Рішення

від 06.05.2024 по справі 367/4070/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4070/23

Провадження №2/367/1507/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

06травня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Горбачової Ю.В.,

за участі: секретаря с/з - Музики Є.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник адвокат Андрєєв Микита Андрійович, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,в інтересахяких дієпредставник адвокатАндрєєв МикитаАндрійович,звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, в якому просять: стягнути з ОСОБА_4 530100,00 гривень боргу за попереднім договором: 265050,00 грн. на користь ОСОБА_2 та 265050,00 грн. на користь ОСОБА_3 ; стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень: 5000 грн. на користь ОСОБА_2 та 5000 грн. на користь ОСОБА_3 ; стягнути з ОСОБА_4 , судові витрати у розмірі 18937,80 гривень, в тому числі 13000,00 гривень на правничу допомогу та 5937,80 гривень судового збору, що є розрахунком суми судових витрат, які позивачі понесли чи планують понести: 9468,90 грн. на користь ОСОБА_2 та 9468,90 грн. на користь ОСОБА_3 .

Позов обґрунтовано тим, що 23.12.2021 року між позивачами та відповідачем було укладено Попередній договір № 34.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що на дату укладання договору сторони визначили ціну нерухомого майна у розмірі: 1181073,00 грн., що еквівалентно 43502,00 доларів США. Вказана в п. 2.1 Договору ціна сплачується покупцями відповідно до графіку погашення гарантійних забезпечувальних платежів: 1 внесок - 17200 доларів США, що еквівалентно 466980,00 грн. до 23.12.2021; 2-25 внески - 1095,92 доларів США, що еквівалентно 29753,87 грн. до 23.01.2022, 23.02.2022, 23.03.2022, 23.04.2022, 23.05.2022, 23.06.2022, 23.07.2022, 23.08.2022, 23.09.2022, 23.10.2022, 23.11.2022, 23.12.2022, 23.01.2023, 23.02.2023, 23.03.2023, 23.04.2023, 23.05.2023, 23.06.2023, 23.07.2023, 23.08.2023, 23.09.2023, 23.10.2023, 23.11.2023, 23.12.2023.

23.12.2021 року покупці передали, а продавець прийняв гарантійний забезпечувальний платіж у розмірі 466980,00 грн., що еквівалентно 17200,00 доларів США.

22.01.2022 року покупці передали, а продавець прийняв гарантійний забезпечувальний платіж у розмірі 31020,00 грн., що еквівалентно 1096,00 доларів США.

23.02.2022 року покупці передати, а продавець прийняв гарантійний забезпечувальний платіж у розмірі 32100,00 грн., що еквівалентно 1095,00 доларів США.

Всупереч умовам Договору, продавцем не повернуто покупцям одержану від нього суму авансу у зв`язку з настанням передбачених умовами попереднього договору обставинами, а саме будинок не споруджений та не введений в експлуатацію до кінця IV кварталу 2022 року. як передбачено в п. 1.8 Договору. При цьому розшукати продавця для вручення вимоги про повернення авансу не вдається можливим, оскільки останній за місцем реєстрації не перебуває, на зв`язок не виходить, працівники офісу продажів відповідного житлового комплексу його контактів не надають.

Зазначає, що продавець не спроможний виконати умови Договору, а будинок не буде збудовано. Враховуючи обставини, станом на 12.06.2023 року відповідач не виконав свої зобов`язання на суму 530100,00 грн. На неодноразові звернення позивачів стосовно відмови від виконання умов договорів та їх розірвання відповідач не відреагував, грошові кошти протягом 180 календарних днів не повернув. Таким чином, відповідач у добровільному порядку не виконує умови укладеного договору, тому позивачі звернулися до суду з позовом.

16 червня 2023 року, до вирішення питання про відкриття провадження у справі, від представника позивачів, адвоката Андрєєва М.А., до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій сторона позивачів заявляє про вилучення позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень та просить вирішити питання про відкриття провадження з урахуванням цієї заяви.

16 червня 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

Також, 16 червня 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області вирішено питання про забезпечення позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2023 року закрито підготовче провадження, та призначено судовий розгляд по суті.

22.01.2024 року від представника відповідача, адвоката Дяковського О.С. до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому вказує, що заявлена стороною позивача сума витрат на правову допомогу є неспівмірною із предметом позову, є завищеною, тому підлягає відхилення, а також просить, у разі задоволення позовних вимог, зменшити витрати на правову допомогу в справі.

Також, 22.01.2024 року від представника відповідача, адвоката Дяковського О.С. до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач по справі вважає спосіб захисту, обраний стороною позивача, є неналежний, що є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки попередній договір № 34 не був нотаріально посвідчений, відповідно до вимог законодавства. У зв`язку з чим, представником відповідача було направлено заяву до позивачів щодо нотаріального завірення Попереднього договору купівлі-продажу. Вказує, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, проте позивачі не заявляли заяви про зміни предмету та підстави позову, тобто не вчинили відповідні процесуальні дії. Звертає увагу, що зі змісту позовної заяви жодним чином не обґрунтована процесуальна співучасть позивачів, також прохальна частина позовної заяви не містить конкретизації щодо двох позивачів, що вказує про безпідставність позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів щодо розірвання договору чи його припинення та ухилення від продавця від продажу квартири, такі докази також відсутні в додатках до позовної заяви. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

22.01.2024 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив врахувати подані представником пояснення при прийнятті рішення у справі, в задоволенні позову відмовити, розгляд справи проводити за його відсутності.

23.01.2024 року від представника позивачів, адвоката Андрєєва М.А. до суду надійшли пояснення щодо підстав позову, в яких спростовує твердження представника відповідача про наявність інших підстав позову, ніж ті, які заявлені у позовній заяві. Звертає увагу, що існує предмет позову, який є достатньо конкретизований - це стягнення грошових коштів у визначеній сумі з відповідача. Яка правова норма підлягає застосуванню при розгляді згаданих позовних вимог, повинен вирішувати суд. При цьому, різні міркування сторін стосовно підстав позову не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

19.04.2024 року від представника позивачів, адвоката Андрєєва М.А. до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Горбачової Ю.В.

24 квітня 2024 року ухвалою суду заяву про відвід судді, подану представником позивачів, адвокатом Андрєєвим М.А.визнано необґрунтованою, заяву передано до канцелярії суду для вирішення питання про розгляд заяви про відвід іншим суддею.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 року, вказану заяву передано на розгляд до судді Третяк Я.М.

Ухвалою Ірпінського міського суду від 25 квітня 2024 року, в задоволенні заяви представника позивачів, адвоката Андрєєва М.А. про відвід головуючого судді Горбачової Ю.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,в інтересахяких дієпредставник адвокатАндрєєв МикитаАндрійович,до ОСОБА_4 про стягненнязаборгованостібуло відмовлено.

У судовому засіданні, призначеному на 06.05.2024 року, представник позивачів, адвокат Андрєєв М.А.заяву про зменшення позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити, рішення ухвалити з урахуванням поданих письмових пояснень.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься заява відповідача від 22.01.2024 року, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,з однієїсторони,та ОСОБА_4 було укладено Попередній договір № 34, що підтверджується копією договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору, сторони зобов`язуються в майбутньому, в строк не пізніше 3 місяців після повідомлення покупця про можливість укладення Основного договору, за умови внесення гарантійних забезпечувальних платежів згідно Розділу 5 Договору укласти та належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу Нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.2 Договору, нерухомим майном за Договором є: 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 , будівництво будинку здійснюється на земельній ділянці загальною площею 0,1064 га, кадастровий номер 3210945900:01:006:0113.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що на дату укладання договору сторони визначили ціну нерухомого майна у розмірі: 1181073,00 грн., що еквівалентно 43502,00 доларів США.

Відповідно до копії графіку погашення гарантійних забезпечевальних пратежів, що є додатком №1 до Попереднього договір № 34, вказана в п. 2.1 Договору ціна сплачується покупцями відповідно до графіку погашення гарантійних забезпечувальних платежів: 1 внесок - 17200 доларів США, що еквівалентно 466980,00 грн. до 23.12.2021; 2-25 внески - 1095,92 доларів США, що еквівалентно 29753,87 грн. до 23.01.2022, 23.02.2022, 23.03.2022, 23.04.2022, 23.05.2022, 23.06.2022, 23.07.2022, 23.08.2022, 23.09.2022, 23.10.2022, 23.11.2022, 23.12.2022, 23.01.2023, 23.02.2023, 23.03.2023, 23.04.2023, 23.05.2023, 23.06.2023, 23.07.2023, 23.08.2023, 23.09.2023, 23.10.2023, 23.11.2023 та 23.12.2023 відповідно.

23 грудня 2021 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали, а відповідач ОСОБА_4 прийняв гарантійний забезпечувальний платіж у розмірі 466980,00 грн., що еквівалентно 17200,00 доларів США, що підтверджується копією акту приймання-передачі гарантійних забезпечувальних платежів до попереднього договору купівлі-продажу № 34 від 23.12.2021 р.

22 січня 2022 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали, а відповідач ОСОБА_4 прийняв гарантійний забезпечувальний платіж у розмірі 31020,00 грн., що еквівалентно 1096,00 доларів США, що підтверджується копією акту приймання-передачі гарантійних забезпечувальних платежів до попереднього договору купівлі-продажу № 34 від 23.12.2021.

23 лютого 2022 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали, а відповідач ОСОБА_4 прийняв гарантійний забезпечувальний платіж у розмірі 32100,00 грн., що еквівалентно 1095,00 доларів США, що підтверджується копією акту приймання-передачі гарантійних забезпечувальних платежів до попереднього договору купівлі-продажу № 34 від 23.12.2021.

Таким чином, позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано, а відповідачем ОСОБА_4 прийнято грошові кошти у розмірі 530100 грн. 00 коп. Зазначена обставина відповідачем не оспорювалась.

Згідно п. 1.8 Договору, будинок має бути споруджений та введений в експлуатацію до кінця IV кварталу 2022 року.

Згідно пункту 1.9 Договору, продавець готовий нести відповідальність, передбачену цим Договором , що нерухоме майно на момент укладення цього Договору нікому раніше не було продане, не було подароване, не відчужене іншим способом, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане, під арештом, заставою, податковою заставою чи забороною на відчуження не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав, в тому числі речових чи претензій зі сторони третіх осіб немає.

Згідно пункту 6.7 Договору, у разі припинення (розірвання) Договору, продавець повертає покупцям фактично внесені грошові кошти, а саме 530100,00 грн. У випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений Договором, продавець повинен повернути покупцю всі гарантійні забезпечувальні платежі, отримані ним протягом 180 календарних днів з моменту розірвання чи припинення Договору.

Сторона позивача посилається на те, що всупереч умовам Договору, продавцем ОСОБА_4 не повернуто покупцям одержану від нього суму авансу у зв`язку з настанням передбачених умовами попереднього договору обставинами, а саме будинок не споруджений та не введений в експлуатацію до кінця IV кварталу 2022 року. як передбачено в п. 1.8 Договору. При цьому розшукати продавця для вручення вимоги про повернення авансу не вдається можливим, оскільки останній за місцем реєстрації не перебуває, на зв`язок не виходить, працівники офісу продажів відповідного житлового комплексу його контактів не надають. У зв`язку з чим позивачі і звернулися до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що Попередній договір № 34 від 23 грудня 2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи, не був нотаріально посвідчений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, чинного на момент укладення Договору (в редакції від 13.12.2021 року), попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, чинного на момент укладення Договору (в редакції від 13.12.2021 року), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, чинного на момент укладення Договору (в редакції від 13.12.2021 року), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, чинного на момент укладення Договору (в редакції від 13.12.2021 року), у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

На вказані норми посилається і представник відповідача у своїх поясненнях, вважаючи, що Попередній договір є нікчемним, а тому посилання на нього, як на підставу повернення коштів є безпідставним.

Разом з тим судом встановлено, що в рамках взаємовідносин сторін за вказаним Попереднім договором, позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було передано, а відповідачем ОСОБА_4 прийнято грошові кошти у розмірі 530100 грн. 00 коп. Вказані обставини підтверджуються копіями актів приймання-передачі гарантійних забезпечувальних платежів до попереднього договору купівлі-продажу № 34 від 23.12.2021 з підписами сторін. При цьому, сам факт передачі позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та отримання відповідачем ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 530100 грн. 00 коп. сторонами підтверджується та жодним чином не оспорюється.

З огляду на це, суд вважає за необхідне застосувати положення Глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України, Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що грошові кошти у розмірі 530100 грн. 00 коп., які позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було передано, а відповідачем ОСОБА_4 прийнято, не можуть бути визнані такими, що не підлягають поверненню.

З огляду на те, що Попередній договір № 34 від 23 грудня 2021 року був укладений з порушенням вимог законодавства, та вважається нікчемним (у зв`язку з недодержанням вимоги щодо форми укладення такого договору), суд вважає що відповідачем ОСОБА_4 було безпідставно набуто грошові кошти, що належали позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у розмірі 530100 (п`ятсот тридцять тисяч сто) грн. 00 коп., а тому позовні вимоги позивачів щодо стягнення коштів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Ст. 137 ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору про надання правової допомоги № 290523-2 від 29.05.2023 року; копію акту наданих послуг від 22.01.2024 року до договору про надання правової допомоги № 290523-2 від 29.05.2023 року, на загальну суму 21000,00 грн, до складу якої, в тому числі, входить гонорар успіху у разі задоволення позовних вимог у справі 367/4070/23 на суму 5000,00 грн.; копію квитанції ОСОБА_3 від 31.05.2023 про оплату послуг за договором № 290523-2 на суму 13000,00 грн.; копії платіжних інструкцій ОСОБА_3 від 25.09.2023 та від 20.01.2024 на загальну суму 3000,00 грн.; копію договору про надання правової допомоги № 290523 від 29.05.2023 року; копію акту наданих послуг від 22.01.2024 року до договору про надання правової допомоги № 290523 від 29.05.2023 року, на загальну суму 8000,00 грн, до складу якої, в тому числі, входить гонорар успіху у разі задоволення позовних вимог у справі 367/4070/23 на суму 5000,00 грн.; копію платіжної інструкції ОСОБА_2 від 17.11.2024 на суму 1500,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1. договорів № 290523-2 та № 290523, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до пункту 3.1. договорів № 290523-2 та № 290523, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами.

Також, стороною позивача було надано копії актів наданих послуг від 22.01.2024 року до договорів № 290523-2 та № 290523, яких зазначено такий вид послуги, як «гонорар успіху», що становить 5000,00 грн. для кожного позивача відповідно.

Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 № 903/781/21 зазначив, що «чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики надають визначення поняття «гонорар» без поділу цього поняття на види. Зокрема норми зазначених закону та Правил не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару) як основний, додатковий чи «гонорар успіху», що свідчить про те, що поняття «гонорар», яке міститься у зазначених нормативно-правових актах, є загальним, під яким розуміється як основна, так і додаткова винагороди».

Отже, суд враховує, що у разі задоволення позову, у кожного з позивачів настане обов`язок зі сплати відповідної суми грошових коштів, а тому відносить вказані витрати до суми судових витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, дослідивши, надані на підтвердження надання позивачам правової допомоги та її розміру документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, про часткове задоволення заявлених витрат, тому позивач ОСОБА_3 має право на відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., а позивач ОСОБА_2 - у розмірі 5000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. 4, 12, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,в інтересахяких дієпредставник адвокатАндрєєв МикитаАндрійович,до ОСОБА_4 про стягненнязаборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 265050 (двісті шістдесят п`ять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 265050 (двісті шістдесят п`ять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 5401 (п`ять тисяч чотириста одну) гривню 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Позивачі:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя: Ю.В. Горбачова