Ухвала

від 02.10.2024 по справі 135/558/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/558/24

Провадження № 1-кп/135/64/24

У Х В А Л А

іменем України

02.10.2024 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_3 , захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022120000080 від 20.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розглядЛадижинського міськогосуду Вінницькоїобласті надійшовобвинувальний акту кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №4202302210000080 від20.06.2023,за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

08.08.2024 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Клопотання захисника обґрунтоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України з наступних підстав.

1. Правова кваліфікація визначена невірно із наявною правовою невизначеністю, що порушує право на захист. Так, ОСОБА_6 обвинувачується за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, тобто у вчиненні злочину групою осіб. Проте, у обвинувальному акті немає посилання на ст.27 КК України, яка є обов`язковою в такому випадку. Так, у разі наявності групи осіб необхідна вказівка на роль кожного з них у вчиненні злочину. В обвинувальному акті не зазначено форму співучасті і стороні захисту не відомо у чому саме підозрюється ОСОБА_6 , що грубо порушує права обвинуваченого і унеможливлює здійснення належного захисту.

2. У обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими особами корпорації «Енергоресурс-Інвест» не вжив заходів щодо перевірки неправомірної вигоди корпорацією «Енергоресурс-Інвест» не вжив заходів щодо перевірки середньої ринкової вартості необхідних товарів та пошуку економічно-вигідного варіанта закупівлі.

У даному випадку із тексту обвинувального акту незрозуміло в чому полягає умисел у представників корпорації, не визначено та не вказано чи завищували вони ціну при укладенні даного договору чи навпаки здійснили продаж по своїх звичних цінах. Другий випадок повністю виключає можливість наявної групи осіб і участі представників корпорації у вчиненні злочину.

У поданій версії обвинувального акту просто описана звичайна господарська операція суб`єкта господарювання, а не злочин.

Отже, обвинувальний акт в такій редакції грубо порушує право на захист, оскільки з його змісту повністю незрозуміло від чого саме повинен захищатися обвинувачений, немає жодного обґрунтування наявності групи осіб, немає опису ключових елементів складу злочину, немає доводів чому звичайна господарська угода може містити ознаки злочину та не вказано яку вигоду отримав чи міг отримати ОСОБА_6 , та не обґрунтовано необхідних елементів складу злочину.

3. У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради заявлений цивільний позов. Проте, Ладижинська міська рада є органом місцевого самоврядування, а представництво прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування не допускається.

4. Сформульоване обвинувачення жодним чином не відповідає фактичним обставинам. Так, в рамках досудового розслідування було проведено ряд судових експертиз щодо визначення середньої вартості придбаних товарів, проте у зазначених експертизах не враховано, що договорами вартість товарів була визначена з урахуванням їх доставки, що є дуже затратним з урахуванням габаритів цих товарів.

Крім цього, договори підписувалися в умовах надзвичайного стану у зв`язку із ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, яка виникла внаслідок пошкодження через ракетні обстріли теплоносіїв і теплових мереж. Усі складові частини для ремонту пошкоджених мереж теплопостачання необхідно було негайно отримати для забезпечення належної життєдіяльності населення. В цей момент була обмежена кількість постачальників, які б могли поставити відповідний товар у швидкі строки.

5. У обвинувальному акті невірно сформульовано обвинувачення щодо епізодів вчинення злочину та кваліфікації щодо суми завданих збитків. В обвинуваченні зазначено, о ОСОБА_6 , використовуючи своє службове становище придбав товари згідно 4 договорів за ціною, яка в загальній сумі за всіма договорами є вище ринкової вартості на загальну суму 549193,59 грн. Сторона обвинувачення кваліфікувала зазначене діяння за ч.2 ст.364 КК України, проте даному випадку, у разі наявності ознак злочину, передбаченого ст.364 КК України, правильною є кваліфікація за ч.1 ст.364 КК України за кожним договором окремо.

Захисник вважає вказані недоліки суттєвими та такими, що перешкоджають призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав в повному обсязі з мотивів, що у ньому наведені.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене захисником клопотання та просив суд повернути обвинувальний акт прокурору з наведених підстав.

Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію захисника ОСОБА_4 щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору з підстав неконкретності пред`явленого обвинувачення. Зазначив, що формулювання обвинувачення не містить відомостей, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, є нечітким, незрозумілим, суперечить фактичним обставинам кримінального правопорушення, що позбавляє можливості встановити обсяг висунутого обвинувачення та побудувати тактику захисту. Отже, вказані обставини свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання захисника. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченимст. 291 КПК України, та відсутні підстави для його повернення. Питання кваліфікації, встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, у тому числі мети його вчинення, суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті. Вказані у клопотанні захисника недоліки обвинувального акта можуть бути усунуті прокурором в порядкуст.338 КПК України, шляхом зміни обвинувачення в суді, а не застосування процедури повернення обвинувального акта прокурору в порядку ст. 314 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до п.13 ч.1ст.3 КПК Україниобвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч.4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст.291 цього Кодексу.

Стаття 291 КПК Українимістить вичерпний перелік вимог, які ставляться до обвинувального акта.

Так, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч.2ст.297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українив підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Пункт 5 ч. 2ст. 291 КПК Українивизначає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Тобто кримінальне процесуальне законодавство вимагає зазначення в обвинувальному акті зокрема трьох складових щодо висунутого обвинувачення, а саме: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули обвинувачення); 2) правової кваліфікації (формули обвинувачення); 3) формулювання обвинувачення.

Щодо неналежного способу викладу фактичних обстави, суд зазначає, що фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) є правовою моделлю кримінального правопорушення, фактичною вказівкою на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Вказане твердження узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.11.2016 (№5-328кс16).

У п. 51 рішення Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року, де зазначено, що «поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Аналіз положень п. 13 ч. 1 ст.3, ч. 4 ст.110, п. 5 ч. 2 ст.291 КПК Українидає підстави стверджувати, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті та формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора.

Водночас саме прокурор уповноважений затверджувати чи відмовляти в затвердженні обвинувального акта, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт, звертатись з ним до суду та надалі підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати останнє або висувати додаткове обвинувачення в порядку, встановленомуКПК України(ч. 4 ст.22, п. 13,14,15ч. 2 ст.36 КПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.07.2019 у справі №273/1053/17, положенняКримінального процесуального кодексу Українине наділяють суд повноваженнями до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023022120000080 від 20.06.2023 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Суд вважає, що зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини у своїй сукупності дають уявлення щодо обставин кримінального правопорушення, елементів складу кримінального правопорушення а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Сформульоване обвинувачення в достатній мірі інформує обвинуваченого як про підстави обвинувачення, так і про його характер.

Можливі недоліки фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору в порядку п.3 ч. 3ст.314 КПК України.

Повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації останнього та формулювання обвинувачення порушить загальні засади кримінального провадження, зокрема диспозитивність, змагальність та може розцінюватись як втручання суду в формулювання висунутого обвинувачення чи як прояв обвинувального ухилу суду.

З огляду на наведене, здійснення оцінки доводів захисника адвоката ОСОБА_4 стосовно неконкретності пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, не повного та не належного, на його думку, розкриття у тексті обвинувального акта всіх складових ознак інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема щодо його вчинення за попередньою змовою групою осіб, стосовно невідповідності обвинувачення правовій кваліфікації кримінального правопорушення, очевидно виходить за межі повноважень суду у підготовчому судовому засіданні.

Підготовче судове засідання в судовому провадженні є самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

У підготовчому судовому засіданні суд не надає оцінки обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а лише вирішує питання чи обвинувальний акт відповідає вичерпним вимогамКримінального процесуального кодексу Українита чи не містить він недоліків, які б перешкоджали призначенню на його підставі судового розгляду.

Питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діянні особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті та не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

Сторона захисту не позбавлена можливості під час судового розгляду спростовувати позицію прокурора та доводити перед судом відсутність у діянні обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, його неправильну кваліфікацію. Водночас прокурор має право в порядкуст. 338 КПК Українизмінити обвинувачення в суді.

На переконання суду, наведені в клопотанні захисника доводи не свідчать про наявність перешкод для реалізації обвинуваченим свого права на захист, а також для визначення судом меж судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023022120000080 від 20.06.2023 відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 291,314-316,369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022120000080 від 20.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошено 07.10.2024 о 10 год 30 хв.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області ОСОБА_1