Рішення

від 03.10.2024 по справі 904/1892/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024м. ДніпроСправа № 904/1892/24За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Стрий Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби, м. Львів

про визнання додаткової угоди укладеною та стягнення 920 011,06грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

Від позивача: Васьків І.В., адвокат, ордер серії ВС №1276271 від 18.04.24 (в режимі відеоконференції)

Від відповідача: Чуміна К.Г., адвокат, довіреність № МТ-1023-д від 31.08.23

Від третьої особи: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- визнати укладеною Додаткову угоду №83 до договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 за рішенням суду, в редакції викладеній в прохальній частині позову;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" 920 011,06грн - недоотриманої орендної плати.

Також позивач просить стягнути витрати на оплату судового збору в сумі 16828,17грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46 828,17грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у грудні 2011 року між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" та Державним підприємством "Стрийський вагоноремонтний завод" укладено договір № 143А про заміну сторони у договорі оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006. В подальшому, до вказаного договору вносились зміни, в тому числі щодо терміну дії договору, орендної плати та її методики розрахунку.

Вибірковою ревізією правильності нарахування орендної плати відповідно до умов укладеного договору, проведеною Західним офісом Держаудитслужби за 2021-2022 року встановлено, що у вересні 2021 року фактична ставка орендної плати філії "Центр транспортної логістики" зросла на 17,04% в порівнянні до серпня 2021 року (687,00грн у вересні та 587,00грн у серпні). Водночас, орендна плата згідно Додаткової угоди №51 від 01.09.2021, зросла лише на 7,62%, що суперечить умовам договору оренди від 24.03.2006. Внаслідок заниження орендної ставки, розмір недоотриманих коштів за період з 01.09.2021 по 30.11.2022 в сумі 920011,06грн.

Державна аудитслужба України направила на адресу позивача Вимогу за №35 від 21.03.2024, в якій зобов`язала забезпечити відшкодування ТзОВ "Металургтранс" на користь Філії "СВРЗ" АТ "Укрзалізниця" коштів, недоотриманих через заниження розміру орендної плати, на суму 920 011,06 грн, зокрема відповідно до норм статей 216-229 ГК України, статей 22, 610-625 ЦК України.

З метою виконання цієї Вимоги позивачем на адресу відповідача направлено проект додаткової угоди №83 до договору та акт виконаних робіт на суму 920011,06грн.

Відповідач на пропозицію укласти додаткову угоду та сплатити кошти відповіді не надав.

Третя особа, Західний офіс Держаудитслужби, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ознайомившись з позовними вимогами, відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позову заперечує з наступних підстав:

питання визначення вартості оренди (ставки) вже було врегульовано шляхом укладення додаткових угод до договору оренди вагонів No142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 щодо визначення ставок оренди. Зокрема, для визначення орендних ставок на розрахункові періоди з вересня 2021 по січень 2024 років між сторонами були укладені додаткові угоди за номерами від 51 по 80 до договору оренди та наразі додаткові угоди є дійсними. Додатковою угодою № 83, про визнання укладеною якої просить позивач, передбачено встановлення інших, збільшених ставок оренди на розрахункові періоди з вересня 2021 по січень 2024 років;

пунктом 3.6. договору передбачено порядок перегляду розміру орендної плати. Саме на позивача покладено обов`язок здійснювати розрахунок орендної ставки, підготовку проекту додатковї угоди про затвердження ставки та направляти його на узгодження відповідачу (орендарю). При цьому, згідно вимог, передбачених додатковою угодою № 45 від 26.06.2018, ініціювання процесу зміни розміру орендної ставки можливе до дати введення (а саме не пізніше ніж за 5-ть робочих днів до дати введення) в дію прийнятого правлінням ПАT "Укрзалізниця" рішення про зміну розміру ставки плати, зі зміною якої у позивача виникає право на перегляд ставки. Відповідно ставка оренди, запропонована згідно порядку передбаченого додаткової угоди № 45 від 26.06.2018, діє на майбутні періоди; її ретроспективна дія не передбачена чинним договором між сторонами. Положення договору оренди (урахуванням чинних змін) не передбачають можливості внесення змін до договору в частині зміни розміру ставки орендної плати "на минуле". Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди не передбачає підстав для примусової зміни ставки оренди;

позивачем не доведено ані розміри ставок плати за використання власних вагонів перевізника АТ "Укрзалізниця" для - типу вагону "Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969", ані затвердження відповідними рішеннями правління таких ставок, дат введення в дію відповідних ставок;

вимога про укладення додаткової угоди до договору, яка є предметом спору, направлена відповідачу з порушенням порядку, встановленого пунктом 3.6. договору;

вимога про стягнення 920 011,06 грн задоволенню не підлягає, як необґрунтована та не підтверджена відповідними доказами.

У відзиві на позов відповідач зазначає орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00грн.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що зміст проекту Додаткової угоди № 83 свідчить про приведення розміру орендної плати за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року у відповідність до розміру орендної плати, визначеного пунктом 3.6. договору. Підставою зміни розміру орендної плати являється факт коливання ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" для типу вагону "Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969" власності АТ "Укрзалізниця" більш ніж на 10%. Позивач зазначає, що 920011,06 грн це прострочена дебіторська заборгованість, строк оплати якої настав.

03.06.2024 відповідач надав заперечення (з доповненнями) на відповідь на відзив щодо порядку внесення змін до діючого договору оренди та розрахунків ставок орендної плати, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 справу №904/1892/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.06.2024.

Ухвалою суду від 09.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби.

31.05.2024 третя особа надала до суду пояснення на позовну заяву, просить задовольнити позовні вимоги.

Третя особа у підготовче засідання не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

У підготовчому засіданні 03.06.2024 судом оголошено перерву до 20.06.2024.

05.06.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

18.06.2024 до господарського суду надійшли додаткові пояснення позивача щодо підстав внесення змін до договору оренди та розрахунку стягуваної суми.

Ухвалою суду від 20.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 06.08.2024.

Ухвалою суду від 06.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2024. З 16.09.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.09.2024, з 24.09.2024 до 03.10.2024.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 03.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (орендар) 24 березня 2006 року укладено Договір оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю.

Відповідно до умов цього договору (п.1.1) орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування терміном з фактичної дати передачі, визначеної згідно з положеннями цього договору до 31.03.2016 вагони універсальні платформи модернізовані з підсиленими торцевими упорами у кількості 400 одиниць, які мають приватну нумерацію та знаходяться на балансі Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів".

При виконанні цього Договору сторони керуються Статутом залізниць, Правилами перевезень, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення, а також чинним законодавством України (п.1.3. договору).

Згідно п.2.6. договору орендна плата нараховується з дати, вказаній в акті прийому-передачі (включно).

Орендна плата визначається на підставі орендних ставок, затверджених встановленим порядком Укрзалізницею. Розрахунок орендної плати наведено в Додатку 1 до договору (п.3.1.).

На момент укладення договору розмір орендної плати за один вагон за одну добу за перший місяць оренди, складає 24,00грн з урахуванням ПДВ.

Взаємовідносини між орендодавцем та орендарем, не передбачені умовами цього договору, регулюються в порядку, встановленому Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, наказами Мінтрансзв`язку, розпорядженнями Укрзалізниці, діючими нормативними актами Укрзалізниці та чинним законодавством України (п.10.5 договору).

Договір вступає в дію з дати передачі вагонів на баланс орендодавцю та діє до 31.12.2027 (п.10.1.договору в редакції Додаткової угоди № 45 від 26.06.2018).

У грудні 2011 року між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" та Державним підприємством "Стрийський вагоноремонтний завод" укладено договір № 143А про заміну сторони у договорі оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 (а.с.18-19 том 1).

В подальшому, до вказаного договору вносились зміни, в тому числі щодо терміну дії договору, орендної плати та її методики розрахунку.

Додатковою угодою № 1 від 26.06.2018 до договору № 143А від 28.12.2011 внесено зміни до пункту 5 договору, зазначено, що період, на який відступаються права та обов`язки орендодавця починається з моменту переходу вагонів у власність новому орендодавцю згідно Акту приймання-передачі та закінчується 31.12.2027 (а.с.20 том 1).

Додатковою угодою № 41 від 07.12.2015 до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, Державне підприємство "Стрийський вагоноремонтний завод" було замінено правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (а.с.98-99 том 1).

Додатковою угодою № 45 від 26.06.2018 (а.с.102-104 том 1) до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, сторонами внесено зміни до п. 3.6 Договору стосовно порядку перегляду розміру орендної плати та викладено його в наступній редакції:

"3.6. Розмір орендної плати переглядається Сторонами у разі зміни більше ніж на 10% ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" для - типу вагону ("Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969" власності ПАТ "Укрзалізниця", розмір якої встановлюється правлінням ПАТ "Укрзалізниця" та вводиться в дію у встановлений правлінням "Укрзалізниці" строк порядком, який передбачений діючим законодавством України.

Зміна розміру орендної плати, визначеної пунктом 3.2 цього Договору, з урахуванням положень цього пункту, здійснюється пропорційно зміні розміру ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" для типу вагону у "Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969" власності ПАТ "Укрзалізниця", шляхом укладання Сторонами додаткової угоди про внесення змін до цього Договору.

Проект вказаної додаткової угоди Орендодавець направляє Орендарю не пізніше ніж: за 5-ть робочих днів до дати введення в дію прийнятого правлінням ПАТ "Укрзалізниця" рішення про зміну розміру зазначеної ставки плати. При цьому, базовим розміром орендної плати, щодо якої застосовується пропорційна зміна розміру орендної плати, є розмір орендної плати, який визначений 3.2. Договору (не скоригований на індекс інфляції та діяв на дату введення в дію нової (зміненої більше ніж на 10%) ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця".

Якщо протягом шістдесяти днів з дати введення в дію прийнятого правлінням ПАТ "Укрзалізниця" рішення про зміну розміру зазначеної ставки плати, Орендар не направив Орендодавцю підписаний примірник додаткової угоди щодо пропорційної зміни розміру орендної плати, Орендодавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку".

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 45 від 26.06.2018 до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 розмір орендної плати з 01.07.2018. за один вагон за одну добу становив 230,00 грн. з врахуванням податку на додану вартість.

У подальшому сторонами договору були укладені Додаткові угоди № 46-82 (а.с.106-108 том 1).

Згідно Додаткової угоди № 51 від 01.09.2021 розмір орендної плати в період з 01.09.2021 до 30.09.2021 за один вагон за одну добу складає 269,60грн без ПДВ, ПДВ 53,92грн. Орендна плата у період з 01.09.2021 до 30.09.2021 за один вагон за одну добу, з урахуванням ПДВ, складає 323,52грн (а.с.11 том 1).

Позивач вважає, що при укладенні цієї Додаткової угоди було допущено арифметичну помилку, яка призвела до заниження розміру орендної плати за один вагон за одну добу, що було виявлено Західним офісом Держаудитслужби під час здійснення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача.

Дана помилка вплинула також на визначення (заниження) розміру орендної плати в подальшому при оформленні Додаткових угод № 52-65 Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, з приводу чого і заявлено даний позов.

Так, у період з 08.01.2024 по 29.01.2024 фінансовими аудиторами Західного офісу Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за період з 01.07.2020 по 30.06.2023.

За результатами ревізії складено Довідку від 01.02.2024 (а.с.143-149 том 1).

Вибірковою ревізією правильності нарахування орендної плати відповідно до умов укладеного договору встановлено, що у вересні 2021 року при розрахунку орендної плати невірно визначено розмір орендної ставки за оренду, що призвело до заниження розміру орендної плати в період з вересня 2021 року по листопад 2022 року та недоотримання позивачем доходів у сумі 920 011,06грн.

Згідно Довідки від 01.02.2024 порушення допущено менеджером з інвестицій та операційних покращень Мельник М.І., який в період до серпня 2022 року був начальником сектору експлуатації та маркетингу вагонів та здійснював контроль за виконанням умов договорів за користування вагонів філії.

21 березня 2024 року Державна аудиторська служба України направила на адресу Акціонерного товариства "Українська залізниця" лист про усунення виявлених порушень, в якому вимагала забезпечити відшкодування ТзОВ "Металургтранс" на користь філії "Стрийський вагоноремонтний завод" коштів, недоотриманих через заниження розміру орендної плати, в сумі 920 011,06грн (а.с.154 том 1).

З метою усунення невідповідності розміру орендної ставки позивачем на адресу відповідача направлено проект Додаткової угоди № 83 до договору оренди вагонів № 142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, а також Акт донарахування за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року № 187 від 11.03.2024 (а.с.155-166 том 1).

Проект Додаткової угоди № 83 від 11.03.2024 та Акт донарахування № 187 від 11.03.2024 відповідач отримав 21.03.2024 (а.с. 160 том 1), однак в установлений строк Додаткову угоду № 83 не підписав та на адресу позивача не повернув.

Листом від 22.03.2024 позивач повідомив відповідача про те, що Державна аудиторська служба України (Західний офіс держаудитслужби) допустила помилку під час проведення розрахунку, у зв`язку із чим нарахована контролюючим органом сума зменшилась на 14 887,31грн та становить 905 123,75грн (а.с.116 у томі 2).

Акціонерне товариство "Українська залізниця" просить визнати укладеною Додаткову угоду № 83 до договору оренди вагонів № 142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 в редакції від 11.03.2024 та стягнути з ТзОВ "Металургтранс" 920 011,06грн недоотриманої орендної плати за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору оренди вагонів, розміри ставок плати за використання власних вагонів перевізника АТ "Укрзалізниця" для - типу вагону "Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969", обставини щодо затвердження відповідними рішеннями правління таких ставок, дат введення в дію відповідних ставок, наявність/відсутність підстав для внесення змін до договору оренди вагонів у зв`язку із зміною розміру ставок орендної плати та, відповідно, підстав для стягнення недоотриманої орендної плати в сумі 920011,06грн.

За абзацом 2 частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що передбачений законом або договором, а статтею 20 ГК України передбачено можливість захисту права та законного інтересу шляхом встановлення правовідносин.

Відповідно до статті 187 ГК України судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Вирішивши такий спір, суд у відповідності до приписів частини дев`ятої статті 238 ГПК України вказує в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Тобто, чинне законодавство розрізняє:

договори, укладення яких є обов`язком сторін - визначення їх умов має відповідати вимогам законів та типових форм договорів,

та договори, укладення яких здійснюється виключно на підставі вільного волевиявлення сторін (укладення такого договору прямо не вимагається законом) - визначення умов такого договору можливе на розсуд сторін без можливості застосування примусу, наприклад, з боку суду.

Суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена. Зазначене відповідає статті 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, обставини укладення договору оренди No142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 вказують, що укладення такого договору здійснювалися саме на підставі вільного волевиявлення сторін, взаємного та вільного узгодження сторонами його умов.

Так як предметом позовних вимог у цій справі є спонукання відповідача до укладення Додаткової угоди № 87 від 11.03.2024 до договору оренди No142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, прямий законодавчо встановлений обов`язок для відповідача з укладення такого договору відсутній, суд доходить висновку, що укладення Додаткової угоди повинно відбуватися на загальних підставах.

Якщо орендар відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди вагонів, обов`язковість укладення якої передбачена законом чи договором, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Суд зазначає, що положення частини четвертої статті 188 ГК України щодо права заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, не означають, що суд має право визнати укладеним договір без передбаченого договором або законом обов`язку іншої сторони на укладення такого договору.

З урахуванням викладеного можна дійти висновку, що положення частини четвертої статті 188 ГК України не передбачають можливість суду здійснити втручання в договірні правовідносини сторін відповідно до пункту 6 частини першої статті 3, пункту 6 частини другої статті 16 ЦК України.

Порядок укладення, зміна і розірвання договору регулюється главою 53 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 652 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч.1 ст. 232 ЦК України).

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (чч. 2,3 ст.32 ЦК України).

Тлумачення частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни (зміна ціни після укладення договору, постанова КЦС ВС від 19 серпня 2019 року у справі № 395/499/16-ц).

Згідно пункту 10.2. договору оренди No142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом двадцяти днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін до договору не допускається.

Підстави та порядок перегляду розміру орендної плати визначені пунктом п.3.6. Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 в редакції Додаткової угоди № 45 від 26.06.2018 (а.с.102-104 том 1).

Так, розмір орендної плати переглядається Сторонами у разі зміни більше ніж на 10% ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" для -типу вагону ("Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969" власності ПАТ "Укрзалізниця", розмір якої встановлюється правлінням ПАТ "Укрзалізниця" та вводиться в дію у встановлений правлінням "Укрзалізниці" строк порядком, який передбачений діючим законодавством України.

Зміна розміру орендної плати, визначеної пунктом 3.2 цього Договору, з урахуванням положень цього пункту, здійснюється пропорційно зміні розміру ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" для типу вагону у "Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969" власності ПАТ "Укрзалізниця", шляхом укладання Сторонами додаткової угоди про внесення змін до цього Договору.

Проект вказаної додаткової угоди Орендодавець направляє Орендарю не пізніше ніж: за 5-ть робочих днів до дати введення в дію прийнятого правлінням ПАТ "Укрзалізниця" рішення про зміну розміру зазначеної ставки плати. При цьому, базовим розміром орендної плати, щодо якої застосовується пропорційна зміна розміру орендної плати, є розмір орендної плати, який визначений 3.2. Договору (не скоригований на індекс інфляції та діяв на дату введення в дію нової (зміненої більше ніж на 10%) ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця".

Якщо протягом шістдесяти днів з дати введення в дію прийнятого правлінням ПАТ "Укрзалізниця" рішення про зміну розміру зазначеної ставки плати, Орендар не направив Орендодавцю підписаний примірник додаткової угоди щодо пропорційної зміни розміру орендної плати, Орендодавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку".

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку із зміною розміру ставок орендної плати у період з вересня 2021 року по січень 2024 року, між позивачем та відповідачем укладені додаткові угоди, якими пункт 3.2. договору доповнено новим абзацом щодо встановлення розміру орендної плати (Додаткові угоди №№ 46-82, а.с. 111-142 у томі 1).

Додаткові угоди №№ 51-80, якими визначено розміри орендних ставок починаючи з вересня 2021 року по січень 2024 року, є підписаними з обох сторін, у зв`язку з чим істотні умови щодо ціни договору є погодженими. Правомірність таких додаткових угод позивачем не оскаржується.

У березні 2024 року, після отримання вимоги Державної аудиторської служби України про усунення порушень, позивачем на адресу відповідача направлено проект Додаткової угоди № 83 до договору оренди вагонів № 142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, а також Акт донарахування за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року № 187 від 11.03.2024 (а.с.155-166 том 1).

Проект Додаткової угоди № 83 від 11.03.2024 та Акт донарахування № 187 від 11.03.2024 відповідач отримав 21.03.2024 (а.с. 160 том 1), однак в установлений строк Додаткову угоду № 83 не підписав та на адресу позивача не повернув.

Виходячи з умов пункту 3.2. договору, розмір орендної плати переглядається Сторонами у разі:

- зміни більше ніж на 10% ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" для типу вагону ("Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969" власності ПАТ "Укрзалізниця",

- розмір ставки плати за використання власних вагонів встановлюється правлінням ПАТ "Укрзалізниця" та вводиться в дію у встановлений правлінням "Укрзалізниці" строк порядком, який передбачений діючим законодавством України.

Отже, підставою зміни розміру орендної плати за договором оренди вагонів є зміна розміру ставки плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" для типу вагону у "Платформа універсальна, переобладнана та модернізована платформа умовних типів 915, 968, 969" власності ПАТ "Укрзалізниця".

Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 30.12.2020, оформлене протоколом засідання правління АТ "Укрзалізниця" № Ц-45/125 від 30.12.2020, затверджено Порядок № 5 визначення та перегляду ставок плати за використання власних вагонів перевізника АТ "Укрзалізниця" в процесі надання послуг з перевезення вантажів (надалі Порядок № 5).

Порядок № 5 визначає процедуру розрахунку, затвердження та перегляду ставок плати за використання власних вагонів перевізника "Укрзалізниця" в процесі надання послуг з перевезення вантажів та коефіцієнтів порожнього пробігу з метою компенсації витрат на перевезення в порожньому стані власних вагонів перевізника для кожного типу вагона, які зазначені в Додатку № 1 цього Порядку (п.1.1. Порядку №5).

Згідно п.1.3. Порядку № 5 застосування ставок плати за використання власних вагонів перевізника та компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власних вагонів перевізника здійснюється на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, текст якого затверджується рішенням правління АТ "Укрзалізниця".

Водночас в розділі 5 Порядку зазначено, що початкова ставка плати за використання вагонів Перевізника по кожному типу вагонів також затверджується рішенням правління АТ "Укрзалізниця".

Порядок оприлюднення фактичних ставок врегульовано п. 5.11 Порядок №5, який передбачає публікацію на офіційному сайті перевізника за посиланням: https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/tariff_conditions/...

Розмір фактичних ставок за 2023 рік та січень 2024 року підтверджується скріншотами веб-сторінок: https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/tariff_conditions/stavky/stavky23/ та https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/tariff_conditions/stavky/ stavky24/ (а.с.146-147 у томі 2).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 45 від 26.06.2018 до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, розмір орендної плати з 01.07.2018 за один вагон за одну добу становив 230,00 грн. з врахуванням податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що з моменту укладення додаткової угоди № 45 від 26.06.2018 до серпня 2022 року розмір орендної плати змінювався пропорційно зміні розміру ставки філії "ЦТЛ", що підтверджено укладеними додатковими угодами. При цьому відповідно до умов Додаткової угоди №45 від 26.06.2018 розмір орендної плати не переглядався. Ставка ЦТЛ була чинна до кінця 2021 року.

В Додатковій угоді № 51 від 01.09.2021 сторони дійшли згоди внести зміни до договору №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, шляхом доповнення п.3.2. договору абзацом, в якому визначили, що орендна плата у період з 01.09.2021 по 30.09.2021 за один вагон за одну добу, з урахуванням ПДВ, складає 323,52грн.

Зазначена Додаткова угода підписана сторонами, скріплена печатками та виконувалась відповідачем.

Однак, позивач вважає, що при оформленні Додаткової угоди № 51 від 01.09.2021 було допущено арифметичну помилку, яка призвела до заниження розміру орендної плати за один вагон за одну добу, що було виявлено Західним офісом Держаудитслужби під час здійснення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача.

Дана помилка вплинула також на визначення (заниження) розміру орендної плати в подальшому при оформленні Додаткових угод № 52-65 Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, з приводу чого і заявлено даний позов.

Разом з тим, підписанням Додаткових угод до договору щодо визначення відповідних розмірів ставок, сторони реалізували їх право на свободу визначення істотних умов договору, діяли вільно та усвідомлювали наслідки своїх дій.

Згідно висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладені в постанові від 27.08.2019 по справі №922/2743/18, оскільки свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства, ніхто не може бути зобов`язаний укласти договір без законодавчо встановлених підстав для цього.

Крім того, за змістом додаткової угоди, про визнання укладеною якої просить позивач, орендні ставки фактично встановлюються (збільшуються) відносно періоду з вересня 2021 року по січень 2024 року, тобто, на минуле.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3).

Отже, поширити умови додаткової угоди до відносин, які виникли до її укладення можна лише за згодою обох сторін. За відсутності такої згоди однієї із сторін, у разі зміни зобов`язання за рішенням суду, така зміна можлива на майбутнє.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання укладеною Додаткової угоди №83 до договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 за рішенням суду, в редакції викладеній в прохальній частині позову.

Щодо стягнення з відповідача 920011,06грн за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року, як недоотриманої орендної плати внаслідок неналежного виконання умов договору оренди, а саме пункту 3.6. договору.

Підставою звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 920 011,06грн за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року, як недоотриманої орендної плати через заниження розміру орендної плати під час дії договору оренди є вимога від 26.03.2024 Державної аудиторської служби України про усунення виявлених під час перевірки порушень.

Установлено, що, між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), 24 березня 2006 року укладено Договір оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди державного майна.

Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1). Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна (ч.3).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 статті 286 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди (п.4 ч.1 цієї статті 614 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст.217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

За змістом статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача збитків є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилався на заниження ставки орендної плати у період з вересня 2021 року по листопад 2022 року, що призвело до недоотримання коштів у сумі 920011,06грн.

Питання визначення вартості оренди (ставки) вже було врегульовано шляхом укладення додаткових угод до договору оренди вагонів No142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 щодо визначення ставок оренди. Зокрема, для визначення орендних ставок на розрахункові періоди з вересня 2021 по січень 2024 років між сторонами були укладені додаткові угоди за номерами від 51 по 80 до договору оренди та наразі додаткові угоди є дійсними.

Заборгованість зі сплати орендної плати за Договором оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю (з урахуванням додаткових угод до нього) у відповідача за спірний період станом на час звернення позивача з позовом до суду відсутня.

Відтак, факт виконання укладеного між сторонами договору оренди та додаткових угод до нього, надання позивачем послуг, прийняття позивачем послуг за цим договором та проведення повного розрахунку свідчать про відсутність порушення господарського зобов`язання.

Враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинного договору оренди та додаткових угод до нього, висновки перевірки не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов`язковими, оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки перевірки не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов`язання порівняно із договірними.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постановах від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.

Крім того, довідка Західного офісу Держаудитслужби не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст.19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Таким чином, вказана довідка не може розглядатися і як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути недоотримані через заниження розміру орендної плати кошти. Виявлені органом аудиту порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину - договору оренди з додатковими угодами до нього, та не можуть ніяким чином їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов`язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов`язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача.

Обставини справи свідчать про відсутність у діях відповідача будь-яких порушень прав чи інтересів позивача. Обов`язок здійснювати розрахунок нової орендної ставки, готувати відповідний проект додаткової угоди та направляти його відповідачу (орендареві), згідно додаткової угоди № 45 від 26.06.2018 до договору оренди, покладено саме на позивача (орендодавця). Проекти додаткових угод №№49-51 до договору №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, підготовлені відповідачем та направлені на адресу позивача згідно листів № МТ-263 від 30.06.2021, № МТ-616 від 29.07.2021., МТ-943 від 30.08.2021, не свідчать про протиправну поведінку відповідача.

Позивачем не доведено наявність в діях відповідача вини, оскільки, як зазначено в Довідці Західного офісу Держаудитслужби від 01.02.2024, порушення допущено менеджером з інвестицій та операційних покращень ОСОБА_1 , який в період до серпня 2022 року був начальником сектору експлуатації та маркетингу вагонів та здійснював контроль за виконанням умов договорів за користування вагонів філії.

Не доведено позивачем і розмір збитків у сумі 920 011, 06грн. Згідно листа від 22.03.2024 на адресу відповідача (а.с.116-117 том 2) розмір недоотриманої орендної плати складає 905123,75грн.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача розміру недоотриманої орендної плати за договором оренди, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати в сумі 920 011,06грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби, про визнання додаткової угоди укладеною та стягнення 920 011,06грн відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.10.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва