Постанова

від 04.10.2024 по справі 904/1095/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1095/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Верхогляд Т.А. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 року у справі №904/1095/24 (суддя Крижний О.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення шкоди, завданої недостачею, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просило стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" шкоду, завдану недостачею, в розмірі 89 162,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2023 року на адресу позивача за залізничними накладними №№48279699, 48279640, 48279764, 48289151 направлено вантаж - вугілля кам`яне. Після прибуття вантажу у вагонах №№ 63464531, 67864678, 57400343, 60258209, 52712924, 61796819, 56088586 було виявлене порушене маркування, а також наявність виїмок. За фактом зважування було виявлено недостачу вантажу, про що складені комерційні акти. Розмір виявленої недостачі з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження становить 89 162,00 грн.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач погодився з контррозрахунком відповідача та просив суд з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог стягнути з відповідача шкоду, завдану недостачею, в розмірі 9 950,00 грн. та судовий збір 3 028,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 року у справі №904/1095/24 позов задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" шкоду, завдану нестачею вантажу в розмірі 9 950,97 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що вантаж прийнято залізницею до перевезення без зауважень, тому відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції - вугілля кам`яного у спірних вагонах покладається саме на відповідача.

Не погодившись з рішенням суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на прийняття рішення з порушення норм матеріального права та при невідповідності фактичним обставинам справи, просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:

- позивачем не було надано до матеріалів справа достовірних доказів як вини відповідача в нестачі вантажу, так і вартості нестачі вантажу;

- вантажовідправником згідно накладних є АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", тому відповідальність за втрату вантажу у вагоні 61796819 повинен нести вантажовідправник - АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ";

- у даному випадку висновок щодо придатності вагону 61796819 під навантаження вантажу вугілля як в комерційному, так й у технічному відношенні робили працівники відправника АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", однак в оскаржуваному рішенні відсутні обґрунтування суду щодо відмови в прийнятті вищезазначених доводів відповідача.

- на думку скаржника, сума збитків у розмірі 3929,70 грн. за втрату вантажу у вагоні 61796819 не підлягає задоволенню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що в апеляційній скарзі скаржник сам підтверджує факт того, що вагон № 61796819 перебував в технічно несправному стані.

Також звертає увагу, що акт про технічний стан вагону форми ГУ-106 № 58 від 30.03.2023 представником вантажоодержувача не підписаний, у ньому не міститься інформація, яка б підтверджувала вину відправника у втраті вантажу. Акт про технічний стан вагона містить лише припущення про причини втрати вантажу та у ньому не зазначено, чи має несправність вагону свіже походження або несправність стара. Таким чином, цей акт не доводить, що втрата вантажу сталась з причин, що залежать від відправника.

На переконання позивача, саме відповідач, як перевізник, має доводити відсутність своєї вини у втраті вантажу. Відповідачем не доведено, що втрата вантажу в вагоні № 61796819 сталася не з його вини.

З урахуванням приписів ст. ст. 308, 314 ГК України, ст. 924 ЦК України, відповідальність за втрату вантажу в вагоні має покладатись саме на відповідача.

Позивач зазначає, що:

- залізницею при прийнятті завантаженого вагону не було зроблено жодних письмових зауважень щодо непридатності вагонів (в комерційному та технічному відношенні) для перевезення вантажу;

- документами, які підтверджують вартість втраченого вантажу є довідки відправника АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" - про вартість 1 тони кам`яного вугілля № 11/169 від 27.02.2024, № 11/170 від 27.02.2024, № 11/173 від 27.02.2024, № 11/174 від 27.02.2024, які містять інформацію щодо кожного вагону та залізничної накладної, що спростовує твердження відповідача відносно того, що позивачем не було надано до матеріалів справи достовірних доказів вартості нестачі вантажу;

- під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не висловлювався щодо відсутності вищезгаданих доказів, навпаки, з урахуванням наданих позивачем довідок про вартість кам`яного вугілля, відповідач підготував контррозрахунок до суми позовних вимог.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Верхогляд Т.А., суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024, після надходження справи на запит суду, відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З матеріалів даної справи вбачається, що у березні 2023 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (вантажоодержувача) Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦФЗ" (вантажовідправником) відправлено товар вугілля кам`яне за залізничними накладними №48279699, 48279640, 48279764, 48289151.

Після прибуття вагонів на станцію призначення Запоріжжя-Ліве було виявлено, що у вагонах №№63464531, 67864678, 57400343, 60258209,52712924, 61796819, 56088586 порушене маркування, а також наявні виїмки.

У зв`язку з викладеним, була проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу зі зважуванням вагонів на справних електронних вагах вантажоодержувача та за фактом зважування складено комерційні акти №460005/89, 460005/90, 460005/91, 460005/93, 460005/94, 460005/99 від 05.03.2023 та №460005/114 від 10.03.2023.

Так, у комерційному акті №460005/89 від 05.05.2023 зафіксовано, що вагон №63464531 вантажопідйомністю 70,0т прибув 03.05.2023 поїздом №9501. Вагон у технічному стані справний. У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі акту загальної форми №40496 від 03.03.2023 станції Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу прибувшего груповою відправкою вказаній на лицьовій стороні цього акту зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №085, огляд-перевірка 21.12.2022, приймальником поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальником заводу ОСОБА_2 , слідчим Заводського ВП Марчак А.В. у присутності в.о. начальника станції ОСОБА_3 . По документу значиться 7 напіввагонів загальною масою 456450 кг у вагоні №63464531 тара 23900 кг, нетто 64150 кг. Фактично виявилось брутто 87150 кг, тара з документу 23900 кг, нетто 63250 кг, що менше документу на 900 кг.

У комерційному відношенні навантаження нижче бортів 10 см, шапкою, ущільнене, марковане 5-ма повздовжніми борознами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, виїмка над 1-7 люками довжиною 1000 см, шириною 250-280 см, глибиною 20 см. Відсутній вантаж поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка зачинені, просипу вантажу не має. При повторному зважуванні, дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

У комерційному акті №460005/90 від 05.03.2023 зафіксовано, що вагон №67864678 вантажопідйомністю 69,0т прибув 03.03.2023 поїздом №9501. Вагон у технічному стані справний. У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі акту загальної форми №40498 від 03.03.2023 станції Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу прибувшего груповою відправкою вказаній на лицьовій стороні цього акту зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №085, огляд-перевірка 21.12.2022, приймальником поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальником заводу ОСОБА_2 , слідчим Заводського ВП Марчак А.В. у присутності в.о. начальника станції ОСОБА_3 . По документу значиться 7 напіввагонів загальною масою 456450 кг у вагоні №67864678 тара 23100 кг, нетто 65400 кг. Фактично виявилось брутто 87000 кг, тара з документу 23100 кг, нетто 63900 кг, що менше документу на 1500 кг. У комерційному відношенні навантаження нище бортів на 10 см, шапкою, марковане 5-ма повздовжніми борознами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, праворуч виїмка над 1-7 люками довжиною 1050 см, шириною 130 см, глибиною 20 см. Відсутній вантаж поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу не має. При повторному зважуванні, дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

У комерційному акті №460005/91 від 05.03.2023 зафіксовано, що вагон №57400343 вантажопідйомністю 69,0т прибув 03.03.2023 поїздом №9501. Вагон у технічному стані справний. У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі акту загальної форми №40499 від 03.03.2023 станції Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу прибувшего груповою відправкою вказаній на лицьовій стороні цього акту зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №085, огляд-перевірка 21.12.2022, приймальником поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальником заводу ОСОБА_2 , слідчим Заводського ВП Марчак А.В. у присутності в.о. начальника станції ОСОБА_3 . По документу значиться 7 напіввагонів загальною масою 456450 кг у вагоні №57400343 тара 22500 кг, нетто 63300 кг. Фактично виявилось брутто 84400 кг, тара з документу 22500 кг, нетто 61900 кг, що менше документу на 1400 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче бортів 10 см, шапкою, марковане 5-ма повздовжніми борознами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, праворуч виїмка над 1-7-ми люками довжиною 1050 см, шириною 100-130 см, глибиною 20 см. Відсутній вантаж поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу не має. При повторному зважуванні, дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

У комерційному акті №460005/93 від 05.03.2023 зафіксовано, що вагон №60258209 вантажопідйомністю 70,0т прибув 03.03.2023 поїздом №9501. Вагон у технічному стані справний. У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі акту загальної форми №40501 від 03.03.2023 станції Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу прибувшего груповою відправкою вказаній на лицьовій стороні цього акту зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №085, огляд-перевірка 21.12.2022, приймальником поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальником заводу ОСОБА_2 , слідчим Заводського ВП Марчак А.В. у присутності в.о. начальника станції ОСОБА_3 . По документу значиться 6 напіввагонів загальною масою 385850 кг у вагоні №60258209 тара 23300 кг, нетто 64950 кг. Фактично виявилось брутто 87300 кг, тара з документу 23300 кг, нетто 64000 кг, що менше документу на 950 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче бортів на 10 см, шапкоподібне, ущільнене, марковане 5-ма повздовжніми борознами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, виїмки: над 1-2-ми люками довжиною 200 см, шириною 280 см, глибиною 20 см., праворуч над 6-7 люками довжиною 200 см. шириною 110 см глибиною 20 см. Відсутній вантаж поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка зачинені, просипу вантажу не має. При повторному зважуванні, дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

У комерційному акті №460005/94 від 05.03.2023 зафіксовано, що вагон №52712924 вантажопідйомністю 70,0т прибув 03.03.2023 поїздом №9501. Вагон у технічному стані справний. У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі акту загальної форми №40500 від 03.03.2023 станції Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажувантажоодержувачу прибувшего груповою відправкою вказаній на лицьовій стороні цього акту зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №085, огляд-перевірка 21.12.2022, приймальником поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальником заводу ОСОБА_2 , слідчим Заводського ВП Марчак А.В. у присутності в.о. начальника станції ОСОБА_3 . По документу значиться 6 напіввагонів загальною масою 385850 кг у вагоні №52712924 тара 23000 кг, нетто 66050 кг. Фактично виявилось брутто 88100 кг, тара з документу 23000 кг, нетто 65100 кг, що менше документу на 950 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче бортів на 10 см., шапкоподібне, ущільнене, марковане 5-ма повздовжніми борознами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, виїмка праворуч над 6-7 -ми люками довжиною 300 см, шириною 100 см, глибиною 20 см. Відсутній вантаж поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу не має. При повторному зважуванні, дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

У комерційному акті №460005/99 від 05.03.2023 зафіксовано, що вагон №61796819 вантажопідйомністю 70,5т прибув 03.03.2023 поїздом №3109. Вагон у технічному стані справний. У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі актів загальної форми №40207 від 02.03.2023 станції Покровськ, №1393 від 03.03.2023 станції Нижньодніпровськ-Вузол, №40507 від 03.03.2023 станції Запоріжжя-Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу прибувшего груповою відправкою вказаній на лицьовій стороні цього акту зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №085, огляд-перевірка 21.12.2022, приймальником поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальником заводу ОСОБА_2 , у присутності в.о. начальника станції Тетері О.М. По документу значиться 9 напіввагонів загальною масою 602650 кг у вагоні №61796819 тара 23000 кг, нетто 68950 кг. Фактично виявилось брутто 90200 кг, тара з документу 23000 кг, нетто 67200 кг, що менше документу на 1750 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче бортів на 10-20 см., шапкоподібне. Вантаж маркований 5-ма повздовжніми борознами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, праворуч над 7-м люком воронкоподібне поглиблення довжиною 100-130 см, шириною 200 см, глибиною 100 см. На деталях вагону сліди просипання вантажу, що перевозиться. В технічному відношенні вагон справний, про що складено акт ГУ-106 №58 від 03.03.2023, праворуч нещільне прилягання кришки 7-го люку до армувального листа торцевої поперечної балки. Зазор довжиною 30 см. шириною 2 см. Зазор з зовнішньої сторони закладений ганчір`ям. Двері цільнометалеві, люка зачинені, просипу вантажу не має. При повторному зважуванні, дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

У комерційному акті №460005/144 від 10.03.2023 зафіксовано, що вагон №56088586 вантажопідйомністю 69,0т прибув 07.03.2023 поїздом №2469. Вагон у технічному стані справний. У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі актів загальної форми №40248 від 06.03.2023 станції Покровськ, №40540 від 07.03.2023 станції Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу прибувшего груповою відправкою вказаній на лицьовій стороні цього акту зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №085, огляд-перевірка 21.12.2022, агентом комерційним ОСОБА_4 , прийомоздавальником заводу ОСОБА_5 , слідчим Заводського ВП Марчак А.В. у присутності в.о. начальника станції Тетері О.М. По документу значиться 5 напіввагонів загальною масою 323650 кг у вагоні №56088586 тара 22200 кг, нетто 64000 кг. Фактично виявилось брутто 84650 кг, тара з документу 22200 кг, нетто 62450 кг, що менше документу на 1550 кг. У комерційному відношенні навантаження шапкою, вище рівня бортів 5-10 см. Вантаж ущільнений, маркований 5-ма повздовжніми борознами, що відповідає перевізному документу. Ліворуч порушене маркування, виїмки над 1-5 -ми люками довжиною 750 см, шириною 50 см, глибиною 20-30 см. Ліворуч порушене маркування, виїмки над 6-7-ми люками довжиною 300 см. шириною 60-130 см. глибиною 40-50 см. Відсутній вантаж поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу не має. При повторному зважуванні, дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірні вагони були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

За твердженням позивача, вугілля кам`яне, що перевозилось за залізничними накладними №№48279699, 48279640, 48279764, 48289151, було здане до перевезення у вологому стані, про що зазначено в накладних, тому норма природної втрати становить 2% від маси зазначеної в перевізних документах.

Таким чином, відповідальна недостача вугілля під час перевезення становить:

- у вагоні № 63464531 маса нетто 64150 кг, норма недостачі 64150кг х 2% = 1283,00 кг, відповідальна недостача складає -383 кг (900-1283), відповідно вартість відповідальної недостачі становить 0 грн.

- у вагоні №67864678 маса нетто 65400 грн, норма недостачі 65400кг х 2% = 1308,00 кг, відповідальна недостача складає 192 кг (1500-1308), відповідно вартість відповідальної недостачі становить 1946,21 грн (192 кг х 10136,50 грн (вартість 1т вугілля з ПДВ));

- у вагоні №57400343 маса нетто 63300 грн, норма недостачі 63300 кг х 2% = 1266,00 кг, відповідальна недостача складає 134 кг (1400-1266), відповідно вартість відповідальної недостачі становить 1358,29 грн (134 кг х 10136,50 грн (вартість 1т вугілля з ПДВ));

- у вагоні № 60258209 маса нетто 64950 кг, норма недостачі 64950кг х 2% = 1299,00 кг, відповідальна недостача складає -349 кг (950-1299), відповідно вартість відповідальної недостачі становить 0 грн;

- у вагоні № 52712924 маса нетто 66050 кг, норма недостачі 66050кг х 2% = 1321,00 кг, відповідальна недостача складає -371 кг (950-1321), відповідно вартість відповідальної недостачі становить 0 грн;

- у вагоні №61796819 маса нетто 68950 грн, норма недостачі 68950 кг х 2% = 1379,00 кг, відповідальна недостача складає 371 кг (1750-1379), відповідно вартість відповідальної недостачі становить 3929,70 грн (371 кг х 10592,18 грн (вартість 1т вугілля з ПДВ));

- у вагоні №56088586 маса нетто 64000 грн, норма недостачі 64000 кг х 2% = 1280,00 кг, відповідальна недостача складає 270 кг (1550-1280), відповідно вартість відповідальної недостачі становить 2716 грн (270 кг х 10062,11 грн (вартість 1т вугілля з ПДВ));

Ціна продукції з ПДВ підтверджується наявними у справі довідками Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" про вартість вугільної продукції (а.с.28-31).

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу та просив суд стягнути з останнього (з урахуванням відповіді на відзив) вартість недостачі вугілля кам`яного у розмірі 9 950,97 грн.

На думку колегії суддів при розгляді даного спору судом першої інстанції належним чином надана оцінка наявним у справі доказам, доводам сторін і висновки суду про задоволення позову скаржник при апеляційному перегляді справи не спростував.

Щодо цього колегія суддів зазначає наступне:

Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 2, ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезення вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).

Відповідно до п.п. 8 п. 6 розділу 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 610, 614 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 924 Цивільного кодексу України регламентовано, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 105 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція). За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що ці норми передбачають презумпцію вини перевізника у разі втрати, нестачі, псування й ушкодження вантажу, прийнятого до перевезення, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізникові. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Тобто, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За змістом ст. 31 Статуту залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів відправником.

Згідно з пунктом 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

За приписами п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються зі станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - при перевезенні вантажів у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, - для мінерального палива.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

За умовами п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення та параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів, після завантаження вугілля кам`яне марки г-газовий на відкритому рухомому складі, зазначені у спірних залізничних накладних вагони №№ 52277241, 54998117, 68703081, 60371739, 59954719 мали бути перевірені працівниками залізниці.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно ч. 3 ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Оскільки вантажі у вагони відкритого типу приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, відповідач мав можливість належним чином здійснити огляд вагонів та встановити, що вказані вагони є непридатними для перевезення вантажу того виду, що були у нього завантажені відправником, та відмовитись від приймання вантажу до перевезення.

Однак, як зазначено вище, у спірних перевезеннях як вантажовідправником, так і залізницею під час завантаження та після завантаження не було зроблено жодних письмових зауважень щодо непридатності вагонів №№63464531, 67864678, 57400343, 60258209,52712924, 61796819, 56088586 для перевезення вантажу вугілля кам`яне марки г-газовий насипом у вагонах відкритого типу. Не було зауважень залізниці і до якості здійсненого відправником завантаження.

Жодних актів загальної форми ГУ-23 щодо наявності несправностей у вказаних вагонах матеріали справи не містять, шо свідчить про те, що Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільска ЦЗФ" належним чином здійснило навантаження та підготовку вантажу до транспортування у вагонах у цих вагонах.

Відтак, після прийняття зазначених вагонів до перевезення залізниця взяла на себе повну відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу та підтвердила, що саме вона несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.

Статтею 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 ст. 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно ст. 130 Статуту залізниць України пред`явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред`явлення до неї претензії. Право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Зазначені у комерційних актах №460005/89, 460005/90, 460005/91, 460005/93, 460005/94, 460005/99 від 05.03.2023 та №460005/114 від 10.03.2023 відомості свідчать про незбереження вантажу під час його перевезення.

Відтак, з огляду на те, що перевезення вантажу відбувалось у технічно справних вагонах, придатних для цієї господарської мети (перевезення вугілля кам`яного, марки г-газове), апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме відповідач повинен нести відповідальність за втрату вантажу позивача у спірних вагонах.

За вказаних обставин, правові підстави для звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, що передбачені пунктом "е" ст. 111 Статуту залізниць України, відсутні.

Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б її право не було порушено (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22, ст.611, ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Позивачем, у даному випадку, доведена наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у спірних вагонах, шкідливого результату такої поведінки (збитків) - недостачі товару, на загальну суму 9 950,97 грн. та наявності причинного зв`язку між протиправної поведінкою та завданими збитками.

При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що недостача вантажу у вагонах сталась не з його вини (відповідно до ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України та ст.127 Статуту залізниць України) та з причин, що не залежали від нього (ст.113 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту приймання до видачі одержувачу.

З урахуванням положень наведених вище норм та встановлення обставин щодо невідповідності фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладних, що підтверджується належними доказами, а саме комерційними актами №460005/89, 460005/90, 460005/91, 460005/93, 460005/94, 460005/99 від 05.03.2023 та №460005/114 від 10.03.2023, не надання відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів втрати вантажу не з його вини, а також здійснення позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми збитків, з урахуванням вартості товару та норми природної втрати маси вантажу із застосуванням 2 % маси, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 9 950,97 грн. вартості нестачі вантажу.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідальність за втрату вантажу у вагоні 61796819 повинен нести вантажовідправник - АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" і про те, що суд не надав оцінку даній обставині та обставині щодо непридатності вагону 61796819, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У даному випадку, на переконання колегії суддів, приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, господарським судом оцінювалися усі обставини справи та докази в сукупності.

Доводи скаржника зводяться до непогодження з наданою судом оцінкою відповідних доказів, але сама лише незгода скаржника не вказує на те, що така оцінка була проведена судом з порушенням певного стандарту доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

Доводи скарги не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним та наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 року у справі №904/1095/24 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков