, і наявні креслення перенесення меж земельної ділянки, на якому відображені координати земельної ділянки та будівель і споруд, розміщених на ній;

- 06.02.2013 (після 01.01.2013) вказана земельна ділянка була внесена (перенесена) до Державного земельного кадастру (створено електронний документ) із відкриття Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339, в якій координати поворотних точок (6 точок) меж цієї земельної ділянки були визначені спеціалістом Рівненського регіонального центу ДЗК Євпаком О.А., а не виконавцем проекту А.Кващенко, із помилками координат так як був проведений перерахунок із однієї системи координат в іншу, тому при первинній електронній відбулося зміщення геопросторових даних.

В судових засіданнях представник ФОП Троянчука О.П. підтримала доводи апеляційних скарг, просить їх задоволити. Представник третьої особи в судовому засіданні 25.09.2024 також підтримав доводи апеляційних скарг, просить їх задоволити.

Представник позивача в судових засіданнях заперечив доводи апеляційних скарг, просить залишити їх без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судові засідання не з`явилися.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, беручи до уваги клопотання відповідача-1 про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, додаткових пояснень у справі, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, ТОВ "Лада - Полісся" з 15.12.2021 є власником земельної ділянки площею 2,0567 га, кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області.

Дана земельна ділянка площею 2,0567 га знаходилась в межах переданої 04.12.1995 правопопереднику позивача - АТЗТ "Лада - Полісся" в постійне користування земельної ділянки площею 3,7 га, цільове призначення - для розміщення виробничої бази відповідно до розпорядження голови Рівненської РДА від 30.11.1995 № 177, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія РВ 000084, виданого Рівненською РДА 04.12.1995.

У 2007 за клопотанням АТЗТ "Лада - Полісся" було вилучено із права користування частину земельної ділянки площею 0,4709 га на користь ТОВ "УкрТехноФос". Будь - які спори щодо меж та права користування із ТОВ "УкрТехноФос" відсутні.

25.09.2007 АТЗТ "Лада - Полісся" звернулася до голови Городоцької сільської ради із проханням надати згоду на передачу земельної ділянки в розмірі 0,8 га новоствореному ТОВ "Добробут - Рівне", якому згідно із договором від 05.03.2007 передано частину споруди складу та свайне поле.

За результатом розгляду заяви відповідно до плану вилучення земельної ділянки з користування АТЗТ "Лада - Полісся" на користь ТОВ "Добробут - Рівне" в оренду передано земельну ділянку площею 0,7808 га для реконструкції складу під цех по виробництву будівельних матеріалів за рахунок земель АТЗТ "Лада - Полісся".

Рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району від 23.04.2010 № 1289, розглянувши клопотання ТОВ "Добробут - Рівне" вирішено погодити місце розташування земельної ділянки незавершеного будівництва котельні (землі промисловості) загальною площею 0,7846 га, наміченої для передачі в оренду ТОВ "Добробуд - Рівне" для подальшої її реконструкції під цех по виробництву будівельних матеріалів в с. Городок по вул. Барона Штейгеля, 1-А за рахунок земель АТЗТ "Лада- Полісся".

Рішенням голови Рівненської ОДА від 08.07.2010 № 290 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Добробут - Рівне" орієнтовною площею 0,7808 га в оренду строком на 49 років для реконструкції котельні під цех з виробництва будівельних матеріалів, за рахунок земель АТЗТ "Лада - Полісся", на території Гордоцької сільської ради Рівненського району.

У протоколі встановлення і погодження меж земельної ділянки, яка надається в оренду строком на 49 років ТОВ "Добробут - Рівне" та є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТОВ "Добробут - Рівне", який підписаний, зокрема й директором АТЗТ "Лада-Полісся" та скріплений печаткою, зазначено, що на місцевості межі земельної ділянки проходять, зокрема, від В до А межа проходить по суміжності з земельною ділянкою АТЗТ "Лада-Полісся" в північно-західному напрямку по суходолу на протязі 60,03 м, далі в північно-східному напрямку по суходолу на протязі 125,23 м, далі в південно - східному напрямку по суходолу на протязі 8.19 м, далі в північно-східному напрямку по суходолу на протязі 18,85 м. Зазначені межі чітко відповідають: викопіюванню з плану с. Городок М 1:3000 із виносом ділянки з масштабом 1:2000; кадастровому плану земельної ділянки з описом меж та експлікацією земельних угідь, із їх погодженням, також: начальником управління Держкомзему у Рівненському районі О. Доброжанським; начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації Лебедюком А., головою Городоцької сільської ради О. Ткачук.

Зазначений кадастровий План містить позначку про визначення кадастрового номера земельної ділянки з 13.09.2012 № 5624683300:07:027:0339. План вилучення земельної ділянки у АТЗТ "Лада-полісся" площею 0,7846 га із узгодженими межами та конфігурацією земельної ділянки погоджений органом місцевого самоврядування - головою Городоцької сільської ради, землекористувачем АТЗТ "Лада-Полісся" та директором ТОВ "Добробут-Рівне".

ФОП Троячнук О.П. набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер №5624683300:07:027:0339 у зв`язку з придбанням у ТОВ "Добробут-Рівне" незавершеного будівництвом об`єкта (будівлі котельні), що підтверджується договором купівлі - продажу від 08.08.2013, за змістом якого ТОВ "Добробут-Рівне" продало, а гр. ОСОБА_1 купив належний продавцю на праві приватної власності незавершений будівництвом об`єкт (будівля котельні), який знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,7808 га (кадастровий номер земельної ділянки 5624683300:07:027:0339).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.01.2014, ФОП Троянчук О.П. набув право власності на земельну ділянку шляхом її викупу (придбання) загальною площею 0,7808 га, № 5624683300:07:027:0339 в межах та конфігурації, які були погодженні для вилучення із користування АТЗТ "Лада- Полісся" та існували станом на дату набуття права власності відповідачем на земельну ділянку.

15.12.2021 правонаступник АТЗТ "Лада-Полісся", а саме ТОВ "Лада-Полісся" набуло право власності на земельну ділянку шляхом викупу площею 2,0567 га (право користування якою підтверджувалось документально), кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, в межах та відповідно до конфігурації, яка залишилась після її вилучення на користь ТОВ "УкрТехноФос" у 2007 площею 0,4709 га, та на користь ТОВ "Добробут-Рівне" площею 0,7846 га (власником якої є на даний час відповідач).

Відповідно до складових проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу ПрАТ "Лада - Полісся" (який є правонаступником АТЗТ "Лада-Полісся" та правопопередником ТОВ "Лада-Полісся") для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні АТЗТ "Лада-Полісся": кадастрового плану земельної ділянки; плану зон обмежень на земельну ділянку; акту приймання-передачі межових знаків на зберігання із схемою перенесення в натуру (на місцевість) поворотних точок меж земельної ділянки; схеми земельної ділянки; схеми прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості, що розроблялися з подальшим формуванням земельної ділянки та присвоєнням їй кадастрового номеру, відображено, що на місцевості межі земельної ділянки проходять... від А до Б - межа по суміжності з земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 протяжністю 125,23 м в північно-східному напрямку, далі протяжністю 8,19 м в південно-західному напрямку, далі протяжність 18.85 м в північно-східному напрямку.

Зі змісту акту приймання - передачі межових знаків на зберігання із схемою перенесення в натуру (на місцевість) поворотних точок меж земельної ділянки вбачається, що межі земельної ділянки погоджені із суміжними землекористувачами, зокрема: відповідачем ОСОБА_1 та представником ТОВ "Укртехнофос". Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.

За результатами проведення судової земельно - технічної експертизи складено висновок експерта № 221221/2ЮШ від 03.02.2023, згідно з яким встановлено наступне:

- існуючі межі земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 площею 2,0567 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, Городоцька сільська рада не відповідають даним державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі;

- враховуючи проведені натурні обміри та наявні невідповідності можна зробити висновок, що наявне порушення межі земельної ділянки 5624683300:07:027:0339, площею 2,0567 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, Городоцька сільська рада суміжним землевласником;

- площа земельної ділянки, якою користується власник земельної кадастровий номер №5624683300:07:027:0339 (власник гр. ОСОБА_1 ) за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:026:0014 (власник ТОВ "Лада-Полісся") становить 306,6 кв. м. та складається з двох земельних ділянок площами 287 кв. м. та 19,6 кв. м., огорожа виконана із збірних залізобетонних конструкцій (європаркану).

ТОВ "Лада-Полісся" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом у справі № 918/354/23 про усунення перешкоди в користуванні ТОВ "Лада - Полісся" належної їй на праві власності земельної ділянки площею 2,0567 га, кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, шляхом демонтажу за власний рахунок ФОП Троянчука О.П. самовільно встановленої ним на цій земельній ділянці огорожі - зі збірних залізобетонних конструкцій (європаркану) в частині земельної ділянки площею 306,6 кв. м відповідно до висновку експерта №221221/2-ЮШ від 03.02.2023 судової земельно - технічної експертизи, повернувши її у попередній придатний для використання стан.

Позивач зазначає, що 23.10.2023 в ході ознайомлення представником ТОВ "Лада-Полісся" із матеріалами судової справи № 918/354/23 було встановлено, що дані державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 не співпадають з даними первинної реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТОВ "Добробут-Рівне".

ПП - фірмою "АБРИС" за заявою ОСОБА_1 від 14.06.2023 розроблена Технічна документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код 11.02 в АДРЕСА_1 .

На підставі вказаної технічної документації рішенням державного кадастрового реєстратора відділу № 7 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформленого протоколом № 8476269 від 13.07.202 "Про виправлення помилки", проведено виправлення відомостей у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 шляхом зміни місцерозташування, промірів (лінійних розмірів) та конфігурації зазначеної земельної ділянки.

Листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 09.11.2023 № 29-20-9, 1-6021/0/19-23 повідомлено про підстави прийняття протоколу № 8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки", зокрема, що 12.07.2023 надійшла заява ЗВ-9201585662023 "Внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж земельної ділянки", до якої додано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробником якої є ППФ "Абрис" та електронний документ в форматі ХМІ. Файлу.

В процесі аналізу технічної документації, відомостей Державного земельного кадастру України та висновку судового експерта, зробленого на замовлення та на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області у справі № 918/354/23, було встановлено, що зазначене рішення державного кадастрового реєстратора відділу №7 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Ю.М., оформлене протоколом №8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки" прийняте всупереч положень чинного законодавства за наявності підстав для відмови у внесенні виправлень в Державний земельний кадастр України.

Відповідно до висновку судового експерта від 08.09.2023 № 47, складеного на замовлення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/354/23, на підставі розробленої і зареєстрованої технічної документації (виготовленої ПП - фірмою "АБРИС") земельна ділянка 5624683300:07:027:0339 змінила місцерозташування, проміри і конфігурацію, а реєстрація змін місця розташування була зареєстрована із накладанням (перетином) двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, належними на праві власності ТОВ "Лада - Полісся" та О. Троянчуку відповідно. Площа накладання становить 461 кв.м. та складається з двох контурів площами 415 кв.м. та 46 кв.м. Також, при перереєстрації земельної ділянки 5624683300:07:027:0339 було утворено розрив між ділянками кад. №5624683300:07:027:0339 та 5624683300:07:027:0038, що належать гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Мінерал-Еко" (висновок експерта додається).

Також судовим експертом встановлено, що аналізуючи натурні межі (існуючу огорожу) земельної ділянки 5624683300:07:027:0339, що належить гр. ОСОБА_1 та дані існуючої державної реєстрації експертом не встановлено жодних співпадінь натурних меж та даних державної реєстрації. Наявні обґрунтування в пояснюючій частині технічної документації 2023 ПП "Абрис" у виконаній роботі не реалізовані.

Отже, фактично існуюча межа між земельними ділянками з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, належними на праві власності ТОВ "Лада-Полісся" та О. Троянчуку, не відповідає межі, зазначеній в Державному земельному кадастрі.

Предметом позову у справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, яке оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки" та скасування у Державному земельному кадастрі України державної реєстрації земельної ділянки площею 0,7808 га кадастровий номер № 5624683300:07:027:0339, шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку.

Надаючи оцінку обставинам у справі в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо юрисдикції суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Як зазначає ФОП Троянчук О.П. спір у даній справі не про право власності на земельну ділянку, а про законність рішення державного реєстратора про виправлення помилки у реєстрації належної йому земельної ділянки. В той же час, як оспорюване рішення державного реєстратора не призвело до припинення права власності позивача на належну йому земельну ділянку чи змін у реєстрації його земельної ділянки, і такий спір вирішується у межах інших господарських спорів у справах № 918/354/23 та № 918/1161/23, тому, як вказує апелянт, справа № 918/1332/23 має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що спір у цій справі не відповідає ознакам та характеристикам публічно - правового з огляду на таке.

Суб`єктом владних повноважень згідно зі статтею 4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та відповідно не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Отже, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб`єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Колегія суддів приймає до уваги те, що позивач доводить у суді те, що в результаті прийняття державним реєстратором спірного рішення, яке оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки", у Поземельну книгу були внесені зміни щодо земельної ділянки площею 0,7808 га кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, власником якої є ФОП Троянчук О.П. та здійснена державна реєстрація даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі шляхом зміни її місцерозташування, промірів (лінійних розмірів) та конфігурації. Внаслідок внесення вказаних змін (виправлень) щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 виникло накладення (перетин) двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, власниками яких є ТОВ "Лада - Полісся" та ФОП Троянчук О.П. відповідно.

За правовими висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, приватноправові відносини відрізняються від публічно-правових наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного інтересу. Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на майно від їх порушення іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо такого самого нерухомого майна.

У справі, яка розглядається, позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірне рішення державного реєстратора та здійснена державна реєстрації права за ФОП Троянчуком О.П. (суб`єктом звернення за такою послугою до державного реєстратора) порушує право позивача на земельну ділянку, тобто має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і є відповідачем у спорі, про захист цивільного права позивача на земельну ділянку шляхом скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права за ФОП Троянчуком О.П.

За таких обставин, даний спір має розглядатися як такий, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстровано право щодо того ж об`єкта нерухомого майна. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному земельному кадастрі. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно - правового характеру.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє доводи ФОП Троянчука О.П. про те, що спір у справі № 918/1332/23 підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Щодо способу захисту шляхом заявлення позову про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та скасування у Державному земельному кадастрі України державної реєстрації земельної ділянки, шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку.

За змістом ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Закон України "Про Державний земельний кадастр" установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом (ч. 7 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Пунктами 50, 51, 57, 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 № 1051 передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку (зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку). Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Згідно з підпунктом 3 абзацу 1 пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Абзацом 6 пункту 114 Порядку передбачено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Положеннями ч. 1 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Як убачається із матеріалів справи, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок внесення змін (виправлень) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 виникло накладення (перетин) двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, власниками яких є ТОВ "Лада - Полісся" та ФОП Троянчук О.П. відповідно, а тому належним способом захисту порушеного права позивача, на його думку, є скасування рішення державного реєстратора та скасування у Державному земельному кадастрі України державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку, позаяк вона порушує право позивача користування земельною ділянкою.

Як встановлено апеляційним судом, до звернення в суд із позовом у справі № 918/1332/23, позивачем був поданий позов до Господарського суду Рівненської області у справі № 918/354/23 про усунення перешкод в користуванні належної йому на праві власності земельної ділянки площею 2,0567 га, кадастровий номер 5624683300:07:026:0014, шляхом демонтажу за власний рахунок ФОП Троянчука О.П. самовільно встановленої ним на цій земельній ділянці огорожі - зі збірних залізобетонних конструкцій (європаркану) в частині земельної ділянки площею 306,6 кв.м. відповідно до висновку експерта № 221221/2-ЮШ від 03.02.2023 судової земельно - технічної експертизи, повернувши її у попередній придатний для використання стан.

Із матеріалів справи слідує, що справа № 918/354/23 зупинена до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 918/1161/23 за позовом ФОП Троянчука О.П. до ТОВ "Лада-Полісся" до Рівненської обласної державної адміністрації, Городоцької сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження голови обласної державної адміністрації №791 від 06.09.2019, визнання незаконним та скасування рішення Городоцької сільської ради №645 від 14.07.2021, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки № 2425 від 15.12.2021, скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В той же час, справа № 918/1161/23 зупинена до набрання законної сили рішенням суду у справі № 918/1332/23.

Як вказує позивач, вже в ході розгляду справи № 918/354/23, ним було встановлено, що дані державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,7808 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 не співпадають із даними первинної реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТОВ "Добробут-Рівне".

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із позовом у справі №918/1332/23.

Колегія суддів зазначає, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суду слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного захисту.

При цьому, суд звертає увагу на те, що визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Також підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.

Враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі, суд апеляційної інстанції, із урахуванням вказаних вище положень законодавства, дійшов висновку, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем обрано саме такий спосіб захисту, який зможе відновити його становище та захистити порушене право чи законний інтерес.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 79, ч. ч. 8 і 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки - у випадках, визначених ст.79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів; й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону України "Про державний земельний кадастр" у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо Факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 37 цього Закону України "Про державний земельний кадастр", виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Відповідно до пункту 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державний земельний кадастр" у разі, якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру.

У п. 10 Порядку регламентується, що відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Пунктом 12 Порядку передбачається, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Згідно п. 67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Відповідно до п. 69 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник). Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, крім випадків, передбачених у пунктах 110-1, 110-2 цього Порядку.

Згідно з абз. 5 п. 74-1 Порядку у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є розташування об`єкта у межах іншого об`єкта Державного земельного кадастру, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає обліковий номер об`єкта Державного земельного кадастру, з яким виникає перетинання меж таких об`єктів, та/або кадастровий номер земельної ділянки, якщо таким об`єктом Державного земельного кадастру є земельна ділянка.

Пунктом 111 Порядку передбачено, що за результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до п. 116, 18 Порядку, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Помилками у Державному земельному кадастрі, є, серед іншого, технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою) (п. 138 Порядку).

Як встановлено апеляційним судом, спільні межі земельних ділянок були узгоджені/погоджені в 2010 році при вилученні в АТЗТ "Лада-Полісся" із його права користування частини земельної ділянки площею 0,7808 га на користь права оренди ТОВ "Добробут-Рівне" під час її формування і реєстрації.

Також із Поземельної книги, належної ФОП Троянчуку на праві власності земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, заведеної Управлінням Держземагенства у Рівненському районі 06.02.2013 (дата її відкриття), площа даної земельної ділянки під час формування складала 0,7808 га, яка належала Городоцькій сільській раді та перебувала в оренді ТОВ "Добробут-Рівне". Кадастровий план земельної ділянки містив її конфігурацію та проміри (лінійні розміри), зокрема відображено, що на місцевості межі земельної ділянки проходять... від В до А - межа по суміжності з земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 протяжністю 125,23 м в північно - східному напрямку, далі протяжністю 8.19 м в південно - західному напрямку, далі протяжність 18.85 м в північно - східному напрямку. Межа від В до А - АТЗТ "Лада-Полісся". Координати поворотних точок меж земельної ділянки містять ті ж самі відомості щодо відстані та поворотів точок земельної ділянки.

При цьому, межі набутої ТОВ "Лада-Полісся" у 2019 році земельної ділянки (як її конфігурація, так і проміри/лінійні розміри та поворотні точки координат) погоджувались ФОП Троянчуком О.П. без будь - яких зауважень, позаяк вони чітко доповнювали (співпадали) із наявною у Державному земельному кадастрі спільною межею із земельною ділянкою відповідача-2

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що на підставі Технічної документації (виготовленої ПП - Фірмою "Абрис"), відповідач-1 згідно свого рішення, яке оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 "Про виправлення помилки", здійснив виправлення відомостей у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 шляхом зміни місцярозташування, промірів (лінійних розмірів) та конфігурації зазначеної земельної ділянки.

Колегія суддів із змісту Поземельної книги (запис від 13.07.2023 № 012) встановила, що державним кадастровим реєстратором, на підставі звернення ФОП Троянчука О.П. від 12.07.2023 № ЗВ-9201585662023, внесені зміни запису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339, зокрема в частині виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, якими внесені зміни поворотних точок, відстані та координат.

Обставини зміни місцярозташування, промірів (лінійних розмірів) та конфігурації зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0339 учасники справи не заперечують.

В той же час, висновком судового експерта від 08.09.2023 № 47, складеного на замовлення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/354/23 підтверджується те, що земельна ділянка 5624683300:07:027:0339 змінила місцерозташування, проміри і конфігурацію, а реєстрація змін місця розташування була зареєстрована із накладанням (перетином) двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, які належать на праві власності ТОВ "Лада - Полісся" та ФОП Троянчуку О.П. відповідно.

Колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", якою передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Отже, існують певні обмеження щодо проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Враховуючи те, що внаслідок прийняття відповідачем-1 спірного рішення, оформленого протоколом № 8476269 від 13.07.2023 та здійсненої державної реєстрації, земельна ділянка 5624683300:07:027:0339 змінила своє місцерозташування, проміри та конфігурацію, внаслідок чого відбулося накладання (перетин) двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5624683300:07:026:0014 та 5624683300:07:027:0339, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що державний реєстратор зобов`язаний був відмовити у внесенні виправлень до Державного земельного кадастру України в частині змін місця розташування земельної ділянки, належної позивачу, оскільки виник перетин/накладення на земельну ділянку позивача.

При цьому, суд зазначає, що ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором) встановлено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

В той же час, суд вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що виявлені помилки у визначенні невідповідності меж земельних ділянок були виправлені державним кадастровим реєстратором за письмовим погодженням ТОВ "Лада- Полісся", якій належить право власності на земельну ділянку, та права якої в ході такої реєстрації були порушені.

Також, всупереч нормам ст. 37 Закону України "Про державний земельний кадастр", будь-якої інформації про виправлення помилок в ДЗК України на адресу ТОВ "Лада-Полісся", як власника земельної ділянки, на яку перереєстровано земельну ділянку ФОП Троянчука О.П. із накладенням, не надсилалось.

Окрім того, зміст спірного рішення кадастрового реєстратора, яке оформлене протоколом №8476269 від 13.07.2023 не містить будь - якої інформації щодо того, яка ж саме помилка, на думку заявника, чи державного кадастрового реєстратора, слугувала підставою для внесення змін про місцерозташування земельної ділянки, що підтверджує відсутність такої помилки.

Відповідачі стверджують про наявність помилки у геопросторових даних під час перерахунку із однієї системи координат в іншу, що слугувало підставою для винесення спірного рішення, оформленого протоколом державного реєстратора, на підставі виготовленої ПП-Фірма "Абрис" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.

Однак, такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно - кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Апеляційним господарським судом не встановлено будь - яких співпадінь (окрім площі) між каталогами координат, промірами, конфігурацією, поворотними точками меж належної земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0339, що були зазначені у проекті землеустрою, виготовленому для відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Добробут-Рівне" (попередньому власнику земельної ділянки), із виготовленою на замовлення ФОП Троячнука О.П. Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки.

Також суд не приймає до уваги наданий ФОП Троянчуком О.П. висновок експерта за результатом проведення земельно - технічної експертизи від 24.01.2024 № 03-24, оскільки він не спростовує встановлені в ході розгляду даної справи обставини, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Надавши оцінку матеріалам справи, врахувавши вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки земельна ділянка кадастровий номер 5624683300:07:027:0339 щодо якої здійснено реєстрацію, частково накладається на земельну ділянку, яка належить на праві власності позивачу і реєстратор в межах своїх повноважень не вчинив належних дій з перевірки та встановлення таких даних, тому спірне рішення державного реєстратора, оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 та державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,7808 га кадастровий номер №5624683300:07:027:0339 підлягає скасуванню шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі № 918/1332/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Водночас п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає гонорар як форму винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Як встановлено апеляційним судом, в позовні заяві позивач вказував, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи становить 20000 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 позов задоволено.

05.04.2024 до суду першої інстанції подано заяву про відшкодування судових витрат, в якій позивач просив суд стягнути із відповідачів 20 000 грн судових витрат.

В підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем додано до заяви: копію договору про надання правової допомоги від 05.12.2023 № б/н; платіжну інструкцію № 298 від 16.01.2024 на суму 20 000 грн; копію акту здачі - приймання виконаних послуг (надання правової допомоги) від 03.04.2024.

Як встановлено апеляційним судом, із договору про надання правової допомоги від 05.12.2023, між позивачем та адвокатом Мельничуком С.В. узгоджено фіксований розмір гонорару, що становить 20 000 грн (п. 4.1. договору).

Тобто, в даному випадку, адвокат та клієнт (замовник, позивач), керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, погодили між собою фіксований розмір гонорару в сумі 20 000 грн.

На виконанням умов даного договору від 05.12.2023, між адвокатом Мельничук С.В. та ТОВ "Лада-Полісся" складено та підписано акт надання послуг від 03.04.2024, в якому зазначено вид послуг та загальну вартість правничої допомоги, яка становить 20 000 грн.

До виду послуг віднесено: попередня консультація із клієнтом щодо характеру спірних правовідносин - 3 год.; пошук, вивчення та правовий аналіз доказів для матеріалів справи - 4 год.; пошук/аналіз судової практики - 8 год.; підготовка документів для подання до суду - 10 год.; участь у судових засіданнях 30.01.2023, 21.02.2024, 19.03.2024, 03.04.2024 - понад 5 год.

З огляду на викладене, надані докази в їх сукупності підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката на суму 20 000 грн.

Апеляційний господарський суд, надавши оцінку доданим до заяви доказам, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що справедливим та співмірним є стягнення з відповідачів на користь позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На думку суду апеляційної інстанції зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді першої інстанції.

Судом враховується, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, колегія суддів вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі витрати в сумі 20 000 грн в частині послуг, наданих на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, відповідають критеріям реальності та розумності, та не спростовані відповідачами.

Апеляційним господарським судом не встановлено обставин того, що дана сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не відповідає критеріям необхідності, обґрунтованості та розумності, а тому доводи відповідачів є безпідставними та необгрунтованими.

Із урахуванням викладеного, скаржником, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційних скаргах є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно - західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі № 918/1332/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП Троянчука О.П. - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця Троянчука Олександра Петровича на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі № 918/1332/23 - залишити без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений 03 жовтня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.