Ухвала

від 04.10.2024 по справі 536/1304/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1304/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчук кримінальне провадження № 12024170540000075 від 22 лютого 2024 року про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор надав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, посилаючись, що існують заявлені раніше ризики відповідно до ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким і санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо, оскільки існують ризики, що він перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші злочини, не має стійких соціальних зв`язків, не працює.

Вважає, що у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дасть можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_5 заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою посилаючись, що прокурор не довів вказаних ним ризиків та не надав доказів в їх підтвердження, його посилання, що ОСОБА_4 може впливати на свідків є безпідставними, оскільки всі свідки допитані, відсутність доходів у обвинуваченого не є підставою вважати, що він буде вчиняти інші злочини, крім того, в зв`язку з тим, що обвинувачений перебуває під вартою він не має можливості працевлаштуватися, просив врахувати стан здоров`я обвинуваченого, який тривалий час перебуває під вартою і стан його здоров`я погіршився і тримання його під вартою загрожує його здоров`ю, так як він в таких умовах позбавлений належного медичного догляду, тому просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений судом нічний час.

Суд, враховуючи думку сторін кримінального провадження приходить до таких висновків.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 22.02.2024 близько 21 години перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , під час вживання спиртних напоїв в приміщенні прихожої кімнати житлового будинку з ОСОБА_7 в ході виниклого між ними словесного конфлікту, маючи умисел спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , наблизився до стоячого навпроти ОСОБА_7 та наніс йому один удар долонею лівої руки в область правої сторони голови, після чого, схопивши обома руками за одяг спереду останнього, потягнув за межі власного домоволодіння та кинув на землю та наблизившись до лежачого на землі ОСОБА_7 наніс йому не менше 6 ударів обома ногами взутими у взуття та 5 ударів обома руками зжатими в кулак в область тулуба та голови. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 повернувся до подвір`я свого домоволодіння, де в приміщенні бесідки взяв сталевий лом, з яким повернувся до лежачого за межами домоволодіння ОСОБА_7 та тримаючи сталевий лом обома руками наніс ним останньому не менше 3 ударів в область тулуба та голови, спричинивши тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_7 помер.

Згідно висновку експерта № 132 від 11.04.2024 смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тупої поєднаної травми грудної клітини та живота з травмою голови та правої верхньої кінцівки, яка ускладнилась травматичним шоком.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.02.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів з 22.02.2024 до 20.04.2024.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.04.2024 ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу тримання під вартою до 22.05.2024.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.05.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 21.05.2024 до 19.07.2024.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04.07.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 04.07.2024 до 01.09.2024.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19.08.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 19.08.2024 до 17.10.2024.

Положеннями статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно положень статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1статті 9Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» вказується, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 суд згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, конкретні його обставини, який є особливо тяжким, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого з урахуванням обсягу обвинувачення, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у обвинуваченого наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого у місці його фактичного проживання, його сімейний стан, зокрема, що він є неодруженим, на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей не має, не є учасником АТО (ООС), раніше не судимий, також враховується те, що злочин вчинено проти життя та здоров`я людини та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також його вік та стан здоров`я.

Відомості в підтвердження посилань захисника на незабезпечення обвинуваченому належного медичного догляду в умовах слідчого ізолятора відсутні.

На думку суду жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе унеможливити встановлені судом ризики. Домашній арешт, застава як і особисте зобов`язання, особиста порука, на думку суду, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності його позитивних характеристик, схильності до вчинення правопорушень, тяжкості покарання, що йому загрожує, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого. Письмових зобов`язань інших осіб про поруку за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та його доставки до суду не надходило.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність запобіжного заходу тримання під вартою особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе їх унеможливити, тому з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов`язків, доцільно продовжити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою.

Суд також вважає, що утримання обвинуваченого під вартою буде сприяти виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за можливе на підставі п.2 ч.4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 177, 197, 183, 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою строком на шістдесят днів починаючи з 04.10.2024 до 02.12.2024 включно і утримувати його у Державній установі Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Ухвала підлягає негайному виконанню та на неї може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення через Кременчуцький районний суд Полтавської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції всіма учасниками судового провадження.

СуддяОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 04.10.2024.