Постанова
від 18.02.2025 по справі 140/5025/24
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5025/24 пров. № А/857/28706/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Єршовій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі веоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №140/5025/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька дорожна пересувна механізована колона» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Андрусенко О., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 30.09.2024),-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Луцька ДПМК» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702.

Позивач стверджує про незаконність проведення документальної планової виїзної перевірки, яка проведена з 08.06.2021 по 04.08.2021 згідно із наказом від 25.05.2021 №1514 та документальної позапланової виїзної перевірки, яка проведена з 20.03.2024 по 02.04.2023 згідно із наказом №903-п від 14.03.2024. Також позивач зауважує, що податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються були прийняті податковим органом на підставі акту №8342/07-02/03579590 від 09.04.2024, однак відповідна перевірка позивача була здійснена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 14.03.2024 №903-п, зі змісту якого вбачається, що контролюючим органом в якості підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача вказано поданням ТзОВ «Луцька ДПМК» заперечення на акт документальної виїзної планової перевірки від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590.

З аналізу змісту акту від 09.04.2024 року №8342/07-02/03579590 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» вбачається, що податковим органом фактично продубльовано зміст акту документальної планової перевірки товариства від 15.02.2024. Таким чином, визначальним у даній справі, на думку позивача є те, що первинна документальна планова перевірка діяльності позивача була розпочата контролюючим органом під час дії встановленого ПК України мораторію на проведення такого виду перевірок. Саме висновки цієї перевірки, відображені у відповідному акті перевірки, стали підставою для подання позивачем відповідних заперечень, за результатом розгляду яких була призначена документальна позапланова перевірки, висновки якої слугували прийняттю контролюючим органом оскаржуваних повідомлень - рішень. При цьому, вчинення контролюючим органом в подальшому дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 14.03.2024 №903-п, яка безпосередньо була направлена на спростування або підтвердження результатів попередньої перевірки, проведеною па підставі наказу від 25.05.2021 №1514 свідчить про безпідставність та протиправність проведення такої перевірки також і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

На спростування висновків податкового органу по суті порушень, зазначених в акті перевірки, позивач вказує, що господарські операції з придбання бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BІТUMEN 70/100 у ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей»), ТОВ «ЛАЙКТРАНС», ТОВ «АСТРАТОРГ ПЛЮС» (ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна» підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, специфікаціями, як були виписані на кожну поставку товару, видатковими накладними. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), які містять інформацію щодо вантажовідправника, вантажоодержувача га перевізника товару, щодо транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару, прізвище, ім`я та по батькові та підпис водія, що здійснював перевезення, інші реквізити. Поставка товару супроводжувалась паспортами на товар. Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями. За наслідками здійснення відповідних операцій були складені відповідні податкові накладні. Факт реєстрації таких податкових накладних підтверджується відповідними квитанціями та податковим органом не заперечується. Позивач у податковому обліку суми податку на додану вартість з поставленого товару включив в повній мірі до податкового кредиту. При цьому, в актах перевірки здійснено опис первинних бухгалтерських документів, що були надані під час перевірки. Жодних зауважень щодо наданих первинних документів в матеріалах перевірки не має. Також на думку позивача, інформація відповідача, про те що вищезазначені контрагенти не звітується до органів ДПС та відповідно до рішень комісії регіонального органу ДПС відповідають критеріям ризиковості, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій так як не стосується періоду їх здійснення. Натомість на час здійснення господарських операцій з позивачем такими контрагентами подавав у встановленому порядку звітність з ПДВ та вони не відносилися до платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості.

Крім цього, повідомляє, що придбаний товариством у 2019-2020 роках бітум дорожній марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100 у тому числі і у зазначених контрагентів був в подальшому реалізований ТзОВ «Луцький АБЗ» (попередня назва ТзОВ «Луцька ДПМК1»), яким в подальшому використаний для виробництва асфальтобетонних сумішей, підтверджується відповідними видатковими накладними та податковими накладними, які у встановленому законом порядку зареєстровані в ЄРПН.

Враховуючи викладене позивач вважає, що надані податковому органу документи, містять достатні дані про зміст господарських операцій з придбання бітуму дорожнього марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100 і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій. Окрім того, позивач стверджує, що твердження податкового органу про включення до складу податкового кредиту податкових накладних, не підтверджених первинними документами на суму 1369,00 грн., в т.ч. за березень 2020 року щодо контрагента ТОВ «Слово» не відповідає дійсності та спростовується додатком №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до податкової декларації податку на додану вартість та березень 2020 року згідно якого товариство здійснило коригування (зменшення) суми податку на додану вартість на 1369,94 грн. щодо вказаного контрагента, однак зазначене не було враховано під час перевірки і податковим органом було повторно зменшено податковий кредит на зазначену вище суму та безпідставно нараховано штрафну санкцію в розмірі 25%. З огляду на викладене, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 є протиправними та підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька дорожна пересувна механізована колона судовий збір у розмірі 30280,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що останнє прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт покликається на встановлені актом перевірки обставини щодо кожного з контрагентів позивача та порушення. Зазначає що за результатами аналізу відомостей, наявних в інформаційних базах податкового органу, ЄРПН, даних податкової звітності щодо взаємовідносин із контрагентами постачальниками по ланках походження товарів встановлено: відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власних складських приміщень/орендодавця); відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсам; реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН; відсутність здійснення імпорту бітуму дорожнього марки 70/100 (в паспортах якості, наданих до перевірки вказано, що виробником є Мозирський нафтопереробний завод»); відсутність погодження на перевезення небезпечних вантажів. Вважає, що з врахуванням усіх вказаних в акті перевірки фактів, ГУ ДПС у Волинській області об`єктивно встановлено нереальність здійснення відповідних операцій вищезазначеними контрагентами.

Щодо законності проведення перевірки, то зазначає, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області виконано умови та порядок проведення перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК», передбачені статтею 77 ПУ України, оскільки дотримано правову підставу її проведення (підставність проведення) та формальну підставу (надіслання платнику податків та вручення копії наказу, письмового повідомлення про дату початку проведення такої перевірки). Щодо мораторію на проведення перевірок зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Крім того, посилання суду на те, що перевірка є неможливою у зв`язку з мораторієм до закінчення карантину, є необґрунтованим та безпідставним, яке здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства, оскільки податковий орган був допущений до проведення перевірки, а документальна позапланова перевірка заборонена небула. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька дорожна пересувна механізована колона» подало відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому зсіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, щоТзОВ «Луцька ДПМК», зареєстроване як юридична особа 14.07.2007, основним видом економічної діяльності є: 42.11 - будівництво доріг і автострад, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2, а.с.245).

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.05.2021 №1514, на підставі статті 75 ПК України ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Луцька ДПМК» за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021, з врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України (т.1, а.с.42)

Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 24.06.2021 №1911, термін проведення вищезазначеної перевірки було зупинено на 10 робочих днів з 25.06.2021 (т.1, а.с.43).

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 20.07.2021 №2128, термін проведення перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК», призначеної згідно наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.05.2021 №1514 було продовжено на 10 робочих днів з 22.07.2021 (т.1, а.с.45).

Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 03.08.2021 №2257 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» перенесено з 04.08.2021 до дати надання доступу до вилучених документів (т.1, а.с.46).

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 07.02.2024 №502-п термін проведення перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК», перенесеної згідно наказу ГУ ДПС у Волинській області від 03.08.2021 №2257 поновлено з 08.02.2024 на невикористаний термін (т.1, а.с.48).

За результатами проведення вказаної документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» було складено акт від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590 (т.1, а.с.49-141), згідно з висновками якого встановлено, зокрема порушення позивачем:

- пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, пунктів 3.3, 3.10 Розділу III Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати», наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, статті 1, статті 4, пунктів 1, 2 статті 9, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 135.1 статті 135 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 3055709 грн, в т.ч. за 2 квартал 2019 в сумі 500 122 грн, за 3 квартал 2019 в сумі 860 827 грн., за 4 квартал 2019 в сумі 1125897 грн., за 2 квартал 2020 в сумі 73 163 грн, за 3 квартал 2020 в сумі 284 873 грн, за 4 квартал 2020 в сумі 210 827 грн.

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, всього в сумі 3 396 600 грн, в т.ч: за червень 2019 в сумі 84 588 грн; за липень 2019 в сумі 857 476 грн; за вересень 2019 в сумі 570 102 грн; за жовтень 2019 в сумі 257 213 грн; за листопад 2019 в сумі 41366,00 грн, за грудень 2019 в сумі 581 418 грн; за липень 2020 в сумі 38 825 грн; за серпень 2020 в сумі 5 352 грн; за вересень 2020 в сумі 355008 грн; за грудень 2020 в сумі 234 252 грн.

Не погодившись із зазначеними висновками акта перевірки від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590, позивач подав заперечення від 29.02.2024 №5 (т.1, а.с.180-189).

Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 14.03.2024 №903-п (т.1, а.с.190), на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1. статті 78, у зв`язку із подання ТзОВ «Луцька ДПМК» проведена виїзна позапланова документальна перевірка заперечення від 29.02.2024 №5 на акт від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590 документальної виїзної планової перевірки відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірки позивача за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021, з врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Волинській області було складено акт від 09.04.2024 №8342/07-02/03579590 (т.1, а.с.191-273, т.5, а.с.18-60), яким встановлено ті ж порушення, що і актом від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590.

ГУ ДПС у Волинській області листом від 22.04.2022 №1690/12/03-20-07-02-12 відповідач «Про результати розгляду заперечення» повідомило позивача, що комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок за розглядом матеріалів документальної позапланової перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2021 підтверджено висновки документальної позапланової виїзної перевірки товариства (т.2, а.с.1-3, т.5, а.с.17-18).

На підставі висновків акта перевірки від 09.04.2024 №8342/07-02/03579590 ГУ ДПС у Волинській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

від 25.04.2024 №0101220702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 4 245 750,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3 396 600,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 849150,00 грн (т.1, а.с.38-40, т.5, а.с.8-9);

від 25.04.2024 №0101190702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 3819 636,25 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3055709,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 763927,25 грн (т.1, а.с.34-36, т.5, а.с.12-13).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Стаття 77 ПК України визначає порядок проведення документальних планових перевірок

Згідно з пунктами 77.1-77.4 цієї статті ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по 31.05.2020, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 по 31.05.2020 та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30.03.2020. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18.03.2020 по 31.05.2020 зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по 31.05.2020, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.».

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України такого змісту: в абзаці першому слова та цифри «по 31.05.2020» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)»; в абзаці восьмому слова та цифри «по 31.05.2020» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», а слова та цифри «до 30 березня 2020 року» - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)»; в абзаці дев`ятому слова та цифри «до 31.05.2020» замінено словами та цифрами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)»; в абзаці десятому слова та цифри «по 31.05.2020» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Згідно з Законом України від 14.07.2020 №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців», який набрав чинності з 8 серпня 2020 року, внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: «документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків»; у зв`язку з цим абзаци другий - одинадцятий вважати відповідно абзацами третім - дванадцятим; в абзаці третьому слово і цифри «підпунктом 78.1.8» замінено словами і цифрами «підпунктами 78.1.7 та 78.1.8»; в абзаці п`ятому слова «зберігання та транспортування» замінено словами «зберігання, транспортування та обігу».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.

Водночас, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На виконання вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі - Постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Суд першої інстанції вірно висновував, що виникла суперечність між нормами ПК України та Постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

При цьому, Постанова №89 прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №909-IX.

Так, відповідно до частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №640/18646/21.

Законом №909-IX, пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» якого було надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, стосувався саме Державного бюджету України на 2020 рік.

Постанова ж Кабінету Міністрів України №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» прийнята 03.02.2021.

Отже, у даному ж випадку Законом №909-IX не вносились зміни безпосередньо до ПК України, яким встановлено мораторій, а делеговано таке право Кабінету Міністрів України. При цьому, темпоральні і галузеві межі такого делегування не визначені.

Водночас, Закон України "Про Державний бюджет України" як тимчасовий акт законодавства вичерпує свою дію закінченням календарного періоду на який його прийнято.

