Постанова

від 02.10.2024 по справі 200/7552/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року справа №200/7552/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 200/7552/23 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації Асоціація приватних виконавців України в особі Ради приватних виконавців України про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Некомерційної професійної організації Асоціація приватних виконавців України в особі Ради приватних виконавців України (далі - відповідач), в якому просила:

- скасувати рішення Ради приватних виконавців України від 15.08.2023 № 58 в частині відмови в задоволенні заяви про звільнення від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року та відстрочку сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року до 31 грудня 2023 року;

- зобов`язати зупинити дію абзацу другого пункту 3 рішення Ради приватних виконавців України від 15.08.2023 № 58 в частині відмови в задоволенні заяви приватного виконавця Одеської області Матвійчук Н.М. про звільнення від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року та відстрочку сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року до 31 грудня 2023 року;

- зобов`язати розглянути заяву приватного виконавця Одеської області Матвійчук Н.М. від 18.12.2023 про звільнення від сплати членського внеску до бюджету АПВУ за друге півріччя 2023 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що 19.05.2023 позивачка змінила виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області. 01.06.2023 позивачу відновлено доступ до АСВП. З 01.06.2023 до 01.07.2023 здійснювала передачу собі своїх виконавчих проваджень, які були на виконанні у Донецькій області. По теперішній час доходу від професійної діяльності не отримує.

Згідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів ГУ ДПС у Донецькій області від 21.02.2023, позивачу в 2022 році виплачено 15302,82 грн без врахування сум благодійної допомоги, виплаченої у травні 2022 року.

На підставі зазначеного просила звільнити від сплати членського внеску до АПВУ за друге півріччя 2023 року. Рішення з питання звільнення позивачки від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року відповідачем не прийнято.

06.07.2021 Рішенням Ради приватних виконавців України №36 за результатами обговорення членами РПВУ прийнято рішення встановити членські внески до бюджету АПВУ у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, встановленої на 1 січня поточного року. Членські внески сплачуються рівними частинами (1 мінімальна заробітна платня) двічі на рік: до 20 січня - за перше півріччя та до 20 липня - за друге півріччя звітного періоду. Тобто членські внески сплачуються наперед за відповідне півріччя поточного року.

Рішенням Ради приватних виконавців України № 44 від 14.06.2022 вирішено: звільнити приватних виконавців від сплати членських внесків за друге півріччя 2022 р.; відстрочити до кінця 2022 р. сплату членських внесків за перше півріччя 2022 р. приватними виконавцями, які не сплатили до 20 січня 2022 р.; зарахувати сплачені приватними виконавцями внески за друге півріччя 2022 р. у якості внесків за перше півріччя 2023 р.

Позивачкою було сплачено членський внесок за друге півріччя 2022 року, тому відповідно до рішення РПВУ від 14.06.2022 даний внесок був зарахований у якості внеску за перше півріччя 2023 р.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжувався відповідними указами.

До 24.02.2022 року позивачка здійснювала діяльність приватного виконавця в Донецькій області. Офіс розташовано в місті Маріуполь Донецької області. В результаті військової агресії російської федерації місто Маріуполь є майже знищеним і окупованим військами країни-агресора, що є загальновідомим фактом, а на території Донецької області ведуться активні бойові дії.

З моменту введення воєнного стану в Україні, тобто з 24.02.2022 Міністерством юстиції України та адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження Державним підприємством «Національні інформаційні системи» приватним і державним виконавцям був припинений доступ до державних реєстрів, у тому числі до автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).

У зв`язку з втратою всього майна в результаті воєнних дій, відсутністю доходів від професійної діяльності з 24.02.2022 в результаті припинення Мін`юстом доступу до державних реєстрів, необхідністю організації офісу приватного виконавця у новому виконавчому окрузі, затрат власних коштів на відновлення втрачених виконавчих проваджень, у позивачки немає фінансової можливості сплатити членський внесок до бюджету АПВУ за друге півріччя 2023 року, сплату якого було відстрочено рішення РПВУ від 15.08.2023 до 31.12.2023.

Юридична можливість отримувати дохід від професійної діяльності з`явилась у позивачки тільки з 01.06.2023 після відновлення Міністерством юстиції України доступу до державних реєстрів.

Так, як членські внески до АПВУ сплачуються наперед за відповідне півріччя поточного року з доходу від професійної діяльності, отриманого у попередньому півріччі, то сплатити членський внесок за друге півріччя 2023 року у позивачки немає фінансової можливості, так як за попереднє півріччя не отримувався дохід від професійної діяльності у зв`язку з блокуванням Мін`юстом доступу до державних реєстрів. Інших джерел доходу у позивачки немає, адже приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (ч. 3 ст. 18 Закону №1403-VIII).

Крім того, до 20.01.2024 необхідно сплатити членський внесок за перше півріччя 2024 року, що і було зроблено позивачкою з коштів, які були отримані від професійної діяльності за попереднє півріччя, тобто з 01.06.2023 до 01.01.2024. Тому сплатити членські внески майже одночасно за друге півріччя 2023 року та перше півріччя 2024 року у позивачки не було фінансової можливості.

Відповідач вийшов за рамки своїх повноважень відстрочивши сплату внесків, адже в заяві позивачкою заявлено вимогу про звільнення від сплати членського внеску, а не про відстрочення його сплати.

Крім того, наказом Міністерства юстиції України №2693/7 від 24.11.2023 зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 строком на один місць з 24.11.2023 до 25.12.2023, відповідно доходів за цей місяць позивачкою також не отримано.

На сайті Асоціації приватних виконавців розміщено оголошення, що приватні виконавці, діяльність яких зупинена станом на останній день строку для сплати членських внесків за півріччя (20 січня та 20 липня), звільняються від сплати членського внеску за відповідне півріччя. У такому випадку приватні виконавці сплачують членський внесок за півріччя, в якому їхня діяльність була поновлена - https://apvu.com.ua/peo

Приватному виконавцю може бути надана відстрочка або звільнення від сплати членського внеску за перше та/або друге півріччя рішенням РПВУ, яке приймається за результатом розгляду відповідної заяви приватного виконавця.

Враховуючи те, що в останній місяць відстрочки сплати членського внеску діяльність позивачки була зупинена, то відповідно до вищезазначеного положення позивачка звільняється від сплати членського внеску за відповідне півріччя, тобто за друге півріччя 2023 року.

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, що рішення Ради приватних виконавців України від 15.08.2023 № 58 щодо звільнення приватного виконавця Матвійчук Н.Є. від сплати членського внеску, а не про відстрочення його сплати, прийняте Радою приватних виконавців в межах повноважень, визначених: Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Статутом Асоціації приватних виконавців України та Положенням про Раду приватних виконавців України.

Чинним законодавством на відповідача чинним законодавством України та Статутом покладений обов`язок з самоврядування приватних виконавців та надано право встановлювати розмір та порядок сплати членських внесків Асоціації приватних виконавців України.

Оскільки, приватним виконавцем Одеської області Матвійчук Н.Є. не було сплачено внесок за друге півріччя 2022 року, на підставі її заяви, рішенням Ради приватних виконавців України № 55 від 14.06.2023 її було звільнено від сплати членського внеску за перше півріччя 2023 року.

29.07.2023 скаржником направлено відповідачу заяву про звільнення від сплати членського внеску до АПВУ за друге півріччя 2023 року, у зв`язку з тим, що з 24.02.2023 у неї, як приватного виконавця був відсутній доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), тобто вона не здійснювала професійну діяльність, та у зв`язку з тим, що після повномасштабного вторгненням та окупації міста Маріуполя Донецької області вимушена змінити місце проживання та виконавчий округ; доступ до АСВП відновлений з 01.06.2023, по теперішній час доходу від професійної діяльності не мала.

Рішенням Ради приватних виконавців України № 58 від 15.08.2023 за результатами розгляду заяви приватного виконавця Одеської області ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року, відмовлено в задоволенні її заяви, однак надано відстрочку щодо сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року до 31 грудня 2023 року.

З 01.06.2023 скаржнику відновлений доступ до державних реєстрів, тобто, скаржник мала можливість здійснювати професійну діяльність, тому у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення її від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року.

Зважаючи на зазначене вище, приватним виконавцем Одеської області Матвійчук Н.Є. мав бути сплачений членський внесок за друге півріччя 2023 року в розмірі та порядку, встановленому рішенням Ради приватних виконавців України № 36 від 06.07.2021.

18.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до Ради приватних виконавців України з заявою про звільнення від сплати членських внесків за друге півріччя 2023 року.

Судом вірно враховано, що за загальними правилами чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. На час подання позовної заяви скаржником не були порушенні відповідачем строки розгляду заяви від 18.12.2023.

За результатами розгляду заяви приватного виконавця Одеської області Матвійчук Н.Є. від 18.12.2023 щодо звільнення від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року, Рішенням Ради приватних виконавців України № 65 від 28.12.2023 відмовлено приватному виконавцю Матвійчук Н.Є. в задоволенні заяви від 18.12.2023 та запропоновано ОСОБА_1 звернутися до РПВУ з належним чином обґрунтованою заявою щодо неможливості сплати членських внесків.

Тобто, заява ОСОБА_1 від 18.12.2023 щодо звільнення від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року була розглянута Радою приватних виконавців України та результати розгляду (рішення Ради приватних виконавців України № 65 від 28.12.2023) доведено до відома заявника в установленому порядку.

Також відповідач зазначає, що скаржником оскаржуються дії, які здійснювалися виключно в межах правовідносин реалізації органом самоврядування приватних виконавців компетенції щодо вирішення питань внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців.

Діючи в межах вказаних правовідносин, орган самоврядування приватних виконавців, який обговорює питання внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців та приймає колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

З вищевикладеного слідує, що у разі виникнення спору між приватним виконавцем та органом самоврядування приватних виконавців щодо правовідносин, які стосуються внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців, такі спори можуть чи мають розв`язуватися в позасудовому порядку.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Третього апеляційного адміністративного суду у постанові від 30.01.2024 у справі № 340/5991/23, Київського окружного адміністративного суду в ухвала від 09.04.2021у справі №320/8471/20, предметом розгляду яких були рішення та дії органів самоврядування приватних виконавців.

Заявлені скаржником вимоги до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України не пов`язані із захистом прав, свобод чи інтересів скаржника у сфері публічно-правових відносин.

Позивач у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач з 27.10.2020 до 19.05.2023 здійснювала діяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області за адресою: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т. Перемоги, буд. 103, прим. 101.

19.05.2023 ОСОБА_1 змінений виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області у зв`язку з бойовими діями на території Донецької області.

29.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Асоціації приватних виконавців України з заявою про звільнення від сплати членського внеску до АПВУ за друге півріччя 2023 року у зв`язку з тим, що з 24.02.2023 у заявника, як приватного виконавця відсутній доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), тобто вона не здійснювала професійну діяльність, та у зв`язку з тим, що після повномасштабного вторгненням та окупації міста Маріуполя Донецької області вона вимушена змінити місце проживання та виконавчий округ; доступ до АСВП відновлений з 01.06.2023, по теперішній час доходу від професійної діяльності не мала.

15.08.2023 абзацом 2 пункту 3 рішенням Ради приватних виконавців України № 58 відмовлено в задоволенні заяви приватного виконавця Одеської області Матвійчук Н.Є. про звільнення від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року та надана відстрочка сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року до 31 грудня 2023 року.

18.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до Ради приватних виконавців України з заявою про звільнення від сплати членських внесків за друге півріччя 2023 року, на час звернення до адміністративного суду з позовною заявою відповідь не отримана.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пунктів 2, 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, спір, в якому одна зі сторін є суб`єктом владних повноважень, не обов`язково є публічно-правовим спором.

Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, так як визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору і спір має стосуватись саме відносин, які виникли у зв`язку із виконанням суб`єктом владних повноважень владно-управлінських функцій.

На вказаному наголошено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі № 521/1844/23.

Так, в постанові від 20 липня 2023 року у справі № 521/1844/23 Верховний Суд зазначив, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 2 червня 2016 року № 1403-VIII (далі Закон № 1403), Асоціація приватних виконавців України є некомерційною професійною організацією, що об`єднує всіх приватних виконавців України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців.

Згідно з частиною 2 статті 47 Закону № 1403, Асоціація приватних виконавців України є юридичною особою та діє через організаційні форми самоврядування приватних виконавців, передбачені цим Законом.

На підставі частини 3 статті 47 Закону № 1403, Асоціація приватних виконавців України: 1) представляє приватних виконавців у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями та міжнародними організаціями; 2) захищає професійні права приватних виконавців; 3) забезпечує високий професійний рівень та розвиток приватних виконавців; 4) забезпечує престижність професії приватного виконавця; 5) організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію приватного виконавця, та вживає заходів щодо їх спростування; 6) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Частинами 4 та 6 статті 47 Закону № 1403 встановлено, що Асоціація приватних виконавців України утворюється з`їздом приватних виконавців України та не може бути реорганізована; з моменту державної реєстрації Асоціації приватних виконавців України її членами стають усі приватні виконавці, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 1403, органами Асоціації приватних виконавців України є: 1) з`їзд приватних виконавців регіону […]; 2) рада приватних виконавців регіону […]; 3) голова ради приватних виконавців регіону; 4) Рада приватних виконавців України; 5) Голова Ради приватних виконавців України; 6) ревізійна комісія; 7) з`їзд приватних виконавців України.

Згідно з частиною 1 статті 53 Закону № 1403 вищим органом самоврядування приватних виконавців є з`їзд приватних виконавців України.

На підставі частини 7 статті 53 Закону № 1403, з`їзд приватних виконавців України: 1) обирає Голову та заступників Голови Ради приватних виконавців України і достроково відкликає їх з посад; 2) затверджує статут Асоціації приватних виконавців України та вносить зміни до нього; 3) затверджує Кодекс професійної етики приватних виконавців; 4) утворює Раду приватних виконавців України та ревізійну комісію; 5) призначає чотирьох членів Кваліфікаційної комісії та чотирьох членів Дисциплінарної комісії; 6) затверджує Положення про Раду приватних виконавців України, Положення про ревізійну комісію; 7) розглядає та затверджує звіти Ради приватних виконавців України, висновки ревізійної комісії та звіти інших органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України; 8) затверджує кошториси Асоціації приватних виконавців України, її органів, а також звіти про їх виконання; 9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 54 Закону № 1403, у період між з`їздами приватних виконавців України функції самоврядування приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України, яка: 1) формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення з`їзду приватних виконавців України; 2) забезпечує виконання рішень з`їзду приватних виконавців України; 3) затверджує положення про з`їзд приватних виконавців регіону, раду приватних виконавців регіону та інші регіональні органи у разі їх утворення Асоціацією приватних виконавців України; 4) забезпечує діяльність органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України; 5) встановлює розмір та порядок сплати членських внесків Асоціації приватних виконавців України; 6) бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом; 7) приймає рішення про внесення Міністерству юстиції України клопотання про зупинення діяльності приватного виконавця у випадках, передбачених цим Законом; 8) приймає рішення про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; 9) сприяє діяльності рад приватних виконавців регіонів, координує їхню діяльність; 10) сприяє забезпеченню гарантій діяльності приватних виконавців; 11) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Асоціації приватних виконавців України відповідно до затвердженого з`їздом приватних виконавців України кошторису; 12) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад приватних виконавців регіонів, їх голів, скасовує рішення рад приватних виконавців регіонів; 13) забезпечує створення і ведення веб-сайту Асоціації приватних виконавців України; 14) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та статутом Асоціації приватних виконавців України.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що інститут приватних виконавців набуває певних особливих властивостей суб`єкта публічних відносин в контексті забезпечення виконання функцій, покладеної на нього, а саме: функції своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

У випадку виникнення спору в межах правовідносин, в яких вказаний інститут реалізує надані йому правомочності (зупинення або припинення діяльності приватного виконавця, оскарження рішень про накладення дисциплінарного стягнення на приватного виконавця тощо), такий спір, за наявності для цього визначених законом підстав, може підпадати під ознаки публічно-правового спору, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Водночас, як зазначено вище, Асоціація приватних виконавців України є некомерційною професійною організацією, що об`єднує всіх приватних виконавців України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців. При цьому, органами Асоціації приватних виконавців України є як Рада приватних виконавців України, так і рада приватних виконавців регіону.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертаючись з позовом до Некомерційної професійної організації Асоціація приватних виконавців України в особі Ради приватних виконавців України, оскаржує рішення Ради приватних виконавців України від 15.08.2023 № 58 в частині відмови в задоволенні заяви про звільнення від сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року та відстрочку сплати членського внеску за друге півріччя 2023 року до 31 грудня 2023 року, та просила зобов`язати розглянути заяву про звільнення від сплати членського внеску до бюджету АПВУ за друге півріччя 2023 року.

Отже, відповідачем у справі є Некомерційна професійна організація Асоціація приватних виконавців України в особі Ради приватних виконавців України, яка є органом самоврядування.

Таким чином, з огляду на предмет розгляду, є помилковим посилання відповідача на те, що заявлені скаржником вимоги до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України не пов`язані із захистом прав, свобод чи інтересів скаржника у сфері публічно-правових відносин.

Посилання відповідача на те, що у разі виникнення спору між приватним виконавцем та органом самоврядування приватних виконавців щодо правовідносин, які стосуються внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців, такі спори можуть чи мають розв`язуватися в позасудовому порядку, не виключає їх оскарження у судовому порядку у передбачених законодавством випадках.

Щодо правомірності дій відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1403приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно ст. 37 Закону № 1403 приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 38 Закону № 1403підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.

Згідно ст. 41 Закону № 1403 за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.

Приватний виконавець зобов`язаний сплачувати членські внески Асоціації приватних виконавців України.

Рада приватних виконавців України встановлює розмір та порядок сплати членських внесків Асоціації приватних виконавців України.

Отже, законодавством визначений обов`язок сплачувати членські внески Асоціації приватних виконавців України

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 Закону № 1403діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках: у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону № 1403зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 3 і 6 частини першої цієї статті здійснюється Міністерством юстиції України за поданням Ради приватних виконавців України.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону № 1403, з дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України приватному виконавцю забороняється здійснювати діяльність приватного виконавця, крім дій, пов`язаних із передаванням виконавчих документів іншому приватному виконавцю або відповідному органу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 54 Закону № 1403, у період між з`їздами приватних виконавців України функції самоврядування приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України.

Повноваження і порядок роботи Ради приватних виконавців України визначаються цим Законом та Положенням про Раду приватних виконавців України, що затверджується з`їздом приватних виконавців України.

06.07.2021 рішенням Ради приватних виконавців України № 36 за результатами обговорення членами РПВУ прийняте рішення встановити членські внески до бюджету АПВУ у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, встановленої на 1 січня поточного року. Членські внески сплачуються рівними частинами (1 мінімальна заробітна платня) двічі на рік: до 20 січня за перше півріччя та до 20 липня за друге півріччя звітного періоду.

Тобто, членські внески сплачуються наперед за відповідне півріччя поточного року.

З 24.02.2022 Міністерством юстиції України та адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження Державним підприємством Національні інформаційні системи приватним і державним виконавцям припинений доступ до державних реєстрів, у тому числі до автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 04.04.2022 № 1310/5 Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану у період дії воєнного стану на території України повідомлення про відновлення приватному виконавцю доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження готується Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі звернення приватного виконавця. Здійснення приватним виконавцем діяльності в офісі має бути підтверджено наявністю в офісі матеріалів виконавчих проваджень, які перебувають та перебували на виконанні у приватного виконавця.

Рішенням Ради приватних виконавців України від 14.06.2022 № 44 вирішено: звільнити приватних виконавців від сплати членських внесків за друге півріччя 2022 року; відстрочити до кінця 2022 року сплату членських внесків за перше півріччя 2022 року приватними виконавцями, які не сплатили до 20 січня 2022 року, зарахувати сплачені приватними виконавцями внески за друге півріччя 2022 року в якості внесків за перше півріччя 2023 року.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивачем сплачений членський внесок за друге півріччя 2022 року, тому відповідно до рішення РПВУ від 14.06.2022 року, даний внесок зарахований в якості внеску за перше півріччя 2023 року.

06.05.2023 набрали законної сили зміни до п. 6-1 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, згідно п.п.11 яких приватний виконавець, який має на виконанні незакінчені виконавчі провадження, може змінити виконавчий округ у разі, якщо його офіс розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. Такий приватний виконавець продовжує примусове виконання виконавчих документів, що перебували у нього на виконанні у виконавчому окрузі, який він змінив, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про виконавче провадження.

19.05.2023 позивачем змінений виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області.

З 01.06.2023 позивачу відновлений доступ до державних реєстрів та з 01.06.2023 до 01.07.2023 позивачем здійснена передача своїх виконавчих проваджень, які були на виконанні у Донецькій області.

Отже, враховуючи, що позивачем змінений виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області, з 01.06.2023 відновлений доступ до державних реєстрів, тобто, позивач мав можливість здійснювати професійну діяльність.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та відповідачем, що позивачем не надведено підстав які б надали можливості вважати неможливим сплату внесків позивачем у тому числі після відстрочення.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати членського внеску.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розглянути заяву приватного виконавця Одеської області Матвійчук Н.М. від 18.12.2023 року щодо звільнення від сплати членського внеску до бюджету АПВУ за друге півріччя 2023 року, суд з урахуванням дати звернення позивача з заявою та дати звернення позивача з цим позовом, погоджується з висновками суду першої інстанції, що на час подання позовної заяви відповідачем не порушені строки розгляду заяви та право позивача на отримання відповіді, тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та не вбачає підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 200/7552/23 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 200/7552/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 02 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць