Постанова

від 01.10.2024 по справі 906/1152/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року Справа № 906/1152/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участі представників:

позивача - Приведьон В.М.

відповідача - Сичов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №906/1152/23 (повний текст складений 09.08.2024)

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-СМ"

про визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №906/1152/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що наведені позивачем обставини не свідчать про істотну зміну обставин після укладення договору, а тому відсутні правові підстави для визнання укладеною в судовому порядку запропонованої позивачем додаткової угоди до договору.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №906/1152/23 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- суд не звернув увагу на умови укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №114 від 28.10.2021, зокрема на п.12.2 та п. 12.5;

- ТОВ "Альфа-СМ" є субспоживачем ФОП Шолоха В.В., тобто електроустановки Відповідача приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача ФОП Шолоха В.В. Тому на виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, між АТ "Житомиробленерго" та ФОП Шолохом В.В. було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж 15.06.2020, за умовами якого Позивач фактично є користувачем технологічних електричних мереж основного споживача за відповідну плату. А тому клас напруги Відповідача визначався за класом напруги основного споживача - ФОП Шолоха В.В.;

- листом за вихідним №15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021 НКРЕКП було надано відповідь у якій зазначено, що у випадку наявності у основного споживача, який відноситься до 1 класу напруги, приєднаних до його мереж субспоживачів, що отримують електричну енергію на межі балансової належності між основним споживачем та субспоживачем зі ступенем напруги нижче 27,5 кВ, такі субспоживачі відносяться до 2 класу напруги;

- розпорядження НКРЕКП є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг;

- з врахуванням змін в чинному законодавстві про електроенергетику, розпорядження Регулятора Позивачем було направлено Відповідачу пропозицію укласти відповідні додатки у редакції, що відповідає умовам та вимогам чинного законодавства. В даному випадку по об`єкту Відповідач отримував і отримує електричну енергію саме від Позивача, який має відповідну ліцензію, на межі своєї балансової належності номінальною напругою 0,4 кВ. Однак, його клас напруги раніше визначався як перший у відповідності до діючого на той час пункту 5 Постанови НКРЕКП від 13.08.1998 №1052, а саме за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу, тому і у договорі зазначено було напругу приєднання основного споживача (110 кВт). Для приведення договірних відносин між сторонами у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 05.10.2018 №1175 в частині правильного зазначення напруги на межі балансової належності у точці розподілу електричної енергії, та у відповідності до вимог Регулятора і було запропоновано Відповідачу до підписання нову редакцію додатків.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №906/1152/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на "01" жовтня 2024 р. об 10:30 год. Запропоновано учасникам справи у строк до 26.09.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

25.09.2024 на адресу суду від ТОВ "Альфа-СМ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 28.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-СМ" (Споживач, відповідач) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (Оператор системи, позивач) в особі начальника Житомирського РЕМ АТ "Житомиробленерго" укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №114 (далі - Договір №114) з додатками (а.с.9-15).

Відповідно до п.1.1 даного договору цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 Договору).

За змістом п.2.1 Договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до п.5.1 Договору ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені у паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача.

Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п.5.3 Договору).

За змістом підп.6 п.6.1 Договору оператор системи зобов`язується, зокрема, надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше, ніж за 20 днів до введення її в дію.

Відповідно до п.12.1 Договору інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до умов пункту 12.2 Договору, усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі.

Цей договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини між Оператором системи та Споживачем.

У зв`язку з цим сторони погоджуються з тим, що Оператор системи вносить відповідні зміни та доповнення до цього договору та оприлюднює їх на власному веб-сайті. Якщо споживач не ініціював розірвання цього договору, протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього договору, вважається, що споживач погодився зі змінами до договору з дати його оприлюднення на веб-сайті Оператора системи.

Згідно з п.12.8 Договору невід`ємною частиною договору є, зокрема, додатки:

1) №1 "Заява-приєднання";

2) №2 "Паспорт точки/точок обліку електричної енергії";

3) №3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача";

4) №4 "Порядок розрахунків" зі зразком звіту про покази засобів обліку. Звіт про покази засобів обліку надається споживачем щомісячно;

5) №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до Додатку №3.1 до Договору ("Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача") ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача становить 110/0,4 кВт з 1 класом напруги (а.с.12 на звороті).

За змістом п.2 Додатку №6.1 до Договору ("Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін") межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється між Основним споживачем (ФОП Шолохом В.В.) і Оператором системи (АТ "Житомиробленерго"): на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська (а.с.14 на звороті).

18.07.2023 розпорядженням НКРЕКП №191-р "Про усунення порушень" AT "Житомиробленерго" зобов`язано, у строк до 01.10.2023 привести у відповідність договірні відносини та внести зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у паперовому вигляді, підписані уповноваженими особами обох боків, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-СМ" в частині визначення класу напруги у відповідності до вимог положень п. 8.1 глави 8 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (а.с.17-18).

28.07.2023 позивач направив відповідачу лист, в якому вказав, що згідно постанови РЕКП від 25.08.2021 № 1431 з 01.01.2022 втратила чинність постанова НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052, якою було затверджено порядок визначення класів споживачів електричної енергії диференційованими за класами напруги. Вказав, що постановою НКРЕКП від 25.08.2021 р. №1430 внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175. У зв`язку із змінами, тариф на послуги з розподілу за об`єктом відповідача визначено на рівні другого класу.

До вищевказаного листа додано проект додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с.19-20).

У відповіді на вказаний лист ТОВ "Альфа-СМ" відмовилось від підписання додаткової угоди (а.с. 21-22).

Враховуючи наведене, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-СМ" про визнання укладеною додаткову угоду №1-К (з Додатками №3 та №2) до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в наведеній позивачем редакції (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), які затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії". Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (частина перша статті 4 цього Закону).

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (частина четверта статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Статтею 633 ЦК України закріплено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Суд звертає увагу, що актом цивільного законодавства, у контексті предмету та підстав позову, є постанова НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.18 №312, якою встановлені правила щодо приєднання до публічного договору споживачів, постанова НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175, яка доповнена постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2321 Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та постанова НКРЕКП від 13.08.1998 №1052.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Додатком 3 до ПРРЕЕ є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги Оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою приєднання. Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до пункту 2.1.2 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з пунктом 2.1.12 ПРРЕЕ невід`ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.

Згідно із частиною третьою статті 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною шостою цієї статті встановлено, що суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 ГК України).

Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені статтею 184 ГК України, частиною третьою якої визначено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (2.1.3 ПРРЕЕ).

Суд наголошує, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам, як послуги оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням, зокрема, статей 633, 634 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання. Умови такого договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Ознаки публічного договору: наявність зобов`язання сторони договору - особи, що діє у сфері публічного договору; особа, яка діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору; публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.

Умови публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається на підставі типового договору, є однаковими для всіх споживачів, втім додатки до договору, є індивідуальними і не стосуються широкого загалу осіб, визначають конкретні умови та є невід`ємною частиною договору, якщо такий додаток оформлений сторонами за взаємною згодою, що виключає можливість визнання укладеним типового договору без наявності та погодження додатків до договору.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено, що укладення, внесення змін, продовження дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами (тобто і договору про надання послуг з розподілу електричної енергії), здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Суд виходить з того, що поняття межа балансової належності, а саме, точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, чітко та однозначно сформульоване у ПРРЕЕ, не викликає його неоднозначного розуміння, та відповідно, підлягає встановленню з урахуванням обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки поданих сторонами доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №906/1256/23.

У свою чергу, у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 визначено, що клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності. Відповідно обставини встановлення класу напруги споживачу з урахуванням межі балансової належності підлягають встановленню з урахуванням обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки поданих сторонами доказів. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі №906/835/23.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17.

Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України, визначено обов`язковість всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження судом під час вирішення спору доказів, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що правовідносини безпосередньо між позивачем та відповідачем урегульовані укладеним ними публічним договором приєднання №114 на надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії, умови якого розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та є однаковими для всіх споживачів.

На момент укладення вказаного договору №114 діяв Порядок визначення класів споживачів, затверджений постановою НКРЕКП від 13.08.1998 №1052, згідно з пунктом 3 якого споживачі електричної енергії розподіляються на два класи; критерієм розмежування класів споживачів є ступінь напруги на межі балансової належності між мережею оператора системи розподілу та споживачем: 27,5 кВт та вище - перший клас споживачів, нижче 27,5 кВт - другий клас споживачів.

Як вже зазначалось вище, відповідно до Додатку №3.1 до Договору ("Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача") ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача становить 110/0,4 кВт з 1 класом напруги (а.с.12 на звороті).

За змістом п. 2 Додатку №6.1 до Договору ("Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін") межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється між Основним споживачем (ФОП Шолохом В.В.) і Оператором системи (АТ "Житомиробленерго"): на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська (а.с.14 на звороті).

В подальшому, 18.07.2023 розпорядженням НКРЕКП №191-р "Про усунення порушень" AT "Житомиробленерго" зобов`язано, у строк до 01.10.2023 привести у відповідність договірні відносини та внести зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у паперовому вигляді, підписані уповноваженими особами обох боків, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-СМ" в частині визначення класу напруги у відповідності до вимог положень п. 8.1 глави 8 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (а.с. 17-18).

28.07.2023 позивач направив відповідачу лист, в якому вказав, що згідно постанови НКРЕКП від 25.08.2021 №1431 з 01.01.2022 втратила чинність постанова НКРЕКП від 13.08.1998 №1052, якою було затверджено порядок визначення класів споживачів електричної енергії диференційованими за класами напруги. Вказав, що постановою НКРЕКП від 25.08.2021 №1430 внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175. У зв`язку із змінами, тариф на послуги з розподілу за об`єктом відповідача визначено на рівні другого класу. До вищевказаного листа додано проект додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с.19-20).

Отже, відповідно до умов укладеного договору Товариству встановлено 1-ий клас напруги та рівень напруги. Товариство має живлення від мереж основного споживача ФОП Шолоха В.В., а відтак, є субспоживачем та отримує електроенергію на межі балансової належності із номінальною напругою нижче 27,5 кВ. Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами спору безпосередньо відсутня межа балансової належності.

Колегія суддів також звертає увагу, що у справі №906/448/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-СМ" до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії суди дійшли висновку, що оскільки позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, а є споживачем, що отримує електроенергію від споживача, що є власником мереж, який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності за 1 класом напруги та з огляду на те, що за умовами укладеного між сторонами договору ступінь напруги приєднання на об`єктах споживача визначено для позивача 1 клас напруги, дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифу для 2-го класу в даному випадку є неправомірними.

Також колегія суддів зазначає, що судами у справі №910/8823/22, в якій вирішувався спір щодо правомірності дій відповідача зі зміни позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за класом напруги, встановлено таке:

(1) за умовами договорів №12-2 та №13/05/2020 відсутня межа балансової належності у позивача з відповідачем (оператором системи) безпосередньо, а відповідач здійснює розподіл електричної енергії позивачу через мережі основного споживача з першим класом напруги;

(2) у договорі № 12-2 сторонами визначено, що ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача (фідери №№ 45, 46, 61) становить 110 кВт.

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №910/8823/22, враховуючи, що між позивачем та відповідачем безпосередньо відсутня межа балансової належності, а в укладеному відповідачем та позивачем договорі №12-2 встановлено напругу приєднання на об`єктах позивача 110 кВт, що відповідає першому класу напруги, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача з нарахування позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за другим класом напруги.

Також у постанові від 21.02.2024 у справі №906/172/23 за позовом Приватного акціонерного товариства Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства, в якій вирішувався спір щодо правомірності дій відповідача зі зміни позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за класом напруги, суд касаційної інстанції, залишаючи в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача з нарахування позивачу тарифу за послуги з розподілу енергії за ІІ (другим) класом напруги, з урахуванням того, що між сторонами спору безпосередньо відсутня межа балансової належності, а в укладених договорах встановлено напругу приєднання на об`єктах позивача 35 кВт, що відповідає І (першому) класу напруги.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, що між позивачем та відповідачем безпосередньо відсутня межа балансової належності, а в укладеному між відповідачем та позивачем договорі встановлено напругу приєднання на об`єктах позивача 110 кВт, що відповідає першому класу напруги, відсутні підстави для визнання укладеною додаткової угоди.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з частинами третьою, четвертою та сьомою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що запропонована позивачем додаткова угода не є правочином, обов`язковість укладення якого передбачена чинним законодавством.

Також суд зауважує, що Договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №114 не передбачено право односторонньої зміни його умов.

Крім того, самостійне зменшення позивачем дозволеної потужності субпоживача, дозволеної та приєднаної потужності субспоживача, суперечить п. 2 та п. 4 постанови Регулятора від 14.03.18 № 312, згідно яких приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно відбуватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №920/201/19.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №906/1152/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №906/1152/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №906/1152/23 - без змін.

2. Справу №906/1152/23 повернути до Господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "03" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.