Ухвала

від 02.10.2024 по справі 202/13856/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/13856/23

Провадження № 1-кс/202/6723/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023052100000509 від 04 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 України,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42023052100000509 від 04 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 30 вересня 2024 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Курахівській міській раді Покровського району Донецької області було заподіяно шкоду на суму 295600 грн.

22.08.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 191 КК України.

Прокурором у кримінальному провадженні в інтересах Курахівської міської ради Покровського району Донецької області пред`явлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів в рахунок відшкодування збитків.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності розмір частки 1/1 володіє нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності частки володіє нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідчий зазначив, що з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення цивільного позову, виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 , на праві власності.

Наразі в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження, знищення або спотворення наведеного вище майна, з метою унеможливлення застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Просив слідчогосуддю накласти арештна майно,власником якогоє ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження та розпорядження ним, а саме: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідчий в судове засідання не з`явився, натомість до матеріалів клопотання додав заяву, відповідно до якої просив розглядати клопотання без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В силу вимог ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

СУ ГУНПв Дніпропетровськійобластіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023052100000509 від 04 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Курахівській міській раді Покровського району Донецької області було заподіяно шкоду на суму 295600 грн.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.

22.08.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 191 КК України.

Прокурором у кримінальному провадженні в інтересах Курахівської міської ради Покровського району Донецької області пред`явлено цивільний позов про солідарне стягнення з підозрюваних у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошових коштів в рахунок відшкодування збитків на суму 295 600,00 грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_5 на праві власності належать: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно зчастиною 8статті 170КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Статтею 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 6 ст.132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 1 ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Слідчий суддябере доуваги,що матеріали кримінального провадження не містять доказів та слідчим не доведено, що розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та вартість нерухомого майна підозрюваного є співмірним.

На переконання слідчого судді, в даному випадку накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 не відповідає завданням кримінального провадження, засадам розумності та співмірності обмеження права власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023052100000509 від 04 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1