Постанова

від 04.10.2024 по справі 903/9/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року Справа № 903/9/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ляна-Луцьк" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.04.2024 (ухвалене о 11:46 год. у м. Луцьку, повний текст складено 16.04.2024) у справі № 903/9/24 (суддя Гарбар І.О.)

за позовом Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік"

до Приватного підприємства "Ляна-Луцьк"

про стягнення 67 100 грн

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - ГС "ОКУАСП") в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (далі - ТОВ "Бест Мьюзік") звернулася до Господарського суду Волинської області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ляна-Луцьк" (далі - ПП "Ляна-Луцьк") 67 100 грн.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 32, 45, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" мотивовано неправомірним використанням відповідачем у приміщенні кафе "Солянка", що знаходиться за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 1, кв. 63, м. Луцьк музичного твору "Леля" виконавець - TAYANNA.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.04.2024 позов задоволено. Стягнуто з ПП "Ляна-Луцьк" на користь ГС "ОКУАСП" в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік" 67 100 грн компенсації за порушення авторських прав, а також 2 684 грн витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у справі правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача компенсації за порушення авторських прав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ПП "Ляна-Луцьк" звернулося із апеляційною скаргою до суду, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача 33 550 грн компенсації за порушення авторських прав, а також 1 342 грн витрат по сплаті судового збору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- судом першої інстанції до розгляду спірних відносин застосовано ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" у редакції, яка не була чинна на момент порушення та розгляду справи;

- розмір компенсації за порушення авторських прав, не узгоджується з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 55 Закону № 2811-1X, від 01.12.2022, оскільки позивач, обираючи таку форму відповідальності, як сплата компенсації, має довести, що саме зазначена сума могла бути сплачена порушником у разі його правомірної поведінки;

- позивачем жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовано можливість укладення ним ліцензійного договору із відповідачем чи будь-якою іншою особою на надання права на використання спірного твору у власній господарській діяльності, плата за яке була б установлена на рівні 67 100 грн;

- матеріали справи не містять інформацію, яка б підтверджувала, що позивач на постійній основі укладає договори на право використання твору "Леля" позивача для прослуховування абонентами, де ціна за отримане право на використання способом публічного виконання не нижче, ніж сума, еквівалентна 25 прожитковим мінімумам для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань);

- враховуючи зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права", ціна дозволу за отримане право на використання способом публічного виконання ,зокрема твору "Леля", не може становити еквівалент 25 прожитковим мінімумам, а отже і компенсація в даному випадку не може становити 67 100 грн;

- при визначенні розміру компенсації саме судом мають враховуватись тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення, сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об`єктивні обставини, а не лише умови договору про управління майновими авторськими правами № АВ110620 від 26.06.2020;

- оскільки невиключні права на використання пісні "Леля" одночасно разом із заявкою учасника для 1-го етапу відбору на "Євробачення-2018" були передані Суспільному, СТБ, CMC з метою створення телерадіопередач та матеріалів на Інтернет - ресурсах, без обмеження способами, територією та строками їх використання, позивачу не завдавалась шкода внаслідок транслювання пісні "Леля", а отже відсутні підстави для її компенсації на відновлення порушених прав;

- сторона відповідача правомірно очікувала, що позивачем не будуть заперечуватись загальновідомі обставини участі виконавиці TAYANNA у щорічному пісенному конкурсі "Євробачення 2018" з піснею "Леля", а відтак і виконання останньою умов Правил проведення в Україні національного відбору учасника пісенного конкурсу "Євробачення-2018", зокрема передання Суспільному, СТБ, CMC права на використання пісні "Леля", з метою створення телерадіопередач та матеріалів на Інтернет - ресурсах, без обмеження способами, територією та строками їх використання.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито провадження за апеляційною скаргою; зупинено дію рішення суду. Повідомлено учасників справи, що розгляд справи буде здійснюватися у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

ГС "ОКУАСП" в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік" надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:

- стягнення компенсації за порушення авторських прав обумовлене тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні обов`язку укласти договір з ГС "ОКУАСП" як організацією колективного управління, і є протиправною формою поведінки, позивач позбавлений можливості отримати відповідну суму коштів (згідно з тарифами), яка є його збитками у вигляді упущеної вигоди. По суті практика присудження в інтересах правовласника компенсації в розмірі 25 прожиткових мінімумів на рахунок організації колективного управління, яка управляє його правами, не є новою, існувала раніше і її правомірність підтверджена рішеннями судів;

- відсутність акредитації у ГС "ОКУАСП" не позбавляє організацію колективного управління права виконувати функції у відповідній сфері при наявності державної реєстрації та укладених договорів з правовласниками. ГС "ОКУАСП" як організація колективного управління має повноваження на управляння майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо спірних музичних творів та право на звернення з позовом до суду в інтересах позивача;

- матеріали додані до позовної заяви свідчать, що відповідач у своєму закладі використовував способом публічного виконання музичні твори. Дозвіл на використання зазначених музичних творів, зокрема музичного твору "Леля" (виконавець TAYANNA), відповідач у позивача не отримував, а тому відповідач здійснив бездоговірне використання музичного твору у комерційних цілях (для супроводження своєї господарської діяльності), чим порушив майнові авторські права позивача;

- таким чином, відповідно до ст. 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права", відповідач використав об`єкт авторського права, тобто вчинив дії, які порушують майнові права позивача, що визначені у ст. 12 зазначеного Закону і таке порушення дає підстави для захисту авторського права;

- позивач зазначає, що орієнтовні його витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції становлять 30 000 грн; докази витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ПП "Ляна-Луцьк" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.04.2024 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідно до витягу з реєстру організацій колективного управління № 25 від 02.02.2022, ГС "ОКУАСП" включено до Реєстру організацій колективного управління 23.01.2020.

Сфера, за якою організація зареєстрована: 1) у будь-якій сфері добровільного колективного управління; 2) у таких сферах розширеного колективного управління: публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання і комерційною метою; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції; 3) у таких сферах обов`язкового колективного управління: право слідування щодо теорії образотворчого мистецтва; репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків); відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників; кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення (а. с. 11-13).

26.06.2020 між ГС "ОКУАСП" (організація) та ТОВ "Бест Мьюзік" (правовласник) укладено договір № АВ110620 про управління майновими авторськими правами (а. с. 22-25), відповідно до п. 2.1. якого правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії, передбачені цим договором та законом.

Пунктом 2.2. договору, встановлено, що надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом.

Відповідно до п. 2.5. договору, правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об`єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього договору.

Згідно п. 2.7. договору, правовласник визнає право організації укладати договори про надання дозволів на використання об`єктів авторського права, а також договори про виплату винагороди за використання об`єктів авторського права, в тому числі, із особами, які діють від імені користувачів на підставі договорів доручення.

Відповідно до пункту 4.1. договору, організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо наступних видів використання об`єктів авторських прав: публічне виконання та публічне сповіщення об`єктів авторських прав.

Правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об`єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в пункті 4.1.1.1. та 4.1.1.2. договору (п. 4.3. договору).

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. договору, встановлено, що організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором.

Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав.

У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так та і від імені правовласника беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організацією до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках передбачених законом.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково.

У додатку до договору № АВ110620 від 26.06.2020 його сторони погодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

Водночас щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче, ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань, а.с. 26).

Додатковою угодою № 1 від 01.07.2020 (а. с. 27) до договору про управління майновими авторськими правами № АВ110620 від 26.06.2020 сторони узгодили, що у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов.

01.08.2020 позивач видав довіреність на ім`я ГС "ОКУАСП", за якою з метою усунення будь-яких спірних моментів із представництва в судах своїх інтересів підтверджує повноваження останньої на здійснення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень укладеного договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, у тому числі, звертатися до суду в інтересах і на користь довірителя із стягненням компенсації, збитків або інших сум на рахунок повіреного, реалізовувати право на апеляційне та касаційне оскарження, представляти інтереси довірителя в судах будь-яких інстанцій тощо. Для реалізації зазначених повноважень повірений залучає власних представників без додаткового їх погодження із повіреним (а. с. 28).

Відповідно до пп. 2.2.6., 2.4.9., 2.4.10. статуту ГС "ОКУАСП" напрямками діяльності останньої є: фіксація фактів правопорушень авторського права; здійснення (за участі своїх уповноважених представників) фіксації використання об`єктів авторського права для виявлення можливих порушень щодо майнових авторських прав, що знаходяться в управління організації; виступ в інтересах правововласників (зокрема членів організації) в суді (в будь-яких судах та судових інстанціях, а. с. 29).

За підписом ТОВ "Бест Мьюзік" 01.03.2021 оформлено декларацію доручення до договору №АВ110620 від 26.06.2020 стосовно музичного твору "Леля", виконавець твору TAYANNA. У зазначеній декларації - дорученні також вказано, що одночасно із декларуванням правовласник, як довіритель, надає цю попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням, за якою організація отримує повноваження здійснювати фіксацію фактів використання зазначених об`єктів авторського права, а також попередню письмову згоду (дозвіл), якою одночасно є дорученням пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об`єктів.

ТОВ "Бест Мьюзік" є правовласником вказаного музичного твору на підставі договору про передачу виключних авторських і суміжних прав № 27-ПФ від 01.07.2016, укладеного із ФОП Бадоєвим А.К. Зазначений договір передбачає умовою його автоматичну пролонгацію за мовчазної згоди сторін. Доказів припинення вказаного договору до матеріалів справи не подано.

30.12.2022 ГС "ОКУАСП" видано довіреність Печеру В.В. на представництво інтересів спілки перед фізичними та юридичними особами, зокрема із правом виявляти незаконне використання об`єктів авторського права та суміжних прав, а також здійснювати фіксацію і вживати заходів для усунення таких порушень (а. с. 39).

26.10.2023 представником ГС "ОКУАСП" Печера В.В., який діє на підставі довіреності від 30.12.2022, виданої генеральним директором ГС "ОКУАСП" зі строком дії до 31.12.2023, здійснено фіксацію комерційного використання музичного твору за допомогою мобільного телефону Apple Iphone XR, про що складено акт фіксації № 0101/10/23 від 26.10.2023 (f/c/40) комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання, що у приміщенні "Солянка", розташованому за адресою: вул. Лесі Українки, 37, м.Луцьк, Волинська обл, в якому здійснює господарську діяльність ПП "Ляна-Луцьк", вільно розповсюджувався музичний твір під назвою "Леля" у виконанні TAYANNA.

У вказаному акті міститься посилання на те, що підстава використання об`єкта авторського права представником публічного закладу не заявлена, а також наявні розрахункові документи, видані закладом, в якому використовувався об`єкт авторського права шляхом публічного виконання, а саме: попередній рахунок № 94 від 26.10.2023, час 18:22 год. До акту організацією також додано відеозапис (а. с. 42-43).

Як вбачається із опису вкладення у цінний лист та накладної АТ "Укрпошта" від 22.12.2023, позивачем надіслано відповідачу вимогу про звернення із заявою щодо надання дозволу на використання об`єкту авторського права, зокрема, музичного твору: "Леля" у виконанні TAYANNA (а. с.19-21).

Предметом даного позову є вимоги про стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 67 100 грн. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на рахунок Спілки, яка діє в інтересах позивача компенсації за неправомірне використання об`єкта авторського права - музичного твору "Леля" (виконавець - TAYANNA), виключні майнові авторські права на який належать позивачу.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (ст. 421 ЦК України).

Частиною 1 ст. 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Об`єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1. ч. 1 ст. 433 ЦК України).

Згідно ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст. 441 ЦК України використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Статтею 443 ЦК України визначено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об`єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об`єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ст. 1109 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ст. 1164 ЦК України).

Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер; публічне виконання - подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час. Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті (ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Використання музичних творів у публічному закладі є публічним виконанням. Зазначене підтверджується висновком Верховного Суду, який мав місце у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/364/17 та у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №908/657/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

Способами використання твору є: публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки. Майнові права на твір, передбачені частиною першою цієї статті, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер; імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним (ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

Згідно з п. а абз. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21 - 25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам.

Стаття 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначає способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.

Як встановлено апеляційним судом, що виключні майнові авторські права на музичний твір під назвою "Леля" у виконанні TAYANNA належать позивачу у справі - ТОВ "Бест Мьюзік", яке передало право на управління цими правами заявнику - ГС "ОКУАСП", про що свідчить договір № АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020.

Матеріалами справи підтверджується, що ГС "ОКУАСП" 23.01.2020 включена до Реєстру організацій колективного управління, на підтвердження чого свідчить витяг з Реєстру.

Із урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ГС "ОКУАСП" на підставі договору про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб`єкта авторського права - правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача.

В той же час, наявні у справі попередній рахунок № 94 від 26.10.2023 щодо придбання у кафе "Солянка" товарів; відеозапис події, що мала місце 26.10.2023 у приміщенні кафе "Солянка" підтверджують факт публічного виконання відповідачем музичного твору під назвою "Леля" у виконанні TAYANNA, майнові авторські права на які належать позивачу.

Дослідивши відеозапис фіксації порушення, суд апеляційної інстанції встановив, що використання музичного твору під назвою "Леля" у виконанні TAYANNA здійснювалося у приміщенні кафе "Солянка", що знаходиться за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 1, кв. 63, м. Луцьк, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, шляхом публічного виконання у приміщенні. Якість відеозапису та безперервна зйомка дають підстави виключити можливість монтажу.

Так, в акті фіксації зазначено, що в приміщенні закладу наявні працюючі прилади/технічні засоби (в тому числі і з колонками) для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). Розповсюдження звукової хвилі - тобто подання музичних творів (публічне виконання) безпосередньо зафіксовано на доданому до акту відео-звукозаписі і приймається на слух, а не зором. Фіксація здійснена уповноваженою особою організації Печера В.В. на підставі виданою нею довіреністю від 30.12.2022. У попередньому рахунку № 94 від 26.10.2022 міститься інформація про кафе (його місцезнаходження).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що абсолютно всі суб`єкти господарювання, у господарській діяльності яких використовується музика, мають отримати дозвіл на таке використання. Зазначене стосується абсолютно всіх осіб - тих, які власними діями забезпечують публічне виконання музичних творів, та тих, які свідомо допускають звучання музичних творів у своїх приміщеннях/закладах/площадках, де подання музики здійснюється іншими особами, оскільки свідоме допущення (не перешкоджання) звучання музичних творів у приміщеннях/закладах/площадках, де особа здійснює господарську діяльність і є порушенням майнових авторських прав суб`єктів авторського права, яке тягне за собою відповідальність у вигляді стягнення компенсації.

Отже, колегією суддів встановлено, що відповідач власними діями у своїй господарській діяльності використав музичний твір, шляхом його публічного виконання чи свідомо допустив звучання музичного твору у своїх приміщеннях/закладах/площадках, та оскільки у нього відсутні права використовувати у такий спосіб наведений музичний твір, відповідач порушив майнові авторські права ТОВ "Бест Мьюзік", управління якими здійснює ГС "ОКУАСП".

В той же час, із системного аналізу наведених вище приписів законодавства, слід дійти висновку, що винагорода за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань в інтересах їх виконавців та виробників, збирання якої забезпечує організація колективного управління в межах відповідної акредитації є за своєю правовою природою різновидом паушальної суми, тобто комісійними платежами (роялті), які на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів зобов`язані сплатити особи, що здійснюють їх використання без наявності на те достатніх правових підстав та при цьому збирання такої паушальної суми у вигляді винагороди є одним із різновидів розширеного колективного управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав.

Особа, яка здійснює господарську діяльність у приміщенні кафе, несе відповідальність за додержання в ній вимог закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності. Невиконання відповідачем встановлених законом обов`язків щодо дотримання вимог ЦК України, а саме порядку використання музичних творів у його закладі, є порушенням статей 614, 1166 ЦК України.

Суд відзначає, що представник організації мав право на проведення відеофіксації з огляду на положення п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", за яким суб`єкти комерційного використання повинні, зокрема не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, у тому числі за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Отже, незаконне комерційне використання музичного твору зафіксоване за допомогою відеозйомки; такий доказ самостійно або разом з іншими наявними у справі доказами, зокрема фіскальним чеком, свідчить про виконання у комерційному закладі відповідача відповідного об`єкта авторського права.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього майнових прав на використання вищевказаної фонограми і зафіксованого у нього виконання музичного твору, зокрема, укладання ліцензійного договору із відповідним правовласником.

Такими діями, за відсутності у відповідача права використовувати у такий спосіб наведений музичний твір, відповідач порушив майнові авторські права ТОВ "Бест Мьюзік", управління якими здійснює ГС "ОКУАСП", внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача 67100 грн компенсації за порушення майнових авторських прав підлягають задоволенню.

При цьому сума компенсації в розмірі 67 100 за неправомірне використання об`єкта авторського права - музичного твору "Леля", визначена із урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 (ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік") (25 х 2684 = 67 100 грн).

Щодо доводів відповідача про те, що розмір компенсації за порушення майнових прав має бути зменшений до 33 550 грн, то суд вказує, що відповідно до додатку до договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 сторони (ГС "ОКУАСП" та позивач) узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

Із урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що стягнення компенсації саме в розмірі 67 100 грн обумовлене тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні обов`язку укласти договір з ГС "ОКУАСП" як організацією колективного управління, і є протиправною формою поведінки, позивач позбавлений можливості отримати відповідну суму коштів (згідно з тарифами), яка є його збитками у вигляді упущеної вигоди, а тому присудження в інтересах правовласника компенсації в розмірі 25 прожиткових мінімумів на рахунок організації колективного управління, яка управляє його правами, є правомірним та обґрунтованим.

При цьому суд вказує, що відсутність акредитації у ГС "ОКУАСП" не позбавляє організацію колективного управління права виконувати функції у відповідній сфері при наявності державної реєстрації та укладених договорів з правовласниками. ГС "ОКУАСП" як організація колективного управління має повноваження на управляння майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо спірних музичних творів та право на звернення з позовом до суду в інтересах позивача.

Щодо тверджень відповідача про участь виконавиці TAYANNA у щорічному конкурсі "Євробачення-2018", а відтак передання права на використання пісні "Леля" телевізійним телеканалам, дає право використовувати музичний твір на телевізорах, які розташовані в закладі "Солянка", то суд вказує, що використання будь-яких музичних творів у публічному закладі є публічним виконанням. Зазначене підтверджується висновком Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/364/17 та у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/657/17.

Враховуючи те, що матеріали додані до позовної заяви свідчать, що відповідач у своєму закладі використовував способом публічного виконання музичні твори. Дозвіл на використання зазначених музичних творів, зокрема музичного твору "Леля" (виконавець TAYANNA), відповідач у позивача не отримував, а тому відповідач здійснив бездоговірне використання музичного твору у комерційних цілях (для супроводження своєї господарської діяльності), чим порушив майнові авторські права позивача.

Таким чином, відповідно до ст. 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права", відповідач використав об`єкт авторського права, тобто вчинив дії, які порушують майнові права позивача, що визначені у ст. 12 зазначеного Закону і таке порушення дає підстави для захисту авторського права, а тому вказані вище доводи відповідача суд не приймає до уваги.

Доводи відповідача, як підставу для відмови у позову, щодо невірного застосування судом першої інстанції норм ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", є необгрунтованим та не приймається судом до уваги; суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним у даній справі судового рішення та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідач, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростував, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що зводяться до переоцінки обставин у справі.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно - західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 09.04.2024 у справі № 903/9/24 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП "Ляна-Луцьк" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ляна-Луцьк" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.04.2024 у справі № 903/9/24 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Поновити дію рішення господарського суду Волинської області від 09.04.2024 у справі 903/9/24

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження до Верховного Суду встановлений статтями 286-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.