З аналізу наведеного слідує, що , що Постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.05.2021 №1514 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Луцька ДПМК» не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Таким чином, податковий орган, незважаючи на прийняття Постанови №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

Такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, послідовно викладеною у численних судових рішеннях. Зокрема, у постановах від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 21.12.2022 у справі №160/14976/21 Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, констатував, що проведення перевірки на підставі Постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

У даному випадку згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 14.03.2024 №903-п (т.1, а.с.190) виїзна позапланова документальна перевірка позивача була призначена саме у зв`язку із подання ТОВ «Луцька дорожна пересувна механізована колона» заперечення на акт від 15.02.2024 №2953/07-01/03579590 документальної виїзної планової перевірки.

Таким чином, у даному випадку позапланова документальна перевірка позивача є похідною від планової документальної перевірки, оскільки така перевірка призначалася з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення.

Колегія суддів апеляційного суду у даному випадку погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням того, що документальна позапланова перевірка позивача була призначена фактично для спростування або підтвердження результатів попередньої перевірки, яка, у свою чергу, була проведена за відсутності відповідних повноважень внаслідок запровадженого мораторію, що нівелює наслідки її проведення, наведене, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформовано правовий висновок, який зводиться до того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силу закону, тобто за суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом, що є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень.

Щодо встановлених податковим органом порушень.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормами пункту 198.6. статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.

Нормами пункту 44.2. статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно із пунктом 135.1. статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Нормами підпункту 14.1.13. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначна, що безоплатно надані товари, роботи, послуги це: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Згідно із підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1. статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, в порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 3 396 600 грн, в т. ч: за квітень 2019 в сумі 120064 грн. за травень 2019 в сумі 54765 грн, за червень 2019 в сумі 380 862 гри., за липень 2019 в сумі 386373 грн, за серпень 2019 в сумі 184694 грн., за вересень 2019 в сумі 385408 грн. за жовтень 2019 в сумі 257213 грн, за листопад 2019 в сумі 412 366 грн, за грудень 2019 в сумі 581418 грн. за березень 2020 в сумі 1369 грн, за травень 2020 в сумі 38032 грн. за червень 2020 в сумі 43260 грн. за серпень 2020 в сумі 151098 грн., за вересень 2020 в сумі 165 426 грн., за жовтень 2020 в сумі 183075 грн. за грудень 2020 в сумі 51177 грн. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей»), ТОВ «ЛАЙКТРАНС» (41900883), ГОВ "АСТРАТОРГ ПЛЮС" (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУП"), ТОВ «Спецсіті Груп» (код 43656817). ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" та включення до складу податкового кредиту податкових накладний не підтверджених первинними документами по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «СЛОВО», у зв`язку із чим ГУ ДПС у Волинській області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №0101220702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 4245 750,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3 396 600,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 849 150,00 грн (т.1, а.с.38-40, т.5, а.с.8-9).

Також за висновками акту податкового органу операції з придбання бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BІТUMEN 70/100 позивачем по операціях із взаємовідносинах з ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей»), ТОВ «ЛАЙКТРАНС», ТОВ «АСТРАТОРГ ПЛЮС» (ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" перевіркою визнані як такі, що містять ознаки нереальності, в зв`язку з чим платник податків не мав права відображати такі операції, як операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у складі витрат бухгалтерським записом.

Отже, бітум дорожній 70/100, бітум нафтовим дорожній в`язкий марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100 ТОВ «Луцька дорожна пересувна механізована колона» по операціях із взаємовідносинах із вищезазначеними контрагентами на суму заниження всього в сумі 16 976 159 грн, в т. числі за 2 квартал 2019 в сумі 2 778 459 грн, за 3 квартал 2019 в сумі 4 782 372 грн., за 4 квартал 2019 в сумі 6254983 грн, за 2 квартал 2020 в сумі 406459 грн. за 3 квартал 2020 в сумі 1582626 грн, за 4 квартал 2020 в сумі 1 171 260 грн, на думку відповідача, відповідають визначенню безоплатно отриманих відповідно до вимог підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Враховуючи вищезазначене, за висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, пунктів 3.3, 3.10 Розділу III Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статей звіту про фінансові результати», наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, статті 1, статті 4, пунктів 1, 2 статті 9, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 135.1 статті 135 ПК України, у зв`язку із чим ГУ ДПС у Волинській області було прийняте податкове повідомлення рішення від 25.04.2024 №0101190702, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 3 819 636,25 грн, в тому числі: за податковими зобов`язанням 3055709,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 763927,25 грн (т.1, а.с.34-36, т.5, а.с.12-13).

Апеляційний суд вважає такі висновки податкового органу невірними та погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Наведені вище доводи контролюючого органу повністю спростовуються наданими позивачем письмовими доказами на підтвердження реальності господарських операцій з придбання бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BІТUMEN 70/100 у ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей»), ТОВ «ЛАЙКТРАНС», ТОВ «АСТРАТОРГ ПЛЮС» (ТОВ "ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна».

Так, позивачем на підтвердження наведеної господарської операції надано договори, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, паспорти на товар, платіжні інструкції, що свідчать про оплату такого товару, податкові накладні, які були складені за наслідками здійснення відповідних операцій та зареєстровані в ЄРПН.

Як встановлено судом, 24.06.2019 між ТОВ «Луцька ДПМК» (покупець) та ТОВ «Ланкдей» (постачальник) був укладений договір №2406/19 поставки нафтопродуктів (том 2, а.с.4-9) за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві нафтопродукти, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених договором. Пунктом 1.2. договору передбачено, що номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати товару визначаються в Специфікаціях, котрі є невід`ємними частинами договору.

За умовами договору ТОВ «Лайкдей» поставив ТОВ Луцька ДПМК» за період з 01.06.2019 року по 31.07.2019 року бітум дорожний марки 70/100 в кількості 261,75 т. на загальну суму 3 589 251, 00 грн. в т.ч. ПДВ 598208,50 грн. Всього було здійснено 11 поставок товару.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №58 від 25,06.2019, №61 від 27.06.2019 №63 від 27.06.2019, №64 від 28.06.2019, №80 від 11.07.2019, №82 від 13.07.2019, №85 від 16.07.2019, №88 від 18.07.2019, №89 від18.07.2019, №100 від 26.07.2019, №105 від 30.07.2019.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №25/06-1 від 25.06.2019, №27/06-2 від 27.06.2019, №27/06-2 від 27.06.2019, №28/06-1 від 27.06.2019, №11/07-1 від 11.07.2019, №13/07-1 від 13.07.2019, №16/07-2 від 16.07.2019, №27/06-2 від 27.06.2019, №18/07-1 від 18.07.2019, №18/07-1 від 18.07.2019, №26/07-1 від 26.07.2019, №30/07-1 від 30.07.2019.

Надані відповідачу ТТН містять інформацію щодо вантажовідправника, вантажоодержувача та перевізника товару, щодо транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару, прізвище, ім`я та по батькові та підпис водія, що здійснював перевезення, інші реквізити. Поставка товару супроводжувалась паспортами на товар, які долучені до матеріалів справи.

На кожну поставку товару між сторонами були підписані Специфікації, якими визначалась найменування товару бітум дорожній марки 70/100, його кількість в тонах та вартість (т. 2., а.с.10-51).

Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а.с.74-79).

За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «Ланкдей» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 2, а.с.52-73).

Господарська операція з придбання товару відображена у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» між ТОВ «Лайкдей» та ТОВ «Луцька ДПМК», станом на 01.10.2018 сальдо відсутнє, оборот по дебету становить 3 589 251,01 гри, оборот по кредиту 3 589 251,01 грн, сальдо на 31.03.2021 відсутнє. Прихід від ТОВ «Лайкдей» бітуму дорожнього марки 70/100 відображений по рах. №201 «Матеріали», реалізація бітуму дорожнього марки 70/100 ТзОВ «Луцька ДПМК 1» відображена по рах. № 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» (т. 2, а.с.80-83).

Доводи апелянта про те, що ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей» (41444172)) із січня 2021р. не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2020 року та що відповідно до рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №62688 від 22.06.2020, ТОВ "Лайкдей" відповідає критеріям ризиковості, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про нереальність операцій є невірними, оскільки наведе не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій, так як не стосується періоду їх здійснення протягом червня - липня 2019 року.

Із зазначеної інформації вбачається, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Лайкдей» подавав у встановленому порядку звітність з ПДВ та не відносився до платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості.

Твердження податкового органу про те, що у податковому кредиті перевізника товару ТОВ «Лайктранс» відсутнє придбання послуг погодження перевезення вантажів (бітум є небезпечним для навколишнього середовища, про що зазначено у товарно - транспортних накладних) є нічим не обґрунтованим та документально не підтверджується.

У ТОВ «Лайктранс» наявна ліцензія на внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями (код 33.06); міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями (код 33.10), про що свідчить наказ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ від 20 лютого 2018 року № 168.

Натомість матеріали перевірки не містять доказів, що ТОВ «ЛАЙКТРАНС» не здійснювало перевезення товару для ТОВ «ЛАЙКДЕЙ».

14.09.2019 між ТОВ «Луцька ДПМК» та ТОВ «Лайктранс» був укладений договір №1502/19 поставки нафтопродуктів (т.2, а.с.83-84).

Відповідно то п.1.1 договору ТОВ «Лайктранс» - за договором Постачальник зобов`язується поставити ТОВ «Луцька ДПМК» - за договором Покупець нафтопродукти, а Покупець зоов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених договором. Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати товару визначаються в Специфікаціях, котрі є невід`ємними частинами договору. За умовами договору ТОВ «Лайктранс» поставив ТОВ Луцька ДПМК» за період з 16.09.2019 року по 31.12.2019 року бітум дорожний марки 70/100 в кількості 650,98 т. на загальну суму 6115234,51 грн. крім того ПДВ 1223046 грн. 90 коп. Всього було здійснено 27 поставок товару.

На кожну поставку товару між сторонами були підписані Специфікації. Всього між сторонами було підписано 27 специфікацій. Специфікації становили невід`ємну частину договору. Специфікаціями визначалась найменування товару - бітум дорожній марки 70/100 (код УКТ ЗЕД 27 13 20 00 00), його кількість в тонах та вартість та окремо відображались транспортні послуги з його перевезення. Поставка товару здійснювалась постачальником на умовах СРТ, с. Голишів, Волинська обл., Луцький р-н.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №225 від 16.09.2019, №235 від 19.09.2019, №239 від 20.09.2019 року, №242 від 22.09.2019, №297 від 15.10.2019, №300 від 17.10.2019, №315 від 24.10.2019, №326 від 27.10.2019, №367 від 12.11.2019, №389 від 19.11.2019, №401 від 21.11.2019, №402 від 21.11.2019, №405 від 23.11.2019 №412 від 26.11.2019, №413 від 27.І 1.2019 №421 від 06.12.2019, №425 від 09.12.2019, №428 від 10.12.2019, №430 від 10.12.2019, №433 від 12.12.2019, №434 від 13.12.2019, №435 від 14.12.2019, №00000444 від 16.12.2019, №449 від 19.12.2019, №450 від 19.12.2019, №460 від 19.12.2019 року, №461 від 24.12.2019. У видаткових накладних окремо відображалась вартість товару - бітуму дорожнього марки 70/100 та транспортні послуги з його доставки за маршрутом м. Коростень, Житомирська обл., с. Голишів, Луцького р-ну.

Транспортування товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти). На кожну поставку товару між сторонами були підписані Специфікації, якими визначалась найменування товару бітум дорожній марки 70/100, його кількість в тонах та вартість (т.2, а.с. 90-196).

Надані відповідачу ТТН містять інформацію щодо вантажовідправника, вантажоодержувача транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару, прізвище, ім`я та по батькові та підпис водія, що здійснював перевезення. Перевізником товару був постачальник. Поставка товару супроводжувалась паспортами на товар. Копії паспортів додавались до позовної заяви.

Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.1-14).

За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «Лайктранс» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 2, а.с.197-250).

Господарська операція з придбання товару відображена у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» між ТОВ «Лайктранс» та ТОВ «Луцька ДПМК», станом на 01.10.2018сальдо відсутнє, оборот по дебету становить 7 338 281,42 гри, оборот по кредиту 7 338 281,42 грн, сальдо на 31.03.2021 відсутнє. Прихід від ТОВ «Лайктранс» бітуму дорожнього марки 70/100 відображений по рах. №201 «Матеріали», реалізація бітуму дорожнього марки 70/100 ТзОВ «Луцька ДПМК 1» відображена по рах. № 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» (т.3, а.с.15-24).

Інформація апелянта, про те що ТОВ «Лайктранс» (41900883) із лютого 2023р. не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2023 року та що відповідно до рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №42781 від 16.03.2021 року ТОВ «Лайктранс» відповідає критеріям ризиковості, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій так як не стосується періоду їх здійснення протягом вересня - грудня 2019 року.

Із зазначеної інформації вбачається, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Лайктранс» подавав у встановленому порядку звідність з ПДВ та не відносився до платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості.

Крім цього, ТОВ «Лайктранс» подавав до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форми №20-ОПП), де у відомостях про об`єкти оподаткування платника податків вказано - з спеціалізовані вантажні сідлові тягачі - Е, три спеціалізованих напівпричепи цистерни - Е. Наявність основних засобів підтверджує як можливість здійснювати перевезення як власного товару у даному випадку бітуму дорожнього марки 70/100 так і надавати послуги з перевезення вантажу третім особам - як у випадку ТОВ «Лайкдей», ТОВ «Торглідер Груп» та спростовує твердження податкового органу про відсутність основних засобів.

З врахуванням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ від 02.12.2015 року №1001 видача ТОВ «Лайктранс» ліцензії на перевезення небезпечних вантажів підтверджує наявність у перевізника матеріально- технічної бази, яка забезпечує виконання технологічних операцій, або договору із суб`єктами господарювання, що надають послуги з виконання таких операцій, наявність власних, орендованих, наданих ліцензіату в кредит або лізинг транспортних засобів, наявність кваліфікованого персоналу.

20.08.2019 року між позивачем та ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП» був укладений договір №10083Т поставки нафтопродуктів (т.3, а.с.25-30).

Відповідно то п.1.1 договору ТОВ «Торглідергруп» - за договором Постачальник зобов`язується поставити ТОВ «Луцька ДПМК» - за договором Покупець нафтопродукти, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених договором. Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати товару визначаються в Специфікаціях, котрі є невід`ємними частинами договору. За умовами договору ТОВ «Торглідергруп» поставив ТОВ Луцька ДПМК» за період з 23.08.2019 року по 30.09.2019 року бітум дорожний марки 70/100 в кількості 190,44 т. на загальну суму 1857626,33 грн. крім того ПДВ 371525,27 грн. Всього було здійснено 8 поставок товару. На кожну поставку товару між сторонами були підписані Специфікації. Всього між сторонами було під писано 8 специфікацій. Специфікації становили невід`ємну частину договору. Специфікаціями визначалась найменування товару - бітум дорожній марки 70/100 (код УКТ ЗЕД 27 13 20 00 00), його кількість в тонах та вартість. Поставка товару здійснювалась постачальником на умовах СРТ, с. Голишів, Волинська обл., Луцький р-н.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №1032 від 23.08.2019, №1034 від 26.08.2019, №1035 від 27.08.2019, №1037 від 29.06.2019, №1046 від 06.09.2019, №1048 від 10.09.2019, №1052 від 11.09.2019, №1054 від 15.09.2019.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №26/08-1 від 26.08.2019, №27/08-1 від 27.08.2019, №29/08-1 від 29.08.2019, №06/09-2 від 06.08.2019, №10/09-1 від 10.09.2019, №11/09-3 від 11.09.2019, №15/09-1 від 15.09.2019 (т.3, а.с.31-61). Надані відповідачу ТТН містять інформацію щодо вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника товару, транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару, прізвище, ім`я та по батькові та підпис водія, що здійснював перевезення. Поставка товару супроводжувалась паспортами на товар. Копії паспортів додані до позовної заяви.

Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.78-83).

За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 3, а.с.62-77).

Також матеріалами справи підтверджується, що вказані господарські операції з придбання товару відображені у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.3, а.с.84-86). Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» між ТОВ «Торглідергруп» та ТОВ «Луцька ДПМК», станом на 01.10.2018 сальдо відсутнє, оборот по дебету становить 2229151,60 грн, оборот по кредиту 2229151,60 грн, сальдо на 31.03.2021 відсутнє. Прихід від ТОВ «Торглідергруп» бітуму дорожнього марки 70/100 відображений по рах. №201 «Матеріали», реалізація бітуму дорожнього марки 70/100 ТзОВ «Луцька ДПМК 1» відображена по рах. № 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями».

Інформація відповідача, про те що ТОВ «АСТРАТОРГ ПЛЮС» (попередня назва ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП» (43053024)) із липня 2020р. не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2020 року та що відповідно до рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №41179 від 04.02.2020, ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП» відповідає критеріям ризиковості, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій так як не стосується періоду їх здійснення протягом серпня - вересня 2019 року. Із зазначеної інформації вбачається, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП» подавав у встановленому порядку звідність з ПДВ та не відносився до платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості.

Твердження податкового органу про те, що у податковому кредиті перевізника товару

ТОВ «Лайктранс» відсутнє придбання послуг погодження перевезення вантажів (бітум є небезпечним для навколишнього середовища, про що зазначено у товарно - транспортних накладних) є нічим не обгрунтованим та документально не підтверджується.

10.08.2020 між ТОВ «Луцька ДГІМК» та ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» був укладений договір №10-08/20-ССГ поставки нафтопродуктів (т.3, а.с.84-91).

Відповідно то п.1.1 договору ТОВ «Спецсіті груп» - за договором Постачальник зобов`язується поставити ТОВ «Луцька ДПМК» - за договором Покупець нафтопродукти, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених договором. Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати товару визначаються в Специфікаціях, котрі є невід`ємними частинами договору. За умовами договору ТОВ «Спецсіті Груп» поставив ТОВ Луцька ДПМК» за період з 01.08.2020 року по 31.12.2020 року бітум дорожній марки 70/100 в кількості 96,32 т. на загальну суму 1046573,49 грн. крім того ПДВ 209314,70 грн. Всього було здійснено 4 поставки товару. На кожну поставку товару між сторонами були підписані Специфікації. Всього між сторонами було під писано 4 специфікації. Специфікації становили невід`ємну частину договору. Специфікаціями визначалась найменування товару - бітум дорожній марки 70/100 (код УКТ ЗЕД 27 13 20 00 00), його кількість в тонах та вартість. Поставка товару здійснювалась постачальником на умовах СРТ, с. Голишів, Волинська обл., Луцький р-н.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №37 від 12.08.2020, №64 від 01.09.2020, №83 від 13.09.2020, №116 від 05.12.2020 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ССГ-12/08-1 від 12.08.2020, №ССГ-01/09-2 від 01.09.2020, №ССТ-13/09-2 від 13.09.202, №ССГ-05/12-1 від 05.12.2020 (т.3, а.с.92-107).

Надані відповідачу ТТН містять інформацію щодо вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника товару, транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару, прізвище, ім`я та по батькові та підпис водія, що здійснював перевезення. Поставка товару супроводжувалась паспортами на товар. Копії паспортів додані до позовної заяви.

Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.116-117).

За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 3, а.с.108-115).

Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» між ТОВ «Спецсіті груп» та ТОВ «Луцька ДПМК», станом на 01.10.2018 сальдо відсутнє, оборот по дебету становить 1255888,19 грн, оборот по кредиту 1255888,19 грн, сальдо на 31.03.2021 відсутнє. Прихід від ТОВ «Спецсіті груп» бітуму дорожнього марки 70/100 відображений по рах. №201 «Матеріали», реалізація бітуму дорожнього марки 70/100 ТзОВ «Луцька ДПМК 1» відображена по рах. № 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями».

Інформація відповідача, про те що ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» (43656817) із липня 2022р. не звітується до органів ДПС, остання подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2022 року та що відповідно до рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №107341 від 11.06.2021, ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» відповідає критеріям ризиковості, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на думку колегії суддів також не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій так як не стосується періоду їх здійснення протягом серпня - грудня 2020 року.

Із зазначеної інформації вбачається, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» подавав у встановленому порядку звідність з ПДВ та не відносився до платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості.

Твердження податкового органу про те, що у податковому кредиті перевізника товару ТОВ «СГ-ТРЕЙД» відсутнє придбання послуг погодження перевезення вантажів (бітум є небезпечним для навколишнього середовища, про що зазначено у товарно - транспортних накладних) є нічим не обґрунтованим та документально не підтверджується.

Також у ТОВ «СГ- ТРЕЙД» наявна ліцензія на внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями (код 33.06); міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями (код 33.10), про що свідчить наказ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ від 24 липня 2020 року № 278.

10.04.2019 між позивачем та ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» був укладений договір №C-UA-32 поставки (т.3, а.с.120-121).

Відповідно то п.1.1 договору ТОВ «Кантарелл Україна» - за договором Постачальник зобов`язується поставити ТОВ «Луцька ДПМК» - за договором Покупець нафтопродукти, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених договором. Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що поставка товарів здійснюється партіями. Найменування, асортимент, одиниця виміру кількості товару та кількість поставки кожної партії товару, умови поставки, строки поставки, ціна та вартість товару, умови оплати та інші необхідні умови визначаються договором та можуть також погоджуватись додатковими угодами або додатками, що є невід`ємними частинами договору. За умовами договору ТОВ «Кантарелл Україна» поставив ТОВ Луцька ДПМК» за період з 01.04.2019 року по 31.10.2020 року бітум дорожній марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100 в кількості 458 т. на загальну суму 4 965 682, 65 грн. крім того ПДВ 993136,55 грн. Всього було здійснено 16 поставок товару. Поставка товару фактично здійснювалась постачальником на умовах СРТ, с. Голишів, Волинська обл., Луцький р-н.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №76 від 14.04.2019, №183 від 26.04.2019, №614 від 31.05.2019, №742 від 08.06.2019, №765 від 10.06.2019, №900 від 18.06.2019, №3342 від 31.10.2019, №3467 від 06.11.2019, №3524 від 10.11.2019, №3989 від 28.12.2019, №1210 від 28.05.2020, №1385 від 09.06.2020, №2662 від 05.08.2020, №3407 від 02.09.2020, №4888 від 23.10.2020, №5078 від 27.10.2020.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №KЛ1000000076/1 від 14.04.2019, №КЛ000000183/1 від 26.04.2019, №101000000614/1 від 31.05.2019, №КЛ000000742/1 від 08.06.2019, №101000000765/1 від 10.06.2019, №КЛ000000900/1 від 18.06.2019, №КЛ000003342/1 від 31.10.2019, №КЛ000003467.1 від 06.11.2019, №КЛ000003524/1 від 10.11.2019, №КЛ000003989/1 від 28.12.2019, №КЛ000003989/2 від 28.12.2019, №0000001210/1 від 28.05.2020. №0000001385/1 від 09.06.2020, №0000002662/1 від 05.08.2020, №0000002662/2 від 05.08.2020, №0000003407/1 від 02.09.2020, №0000004888/1 від 23.10.2020, №0000005078/1 від 27.10.2020 року, №0000005078/2 від 27.10.2019 (т.3, а.с.122-187).

Надані відповідачу ТТН містять інформацію щодо вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника товару, щодо транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару, прізвище, ім`я та по батькові та підпис водія, що здійснював перевезення, місце завантаження та вивантаження товару, іншу необхідну інформацію. Поставка товару супроводжувалась паспортами на товар.

Поставлений товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с.220-236).

За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 3, а.с.188-219).

Вказані господарські операції з придбання товару відображені у бухгалтерському обліку товариства по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.3, а.с.237-243).

Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» між ТОВ «Кантарелл Україна» та ТОВ «Луцька ДПМК», станом на 01.10.2018сальдо відсутнє, оборот по дебету становить 5 958 819, 20 гри, оборот по кредиту 5 958 819, 20 грн, сальдо на 31.03.2021 відсутнє. Прихід від ТОВ «Кантарелл Україна» бітуму дорожнього марки 70/100, бітум нафтовий дорожнього в`язкого марки 70/100, бітум нафтовий дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100 відображений по рах. №201 «Матеріали», реалізація бітуму дорожнього марки 70/100, бітум нафтовий дорожнього в`язкого марки 70/100, бітум нафтовий дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100 ТзОВ «Луцька ДПМК 1» відображена по рах. № 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями».

Інформація відповідача, про те що ТОВ "Кантарелл Україна" відповідно до рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №19657 від 10.08.2022 відповідає критеріям ризиковості, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій, так як не стосується періоду їх здійснення протягом квітня 2019 року- жовтня 2020 року.

Із зазначеної інформації вбачається, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Кантарелл Україна» подавав у встановленому порядку звітність з ПДВ та не відносився до платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості.

Перевізником для ТОВ «Кантарелл Україна» згідно ТТН є ФОП ОСОБА_1 . Зазначена обставина підтверджується укладеним між ТОВ «Кантарелл Україна» та ФОП ОСОБА_1 договором №01/04-1 перевезення небезпечних вантажів. Даний договір був наданий контрагентом ТОВ «Кантарелл Україна» на запит відповідача. Твердження податкового органу про те, що перевізником ФОП ОСОБА_1 , яка є платником ПДВ не здійснювалось реєстрація ПН, так як інформація про це відсутня жодним чином не спростовує надання послуг з перевезення вантажу зазначеним перевізником та жодним чином не впливає на реальність здійснення господарських операцій з поставки бітуму дорожнього в асортименті ТОВ «Кантарелл Україна» ТОВ «Луцькій ДПМК». Матеріали перевірки не містять доказів, що ФОП ОСОБА_1 не здійснювала перевезення товару для ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА».

Також слід звернути увагу на ту обставину, що ТОВ «Кантарелл Україна» подано до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) в кількості 235 об`єктів (автоцистерни, сідельні тягачі, склади). Наявність основних засобів свідчить про здійснення ТОВ «Кантарелл Україна» господарської діяльності та спростовує твердження податкового органу про відсутність основних засобів.

Згідно із частинами першою-другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відповідно обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Таким чином, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей»), ТОВ «ЛАЙКТРАНС», ТОВ «АСТРАТОРГ ПЛЮС» (ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» щодо поставки товару.

Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідачем не висловлювалось жодних зауважень щодо первинних документів по взаємовідносинах із вищезазначеними контрагентами, наявності суттєвих недоліків у їх оформленні чи підписання таких документів неуповноваженими особами.

Колегія суддів зауважує, що визнаючи операції з придбання бітуму дорожнього 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки 70/100, бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки BITUMEN 70/100 ТОВ «Луцька дорожна пересувна механізована колона» у ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей» (41444172)), ТОВ «ЛАЙКТРАНС» (41900883), ТОВ «АСТРАТОРГ ПЛЮС» (ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУП»), ТОВ «СПЕЦСІТІ ГРУП» (код 43656817), ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» (код 42815951) як такі, що містять ознаки нереальності, в зв`язку з чим на думку податкового органу платник податків не мав права відображати такі операції, як операції з придбання ТМЦ у складі витрат бухгалтерським записом, апелянт покликається виключно на відомості, наявні в інформаційних базах податкового органу, ЄРПН, даних податкової звітності щодо взаємовідносин із контрагентами постачальниками по ланках походження товарів.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно висновував, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також колегія суддів апеляційного суду зауважує, що Верховним Судом сформована усталена судова практика про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про отримання необґрунтованої податкової вигоди добросовісним платником ( постанови від 16.05.2024 у справі № 420/4433/23, від 17.07.2019 у справі № 826/18656/14, від 18.07.2019 у справі №805/4535/16-а, від 10.04.2020 у справі № 815/4453/14, від 26.05.2021 у справі №380/2404/20, від 15.02.2023 у справі №803/1810/16) .

З огляду на наведене висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій із ТОВ «ІНСАЙТ КООПЕРЕЙТ» (попередня назва ТОВ «Лайкдей»), ТОВ «ЛАЙКТРАНС», ТОВ «АСТРАТОРГ ПЛЮС» (ТОВ «ТОРГЛІДЕРГРУГГ), ТОВ «Спецсіті Груп», ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна», які зроблені на підставі дослідження ланцюгу постачальників, а саме: відсутність походження придбаного бітуму (обрив ланцюга) є невірними.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 06.06.2023 по справі №820/7010/16 вказав, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Вказані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документи на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

Відповідно позивач не міг знати про дефекти в діяльності юридичних осіб, з якими безпосередньо не мав господарських взаємовідносин.

Також судом першої інстанції було досліджено факт використання позивачем бітуму в господарській діяльності та матеріалами справи підтверджується, що придбаний позивачем у 2019-2020 роках бітум дорожній марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки 70/100, бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100 у тому числі і у зазначених контрагентів був в подальшому реалізований ТзОВ «Луцький АБЗ» (попередня назва ТзОВ «Луцька ДПМК1») на підставі договору поставки №04/09-2028 від 04.09.2018 (т.5, а.с.244-248).

Факт реалізації товару підтверджується видатковими накладними: №РН-0000018 від 14.04.2019, №РН-0000019 від 26.04.2019, №РН-0000030 від 31.05.2019, №РН-0000028 від 29.05.2019, №РН-0000047 від 28.06.2019, №РН-0000047 від 27.06.2019, №РН-0000045 від 25.06.2019, №РН-0000046 від 27.06.2019, №РН-0000043 від 18.06.2019, №РН-0000038 від 10.06.2019, №РН-0000036 від 10.06.2019, №РН--0000076 від 26.07.2019, №РН-0000075 від 18.07.2019 №РН-0000074 від 18.07.2019, №РН-0000071 від 16.07.2019 №РН-0000061 від 11.07.2019 №РН-0000062 від 13.07.2019, №РН- 0000077 від 01.08.2019, №РН-0000086 від 23.08.2019 №РН-0000087 від 26.08.2019, №РН-0000088 від 27.08.2019 №РН-0000090 від 29.08.2019, №РН-0000097 від 06.09.2019, №РН-0000098 від 10.09.2019 №РН -0000099 від 11.09.2019 №РН-0000102 від 16.09.2019, №РН-0000103 від 19.09.2019 №РН-0000104 від 20.09.2019, №РН-0000108 від 22.09.2019 №РН-0000113 від 24.09.2019 №РН-0000124 від 15.10.2019 №РН-0000128 від 17.10.2019, №РН-0000129 від 17.10.2019, №РН- 0000130 від 24.10.2019. №РН-0000132 від 28.10.2019, №РН-0000134 від 31.10.2019 №РН-0000138 від 06.11.2019, №РН-000014І від 20.11.2019 №РН-0000144 від 20.11.2019, №РН -0000146 від 21.11.2019 №РН-0000145 від 21.11.2019 №РН-0000147 від 23.11.2019, №РН-0000148 від 23.11.2019, №РН-0000149 від 26.11.2019, №РН-0000151 від 27.11.2019 №РН-0000163 від 09.12.2019, №РН-0000166 від 10.12.2019, №РН-0000164 від 10.12.2019, №РН-0000183 від 12.12.2019, №РН- 0000184 від 12.12.2019, №РН--0000167 від 13.12.2019, №РН-0000185 від 14.12.2019, №РН-0000186 від ь16.12.2019, №РН-0000187 від 19.12.2019, №РН -0000188 від 19.12.2019, №РІ1-0000189 від 24.12.2019, №РН-0000193 від 24.12.2019 №РН-000020І від 28.12.2019 №РН-0000006 від 04.05.2020, №РН-0000014 від 05.06.2020 №РН-0000023 від 30.06,2020 №РН-0000046 від 05.08.2020, №РН-000051 від 17.08.2020 №РН-0000069 від 14.09.2020, №РН-0000090 від 02.10.2020, №РН-0000093 від 06.10.2020 №РН-0000117 від 24.10.2020 №РН-0000124 від 27.10.2020, №РН-0000193 від 05.12.2020.

За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Луцька ДПМК» складено податкові накладні: №13 від 14.04.2019, №26 від 26.04.2019, №32 від 31.05.2019, №27 від 29.05.2019, №39 від 28.06.2019, №38 від 27.06,2019, №31 від 25.06.2019, №33 від 27.06.2019, №25 від 18.06.2019, №14 від 10.06.2019, №12 від 10.06,2019, №49 від 26.07.2019, №36 від 18.07.2019, №35 від 18.07.2019, №30 від 16.07.2019, №19 від 11.07.2019, №25 від 13.07.2019, №1 від 01.08.2019, №22 від 23.08.2019, №24 від 26.08.2019, №25 від 07.08.2019, №32 від 29.08.2019, №5 від 06.09.2019, №6 від 10.09.2019, №8 від 11.09.2019, №14 від 16.09.2019, №17 від 19.09.2019, №18 від 20.09.2019, №22 від 22.09.2019, №27 від 24.09.2019, №23 від 15.10.2019, №35 від 17.10.2019, №36 від 17.10.2019, №38 від 24.10.2019, №43 від 28.10.2019, №49 від 31.10.2019, №7 від 06.11.2019, №21 від 20.11.2019, №22 від 20.11.2019, №26 від 21.11.2019, №25 від 21.11.2019, №29 від 23.11.2019, №30 від 23.11.2019, №32 від 26.11.2019, №36 від 27.11.2019, №15 від 09.12.2019, №22 від 10.12.2019, №21 від 10.12.2019, №34 від 12.12.2019, №35 від 12.12.2019, №38 від 13.12.2019, №41 від 14.12.2019, №47 від 16.12.2019, №55 від 19.12.2019, №56 від 19.12.2019, №68 від 24.12.2019, №69 від 24.12.2019, №105 від 28.12.2019, №1 від 04.02.2020, №5 від 05.06.2020 р. (квитанція №9148887200 від 26.06.2020 р.). №26 від 30.06.2020, №9 від 05.08.2020, №26 від 17.08.2020, №25 від 14.09.2020, №4 від 02.10.2020, №9 від 06.10.2020, №43 від 24.10.2020, №50 від 27.10.2020, №10 від 05.12.2020, які були зареєстровані в ЄРПН (т.3, а.с.249-251, т.4, а.с.1-205).

Щодо доводів відповідача про включення до складу податкового кредиту податкових накладних, не підтверджених первинними документами по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «СЛОВО» на суму 1369,00 грн. за березень 2020 року, то наведене спростовується наявним в матеріалах справи додатком №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до податкової декларації податку на додану вартість та березень 2020 року згідно якого товариство здійснило коригування (зменшення) суми податку на додану вартість на 1369,94 грн. щодо контрагента ТзОВ «Слово» (т.4, а.с.232).

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виявлені в ході перевірки порушення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 26.04.2024 №26/04/24, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» (далі - Адвокатське об`єднання) та позивачем, акту приймання-передачі наданих послуг від 08.05.2024 до вказаного договору, платіжної інструкції від 24.05.2024 №1289 .

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 08.05.2024 Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 (2 год) - 3000,00 грн, складання та формування позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25.04.2024 №0101220702 та №0101190702 (15 год) - 27 000,00 грн., всього 30 000,00 грн.

Платіжна інструкція від 24.05.2024 №1289 підтверджує оплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання послуг у сумі 30000,00 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заявлена до відшкодування сума витрат 30000 грн. є неспівмірною до наданих послуг.

Натомість оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 17000,00 грн, а решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Суд враховує, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №140/5025/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовний текст рішення складено 28.02.2025


Суд	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	18.02.2025
Оприлюднено	10.03.2025
Номер документу	125655459
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Андрусенко Оксана Орестівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 18.02.2025 по справі 140/5025/24ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/5025/24

Постанова від 18.02.2025

Постанова
від 18.02.2025 по справі 140/5025/24
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД