Постанова

від 04.10.2024 по справі 520/2291/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 р. Справа № 520/2291/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтепло буд" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/2291/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтепло буд"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східтепло буд" (надалі - позивач, ТОВ "Східтепло буд" ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0201310407 від 13 липня 2023 року, № 0208070407 від 13 липня 2023 року, №0263920407 від 24 серпня 2023 року, №0264040407 від 24 серпня 2023 року, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі актів № 16075/20-40-04-07-03/40509343 від 25.05.2023 року та № 21017/20-40-04-07- 03/40509343 від 07.07.2023 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що станом на момент складення Актів перевірки № 16075/20-40-04-07-03740509343 від 25.05.2023 року та № 21017/20-40-04- 07-03/40509343 від 07.07.2023 року, закінчився 90-денний строк на проведення камеральних перевірок зазначених декларацій. Отже, при розгляді матеріалів встановлені обставини завершення камеральної перевірки поза межами максимально встановленого строку на її проведення, що є процедурним порушенням та підставою для задоволення цього позову. Зазначає, що у межах спірних правовідносин порушення процесуальних строків проведення перевірки є окремою та самостійною підставою для скасування усіх наслідків її проведення.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. відповідачем отримано копію апеляційної скарги позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області були проведені камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, з податку на прибуток щодо виявлених помилок Товариством з обмеженою відповідальністю "Східтепло Буд" за липень листопад 2022 року.

За результатами проведених перевірок, ГУ ДПС у Харківській області були складені акти № 16075/20-40-04-07-03/40509343 від 25.05.2023 року та № 21017/20-40- 04-07-03/40509343 від 07.07.2023 року.

Відповідно до висновків акту № 16075/20-40-04-07-03/40509343 від 25.05.2023 року, встановлені наступні порушення: 1. п.п. 49.18.1 49.18 ст.49, п.203.1 ст.203, п.п.69.1 п.69 Податкового кодексу України допущене несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість за травень листопад 2022 та січень 2023 (граничний термін подання відповідно 20.07.2022, 20.07.2022, 22.08.2022, 20.09.2022, 20.10.2022, 21.11.2022, 20.12.2022, фактично податкові декларації з ПДВ подані 09.11.2022, 11.11.2022, 14.11.2022, 05.12.2022, 21.12.2022 та 25.04.2023); 2. п.п. 49.18.3, 49.18.6 49.18 ст.49, п.137.5 ст.137 Податкового кодексу України допущене несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2022 рік (граничний термін подання відповідно 01.03.2023, фактично податкова декларація подана 07.03.2023).

На підставі акту перевірки № 16075/20-40-04-07-03/40509343 від 25.05.2023 року, ГУ ДПС у Харківській області було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0201310407 від 13 липня 2023 року, № 0208070407 від 13 липня 2023 року.

В податковому повідомленні-рішенні № 0201310407 від 13 липня 2023 року ГУ ДПС у Харківській області було встановлено порушення 49.18.6 49.18 ст.49 Податкового кодексу України, та визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 340,00 грн.

У податковому повідомленні-рішенні № 0201310407 від 13 липня 2023 року ГУ ДПС у Харківській області було встановлено порушення п.п. 49.18.1 49.18 ст.49, п.203.1 ст.203, п.п.69.1 п.69 Податкового кодексу України, та визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 2720,00 грн.

Відповідно до висновків акту № 21017/20-40-04-07-03/40509343 від 07.07.2023 року встановлені наступні порушення: 1. платником занижено податкове зобов`язання з ПДВ, яке підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду липень 2022 на суму 193 908 грн. та серпень 11441 грн., всього підлягає нарахуванню 205349 грн.; 2. платником завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток / залишок від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за листопад 2022 на 12 998 грн.

На підставі акту перевірки № 21017/20-40-04-07-03/40509343 від 07.07.2023 року, ГУ ДПС у Харківській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0263920407 від 24 серпня 2023 року, №0264040407 від 24 серпня 2023 року.

В податковому повідомленні-рішенні №0263920407 від 24 серпня 2023 року ГУ ДПС у Харківській області було встановлено порушення п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, та суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 256 686, 25 грн. з яких штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 51 337,25 грн.

В податковому повідомленні-рішенні №0264040407 від 24 серпня 2023 року ГУ ДПС у Харківській області було встановлено порушення п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, та зменшено розмір грошового зобов`язання від`ємного значення суми ПДВ за листопад 2022 на 12 998 грн.

Позивач не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями № 0201310407 від 13 липня 2023 року, № 0208070407 від 13 липня 2023 року, №0263920407 від 24 серпня 2023 року, №0264040407 від 24 серпня 2023 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Так, за змістом п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Статтею 35 ПК України передбачено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Положеннями пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За приписами п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом абз. 1, 2 п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Відповідно до п.п.76.1-76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Особливість камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Таким чином, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 ПК України.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Акт (довідки), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 2 порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, згідно з яким - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ТОВ "Східтепло буд" подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень - листопад 2022 та січень 2023 р.

25.05.2023 відповідачем проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за період травень - листопад 2022 року, лютий 2023 року та з податку на прибуток підприємства за 2022 рік.

Відповідно до висновків акту № 16075/20-40-04-07-03/40509343 від 25.05.2023 року, встановлені наступні порушення:

п.п. 49.18.1 49.18 ст.49, п.203.1 ст.203, п.п.69.1 п.69 Податкового кодексу України - допущене несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість за травень - листопад 2022 та січень 2023 (граничний термін подання відповідно 20.07.2022, 20.07.2022, 22.08.2022, 20.09.2022, 20.10.2022, 21.11.2022, 20.12.2022, фактично податкові декларації з ПДВ подані 09.11.2022, 11.11.2022, 14.11.2022, 05.12. 2022, 21.12.2022 та 25.04.2023);

п.п. 49.18.3, 49.18.6 49.18 ст.49, п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу України - допущене несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2022 рік (граничний термін подання відповідно 01.03.2023, фактично податкова текла рація подана 07.03.2023).

Позивач не заперечує щодо суті виявленого під час перевірки порушення, водночас, наголошує, що камеральна перевірка проводилась працівником податкового органу поза межами максимально встановленого строку на її проведення та всупереч пп. 69.2 п. 69 підрозділу ХХ "Перехідні положення", згідно якого камеральна податкова перевірка повинна здійснюватись в терміни як для звітного періоду червень 2022. Тобто розпочинатись на наступний день після 20 серпня 2022 та завершитись не пізніше 20 жовтня 2022.

Обґрунтовуючи протиправність проведення відповідачем камеральної перевірки, позивач посилався на те, що камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 розпочинається на наступний день після 20 липня 2022 та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року; червень, липень 2022 розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022.

Перевіряючи правильність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слід зазначити наступне.

Положеннями п. 69.2 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2142-IX від 24.03.2022, №2173-IX від 01.04.2022) встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Згідно пункту 69.2 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2142-IX від 24.03.2022, № 2173-IX від 01.04.2022; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок; (Абзац другий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування);

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в)фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

(Абзац п`ятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування);

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року; (Абзац шостий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування);

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року. (Абзац сьомий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування).

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку. (Абзац восьмий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування).

Таким чином, подовжений у порівнянні з загальною нормою п. 76.3 ст. 76 ПКУ (30 днів) строк у 90 календарних днів на проведення камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, для податкового періоду січень 2022 був передбачений редакцією п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ до 01.06.2022 включно.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно вимог п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації, контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Суд вважає, що твердження, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, як на єдину підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є процедурними порушеннями.

Відтак, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Щодо процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Позивачем фактично не оспорюється встановлене контролюючим органом правопорушення, оскільки не надано до суду доказів добросовісного виконання власного податкового обов`язку.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на процедурні порушення проведення відповідачем камеральної перевірки, як на єдину підставу для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Слід зазначити, що проведення відповідачем камеральної перевірки щодо порушення термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за період травень - листопад 2022 року, лютий 2023 року та з податку на прибуток підприємства за 2022 рік не в терміни визначені пп. 69.2 п. 69 підрозділу ХХ "Перехідні положення", як стверджує позивач, не впливає на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки в них чітко зазначено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що не заперечується самим позивачем.

Зважаючи на встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає, що приймаючи оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0201310407 від 13 липня 2023 року, № 0208070407 від 13 липня 2023 року, №0263920407 від 24 серпня 2023 року, №0264040407 від 24 серпня 2023 року, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом,

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтепло буд" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 по справі № 520/2291/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий