Постанова

від 19.09.2024 по справі 908/54/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/54/23(908/930/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ЛОГ»

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 (суддя Юлдашев О.О.)

за результатами розгляду скарги на дії приватного виконавця

у справі № 908/54/23(908/930/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАРТГРУП»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ЛОГ»

про стягнення суми

в межах справи № 908/54/23 про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП" суму неповернутої позики за Кредитним договором № 1 від 10.06.2013 року 1 000 000 (один мільйон) доларів США 00 центів, що еквівалентно 36 568 600 (тридцять шість мільйонів п`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ" на користь Державного бюджету України 548 529 (п`ятсот сорок вісім тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 00 коп. судового збору. Видано накази.

Ухвалою суду від 21.06.2023 здійснено процесуальну заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП", код ЄДРПОУ 44355286 у справі №908/54/23(908/930/23) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУЛІНС ЛАЙТ", код ЄДРПОУ 44731952. Замінено стягувача за наказом Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП", код ЄДРПОУ 44355286 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУЛІНС ЛАЙТ", код ЄДРПОУ 44731952.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) задоволено. Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі №908/54/23(908/930/23) - скасовано. Постановлено нове рішення, про відмову у задоволенні позову. Судові витрати у справі покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП".

18.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга на дії (рішення) приватного виконавця щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 року у справі № 908/54/23(908/930/23).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ" на дії (рішення) приватного виконавця щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 року у справі № 908/54/23(908/930/23) відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕНД ЛОГ подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2025 у справі № 908/54/23(908/930/23), постановити нову ухвалу, якою визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №72134064 від 28.06.2023.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- Центральним апеляційним господарським судом постановами від 16 листопада 2023 року скасоване рішення суду першої інстанції від 18 травня 2023 року та ухвалу від 21 червня 2023 року. Таким чином, у зв`язку із скасування рішення судом апеляційної інстанції, суддя Юлдашев О.О. не має право брати участь у вирішенні справи в суді першої інстанції. Враховуючи наведене, скарга ТОВ «ЛЕНД ЛОГ» на неправомірні дії приватного виконавця не могла слухатись судом у складі судді Юлдашева О.О., оскільки з 04 січня 2024 р. справа №908/54/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАРТГРУП» прийнята до розгляду судом у складі судді Черкаського В.1.;

- Ухвала Господарського суду Запорізької області від 21 червня 2023 р. не містить в резолютивній частині заходи примусового виконання рішення, а відтак зазначена ухвала не є виконавчим документом. В той же час, наказ серед відомостей про стягувача не містить найменування особи, яка звернулась із заявою про примусове виконання рішення суду, а саме ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ». Таким чином, наказ не міг бути прийнятим виконавцем до виконання та мав бути повернутий заявнику;

- із змісту ухвали, яка передана приватному виконавцю чітко вбачається, що усі вимоги за спірними зобов`язаннями повернулись до ALDONZA LIMITED, у зв`язку із чим наведені обставини свідчать про відсутність підстав для правонаступництва. Крім цього, в межах справи про банкрутство №908/54/23 в ухвалі від 27 червня 2023 р. зазначено, що до суду 19.06.2023 надійшло клопотання боржника про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ СОВАРТГРУП. Таким чином, вже 19 червня 2023 року розпочато процедуру закриття провадження у справі про банкрутство, відповідно в жодному разі виконавчі документи, видані в межах такої справи не повинні прийматись до виконання;

- в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції скопійовано твердження приватного виконавця, викладене у відзиві на скаргу, та зокрема зазначено наступне, що стосується твердження заявника, що Рябініна А.Ю. засуджено вироком суду, призначивши покарання у вигляді громадських робіт, то суд зазначає, що до повноважень приватного виконавця не входить перевірка біографії керівників юридичних осіб, що є сторонами у виконавчому провадженні. Наведена позиція приватного виконавця, підтверджена судом першої інстанції не відповідає приписам Закону України «Про виконавче провадження», адже що законодавство прямо зобов`язує виконавця перевіряти біографію осіб, які задіяні у виконавчому провадженні;

- відповідно до Вироку Дзержинський міський суд Донецької області від 25 квітня 2023 року у справі №225/7968/21 Рябініна Аліна Юріївна визнана винною у вчиненні кримінального проступку, а саме таємне викрадення мобільного телефону під час вживання алкогольних напоїв, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин. Під час розгляду вищевказаної кримінальної справи (25.04.2023 року) судом встановлено, що Рябініна А.Ю. не працює та перебуває на обліку у лікаря психіатра. Отже, враховуючи встановлену Вироком Дзержинський міський суд Донецької області від 25 квітня 2023 року обставину, щодо того, що особа, зазначена директором ТОВ «Грулінс Лайт» - Рябініна Аліна Юріївна, не працює, тобто в дійсності не є директором ТОВ «Грулінс Лайт», відповідно, ТОВ «Грулінс Лайт» не могло реалізувати право на укладення правочину щодо його представництва (видати довіреність) іншою особою через Рябініну А.Ю. Таким чином, довіреність видана ТОВ «Грулінс Лайт» від 19 червня 2023 року, якою уповноважено громадянина Узбекистану Мірзахмедова Мохірджона на представництво інтересів ТОВ «Грулінс Лайт» - є нікчемною. Із наведеного слід дійти висновку, що ні директор ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» ні його представник в дійсності не виявляли волі на відкриття виконавчого провадження та не подавали заяву про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, виконавче провадження відкрито приватним виконавцем без достатніх правових підстав.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

01.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

12.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що призначений на 15.08.2024, на іншу дату.

В судовому засіданні 19.09.2024 приймав участь представник відповідача (апелянта). Позивач та приватний виконавець, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги відкладення розгляду справи 15.08.2024 на 19.09.2024 та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача та приватного виконавця.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник апелянта в судовому засіданні 19.09.2024 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити: визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №72134064 від 28.06.2023. .

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023р. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ", код ЄДРПОУ 37961086 (02096, м. Київ, вул. Сімферопольська, 13-А, офіс 127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП", код ЄДРПОУ 44355286 (69019 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20- А) суму неповернутої позики за Кредитним договором № 1 від 10.06.2013 року 1 000 000 (один мільйон) доларів США 00 центів, що еквівалентно 36568600 (тридцять шість мільйонів п`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ", код ЄДРПОУ 37961086 (02096, м. Київ, вул. Сімферопольська, 13-А, офіс 127) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) 548 529 (п`ятсот сорок вісім тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 00 коп. судового збору. Видано накази.

Ухвалою суду від 21.06.2023 здійснено процесуальну заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП", код ЄДРПОУ 44355286 у справі №908/54/23(908/930/23) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУЛІНС ЛАЙТ", код ЄДРПОУ 44731952. Замінено стягувача за наказом Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП", код ЄДРПОУ 44355286 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУЛІНС ЛАЙТ", код ЄДРПОУ 44731952.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) задоволено. Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі №908/54/23(908/930/23) - скасовано. Постановлено нове рішення, про відмову у задоволенні позову. Судові витрати у справі покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП".

18.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга на дії (рішення) приватного виконавця щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 року у справі № 908/54/23(908/930/23).

Відповідно до поданої скарги скаржник просить суд: постанову про відкриття виконавчого провадження №72134064 від 28.06.2023, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. неправомірною (незаконною) та скасувати.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду скаргу розподілено судді Юлдашеву О.О.

До суду 12.02.2024 надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пімахової Д.В. на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ЛОГ" на дії (рішення) приватного виконавця у справі № 908/54/23(908/930/23), в якому вона заперечила проти її задоволення.

За результатом розгляду скарги суд першої інстанції дійшов висновку, що всі процесуальні дії приватного виконавця Пімахової Д.В. прийняті у ВП 72134064 здійснені виключно в межах та з чітким дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому у її задоволенні відмовив.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Разом з тим, згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Розділом V ГПК України врегулювано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.

Як передбачено ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (пп. 1-1 ч. 1 ст. 3 3акону України "Про виконавче провадження").

За ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції та інших осіб; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункти 5, 6, 15, 16 та 22 ч. 3 цієї статті).

Державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 21 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вже було зазначено, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23), яка набрала законної сили 21.06.2023, ухвалено:

- здійснити процесуальну заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП", код ЄДРПОУ 44355286 у справі № 908/54/23 (908/930/23) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУЛІНС ЛАЙТ", код ЄДРПОУ 44731952;

- замінено стягувача за наказом Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАРТГРУП", код ЄДРПОУ 44355286 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУЛІНС ЛАЙТ", код ЄДРПОУ 44731952.

Судом встановлено, що відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУЛІНС ЛАЙТ» від 23.06.2023, підписаною директором ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» А. Рябініною (вх. № 218 від 28.06.2023) про відкриття виконавчого провадження та вищевказаних наказу Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) Постановою ВП 72134064 від 28.06.2023 року відкрито виконавче провадження.

Означену процесуальну дію вчинено на підставі виконавчого документу, ухвали та заяви стягувача про примусове виконання та керуючись ст.ст. 3, 4, 24 - 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 13.09.2022 і по теперішній час директором ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» є Рябініна Аліна Юріївна, тобто заяву про відкриття виконавчого провадження підписано повноважною особою.

Вказану заяву та виконавчий документ передано на виконання в офісі приватного виконавця, за адресою: м. Київ, вул. Генерала Шаповала, буд.2 , кім. 402, представником ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» Мірзахмедовим М., який також надав оригінал довіреності, виданої ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» від 12.06.2023, підписаної директором ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» Рябініною А., відповідно до якої йому надані права представлення інтересів товариства в органах Державної виконавчої служби та приватного виконавця, зокрема пред`являти виконавчі документи до виконання.

В даному випадку виконавче провадження відкрито на підставі заяви, підписаної самим директором ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» Рябініною А.

Постанову від 28.06.2023року про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам 28.06.2023 року рекомендованим листом, що підтверджується квитанціями АТ «Укрпошта» (копії в матеріалах справи).

Апелянт зазначає, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 21 червня 2023 р. не містить в резолютивній частині заходи примусового виконання рішення, а відтак зазначена ухвала не є виконавчим документом. В той же час, наказ серед відомостей про стягувача не містить найменування особи, яка звернулась із заявою про примусове виконання рішення суду, а саме ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ». Таким чином, наказ не міг бути прийнятим виконавцем до виконання та мав бути повернутий заявнику.

Щодо цього слід зауважити, що наказ Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) був виданий саме на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі № 908/54/23 (908/930/23), яким було стягнуто з ТОВ "ЛЕНД ЛОГ" на користь ТОВ "СОВАРТГРУП" суму неповернутої позики за Кредитним договором № 1 від 10.06.2013 року 1 000 000 (один мільйон) доларів США 00 центів, що еквівалентно 36 568 600 (тридцять шість мільйонів п`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп.

При цьому матеріалами справи підтверджено та не спростовано учасниками справи, що наказ відповідає вимогам, передбаченими ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», містить всі необхідні реквізити.

Натомість ухвалою суду від 21.06.2023 здійснено процесуальну заміну позивача - ТОВ "СОВАРТГРУП" у справі №908/54/23(908/930/23) правонаступником - ТОВ "ГРУЛІНС ЛАЙТ". Замінено стягувача за наказом Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) ТОВ "СОВАРТГРУП" його правонаступником - ТОВ "ГРУЛІНС ЛАЙТ".

Відтак, виконавчим документом є саме наказ Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23), який пред`явлено до виконання з урахуванням чинної на той момент ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.06.2023 і яка мала враховуватися виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, зокрема, в частині, що стосується заміни стягувача. Наведене не вимагало вчинення окремої процесуальної дії шляхом внесення змін до наказу чи видачі нового.

В свою чергу, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.»

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Так як виконавчий документ відповідав вимогам, передбаченим вказаним Законом, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ набрало законної сили, виконавчий документ подано разом із заявою про примусове виконання відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», то приватний виконавець повинен був відкрити виконавче провадження, що й було зроблено.

ТОВ "ЛЕНД ЛОГ" не наводить визначених Законом підстав, з яких виконавчий документ не міг бути прийнятий до виконання та повинен був бути повернутий заявнику, а тому суд доходить висновку про безпідставність доводів в цій частині апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про те, що із змісту ухвали, яка передана приватному виконавцю чітко вбачається, що усі вимоги за спірними зобов`язаннями повернулись до ALDONZA LIMITED, у зв`язку із чим наведені обставини свідчать про відсутність підстав для правонаступництва. Крім цього, в межах справи про банкрутство №908/54/23 в ухвалі від 27 червня 2023 р. зазначено, що до суду 19.06.2023 надійшло клопотання боржника про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ СОВАРТГРУП. Таким чином, вже 19 червня 2023 року розпочато процедуру закриття провадження у справі про банкрутство, відповідно в жодному разі виконавчі документи, видані в межах такої справи не повинні прийматись до виконання.

Так, ухвалою суду від 21.06.2023 здійснено процесуальну заміну позивача - ТОВ "СОВАРТГРУП" у справі №908/54/23(908/930/23) правонаступником - ТОВ "ГРУЛІНС ЛАЙТ". Замінено стягувача за наказом Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) ТОВ "СОВАРТГРУП" його правонаступником - ТОВ "ГРУЛІНС ЛАЙТ", відтак виконавцем було враховано зміст резолютивної частини цього судового рішення, яким було замінено особу стягувача саме на ТОВ "ГРУЛІНС ЛАЙТ", а не ALDONZA LIMITED.

При цьому ініціювання процедури закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «СОВАРТГРУП» не є тотожним прийняттю безпосередньо судового рішення про закриття, як власне і не створює відповідних правових наслідків, до яких, зокрема, відноситься можливість визнання виконавчих документів за відповідними вимогами до боржника такими, що не підлягають виконанню.

Станом на день прийняття наказу Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (28.06.2023) у приватного виконавця були відсутні підстави для неприйняття його до виконання та повернення стягувачу.

Також, апелянт вказує на те, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції скопійовано твердження приватного виконавця, викладене у відзиві на скаргу, та зокрема зазначено наступне, що стосується твердження заявника, що Рябініна А.Ю. засуджено вироком суду, призначивши покарання у вигляді громадських робіт, то суд зазначає, що до повноважень приватного виконавця не входить перевірка біографії керівників юридичних осіб, що є сторонами у виконавчому провадженні. Наведена позиція приватного виконавця, підтверджена судом першої інстанції не відповідає приписам Закону України «Про виконавче провадження», адже що законодавство прямо зобов`язує виконавця перевіряти біографію осіб, які задіяні у виконавчому провадженні.

Щодо цих тверджень апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо:

1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов`язані з ним особи.

Пов`язаними особами у розумінні цього Закону є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;

виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.

Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов`язаними;

2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;

3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;

4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності такого приватного виконавця.

Згідно ч. 1 ст. 23 цього ж Закону у разі виявлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону, виконавець зобов`язаний заявити самовідвід та повідомити про це стягувана. Питання про відвід приватному виконавцю, який не заявив самовідвід, вирішується самим приватним виконавцем у строк до п`яти робочих днів після надходження заяви про відвід. У випадку самовідводу приватного виконавця він зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувану або передати його за згодою стягувана іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби (ч. 3).

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік обставин, які повинен з`ясувати виконавець для можливості прийняття до виконання виконавчого документу. Ці обставини стосуються безпосередньо пов`язаності або наявності іншого правового зв`язку особи виконавця з боржником або стягувачем.

ТОВ «ЛЕНД ЛОГ» не приводить жодної інформації в розумінні положень ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», яка б підтверджувала, що приватний виконавець Пімахова Д.В. не могла приймати наказ Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/54/23(908/930/23) до виконання та повинна була заявити самовідвід, як і не надано відповідних доказів.

Що ж до особи заявника - Рябініної А. та тверджень про те, що її засуджено вироком суду, призначивши покарання у вигляді громадських робіт, то як правильно зазначив господарський суд, до повноважень приватного виконавця не входить перевірка біографії керівників юридичних осіб, що є сторонами у виконавчому провадженні. В даному випадку достатньо було пересвідчитись про те, що вона є повноважним представником, а саме директором ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» відповідно до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія витягу міститься в матеріалах справи).

В свою чергу, слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 у справі № 904/3109/22 погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що положеннями Закону України ?Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень та інших нормативно-правових документів не передбачено обов`язку виконавця при прийнятті рішення щодо відкриття виконавчого провадження керуватися відомостями, що виходять за межі інформації, зазначеної у виконавчому документі та/або ставити під сумнів дані, зазначені в ньому.

Виходячи з викладеного, суд також не може погодитися з обґрунтованістю доводів апелянта про те, що відповідно до Вироку Дзержинський міський суд Донецької області від 25 квітня 2023 року у справі №225/7968/21 Рябініна Аліна Юріївна визнана винною у вчиненні кримінального проступку, а саме таємне викрадення мобільного телефону під час вживання алкогольних напоїв, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин. Під час розгляду вищевказаної кримінальної справи (25.04.2023 року) судом встановлено, що Рябініна А.Ю. не працює та перебуває на обліку у лікаря психіатра. Отже, враховуючи встановлену Вироком Дзержинський міський суд Донецької області від 25 квітня 2023 року обставину, щодо того, що особа, зазначена директором ТОВ «Грулінс Лайт» - Рябініна Аліна Юріївна, не працює, тобто в дійсності не є директором ТОВ «Грулінс Лайт», відповідно, ТОВ «Грулінс Лайт» не могло реалізувати право на укладення правочину щодо його представництва (видати довіреність) іншою особою через Рябініну А.Ю. Таким чином, довіреність видана ТОВ «Грулінс Лайт» від 19 червня 2023 року, якою уповноважено громадянина Узбекистану Мірзахмедова Мохірджона на представництво інтересів ТОВ «Грулінс Лайт» - є нікчемною. Із наведеного слід дійти висновку, що ні директор ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» ні його представник в дійсності не виявляли волі на відкриття виконавчого провадження та не подавали заяву про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, виконавче провадження відкрито приватним виконавцем без достатніх правових підстав.

При цьому як зазначалось вище, заяву ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» (вх.№ 233 від 29.06.2023) та виконавчий документ було передано на виконання в офісі приватного виконавця, за адресою : м. Київ, вул. Генерала Шаповала, буд.2 , кім. 402, представником ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» Мірзахмедовим М., який також надав оригінал довіреності, виданої ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» від 12.06.2023, підписаної директором ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» Рябініною А., відповідно до якої йому надані права представлення інтересів товариства в органах Державної виконавчої служби та приватного виконавця, зокрема пред`являти виконавчі документи до виконання.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа.

В даному випадку, судом правильно встановлено, що виконавче провадження відкрито на підставі заяви, підписаної самим директором ТОВ «ГРУЛІНС ЛАЙТ» Рябініною А., а Мірзахмедов М. виступив в якості кур`єра від вказаного товариства, надавши при цьому також згадану довіреність.

Посилання скаржника на нікчемність виданої довіреності є особистою інтерпретацією ним певних обставин, які виходять за предмет спору та відповідно дослідження судом при розгляді справи.

Водночас, варто зауважити, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

При розгляді відповідної скарги заявником суду не було представлено змістовних аргументів з посиланням на положення законодавства, підкріплених відповідними доказами, які засвідчували б, що за вказаних ним обставин виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем без достатніх правових підстав.

Щодо доводів апелянта про те, що Центральним апеляційним господарським судом постановами від 16 листопада 2023 року скасоване рішення суду першої інстанції від 18 травня 2023 року та ухвалу від 21 червня 2023 року. Таким чином, у зв`язку із скасування рішення судом апеляційної інстанції, суддя Юлдашев О.О. не має право брати участь у вирішенні справи в суді першої інстанції. Враховуючи наведене, скарга ТОВ «ЛЕНД ЛОГ» на неправомірні дії приватного виконавця не могла слухатись судом у складі судді Юлдашева О.О., оскільки з 04 січня 2024 р. справа №908/54/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАРТГРУП» прийнята до розгляду судом у складі судді Черкаського В.1.

Апеляційний суд зазначає, що розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця відноситься до процесуальних питань, пов`язаних з судовим контролем за виконанням судового рішення, що врегульовано Розділом 6 ГПК України.

При цьому розгляд такої скарги не є окремим видом судового провадження, окремою стадією господарського процесу, а стосується виконання судових рішень як заключного етапу у процесі реалізації захисту порушеного права та здійснення судового контролю над цим.

В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Виходячи з положень цієї статті відповідну скаргу розглядає саме той суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Зважаючи на те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 року у справі № 908/54/23(908/930/23) приймалося судом у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду скаргу було розподілено на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Варто також наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Приписи цієї статті визначають підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.

Сам же розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, тобто такий охоплюється процесом, який завершується прийняття судового рішення за результатом вирішення спору.

Поряд з цим, норми ч.ч. 2-6 ст. 36 ГПК України також не містять заборон чи обмежень на розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця тим же судом, який приймав рішення у справі, яке в подальшому було скасовано судом вищої інстанції. Навпаки, саме ч. 1 ст. 340 ГПК України допускає подання скарги до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, відповідно її розгляд цим судом.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

За таких умов, доводи апеляційної скарги відхиляються судом як безпідставні.

Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення скарги, не встановлено.

Відтак, ухвала Господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 у справі №908/54/23(908/930/23) відповідає вимогам ст. 236 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника.

Керуючись статтями 129, 232-236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ЛОГ» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 у справі № 908/54/23(908/930/23) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 у справі №908/54/23(908/930/23) залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ЛОГ».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 04.10.2024

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко