Постанова

від 04.10.2024 по справі 541/1022/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Т.С. Канигіна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 р. Справа № 541/1022/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2023, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 541/1022/22

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Військова частина НОМЕР_2

про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 (далі- третя особа, ВЧ НОМЕР_2 ) в якому просив суд:

- визнати протиправним наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №130, прийнятого за результатами службової перевірки щодо призиву на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 у відповідності з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 №48;

- визнати протиправним пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 №121 щодо призупинення з 01.04.2022 виплати грошового забезпечення військовослужбовця, призваного за мобілізацією ОСОБА_1 , та виключення позивача з котлового утримання за каталогом продуктів харчування з 03.05.2022;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №130 та пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 №121 та здійснити виплату грошового забезпечення з 01.04.2022 та постановку на котлове утримання за каталогом продуктів харчування військовослужбовця, призваного за мобілізацією ОСОБА_1 , з нарахуванням на грошове забезпечення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Просить врахувати, що в обставинах адміністративного суду в справі №120/4713/22, на яке наполягає відповідач, досліджені питання виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 з 17.06.2022 без належних підстав звільнення, скасування періоду служби, здійснення повного розрахунку на час виключення, що з правил ст. 3 КАС виникає інший часовий проміжок часу спірних взаємовідносин.

Вважає, що питання призову на військову службу за мобілізацією в справі - здійсненні в інший спірний час, до видання Наказу командира військової частини НОМЕР_1 , щодо припинення апелянту виплати видів забезпечення з та правові висновки в цієї частини суду першої інстанції не узгоджуються з правилами п.3 ст.3 КАС України.

Вказує, що такий підхід Командування військової частини НОМЕР_1 , не узгоджується з принципом довіри, законними очікуваннями, впевненістю гарантій держави перед та під час військової служби відносно видів забезпечення військовослужбовця, а саме проти чинності оформлення розпорядчих документів шляхом зворотної дії.

Щодо Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 травня

2022 року №130 «Про призначення службового розслідування» позивач зазначає, що є помилковим підсумки службової перевірки про те, що ОСОБА_1 повинен був звільнитися з посади працівника ЗСУ, так як це привело до виплати двох зарплат.

Зазначає, що доводи відповідача, відносно скасування п.1.16 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 №48 в редакції пункту 6 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 року №169, здійснено зворотною дію в часі, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в Постанові КАС Верховного суду від 09.12.2021 в справі №2340/2819/18.

На підставі викладеного просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року в справі №541/1022/22 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що службове розслідування було призначено та проведено відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 р. за № 1503/31371, а тому підстав для визнання його протиправним немає.

Зазначає, що колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду визнала дії командування військової частини НОМЕР_1 , щодо скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022 року № 48, про зарахування ОСОБА_1 , до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначення на посаду старшого льотчика авіаційної ланки авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , правомірними та такими що не суперечать чинному законодавству України.

В зв`язку з тим, що призов громадянина ОСОБА_1 , на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 скасовано, командування військової частини НОМЕР_1 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення по оскаржуваному питанню у адміністративній справі №120/4713/22 вже вирішене в судовому порядку. Тому, ВЧ НОМЕР_2 , вважає, що накази командира військової частини НОМЕР_1 , які оскаржуються позивачем в даній адміністративній справі №541/1022/22 є вже наслідком оскаржуваним наказам по яких прийнято законне судове рішення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Під час загальної мобілізації в Україні, 01.03.2022 тимчасово виконуючий обов`язки командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) видав наказ №48, пунктом 1.16 якого полковника ОСОБА_1 старшого льотчика авіаційної ланки авіаційної ескадрильї зарахував до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 , на всі види забезпечення та призначив на посаду за штатами воєнного часу /а.с.16, том 1/.

У листі Військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2022 №175/2/84/173окп зазначено, що при виконанні розпорядження начальника штабу - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.04.2022 №1621/пс у частинах повітряного командування виявлені факти призову офіцерів на військову службу по мобілізації, які продовжують перебувати на посадах працівників Національної поліції України та Збройних Сил України. З метою виконання вимог статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вимагалося провести службову перевірку щодо факту призову на військову службу по мобілізацій військовозобов`язаних, які не підлягали призову на військову службу під час мобілізації, зокрема полковника ОСОБА_1 , в/ч НОМЕР_1 /а.с. 26, том 2/.

Згідно з пунктом 6 витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №121 від 03.05.2022, на підставі рапорту помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 /а.с. 21, том 1/, відповідно до пункту 7 розділу І наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку, призупинено виплату грошового забезпечення полковнику ОСОБА_1 , старшому льотчику авіаційної ланки авіаційної ескадрильї з 01.04.2022 до закінчення проведення службової перевірки та встановлення законності призову на військову службу по мобілізації. Виключено з котлового утримання за каталогом продуктів харчування з 03.05.2022 /а.с. 22, том 1/.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №130 від 13.05.2022 "Про призначення службового розслідування" відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, телеграмного розпорядження ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2022 №175/2/84/173окп та у зв`язку із наявністю ознак, що можуть свідчити про порушення вимог чинного законодавства України під час призову по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який на момент призову перебував на посаді працівника Збройних Сил України - старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сит та засобів Військової частини НОМЕР_4 , що були встановлені за результатами службової перевірки (вх. від 11.05.2022 №1849р), з метою уточнення причин та умов, що сприяли даному факту, а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення, наказано в період з 13.05.2022 до 11.06.2022 провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли призову на військову службу 01.03.2022 до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який на момент призову перебував на посаді працівника Збройних Сил України - старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сит та засобів Військової частини НОМЕР_4 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення /а.с. 41, том 2/.

Вважаючи накази командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.05.2022 №121 (пункт 6 цього наказу) та командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №130 від 13.05.2022 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з урахуванням того, що, під час розгляду справи відповідачем доведено факт порушення позивачем чинного законодавства, (указаний факт порушення є підтвердженим вищенаведеним судовим рішення у справі №120/4713/22), вважав позовні вимоги необґрунтованими.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом. Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. У кожному випадку вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Згідно зі статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції.

У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1 Розділу 2 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371, (далі - Порядок), службове розслідування призначається у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені; якщо за характером вчиненого правопорушення на військовослужбовця буде накладено дисциплінарне стягнення, застосування якого призведе до позбавлення військовослужбовця премії повністю або частково, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, накладення дисциплінарного стягнення, внаслідок чого військовослужбовець буде понижений у посаді, понижений у військовому званні, позбавлений військового звання, звільнений з військової служби. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Згідно з пунктом 3 Розділу 2 Порядку службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Відповідно до пункту 1 Розділу 3 Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення).

Як встановлено матеріалами справи, 01.03.2022 тимчасово виконуючий обов`язки командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) видав наказ №48, пунктом 1.16 якого полковника ОСОБА_1 старшого льотчика авіаційної ланки авіаційної ескадрильї зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 , на всі види забезпечення та призначено на посаду за штатами воєнного часу.

У листі Військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2022 №175/2/84/173окп зазначено, що при виконанні розпорядження начальника штабу - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.04.2022 №1621/пс у частинах повітряного командування виявлені факти призову офіцерів на військову службу по мобілізації, які продовжують перебувати на посадах працівників Національної поліції України та Збройних Сил України.

З метою виконання вимог статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вимагалося провести службову перевірку щодо факту призову на військову службу по мобілізацій військовозобов`язаних, які не підлягали призову на військову службу під час мобілізації, зокрема полковника ОСОБА_1 , в/ч НОМЕР_1 .

На підставі рапорту помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №121 від 03.05.2022, відповідно до пункту 7 розділу І наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку, призупинено виплату грошового забезпечення полковнику ОСОБА_1 , старшому льотчику авіаційної ланки авіаційної ескадрильї з 01.04.2022 до закінчення проведення службової перевірки та встановлення законності призову на військову службу по мобілізації. Виключено з котлового утримання за каталогом продуктів харчування з 03.05.2022.

Вказаний вище наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 №121 щодо призупинення з 01.04.2022 виплати грошового забезпечення військовослужбовця, призваного за мобілізацією ОСОБА_1 , та виключення позивача з котлового утримання за каталогом продуктів харчування з 03.05.2022 оскаржується позивачем в межах даної справи.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №130 від 13.05.2022 "Про призначення службового розслідування" відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, телеграмного розпорядження ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2022 №175/2/84/173окп та у зв`язку із наявністю ознак, що можуть свідчити про порушення вимог чинного законодавства України під час призову по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який на момент призову перебував на посаді працівника Збройних Сил України - старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сит та засобів Військової частини НОМЕР_4 , що були встановлені за результатами службової перевірки (вх. від 11.05.2022 №1849р), з метою уточнення причин та умов, що сприяли даному факту, а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення, наказано в період з 13.05.2022 до 11.06.2022 провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли призову на військову службу 01.03.2022 до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який на момент призову перебував на посаді працівника Збройних Сил України - старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сит та засобів Військової частини НОМЕР_4 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення.

Вказаний вище наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №130, прийнятого за результатами службової перевірки щодо призиву на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 у відповідності з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 №48 оскаржується позивачем в межах даної справи.

Водночас, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі №120/4713/22 визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 за №48 "Про результати службового розслідування", визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.06.2022 за №169, зобов`язано командира Військової частини НОМЕР_1 поновити на військовій службі ОСОБА_1 з поновленням йому всіх видів забезпечення.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.10.2022 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Зі встановлених обставин постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №120/4713/22 вбачається наступне.

У ході проведеного службового розслідування комісією було встановлено, що старший льотчик авіаційної ланки авіаційної ескадрильї Військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_1 для призову на військову службу по мобілізації не звернувся до комплектуючого ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівному складу та посадовим особам відділення персоналу Військової частини НОМЕР_1 , інформацію про своє дійсне перебування на посаді працівника Збройних Сил України не надав.

За наведених обставин, комісія дійшла висновку, що відповідні неправомірні дії ОСОБА_1 призвели до його призову на військову службу по мобілізації та одночасного (з 01.03.2022) перебування останнього на посаді працівника ЗСУ старшого інструктора пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів Військової частини НОМЕР_4 , що є порушенням статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Виходячи з наведеного, комісія запропонувала, з метою приведення до вимог нормативно-правових актів та недопущення нанесення збитків державі, скасувати пункт 1.16 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022 №48 щодо призову на військову службу по мобілізації полковника ОСОБА_1 та інші накази, які набули чинності у зв`язку призовом його на військову службу по мобілізації. Результати службового розслідування оформлено актом від 10.06.2022.

На підставі проведеного службового розслідування командир Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) прийняв наказ №48 від 17.06.2022, яким начальнику стройової частини відділення персоналу штабу, окрім іншого, наказав:

- відпрацювати проект наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) про скасування пункту 1.16 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022 №48 у частині щодо призову позивача на військову службу по мобілізації;

- підготувати проект наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) про внесення змін до наказів, які набули чинності у зв`язку з проходженням військової служби по мобілізації полковником ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.06.2022 №48, командир Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) видав наказ №169 від 17.06.2022 про скасування пункту 1.16 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022 №48 щодо зарахування до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначення на посаду за штатами воєнного часу полковника

ОСОБА_2 мотивувальної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №120/4713/22 вбачається наступне:

Таким чином, зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 відбулось всупереч встановленного порядку та законодавства і не може свідчити про проходження ним у вищевказаний період військової служби під час роботи у військовій частині НОМЕР_4 та перебуванні у відрядженні.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 №48 "Про результати службового розслідування" та пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.06.2022 №169.

Як наслідок, відсутні й підстави для зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 поновити на військовій службі ОСОБА_1 з поновленням йому всіх видів забезпечення.

Як вже було зазначено вище, в межах даної справи (541/1022/22) позивачем оскаржується наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №130 "Про призначення службового розслідування", в той час як постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №120/4713/22 визнано законним та залишено в силі наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 №48 "Про результати службового розслідування".

Також, позивачем в межах даної справи (541/1022/22) позивачем оскаржується пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 №121 щодо призупинення з 01.04.2022 виплати грошового забезпечення військовослужбовця, призваного за мобілізацією ОСОБА_1 , та виключення позивача з котлового утримання за каталогом продуктів харчування з 03.05.2022, в той час як постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №120/4713/22 визнано законним та залишено в силі пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.06.2022 №169 про скасування пункту 1.16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 №48 щодо зарахування до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначення на посаду за штатами воєнного полковника ОСОБА_1 .

Отже, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 по справі №120/4713/22 визнано, що зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення відбулося всупереч встановлено порядку та законодавства, то накази, які оскаржує позивач у розглядуваній справі (541/1022/22), є вже наслідком цих оскаржуваним наказом по яким прийнято судове рішення.

Колегія суддів не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що навіть за умови порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, а також інших процедурних питань, які можливо не були дотримані відповідачем під час прийняття оскаржуваних наказів, не може потягнути за собою безумовне скасування наказів Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №130 «Про призначення службового розслідування» та пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 №121 щодо призупинення з 01.04.2022 виплати грошового забезпечення військовослужбовця, призваного за мобілізацією ОСОБА_1 , та виключення позивача з котлового утримання за каталогом продуктів харчування з 03.05.2022 за умови наявності факту, що призов громадянина ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 скасовано (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 в адміністративній справі №120/4713/22).

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що оскільки, між військовою частиною та позивачем виникло спірне питання, то видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 № 130 Про призначення службового розслідування та пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 року № 121, які є предметом розгляду даної справи, відповідно виключає можливість їх скасування, в зв`язку з тим, що мало достатнє підґрунтя, законність якого підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі № 120/4713/22, а командир частини діяв у спосіб та у межах визначених чинним законодавством. Вживалися правомірні, допустимі та необхідні заходи щодо приведення розпорядчих документів командира військової частини НОМЕР_1 у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведена протиправність дій та рішень відповідача, проте, відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність прийнятих ним наказів.

Щодо доводів позивача про те, що для проведення службової перевірки не було встановлено головної умови її проведення - виявленого правопорушення зі сторони позивача, то колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки метою призначення службового розслідування є виявлення наявності або відсутності правопорушення з боку позивача.

Щодо прохальної частини апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що в силу приписів КАС України, суд апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення суду першої інстанції не наділений повноваженнями щодо направлення справи на новий розгляд.

З урахуванням викладених обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, зазначені вимоги в апеляційній скарзі є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 по справі № 541/1022/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло