ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5025/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Васьковець Т. О.,
за участю представника позивача Щербюка О. Ю.,
представника відповідача Мельничука М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька дорожна пересувна механізована колона до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька дорожна пересувна механізована колона» (далі - ТзОВ «Луцька ДПМК», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу від 25.05.2021 №1514 ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Луцька ДПМК». Терміни проведення документальної перевірки зупинялися (наказ №1911 від 24.06.2021), продовжувалися (наказ №2128 від 20.07.2021), переносились (наказ №2257 від 03.08.2021). Наказом №502-п від 07.02.2024 проведення документальної планової перевірки було поновлено.
За результатами перевірки був складений акт від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590, яким встановлено порушення ТзОВ «Луцька ДПМК»:
- пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, пунктів 3.3, 3.10 Розділу III Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати», наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, статті 1, статті 4, пунктів 1, 2 статті 9, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 3055709 грн, в т.ч. за 2 квартал 2019 в сумі 500 122 грн, за 3 квартал 2019 в сумі 860 827 грн., за 4 квартал 2019 в сумі 1125897 грн., за 2 квартал 2020 в сумі 73 163 грн, за 3 квартал 2020 в сумі 284 873 грн, за 4 квартал 2020 в сумі 210 827 грн.
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, всього в сумі 3 396 600 грн, в т.ч: за червень 2019 в сумі 84 588 грн; за липень 2019 в сумі 857 476 грн; за вересень 2019 в сумі 570 102 грн; за жовтень 2019 в сумі 257 213 грн; за листопад 2019 в сумі 41 366,00 грн, за грудень 2019 в сумі 581 418 грн; за липень 2020 в сумі 38 825 грн; за серпень 2020 в сумі 5 352 грн; за вересень 2020 в сумі 355008 грн; за грудень 2020 в сумі 234 252 грн.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України товариством були подані у встановленому порядку заперечення за вих. №5 від 29.02.2024, за результатами розгляду яких відповідачем була призначена та проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, що становлять предмет заперечення.
09.04.2024 відповідачем складений акт за №8342/07-02/03579590 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК», висновки якого, як і їх обґрунтованість були аналогічні тим, що викладені в акті №2953/07-01/03579590 документальної планової виїзної перевірки.
22.04.2024 відповідачем був направлений лист за вих. №1690/12/03-20-07-02-12 про результати розгляду заперечення, яким товариство повідомлено, що комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок за розглядом матеріалів документальної позапланової перевірки ТОВ «Луцька ДПМК» за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021 підтверджено висновки документальної позапланової виїзної перевірки товариства.
25.04.2024 податковим органом було винесені податкові повідомлення рішення: №0101190702, яким підприємству донараховано податку за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 3 819636,25 грн, з яких податок на прибуток - 3055709,00 грн, штраф 763927,25 грн та №0101220702, яким підприємству донараховано податку за платежем податок на додану вартість в розмірі 4245750,00 грн, з яких податок на додану вартість 3396600,00 грн, штраф 849150,00 грн.
Із винесеними повідомленнями рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими що підлягають скасуванню.
Так, позивач стверджує про незаконність проведення документальної планової виїзної перевірки, яка проведена з 08.06.2021 по 04.08.2021 згідно із наказом від 25.05.2021 №1514 та документальної позапланової виїзної перевірки, яка проведена з 20.03.2024 по 02.04.2023 згідно із наказом №903-п від 14.03.2024.
В обґрунтування зазначеного вказує, що законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.
Водночас, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На виконання вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі - Постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла суперечність між нормами ПК України та Постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
При цьому, позивач вказує, що у даному ж випадку Законом №909-ІХ не вносились зміни безпосередньо до ПК України, яким встановлено мораторій, а делеговано таке право Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, сам Закон України "Про Державний бюджет України" як тимчасовий акт законодавства вичерпує свою дію закінченням календарного періоду на який його прийнято.
Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття ГУ ДПС у Волинській області наказу від 25.05.2021 №1514 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки позивача не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Позивач зауважує, що податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються були прийняті податковим органом на підставі акту №8342/07-02/03579590 від 09.04.2024, однак відповідна перевірка позивача була здійснена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 14.03.2024 №903-п, зі змісту якого вбачається, що контролюючим органом в якості підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача вказано поданням ТзОВ «Луцька ДПМК» заперечення на акт документальної виїзної планової перевірки від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590.
З аналізу змісту акту від 09.04.2024 року №8342/07-02/03579590 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» вбачається, що податковим органом фактично продубльовано зміст акту документальної планової перевірки товариства від 15.02.2024.
Таким чином, визначальним у даній справі, на думку позивача є те, що первинна документальна планова перевірка діяльності позивача була розпочата контролюючим органом під час дії встановленого ПК України мораторію на проведення такого виду перевірок. Саме висновки цієї перевірки, відображені у відповідному акті перевірки, стали підставою для подання позивачем відповідних заперечень, за результатом розгляду яких була призначена документальна позапланова перевірки, висновки якої слугували прийняттю контролюючим органом оскаржуваних повідомлень - рішень.
При цьому, вчинення контролюючим органом в подальшому дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 14.03.2024 №903-п, яка безпосередньо була направлена на спростування або підтвердження результатів попередньої перевірки, проведеною па підставі наказу від 25.05.2021 №1514 свідчить про безпідставність та протиправність проведення такої перевірки також і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
На спростування висновків податкового органу по суті порушень, зазначених в акті перевірки, позивач вказує, що господарські операції з придбання бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BІТUMEN 70/100 у ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей"), ТОВ "ЛАЙКТРАНС", ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, специфікаціями, як були виписані на кожну поставку товару, видатковими накладними. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), які містять інформацію щодо вантажовідправника, вантажоодержувача га перевізника товару, щодо транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару, прізвище, ім`я та по батькові та підпис водія, що здійснював перевезення, інші реквізити. Поставка товару супроводжувалась паспортами на товар. Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями. За наслідками здійснення відповідних операцій були складені відповідні податкові накладні. Факт реєстрації таких податкових накладних підтверджується відповідними квитанціями та податковим органом не заперечується. Позивач у податковому обліку суми податку на додану вартість з поставленого товару включив в повній мірі до податкового кредиту.
При цьому, в актах перевірки здійснено опис первинних бухгалтерських документів, що були надані під час перевірки. Жодних зауважень щодо наданих первинних документів в матеріалах перевірки не має. Надані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-XIV, статті 44 ПК України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.
Також на думку позивача, інформація відповідача, про те що вищезазначені контрагенти не звітується до органів ДПС та відповідно до рішень комісії регіонального органу ДПС відповідають критеріям ризиковості, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій так як не стосується періоду їх здійснення. Натомість на час здійснення господарських операцій з позивачем такими контрагентами подавав у встановленому порядку звітність з ПДВ та вони не відносилися до платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості.
Також позивач повідомляє, що придбаний товариством у 2019-2020 роках бітум дорожній марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100 у тому числі і у зазначених контрагентів був в подальшому реалізований ТзОВ «Луцький АБЗ» (попередня назва ТзОВ «Луцька ДПМК1»), яким в подальшому використаний для виробництва асфальтобетонних сумішей, підтверджується відповідними видатковими накладними та податковими накладними, які у встановленому законом порядку зареєстровані в ЄРПН.
Враховуючи викладене позивач вважає, що надані податковому органу документи, містять достатні дані про зміст господарських операцій з придбання бітуму дорожнього марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100 і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
Позивач наголошує, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків: чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію відносно контрагентів позивача, як підтвердження неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та такими контрагентами, на думку позивача, є безпідставним, оскільки така інформація призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу і носить виключно інформативний характері, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом.
Окрім того, позивач стверджує, що твердження податкового органу про включення до складу податкового кредиту податкових накладних, не підтверджених первинними документами на суму 1369,00 грн., в т.ч. за березень 2020 року щодо контрагента ТОВ «Слово» не відповідає дійсності та спростовується додатком №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до податкової декларації податку на додану вартість та березень 2020 року згідно якого товариство здійснило коригування (зменшення) суми податку на додану вартість на 1369,94 грн. щодо вказаного контрагента, однак зазначене не було враховано під час перевірки і податковим органом було повторно зменшено податковий кредит на зазначену вище суму та безпідставно нараховано штрафну санкцію в розмірі 25%.
З огляду на викладене, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 є протиправними та підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання (т.4, а.с.246).
У відзиві на позовну заяву (т.5, а.с.1-7) представник відповідача позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування такої позиції вказав, що згідно із підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України та відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 14.03.2024 №903-п проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТзОВ «Луцька ДПМК» за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021, з врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення.
За результатом перевірки складено акт №8342/07-02/03579590 від 09.04.2024 про результат документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК».
Так, проведеним аналізом ланок походження придбаного бітуму дорожнього марки 70/100 встановлено, що відповідно до складених та зареєстрованих податкових накладних контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей"):
1. ТОВ «ТІТАНА КОМ», яким не подавалися до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП). Крім того, встановлено, ТОВ «ТІТАНА КОМ» із липня 2019 року не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2019 року. В червні 2019 року ТОВ «ТІТАНА КОМ» виписано на адресу ТОВ «Лайкдей» податкових накладних на продаж 719,56 т бітуму дорожнього марки 70/100. Імпорт бітуму у ТОВ «ТІТАНА КОМ» відсутній.
2. ТОВ «Стар Торг», яке із грудня 2019 року не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2019 року. В червні 2019 року ТОВ «Стар Торг» виписано на адресу ТОВ «Лайкдей» податкових накладних на продаж 625,05 т. бітуму дорожнього марки 70/100. Імпорт бітуму у ТОВ «Стар Торг» (код 42681334) відсутній.
3. ТОВ «Акта Пром», яким не подавалися до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП). Крім того, встановлено, ТОВ «Акта Пром» із червня 2019 року не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2019 року. В березні-травні 2019 ТОВ «Акта Пром» виписано на адресу ТОВ «Лайкдей» податкових накладних на продаж 553,49 т. бітуму дорожнього марки 70/100. Імпорт бітуму у ТОВ «Акта Пром» відсутній.
4. ТОВ "НОВАТЕРС ТОРГ", яким не подавалися до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП). Крім того, встановлено, ТОВ "НОВАТЕРС ТОРГ із жовтня 2019 року не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2019 року. В липні 2019 ТОВ "НОВАТЕРС ТОРГ" виписано на адресу ТОВ «Лайкдей» податкових накладних на продаж 336,11 т. бітуму дорожнього марки 70/100. Імпорт бітуму у ТОВ "НОВАТЕРС ТОРГ" відсутній.
Також представник відповідача вказує, що відповідно до рішень комісії регіонального органу ДПС про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6196 від 05.02.2020, №8297 від 04.02.2020, №6310 від 05.02.2020 та №6446 від 05.02.2020 встановлено, що ТОВ «ТІТАНА КОМ», ТОВ «Стар Торг», ТОВ "НОВАТЕРС ТОРГ" та ТОВ «Акта Пром» відповідно на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідають критеріям ризиковості.
В ході перевірки встановлено, що відповідно до складених та зареєстрованих податкових накладних ТОВ "ЛАЙКТРАНС" в адресу ТзОВ «Луцька ДПМК» за період 01.09.2019 - 31.12.2019 відображено реалізацію у вересні 2019-грудні 2019 товарів з номенклатурою: Бітум дорожній марки 70/100 всього в кількості 650,98 т. та транспортних послуг на загальну суму 6115234,51 грн. крім того ПДВ 1223046,90 грн.
У податковому обліку відповідні взаємовідносини до податкового кредиту включено в повній мірі, наступним чином за вересень 2019 в сумі 198577 грн, за жовтень 2019 року на суму 205 217 грн., за листопад 2019 в сумі 311 967 грн., за грудень 2019 в сумі 507 287 грн.
Відповідні операції оформлені згідно договору поставки нафтопродуктів №1502/19.
В ході перевірки встановлено, що відповідно до складених та зареєстрованих податкових накладних ТОВ "Торглідергруп" в адресу ТзОВ «Луцька ДПМК» за період 01.08.2019 року -30.09.2019 року відображено реалізацію у серпні 2019 - вересні 2019 товарів з номенклатурою: Бітум дорожній марки 70/100 всього в кількості 190,44 т. на загальну суму 1857626,33 грн. крім того ПДВ 371 525,27грн.
У податковому обліку відповідні взаємовідносини до податкового кредиту включено в повній мірі, наступним чином за серпень 2019 в сумі 184694 грн, за вересень 2019 року на суму 186 831 грн.
Відповідні операції оформлені згідно договору поставки нафтопродуктів №1008Т від 20.08.2019.
В ході перевірки встановлено, що відповідно до складених та зареєстрованих податкових накладних ТОВ «Спецсіті Груп» в адресу ТзОВ «Луцька ДПМК» за період з 01.08.2020р.-31.12.2020р. відображено реалізацію у 01.08.2020 -31.12.2020 товарів з номенклатурою: Бітум дорожній марки 70/100 всього в кількості 96,32 т. на загальну суму 1046573,49 грн. крім того ПДВ 209 314,70 грн.
У податковому обліку відповідні взаємовідносини до податкового кредиту включено в повній мірі, наступним чином за серпень 2020 в сумі 49531 грн, за вересень 2020 року на суму 108607 грн., за грудень 2020 в сумі 51177 грн.
Відповідні операції оформлені згідно договору поставки нафтопродуктів № 10-08/20- ССГ від 10.08.2020.
В ході перевірки встановлено, що відповідно до складених та зареєстрованих податкових накладних ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» в адресу ТзОВ «Луцька ДПМК» за період з 01.04.2019 - 31.10.2020 відображено реалізацію у 01.04.2019 року - 31.10.2020 товарів (бітуму дорожнього марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100) на загальну суму 4965682,65 грн. крім того ПДВ 993 136,55 грн.
ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» подано до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), де в відомостях про об`єкти оподаткування платника податків вказано - 235 об`єктів оподаткування (автоцистерни, сідельні тягачі, склади), 234 з яких станом на дату реєстрації матеріалів перевірки знято з обліку за адресою: Одеська область, м. Одеса, Приморський район, провулок Сабанський, буд. З, приміщення 4Н.
У податковому обліку відповідні взаємовідносини до податкового кредиту включено в повній мірі, наступним чином за квітень 2019 в сумі 120 064 грн, за травень 2019 в сумі 54765 грн., червень 2019 в сумі 169027 грн, за жовтень 2019 року на суму 51996 грн., за листопад 2019 в сумі 100399 грн., за грудень 2019 в сумі 74132 грн., за травень 2020 в сумі 38032 грн., за червень 2020 в сумі 43260 грн., за серпень 2020 в сумі 101568 грн, за вересень 2020 в сумі 56820 грн., жовтень 2020 в сумі 183075 грн. Відповідні операції оформлені згідно договору поставки №С-UA-032 від 10.04.2019.
Перевізником в ТТН для ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» зазначено ФОП ОСОБА_1 , яка є платником ПДВ, однак реєстрація податкових накладних на перевезення бітуму за маршрутами, вказаними у ТТН, відсутня.
Представник відповідача звертає увагу, що місцем завантаження зазначено м. Коростень, однак у ТОВ «ЛАЙКТРАНС», ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП», ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» та його постачальників відсутні об`єкти оподаткування у м. Коростень.
У податковому кредиті ТОВ «Лайктранс», ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП», ТОВ «СГ-Трейд» відсутнє придбання послуг погодження перевезення небезпечних вантажів (бітум є небезпечним для навколишнього середовища, про що зазначено у товарно-транспортних накладних).
Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» між ТОВ «Лайктранс» та ТОВ «Луцька ДПМК», станом на 01.10.2018 сальдо відсутнє, оборот по дебету становить 7 338 281,42 грн, оборот по кредиту 7 338 281,42 грн, сальдо на 31.03.2021 відсутнє.
Також листами ГУ ДПС у Київській області від 18.10.2021 №13528/7/26-15-07-05-03 та від 26.11.2021 №14947/7/26-15-07-05-03 повідомлено про те, що ТОВ «Лайктранс» та ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» було внесено до ризикових СГД.
Враховуючи зазначене, за результатами аналізу відомостей, наявних в інформаційних базах податкового органу, ЄРПН, даних податкової звітності щодо взаємовідносин із контрагентами постачальниками по ланках походження товарів встановлено:
- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власних складських приміщень/орендодавця);
- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсам;
- реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;
- відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
- відсутність здійснення імпорту бітуму дорожнього марки 70/100 (в паспортах якості, наданих до перевірки вказано, що виробником є Мозирський нафтопереробний завод»);
- відсутність погодження на перевезення небезпечних вантажів.
Вказані факти, на думку представника відповідача, можуть свідчити про нереальність здійснення відповідних операцій із реалізації позивачу бітуму дорожнього від ТОВ "ЛАЙКТРАНС" за період з 01.09.2019 по 31.12.2019, від ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (попередня назва ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУП" за період з 01.08.2019 по 30.09.2019, від ТОВ "Спецсіті Груп" за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, від ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" за період з 01.04.2019 по 31.10.2020.
Також представник відповідача вказує, що ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей", ТОВ "ЛАЙКТРАНС", ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" входять до переліку СГД, доведених до відпрацювання за списками ДПС України за переліками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
Таким чином, з врахуванням усіх вищевказаних фактів, податковим органом встановлено про нереальність здійснення відповідних операцій з вищезазначеними контрагентами.
Отже, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Луцька дорожна пересувна механізована колона»:
1) пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, пунктів 3.3, 3.10 Розділу III Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати», наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, статті 1, статті 4, пунктів 1, 2 статті 9, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 135.1 статті 135 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 3055709 грн, в т.ч. за 2 квартал 2019 в сумі 500 122 грн, за 3 квартал 2019 в сумі 860 827 грн., за 4 квартал 2019 в сумі 1125897 грн., за 2 квартал 2020 в сумі 73 163 грн, за 3 квартал 2020 в сумі 284 873 грн, за 4 квартал 2020 в сумі 210 827 грн.
2) пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, всього в сумі 3 396 600 грн, в т.ч: за червень 2019 в сумі 84 588 грн; за липень 2019 в сумі 857 476 грн; за вересень 2019 в сумі 570 102 грн; за жовтень 2019 в сумі 257 213 грн; за листопад 2019 в сумі 41 366,00 грн, за грудень 2019 в сумі 581 418 грн; за липень 2020 в сумі 38 825 грн; за серпень 2020 в сумі 5 352 грн; за вереснь 2020 в сумі 355008 грн; за грудень 2020 в сумі 234 252 грн.
Представник відповідача звертає увагу суд, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області виконано умови та порядок проведення перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК», передбачені статтею 77 ПК України, оскільки дотримано правову підставу її проведення (під ставність проведення) та формальну підставу (надіслання платнику податків та вручення копії наказу, письмового повідомлення про дату початку проведення такої перевірки).
Щодо мораторію на проведення перевірок зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.
Крім того, на думку представника відповідача, посилання позивача на те, що перевірка є неможливою у зв`язку з мораторієм до закінчення карантину, є необґрунтованими та безпідставними, які здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства, оскільки податковий орган був допущений до проведення перевірки.
Позивач подав до суду додаткові пояснення (т.5, а.с.71-73) від 08.07.2024, в яких зазначив, що перевізниками бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100, що був придбаний ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей", ТОВ "ЛАЙКТРАНС", ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУП"), ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" були:
- ТОВ «ЛАЙКТРАНС», яке згідно наявних у справі ТТН зазначене товариство здійснювало перевезення товару для ТОВ «ЛАЙКДЕЙ», ТОВ «ТОРГЛІДЕР ГРУП» та здійснювало перевезення власного вантажу.
- ТОВ «СГ-ГРУП», яке згідно ТТН зазначене товариство здійснювало перевезення товару для ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП»
- ФОП ОСОБА_1 яка згідно наявних у справі ТТН зазначений ФОП здійснював перевезення товару для ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА».
Зазначеним вище перевізникам уповноваженим державним органом були видані відповідні ліцензії на внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями, що також підтверджує наявність у перевізників матеріально- технічної бази, яка забезпечує виконання технологічних операцій, або договору із суб`єктами господарювання, що надають послуги з виконання таких операцій, наявність власних, орендованих, наданих ліцензіату в кредит або лізинг транспортних засобів, наявність кваліфікованого персоналу та додатково підтверджує факт перевезення позивачу бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100 вказаними перевізниками.
У додаткових поясненнях від 18.09.2024 (т.5, а.с. 94-95) позивач наголосив, що вчинення контролюючим органом в подальшому дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 14.03.2024 №903-п, яка безпосередньо була направлена на спростування або підтвердження результатів попередньої перевірки, проведеною на підставі наказу від 25.05.2021 №1514, свідчить про безпідставність та протиправність проведення такої перевірки також і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.5, а.с.85).
У судовому засіданні 30.09.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити, а представник відповідачапросив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Луцька ДПМК», зареєстроване як юридична особа 14.07.2007, основним видом економічної діяльності є: 42.11 - будівництво доріг і автострад, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2, а.с.245).
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.05.2021 №1514, на підставі статті 75 ПК України ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Луцька ДПМК» за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021, з врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України (т.1, а.с.42)
Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 24.06.2021 №1911, термін проведення вищезазначеної перевірки було зупинено на 10 робочих днів з 25.06.2021 (т.1, а.с.43).
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 20.07.2021 №2128, термін проведення перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК», призначеної згідно наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.05.2021 №1514 було продовжено на 10 робочих днів з 22.07.2021 (т.1, а.с.45).
Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 03.08.2021 №2257 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» перенесено з 04.08.2021 до дати надання доступу до вилучених документів (т.1, а.с.46).
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 07.02.2024 №502-п термін проведення перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК», перенесеної згідно наказу ГУ ДПС у Волинській області від 03.08.2021 №2257 поновлено з 08.02.2024 на невикористаний термін (т.1, а.с.48).
За результатами проведення вказаної документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» було складено акт від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590 (т.1, а.с.49-141), згідно з висновками якого встановлено, зокрема порушення позивачем:
- пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, пунктів 3.3, 3.10 Розділу III Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати», наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, статті 1, статті 4, пунктів 1, 2 статті 9, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 135.1 статті 135 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 3055709 грн, в т.ч. за 2 квартал 2019 в сумі 500 122 грн, за 3 квартал 2019 в сумі 860 827 грн., за 4 квартал 2019 в сумі 1125897 грн., за 2 квартал 2020 в сумі 73 163 грн, за 3 квартал 2020 в сумі 284 873 грн, за 4 квартал 2020 в сумі 210 827 грн.
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, всього в сумі 3 396 600 грн, в т.ч: за червень 2019 в сумі 84 588 грн; за липень 2019 в сумі 857 476 грн; за вересень 2019 в сумі 570 102 грн; за жовтень 2019 в сумі 257 213 грн; за листопад 2019 в сумі 41366,00 грн, за грудень 2019 в сумі 581 418 грн; за липень 2020 в сумі 38 825 грн; за серпень 2020 в сумі 5 352 грн; за вересень 2020 в сумі 355008 грн; за грудень 2020 в сумі 234 252 грн.
Не погодившись із зазначеними висновками акта перевірки від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590, позивач подав заперечення від 29.02.2024 №5 (т.1, а.с.180-189).
Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 14.03.2024 №903-п (т.1, а.с.190), на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1. статті 78, у зв`язку із подання ТзОВ «Луцька ДПМК» проведена виїзна позапланова документальна перевірка заперечення від 29.02.2024 №5 на акт від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590 документальної виїзної планової перевірки відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірки позивача за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021, з врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення.
За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Волинській області було складено акт від 09.04.2024 №8342/07-02/03579590 (т.1, а.с.191-273, т.5, а.с.18-60), яким встановлено ті ж порушення, що і актом від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590.
ГУ ДПС у Волинській області листом від 22.04.2022 №1690/12/03-20-07-02-12 відповідач «Про результати розгляду заперечення» повідомило позивача, що комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок за розглядом матеріалів документальної позапланової перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021 підтверджено висновки документальної позапланової виїзної перевірки товариства (т.2, а.с.1-3, т.5, а.с.17-18).
На підставі висновків акта перевірки від 09.04.2024 №8342/07-02/03579590 ГУ ДПС у Волинській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
від 25.04.2024 №0101220702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 4 245 750,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3 396 600,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 849150,00 грн (т.1, а.с.38-40, т.5, а.с.8-9);
від 25.04.2024 №0101190702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 3819 636,25 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3055709,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 763927,25 грн (т.1, а.с.34-36, т.5, а.с.12-13).
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Стаття 77 ПК України визначає порядок проведення документальних планових перевірок
Згідно з пунктами 77.1-77.4 цієї статті ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Законом України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по 31.05.2020, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 по 31.05.2020 та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30.03.2020. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18.03.2020 по 31.05.2020 зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з з 18.03.2020 по 31.05.2020, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.".
29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України такого змісту: в абзаці першому слова та цифри "по 31.05.2020 " замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці восьмому слова та цифри "по 31.05.2020" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці дев`ятому слова та цифри "до 31.05.2020" замінено словами та цифрами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці десятому слова та цифри "по 31.05.2020" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Згідно з Законом України від 14.07.2020 №786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 8 серпня 2020 року, внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків"; у зв`язку з цим абзаци другий - одинадцятий вважати відповідно абзацами третім - дванадцятим; в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8"; в абзаці п`ятому слова "зберігання та транспортування" замінено словами "зберігання, транспортування та обігу".
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.
Водночас, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На виконання вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі - Постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла суперечність між нормами ПК України та Постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №89 прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №909-IX.
Так, відповідно до частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №640/18646/21.
Законом №909-IX, пунктом 4 розділу II "Прикінцеві положення" якого було надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, стосувався саме Державного бюджету України на 2020 рік.
Постанова ж Кабінету Міністрів України №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" прийнята 03.02.2021.
Суд констатує, що у даному ж випадку Законом №909-IX не вносились зміни безпосередньо до ПК України, яким встановлено мораторій, а делеговано таке право Кабінету Міністрів України. При цьому, темпоральні і галузеві межі такого делегування не визначені.
Разом з тим, сам Закон України "Про Державний бюджет України" як тимчасовий акт законодавства вичерпує свою дію закінченням календарного періоду на який його прийнято.
За вказаних обставин, суд вважає, що Постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин.
Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.05.2021 №1514 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Таким чином, податковий орган, незважаючи на прийняття Постанови №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.
Такий висновок колегії суддів узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, послідовно викладеною у численних судових рішеннях. Зокрема, у постановах від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 21.12.2022 у справі №160/14976/21 Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, констатував, що проведення перевірки на підставі Постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
В контексті спірних правовідносин суд зауважує, що згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 14.03.2024 №903-п (т.1, а.с.190) виїзна позапланова документальна перевірка позивача була призначено саме у зв`язку із подання ТОВ «Луцька дорожна пересувна механізована колона» заперечення на акт від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590 документальної виїзної планової перевірки.
Таким чином, у даному випадку позапланова документальна перевірка позивача є похідною від планової документальної перевірки, оскільки така перевірка призначалася з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення.
Враховуючи той факт, що документальна позапланова перевірка позивача була призначена фактично для спростування або підтвердження результатів попередньої перевірки, яка, у свою чергу, була проведена за відсутності відповідних повноважень внаслідок запровадженого мораторію, що нівелює наслідки її проведення, наведене, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформовано правовий висновок, який зводиться до того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, доводи позивача щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо мораторію на проведення перевірки, на думку суду, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
Суд зауважує, що проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силу закону, тобто за суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом.
Вказане є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень.
Поряд з цим, при вирішенні спору суд вважає за доцільне надати правову оцінку висновкам акту перевірки, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 та щодо встановлених податковим органом порушення зазначає наступне.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно із пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Нормами пункту 198.6. статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно із висновками акту перевірки, в порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 3 396 600 грн, в т. ч: за квітень 2019 в сумі 120064 грн. за травень 2019 в сумі 54765 грн, за червень 2019 в сумі 380 862 гри., за липень 2019 в сумі 386373 грн, за серпень 2019 в сумі 184694 грн., за вересень 2019 в сумі 385408 грн. за жовтень 2019 в сумі 257213 грн, за листопад 2019 в сумі 412 366 грн, за грудень 2019 в сумі 581418 грн. за березень 2020 в сумі 1369 грн, за травень 2020 в сумі 38032 грн. за червень 2020 в сумі 43260 грн. за серпень 2020 в сумі 151098 грн., за вересень 2020 в сумі 165 426 грн., за жовтень 2020 в сумі 183075 грн. за грудень 2020 в сумі 51177 грн. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей"), ТОВ "ЛАЙКТРАНС" (41900883), ГОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУП"), ТОВ «Спецсіті Груп» (код 43656817). ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" та включення до складу податкового кредиту податкових накладний не підтверджених первинними документами по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «СЛОВО», у зв`язку із чим ГУ ДПС у Волинській області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №0101220702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 4245 750,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3 396 600,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 849 150,00 грн (т.1, а.с.38-40, т.5, а.с.8-9).
Окрім того, відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.
Нормами пункту 44.2. статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно із пунктом 135.1. статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Нормами підпункту 14.1.13. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначна, що безоплатно надані товари, роботи, послуги це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;
Згідно із підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1. статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.
Судом встановлено, що за висновками акту податкового органу операції з придбання бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BІТUMEN 70/100 позивачем по операціях із взаємовідносинах з ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей"), ТОВ "ЛАЙКТРАНС", ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" перевіркою визнані як такі, що містять ознаки нереальності, в зв`язку з чим платник податків не мав права відображати такі операції, як операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у складі витрат бухгалтерським записом.
Отже, бітум дорожній 70/100, бітум нафтовим дорожній в`язкий марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100 ТОВ «Луцька дорожна пересувна механізована колона» по операціях із взаємовідносинах із вищезазначеними контрагентами на суму заниження всього в сумі 16 976 159 грн, в т. числі за 2 квартал 2019 в сумі 2 778 459 грн, за 3 квартал 2019 в сумі 4 782 372 грн., за 4 квартал 2019 в сумі 6254983 грн, за 2 квартал 2020 в сумі 406459 грн. за 3 квартал 2020 в сумі 1582626 грн, за 4 квартал 2020 в сумі 1 171 260 грн, на думку відповідача, відповідають визначенню безоплатно отриманих відповідно до вимог підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Враховуючи вищезазначене, за висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, пунктів 3.3, 3.10 Розділу III Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати», наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, статті 1, статті 4, пунктів 1, 2 статті 9, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 135.1 статті 135 ПК України, у зв`язку із чим ГУ ДПС у Волинській області було прийняте податкове повідомлення рішення від 25.04.2024 №0101190702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 3 819 636,25 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3055709,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 763927,25 грн (т.1, а.с.34-36, т.5, а.с.12-13).
Однак такі доводи податкового органу, повністю спростовуються наданими позивачем письмовими доказами, оскільки господарських операцій з придбання бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BІТUMEN 70/100 у ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей"), ТОВ "ЛАЙКТРАНС", ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, специфікаціями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, паспортами на товар, платіжними інструкціями, що свідчать про оплату такого товару, податковими накладними, які були складені за наслідками здійснення відповідних операцій та зареєстровані в ЄРПН.
Так, 24.06.2019 між ТОВ «Луцька ДПМК» (покупець) та ТОВ «Ланкдей» (постачальник) був укладений договір №2406/19 поставки нафтопродуктів (том 2, а.с.4-9) за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві нафтопродукти, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених договором. Пунктом 1.2. договору передбачено, що номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати товару визначаються в Специфікаціях, котрі є невід`ємними частинами договору.
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №58 від 25,06.2019, №61 від 27.06.2019 №63 від 27.06.2019, №64 від 28.06.2019, №80 від 11.07.2019, №82 від 13.07.2019, №85 від 16.07.2019, №88 від 18.07.2019, №89 від18.07.2019, №100 від 26.07.2019, №105 від 30.07.2019. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №25/06-1 від 25.06.2019, №27/06-2 від 27.06.2019, №27/06-2 від 27.06.2019, №28/06-1 від 27.06.2019, №11/07-1 від 11.07.2019, №13/07-1 від 13.07.2019, №16/07-2 від 16.07.2019, №27/06-2 від 27.06.2019, №18/07-1 від 18.07.2019, №18/07-1 від 18.07.2019, №26/07-1 від 26.07.2019, №30/07-1 від 30.07.2019. На кожну поставку товару між сторонами були підписані Специфікації, якими визначалась найменування товару бітум дорожній марки 70/100, його кількість в тонах та вартість (т. 2., а.с.10-51).
Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а.с.74-79).
За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «Ланкдей» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 2, а.с.52-73).
Також матеріалами справи підтверджується, що вказані господарські операції з придбання товару відображені у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т. 2, а.с.80-83).
14.09.2019 між ТОВ «Луцька ДПМК» та ТОВ «Лайктранс» був укладений договір №1502/19 поставки нафтопродуктів (т.2, а.с.83-84).
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №225 від 16.09.2019, №235 від 19.09.2019, №239 від 20.09.2019 року, №242 від 22.09.2019, №297 від 15.10.2019, №300 від 17.10.2019, №315 від 24.10.2019, №326 від 27.10.2019, №367 від 12.11.2019, №389 від 19.11.2019, №401 від 21.11.2019, №402 від 21.11.2019, №405 від 23.11.2019 №412 від 26.11.2019, №413 від 27.І 1.2019 №421 від 06.12.2019, №425 від 09.12.2019, №428 від 10.12.2019, №430 від 10.12.2019, №433 від 12.12.2019, №434 від 13.12.2019, №435 від 14.12.2019, №00000444 від 16.12.2019, №449 від 19.12.2019, №450 від 19.12.2019, №460 від 19.12.2019 року, №461 від 24.12.2019. Транспортування товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти). На кожну поставку товару між сторонами були підписані Специфікації, якими визначалась найменування товару бітум дорожній марки 70/100, його кількість в тонах та вартість (т.2, а.с. 90-196).
Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.1-14).
За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «Лайктранс» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 2, а.с.197-250).
Також матеріалами справи підтверджується, що вказані господарські операції з придбання товару відображені у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.3, а.с.15-24).
20.08.2019 року між позивачем та ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП» був укладений договір №10083Т поставки нафтопродуктів (т.3, а.с.25-30).
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №1032 від 23.08.2019, №1034 від 26.08.2019, №1035 від 27.08.2019, №1037 від 29.06.2019, №1046 від 06.09.2019, №1048 від 10.09.2019, №1052 від 11.09.2019, №1054 від 15.09.2019. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №26/08-1 від 26.08.2019, №27/08-1 від 27.08.2019, №29/08-1 від 29.08.2019, №06/09-2 від 06.08.2019, №10/09-1 від 10.09.2019, №11/09-3 від 11.09.2019, №15/09-1 від 15.09.2019 (т.3, а.с.31-61).
Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.78-83).
За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 3, а.с.62-77).
Також матеріалами справи підтверджується, що вказані господарські операції з придбання товару відображені у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.3, а.с.84-86).
10.08.2020 між ТОВ «Луцька ДГІМК» та ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» був укладений договір №10-08/20-ССГ поставки нафтопродуктів (т.3, а.с.84-91).
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №37 від 12.08.2020, №64 від 01.09.2020, №83 від 13.09.2020, №116 від 05.12.2020 року. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ССГ-12/08-1 від 12.08.2020, №ССГ-01/09-2 від 01.09.2020, №ССТ-13/09-2 від 13.09.202, №ССГ-05/12-1 від 05.12.2020 (т.3, а.с.92-107).
Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.116-117).
За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 3, а.с.108-115).
Також матеріалами справи підтверджується, що вказані господарські операції з придбання товару відображені у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.3, а.с.118-119).
10.04.2019 між позивачем та ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» був укладений договір №C-UA-32 поставки (т.3, а.с.120-121).
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №76 від 14.04.2019, №183 від 26.04.2019, №614 від 31.05.2019, №742 від 08.06.2019, №765 від 10.06.2019, №900 від 18.06.2019, №3342 від 31.10.2019, №3467 від 06.11.2019, №3524 від 10.11.2019, №3989 від 28.12.2019, №1210 від 28.05.2020, №1385 від 09.06.2020, №2662 від 05.08.2020, №3407 від 02.09.2020, №4888 від 23.10.2020, №5078 від 27.10.2020. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №KЛ1000000076/1 від 14.04.2019, №КЛ000000183/1 від 26.04.2019, №101000000614/1 від 31.05.2019, №КЛ000000742/1 від 08.06.2019, №101000000765/1 від 10.06.2019, №КЛ000000900/1 від 18.06.2019, №КЛ000003342/1 від 31.10.2019, №КЛ000003467.1 від 06.11.2019, №КЛ000003524/1 від 10.11.2019, №КЛ000003989/1 від 28.12.2019, №КЛ000003989/2 від 28.12.2019, №0000001210/1 від 28.05.2020. №0000001385/1 від 09.06.2020, №0000002662/1 від 05.08.2020, №0000002662/2 від 05.08.2020, №0000003407/1 від 02.09.2020, №0000004888/1 від 23.10.2020, №0000005078/1 від 27.10.2020 року, №0000005078/2 від 27.10.2019 (т.3, а.с.122-187).
Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.220-236).
За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 3, а.с.188-219).
Також матеріалами справи підтверджується, що вказані господарські операції з придбання товару відображені у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.3, а.с.237-243).
Згідно із частинами першою-другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).
При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей"), ТОВ "ЛАЙКТРАНС", ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" щодо поставки товару. Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.
У відзиві на позовну заяву та під час судових засідань представником відповідача не висловлювалось жодних зауважень щодо первинних документів по взаємовідносинах із вищезазначеними контрагентами, наявності суттєвих недоліків у їх оформленні чи підписання таких документів неуповноваженими особами.
Таким чином, на думку суду, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Суд також зауважує, що як вбачається із наданого відповідачем розрахунку в розрізі окремих порушень по ТзОВ «Луцька ДПМК (т.5, а.с.100-101) висновки про фіктивність господарських операцій із ТОВ "ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ" (попередня назва ТОВ "Лайкдей"), ТОВ "ЛАЙКТРАНС", ТОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" фактично зроблені на підставі дослідження ланцюгу постачальників, а саме: відсутність походження придбаного бітуму (обрив ланцюга).
Разом з тим, згідно усталеною позиція Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про отримання необґрунтованої податкової вигоди добросовісним платником.
Такі ж підходи застосовано Верховним Судом у постановах від 16.05.2024 у справі справа № 420/4433/23, від 17.07.2019 у справі № 826/18656/14, від 18.07.2019 у справі №805/4535/16-а, від 10.04.2020 у справі № 815/4453/14, від 26.05.2021 у справі №380/2404/20, від 15.02.2023 у справі № 803/1810/16.
Верховний Суд у постанові від 06.06.2023 по справі №820/7010/16 вказав, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.
Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документи на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.
На думку суду, позивач не міг знати про дефекти в діяльності юридичних осіб, з якими безпосередньо не мав господарських взаємовідносин.
Окремо суд зауважує, що в ході проведення податковим органом не досліджувався факт використання позивачем бітуму в господарській діяльності.
Натомість матеріалами справи підтверджується, що придбаний позивачем у 2019-2020 роках бітум дорожній марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100 у тому числі і у зазначених контрагентів був в подальшому реалізований ТзОВ «Луцький АБЗ» (попередня назва ТзОВ «Луцька ДПМК1») на підставі договору поставки №04/09-2028 від 04.09.2018 (т.5, а.с.244-248).
Факт реалізації товару підтверджується видатковими накладними: №РН-0000018 від 14.04.2019, №РН-0000019 від 26.04.2019, №РН-0000030 від 31.05.2019, №РН-0000028 від 29.05.2019, №РН-0000047 від 28.06.2019, №РН-0000047 від 27.06.2019, №РН-0000045 від 25.06.2019, №РН-0000046 від 27.06.2019, №РН-0000043 від 18.06.2019, №РН-0000038 від 10.06.2019, №РН-0000036 від 10.06.2019, №РН--0000076 від 26.07.2019, №РН-0000075 від 18.07.2019 №РН-0000074 від 18.07.2019, №РН-0000071 від 16.07.2019 №РН-0000061 від 11.07.2019 №РН-0000062 від 13.07.2019, №РН- 0000077 від 01.08.2019, №РН-0000086 від 23.08.2019 №РН-0000087 від 26.08.2019, №РН-0000088 від 27.08.2019 №РН-0000090 від 29.08.2019, №РН-0000097 від 06.09.2019, №РН-0000098 від 10.09.2019 №РН -0000099 від 11.09.2019 №РН-0000102 від 16.09.2019, №РН-0000103 від 19.09.2019 №РН-0000104 від 20.09.2019, №РН-0000108 від 22.09.2019 №РН-0000113 від 24.09.2019 №РН-0000124 від 15.10.2019 №РН-0000128 від 17.10.2019, №РН-0000129 від 17.10.2019, №РН- 0000130 від 24.10.2019. №РН-0000132 від 28.10.2019, №РН-0000134 від 31.10.2019 №РН-0000138 від 06.11.2019, №РН-000014І від 20.11.2019 №РН-0000144 від 20.11.2019, №РН -0000146 від 21.11.2019 №РН-0000145 від 21.11.2019 №РН-0000147 від 23.11.2019, №РН-0000148 від 23.11.2019, №РН-0000149 від 26.11.2019, №РН-0000151 від 27.11.2019 №РН-0000163 від 09.12.2019, №РН-0000166 від 10.12.2019, №РН-0000164 від 10.12.2019, №РН-0000183 від 12.12.2019, №РН- 0000184 від 12.12.2019, №РН--0000167 від 13.12.2019, №РН-0000185 від 14.12.2019, №РН-0000186 від ь16.12.2019, №РН-0000187 від 19.12.2019, №РН -0000188 від 19.12.2019, №РІ1-0000189 від 24.12.2019, №РН-0000193 від 24.12.2019 №РН-000020І від 28.12.2019 №РН-0000006 від 04.05.2020, №РН-0000014 від 05.06.2020 №РН-0000023 від 30.06,2020 №РН-0000046 від 05.08.2020, №РН-000051 від 17.08.2020 №РН-0000069 від 14.09.2020, №РН-0000090 від 02.10.2020, №РН-0000093 від 06.10.2020 №РН-0000117 від 24.10.2020 №РН-0000124 від 27.10.2020, №РН-0000193 від 05.12.2020.
За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Луцька ДПМК» складено податкові накладні: №13 від 14.04.2019, №26 від 26.04.2019, №32 від 31.05.2019, №27 від 29.05.2019, №39 від 28.06.2019, №38 від 27.06,2019, №31 від 25.06.2019, №33 від 27.06.2019, №25 від 18.06.2019, №14 від 10.06.2019, №12 від 10.06,2019, №49 від 26.07.2019, №36 від 18.07.2019, №35 від 18.07.2019, №30 від 16.07.2019, №19 від 11.07.2019, №25 від 13.07.2019, №1 від 01.08.2019, №22 від 23.08.2019, №24 від 26.08.2019, №25 від 07.08.2019, №32 від 29.08.2019, №5 від 06.09.2019, №6 від 10.09.2019, №8 від 11.09.2019, №14 від 16.09.2019, №17 від 19.09.2019, №18 від 20.09.2019, №22 від 22.09.2019, №27 від 24.09.2019, №23 від 15.10.2019, №35 від 17.10.2019, №36 від 17.10.2019, №38 від 24.10.2019, №43 від 28.10.2019, №49 від 31.10.2019, №7 від 06.11.2019, №21 від 20.11.2019, №22 від 20.11.2019, №26 від 21.11.2019, №25 від 21.11.2019, №29 від 23.11.2019, №30 від 23.11.2019, №32 від 26.11.2019, №36 від 27.11.2019, №15 від 09.12.2019, №22 від 10.12.2019, №21 від 10.12.2019, №34 від 12.12.2019, №35 від 12.12.2019, №38 від 13.12.2019, №41 від 14.12.2019, №47 від 16.12.2019, №55 від 19.12.2019, №56 від 19.12.2019, №68 від 24.12.2019, №69 від 24.12.2019, №105 від 28.12.2019, №1 від 04.02.2020, №5 від 05.06.2020 р. (квитанція №9148887200 від 26.06.2020 р.). №26 від 30.06.2020, №9 від 05.08.2020, №26 від 17.08.2020, №25 від 14.09.2020, №4 від 02.10.2020, №9 від 06.10.2020, №43 від 24.10.2020, №50 від 27.10.2020, №10 від 05.12.2020, які були зареєстровані в ЄРПН (т.3, а.с.249-251, т.4, а.с.1-205).
Окрім того, суд зазначає, що доводи про включення до складу податкового кредиту податкових накладних, не підтверджених первинними документами по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «СЛОВО» на суму 1369,00 грн. за березень 2020 року щодо вказаного контрагента спростовуються наявним в матеріалах справи додатком №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до податкової декларації податку на додану вартість та березень 2020 року згідно якого товариство здійснило коригування (зменшення) суми податку на додану вартість на 1369,94 грн. щодо контрагента ТзОВ «Слово» (т.4, а.с.232).
Суд зауважує, що ні у відзиві на позовну заяву, ні під час судових засідань представником відповідача не надано жодних пояснень щодо не врахування вказаного розрахунку коригування сум податку на додану вартість під час проведення перевірки.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 3028,00 грн.
У даній позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 на загальну суму 8065386,25 грн. Оскільки 1,5 відсотка від ціни позову 8065386,25 грн становить 120980,79 грн, що є більшим 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відтак дана позовна заява має бути оплачена судовим збором в 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30280,00 грн (3028,00 грн х10).
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 30280,00 грн, що був сплачений платіжною інструкцією платіжною інструкцією від 07.05.2024 №12815 (т.1, а.с.33), що також підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (т.4, а.с.244).
При цьому, суд роз`яснює, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір у більшому розмірі 60560,00 грн, тоді як за дану позовну заяву необхідно було сплатити 30280,00 грн, тому питання про повернення судового збору, сплаченого за подання даного адміністративного позову у більшому розмірі, а саме 30280,00 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 26.04.2024 №26/04/24 (т. 4, а.с. 238-241), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» (далі - Адвокатське об`єднання) та позивачем, акту приймання-передачі наданих послуг від 08.05.2024 (т. 4, а.с. 238-242) до вказаного договору, платіжної інструкції від 24.05.2024 №1289 (т.5, а.с.110).
Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 08.05.2024 Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 (2 год) - 3000,00 грн, складання та формування позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 (15 год) - 27 000,00 грн., всього 30 000,00 грн.
Платіжна інструкція від 24.05.2024 №1289 підтверджує оплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання послуг у сумі 30000,00 грн.
Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що такі послуги, як надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Суд, враховуючи складність справи та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 17 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 243, ч. 3, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька дорожна пересувна механізована колона судовий збір у розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч нуль грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Луцька дорожна пересувна механізована колона (45624, Волинська область, Луцький район, село Великий Омеляник, вулиця Володимирська, 4, ідентифікаційний код 03579590).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 44106679).
Суддя О. О. Андрусенко
Повний текст рішення суду складено 04 жовтня 2024 року
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122092900 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні