Ухвала

від 30.09.2024 по справі 922/836/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"30" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/836/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

та за участю:

кредитора - ОСОБА_1

боржника - Шинкарчук А.В.

розпорядника майна - Шуба В.І.

розглянувши заяву кредитора - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" до боржника Приватне підприємство "Гранд Кристалл", код ЄДРПОУ 37578878

по справі

за заявоюПриватне підприємство "Гранд Кристалл" про визнання банкрутом Приватне підприємство "Гранд Кристалл"

розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Шуба Володимир Іванович

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гранд Кристалл" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Гранд Кристалл".

Ухвалою суду від 20.03.2024 (суддя Яризько В.О.) заяву ПП "Гранд Кристалл" було залишено без руху та встановлено заявнику 5-денний строк з дня отримання ухвали на усунення недоліків заяви.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду №43/2024 від 01.04.2024 проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024, для розгляду справи № 922/836/24 визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватне підприємство "Гранд Кристалл", код ЄДРПОУ 37578878.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шубу Володимира Івановича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №467 від 15.03.2013 року).

06.05.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника - Приватного підприємства "Гранд Кристалл".

Попереднє засідання суду призначено на "24" червня 2024 р.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" (вх.№ 13397 від "23" травня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника Приватне підприємство "Гранд Кристалл" в розмірі 1 140 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог кредитор посилається на невиконання боржником умов договору поставки №3101-22/7 від 31.01.2022 року.

Згідно з абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 27.05.2024 заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" було прийнято до розгляду в попередньому засіданні, призначеному на 24.06.2024.

Частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Розпорядником майна грошові вимоги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" визнані у повному обсязі, відповідно до повідомлення (вх. №16075 від 20.06.2024).

Боржником грошові вимоги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" визнані у повному обсязі (відзив вх. №16345 від 24.06.2024).

Ухвалою суду від 24.06.2024 було продовжено строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство Приватного підприємства "ГРАНД КРИСТАЛЛ" та відкладено попереднє засідання у справі на "26" серпня 2024 р.

26.08.2024 попереднє засідання у справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Прохорова С.А. на лікарняному.

Попереднє засідання відкладено на 30.09.2024.

Представник ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" в засіданні суду підтримав заяву.

Розглянувши заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом,Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положеньГосподарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

З поданих суду доказів вбачається, що 31 січня 2022 року між постачальником Приватне підприємство «ГРАНД КРИСТАЛЛ» та покупцем - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТД СЄВЄР» був укладений договір поставки № 3101-22/7.

У відповідності до пункту 1.1. Договору постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність Покупця скло декоративне сатин товщиною 4 мм (надалі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його, на умовах визначених цим Договором. Відповідно до пункту 2.1.1. Договору.

Поставка виконується окремими партіями на кожну партію товару Покупець надає постачальнику заявку (по факсу, електронній пошті або у телефонному режимі) із зазначенням кількості та розгорнутої номенклатури товару.

Строк поставки товару складає не більше 30 календарних днів з моменту здійснення Покупцем передоплати відповідно до пункту 7.2.1. Договору.

Відповідно до пункту 7.2.1. Договору вартість одного квадратного метра скла складає 190 грн./м.кв. (сто дев`яносто гривень за один метр квадратний), а вартість усього Товару за Договором становить 1 140 000,00 грн., які покупець сплачує на користь Постачальника передоплатою в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в українській національній валюті протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору й надання постачальником рахунку-фактури. Ціна діє на момент оплати і перегляду (перерахунку) не підлягає.

По факту підтвердження отримання заявки боржником ПП "Гранд Кристалл" був наданий рахунок на оплату № 31/01-6 від 31.01.2022 року.

На виконання своїх зобов`язань кредитором ТОВ "ТД СЄВЄР" було перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача попередня оплата в загальному розмірі 1 140 000,00 гривень, відповідно до платіжного доручення № 1 від 02.02.2022 року.

ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ГРАНД КИСТАЛЛ" в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки №3101-22/7 від 31 січня 2022 року не здійснило виготовлення та поставку товару на загальну суму 1 140 000,00 грн.

Боржником не було подано суду доказів на спростування обставин про які зазначає кредитор.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст. 627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, а саме в частині зобов`язання позивача виготовити товар цей договір є договором підряду, а в частині його поставки - договором поставки.

Оскільки між сторонами відсутній спір щодо підрядних правовідносин, а спір між сторонами виник в частині повернення попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар, суд застосовує до спірних правовідносин норми права, що регулюють правовідносини з постачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що грошові вимоги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" підтверджуються поданими суду доказами та визнані боржником і розпорядником майна, суд вважає за необхідне заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" (вх. №13397 від "23" травня 2024 р.) задовольнити, визнати грошові вимоги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" до боржника в розмірі 1 140 000,00 грн попередньої оплати, а також вимоги зі сплаченого судового збору за розгляд заяви в розмірі 4 844,80 грн.

Керуючись ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-79, 86, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" (вх. №13397 від "23" травня 2024 р.).

Визнати грошові вимоги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" до боржника - ПП "ГРАНД КРИСТАЛЛ" в розмірі 1 140 000,00 грн попередньої оплати за договором №3101-22/7 від 31.01.2022, а також вимоги зі сплаченого судового збору за розгляд заяви в розмірі 4 844,80 грн.

Зобов`язати розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СЄВЄР" до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 30.09.2024.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Ухвалу підписано - 04.10.2024.

Суддя Прохоров С.А.