Ухвала

від 01.10.2024 по справі 380/17349/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

м. Львів

01 жовтня 2024 рокусправа № 380/17349/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кондратюк Ю.С.,

секретар судового засідання: Бугрінова Е.В.,

з участю:

представників позивача: Шейхет М.Г., Шнир Я.Б.,

представника відповідача: Пилип`як Х.І.,

представника третьої особи 1: Пилип`як Х.І.,

представника третьої особи 2: не з`явився,

представника третьої особи 3: Тимкович І.О.,

представника третьої особи 4: не з`явився,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Формація Сигнівка», про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Львівської міської ради (третя особа 1), Львівської обласної державної адміністрації (третя особа 2), Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (третя особа 3) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Формація Сигнівка» (третя особа 4), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати Ухвалу Львівської міської ради від 02.11.2023 року № 4064 в частині п. 1 та п.п. 1.1-1.5. (в частині розташування на земельних ділянках, визначених п.п. 1.1.-1.5., восьми братніх могил у Білогорщі загальною орієнтовною площею усіх братніх могил 2.36295 га, визначених результатами дешифрування (методами фотограмметрії та геодезії) німецької аерофотозйомки 1944 із Національного Архіву США та наземними дослідженнями, проведеними в 2009-2010 роках та в 2014 році неінвазивними археологами з Великобританії).

Підставою позову є протиправність дій відповідача щодо прийняття рішення, оскільки таке суперечить закону та порушує права та інтереси позивача.

Ухвалою судді від 16.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Львівської міської ради; Львівську обласну державну адміністрацію; Міністерство культури та інформаційної політики України. Також залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Формація Сигнівка».

30.08.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви зазначає, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Однак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору, згідно висновків Постанови Верховного суду України від 21.03.2018 по справі № 536/233/16ц.

Львівською міською радою прийнято ухвалу №4064 від 02.11.2023 «Про надання ТзОВ "Формація Сигнівка" (керуючій компанії індустріального парку "Сигнівка") земельних ділянок в оренду на вул. Північній у межах промислової зони "Сигнівка".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі вищевказаної ухвали від 02.11.2023 укладено наступні договори оренди землі на земельних ділянках:

- площею 15,00 га, кадастровий номер 4610136300:05:021:0010, договір оренди землі, серія та номер: 3-4494, виданий 05.12.2023 (номер інформаційної довідки: 391898443 від 21.08.2024);

- площею 4,1806 га, кадастровий номер 4610136300:05:020:0013, договір оренди землі, серія та номер: 3-4495, виданий 05.12.2023 (номер інформаційної довідки: 391898567 від 21.08.2024);

- площею 3,3300 га, кадастровий номер 4610136300:05:020:0014, договір оренди землі, серія та номер: 3-4498, виданий 05.12.2023 (номер інформаційної довідки: 391898661 від 21.08.2024);

- площею 4,0200 га, кадастровий номер 4610136300:05:020:0015, договір оренди землі, серія та номер: 3-4496, виданий 05.12.2023 (номер інформаційної довідки: 391898742 від 21.08.2024);

- площею 3,6100 га, кадастровий номер 4610136300:05:020:0016, договір оренди землі, серія та номер: З-4497, виданий 05.12.2023 (номер інформаційної довідки: 391898818 від 21.08.2024).

Відтак, у справі, що розглядається, існує спір про право цивільне, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявне зареєстроване право оренди ТзОВ «Формація Сигнівка» на вищезазначені земельні ділянки. Беручи до уваги наведене, просить закрити провадження у справі, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

07.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Формація Сигнівка» подало пояснення третьої особи, в яких зазначено, що ухвала №4064 від 02.11.2023 Львівської міської ради прийнята у сфері земельних відносин та має ознаки ненормативного акта, що вичерпав свою дію після його реалізації. Зазначає, що на підставі ухвали №4064 05.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Формація Сигнівка" та Львівською міською радою було укладено договори оренди земельних ділянок.

Зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування земельною ділянкою), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. Відповідно суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

01.10.2024 представником позивача подано заперечення на заяву про закриття провадження у справі. Вказує, що заявлена вимога про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради №4064 від 02.11.2023 є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, суть (зміст, характер) яких не пов`язаний із майновими правами позивача, який не претендує на передані земельні ділянки і лише прагне захистити свій інтерес щодо статусу 8 могил (поховань) через бездіяльність відповідача щодо невиконання Розпорядження КМУ №604-р.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору: публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів. Спір у даній справі не має бути обумовленим порушенням приватного права (майнового) позивача, відповідно підлягає захисту в спосіб, передбачений КАС України. В результаті прийнятого рішення відповідачем або у випадку його скасування судом позивач не набуває речового права на земельну ділянку.

Вважає, що доводи відповідача та третьої особи ТОВ "Формація Сигнівка" не узгоджуються з предметом спору та заявленим інтересом позивача, оскільки позивач не претендує на власність чи на оренду земельної ділянки; позивач оскаржує ухвалу лише в частині, що має відношення до 8-ми братніх могил, окреслених Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №380/1633/20.

Наголошує на судовій практиці у подібних спорах, зокрема Постанові Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі № 380/3724/20, адміністративне провадження № К/990/8342/22, якою у подібній справі, Касаційна скарга Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу була задоволена, а Ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року по справі №380/3724/20 скасована, справа направлена для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні 01.10.2024 представник відповідача підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі, а представники позивача заперечили проти задоволення вказаного клопотання. Представник третьої особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2024 №1028 перейменовано Міністерство культури та інформаційної політики України на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

При вирішенні вказаної заяви представника відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 5 ст. 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін публічно-правовий спір означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст. 4 КАС України).

У п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі № 815/6945/16, а також в постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/6396/17.

Предметом позову в цій справі є визнання протиправною та скасування Ухвали Львівської міської ради від 02.11.2023 № 4064 (далі оскаржувана ухвала) в частині п. 1 та п.п. 1.1-1.5.

Судом встановлено, що пунктом 1 оскаржуваної ухвали передбачено: надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Формація Сигнівка" (код ЄДРПОУ 45265386) - керуючій компанії індустріального парку Сигнівка" - земельні ділянки загальною площею 30,1406 га на вул. Північній у межах промислової зони "Сигнівка в оренду терміном на 50 років з правом суборенди для створення та функціонування індустріального парку "Сигнівка" (код КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за рахунок земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому числі:

1.1. Площею 15,00 га (кадастровий номер 4610136300:05:021:0010).

1.2. Площею 4,1806 га (кадастровий номер 4610136300:05:020:0013).

1.3. Площею 3,3300 га (кадастровий номер 4610136300:05:020:0014).

1.4. Площею 4,0200 га (кадастровий номер 4610136300:05:020:0015).

1.5. Площею 3,6100 га (кадастровий номер 4610136300:05:020:0016).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки від 21.08.2024) між Львівською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Формація Сигнівка" (орендар) 05.12.2023 укладено договори оренди земельних ділянок, зазначених у підпунктах 1.1.-1.5 оскаржуваної ухвали, строком 50 років.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо права користування земельними ділянками, тому спір між сторонами у справі не є публічно-правовим.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 429/12773/12 (2а/429/317/12), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 485/1472/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 539/1957/16-а.

У зазначених судових рішеннях Верховний Суд дійшов висновку, що реалізуючи відповідні повноваження, державні органи вступають із юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Цивільні відносини, відповідно до ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Отже рівність учасників є одним із принципів цивільних правовідносин.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах приватноправового характеру, які виникають із земельних відносин, за відповідності складу сторін спору ст. 4 ЦПК України, мають розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту укладення договору оренди землі між землекористувачем та органом місцевого самоврядування припиняються адміністративні відносини та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні цивільним, а не адміністративним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у результаті та на підставі оскаржуваної ухвали, яка, у свою чергу, за доводами позивача, прийнята усупереч вимог законодавства, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Формація Сигнівка" виникло речове право - право оренди земельних ділянок, а отже, цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто, захист цивільного приватного права є домінуючим у вказаному спорі, а правовідносини після вирішення питання про передачу земельної ділянки у користування та укладення договорів оренди землі перейшли з публічно-правової до приватноправової площини.

Розмежовуючи предметну юрисдикцію справ суди повинні не лише врахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, а й в першу чергу виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Представник позивача, заперечуючи проти заяви відповідача про закриття провадження у справі, акцентує на тому, що позов не пов`язаний із майновими правами позивача, який не претендує на передані в орнеду земельні ділянки, у зв`язку з чим вважає спір публічно-правовим. Проте судом встановлено, що оскаржувана ухвала відповідача реалізована шляхом укладення між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Формація Сигнівка" 05.12.2023 договорів оренди земельних ділянок строком 50 років. Тому зміст та юридична природа обставин у справі та правовідносин є приватноправовими, оскільки земельні ділянки перебувають у користуванні на підставі цивільно-правових договорів.

Таким чином, вже на момент звернення позивача до адміністративного суду, існував спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Суд вважає, що покликання представника позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.08.2022 у справі № 380/3724/20, не підлягає застосуванню у цій справі, оскільки у справі № 380/3724/20 відмінні предмет та підстава позову. А саме, у справі № 380/3724/20 розглядався позов до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування рішення про надання дозволу на будівельні роботи, натомість у цій справі предметом спору є оскарження ухвали міської ради про надання земельних ділянок в користування за обставин наявності укладених та чинних договорів оренди земельних ділянок.

Підвідомчість господарських справ установлено ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої господарським судам підвідомчі справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу вищевикладеного суд доходить висновку, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного/господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Оскільки суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Водночас відповідно до вимог ч. 1 ст. 239 КАС України суд роз`яснює позивачеві про віднесення цієї справи до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 2 ст. 238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки на час постановлення ухвали про закриття провадження у справі відсутнє клопотання особи, яка його сплатила, питання про повернення судового збору буде вирішуватися після надходження відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити повністю.

2. Провадження в адміністративній справі №380/17349/24 за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Львівської міської ради, Львівська обласна державна адміністрація, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Формація Сигнівка», про визнання протиправним та скасування рішення, - закрити.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Роз`яснити позивачу, що цей спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (79054, вул. Кульчицької, буд. 1, кв. 94, м. Львів, Львівська область; ЄДРПОУ 21720365).

Відповідач: Львівська міська рада (79008, пл. Ринок, буд. 1, м. Львів; ЄДРПОУ 04055896).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, пл. Ринок, буд. 1, м. Львів; ЄДРПОУ 26256622); Львівська обласна державна адміністрація (79008, вул. Винниченка, буд. 18, м. Львів; ЄДРПОУ 00022562); Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (01601, вул. І. Франка, буд. 19, м. Київ; ЄДРПОУ 43220275).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Формація Сигнівка» (79040, вул. Любінська, буд. 12, м. Львів; ЄДРПОУ 45265386).

Повну ухвалу складено 03.10.2024.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна